Ліза Мейтнер, 1906 рік
Влітку 2023 року на великих екранах дебютував фільм “Опенгеймер”, який розповідає про вченого-фізика та “батька атомної бомби”, Роберта Оппенгеймера. Тригодинний байопік Крістофера Нолана не лише заслужив “Оскар” у семи номінаціях, а й привернув увагу людей до “Проекту Манхеттен”, метою якого було створення тієї самої бомби.
Однак, окрім “батька”, у такої страшної зброї є ще й “мати”, чиє ім'я мало хто знає. Ліза Мейтнер, вчена та фізик, усупереч усім стереотипам побудувала свою кар'єру у світі науки. На своєму шляху вона зіткнулася з несправедливістю, сексизмом суспільства, Третім Рейхом та цілим рядом випробувань. Ми б хотіли, щоб про її ім'я та заслуги дізналася якомога більше людей.
Історичний екскурс
Ліза Мейтнер народилася 7 листопада 1878 року у Відні, Австро-Угорщині і була третьою дитиною з восьми у єврейському сімействі Мейтнерів. Батько працював адвокатом і сімейство практично нічого не потребувало. Довгий час Ліза не могла здобути освіту, бо до 1897 року жінки не могли здобувати ні середню освіту, ні вже вищу.
Проте, суспільство почало змінюватися, у жінок з'явилося більше прав і Ліза пройшла восьмирічний курс середньої освіти лише за два роки. У 1901 році вона вступила до Віденського університету та обрала наукою свого життя фізику.
Через чотири роки вона стала першою дівчиною, яка здобула докторський ступінь з фізики в цьому університеті. У 29 років Ліза Мейтнер переїхала до Берліна і стала відвідувати лекції Макса Планка, який відіграв важливу роль у розвитку квантової фізики. Університет, де він викладав, був закритий для жінок. Але Планку вдалося отримати для Лізи дозвіл і почала відвідувати його заняття.
Згодом Ліза співпрацюватиме з німецьким хіміком Отто Ганом, який працював під керівництвом Еміля Фішера, нобелівського лауреата з хімії 1902 року. Еміль Фішер не підтримував прагнення жінок у науку, але для Лізи зробив виняток: Мейтнер не могла входити до Хімічного інституту через парадні двері та підніматися на верхні поверхи будівлі. Втім, Фішер згодом змінить свою думку і в майбутньому сам неодноразово надасть їй допомогу.
Отто Ган і Ліза Мейтнер
Війна, досягнення та премії
1914 року Ліза Мейтнер застала Першу Світову Війну та добровільно пішла допомагати у створенні рентгенівських знімків у польових шпиталях. До речі, аналогічною діяльністю займалася ще одна велика вчена Ірен Жоліо-Кюрі.
Повернувшись із війни, вона продовжила свою наукову діяльність і досягла певних успіхів. У 1917 році вона, у співпраці з Отто Ганом, відкрила довгоживучий ізотоп протактінія. Вже 1922 року Ліза Мейтнер стала доцентом Берлінського університету.
На зустрічі фізиків. Сидять: Герта Спон, Інгрід Франк, Джеймс Франк, Ліза Мейтнер, Отто Хан і Фріц Габер. Стоять: Альберт Ейнштейн, Вальтер Гротріан, Вільгельм Вестфаль, Отто Фон Байєр, Петер Прінгсхайм і Густав Герц. 1920
В 1923 Ліза Мейтнер відзначилася ще одним відкриттям - безвипромінювальний квантовий перехід. Тим не менш, це відкриття отримало назву "Ефект Оже", на честь французького фізика, який повторив це відкриття двома роками пізніше.
У 1926 році вона стала професором фізики в Берлінському університеті та була першою жінкою, яка отримала цю посаду. Проте над Німеччиною почали стягуватися хмари. У 1933 році Адольф Гітлер прийшов до влади і євреям довелося залишити багато важливих посад. Ліза Мейтнер, маючи австрійське громадянство, залишилася в Німеччині та зберегла свою посаду.
