СЛІДИ/SCARS: фільми Харківського пресклубу рекомендовані до міжнародних фестивалів і кіноринків (ВІДЕО)

"Безмежно вдячний нашій великій команді, яка долучилася до цього проєкту: сценаристам, режисерам, операторам, монтажерам, продюсерам, редакторам, а також героям наших фільмів. Команді, яку мені пощастило очолити, вдалося зібрати кращі творчі сили регіону, щоб за рік