Аншлюс Австрії в 1938 році та інші події переконали Лізу Мейтнер залишити Німеччину. Вона залишила позаду все своє майно і таємно вирушила до Голландії. Після від'їзду вона отримала звістку, що її зятя було відправлено до концтабору. Але свою діяльність Мейтнер не припинила і вже у Швейцарії продовжувала досліди.
Нобелівська премія та ядерна бомба
Раніше згаданий Отто Ган та Фріц Штрассман продовжували роботу відомого італійського фізика, Енріко Фермі. Вони займалися дослідженнями щодо розщеплення ядра атома. У певний момент, Отто Ган зайшов у глухий кут у своїх дослідженнях і звернувся до Лізи Мейтнер за допомогою:
Дорога Ліза... Наші ізотопи радію поводяться так, начебто є барієм... Будь ласка, подумай, чи є цьому якесь пояснення. Якщо тобі спаде на думку щось, що можна опублікувати, це буде певною мірою наша спільна робота — всіх трьох.
У співпраці з Отто Фрішем, своїм племінником, Ліза Мейтнер виявила, що процес ядерного поділу може породити ланцюгову реакцію, яка може призвести до великих викидів енергії.
Дане відкриття викликало справжню сенсацію у науковому світі. 1944 року за відкриття ядерного розпаду Отто Ган отримує Нобелівську премію. Ім'я Лізи Мейтнер буде згадано лише побіжно, а жодних нагород вона взагалі не отримає. Отто Ган також не вважав за потрібне висловитися на користь колеги, сказавши лише, що нагороду треба вручати за досягнення в галузі хімії.
Втім, відкриття Лізи Мейтнер також стало важливою віхою у створенні атомної бомби. Отто Фріш навіть запропонував своїй тітці приєднатися до "Проекту Манхеттен", на що та категорично відповіла:
«Я не робитиму бомбу!»
Тут варто глибше поринути в особистість самої Лізи Мейтнер. Вона була переконаною пацифісткою і завжди була готова обстоювати свої погляди. Після закінчення Другої світової війни, Ліза не раз жалкувала про своє рішення залишитися в Німеччині аж до 1938 року. Вона також не поділяла рішення своїх колег залишатися у Німеччині на час ДСВ. Скидання атомної бомби на Хіросіму та Нагасакі теж викликало у неї негативну реакцію. Після війни вона ще не раз висловить жаль за свій внесок у створення атомної зброї.
Подальше життя
Ліза Мейтнер, 1946 рік
Після Другої світової війни Мейтнер продовжила свою кар'єру і досягала там нових успіхів. Згодом її тричі номінують на Нобелівську премію. Також у 1949 році вона отримає медалі Макса Планка, названу на честь великого фізика. У 1966 році вона, разом із Отто Ганом, буде нагороджена премією Енріко Фермі. Її досягнення були високо оцінені і досі вважають важливим внеском у створення та розвиток атомної енергетики. У 1960 році Ліза Мейтнер переїхала до будинку для людей похилого віку в Кембриджі. Вона померла 1968 року, лише за десять днів до свого дев'яностоліття.
Насамкінець хочеться сказати, що Ліза Мейтнер - це неймовірно сильна жінка. Її цілеспрямованість та любов до науки провели її крізь суспільний сексзим, дві світові війни, вимушену еміграцію та через цілу низку несправедливих подій її життя. Проте, вона не лише не зламалася, а й на власному прикладі показала, як одна людина може ламати штучні рамки та стандарти, нав'язані суспільством. Сьогодні наукове співтовариство одностайно сходиться на думці, що без неї сучасна фізика мала б зовсім інший вигляд і також згодні в тому, що її досягнення були несправедливо проігноровані за часів її активної діяльності.
Слідкуйте за нами в соціальних мережах:
Telegram: https://t.me/gromada_group
Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti
https://www.facebook.com/gromada.grp
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз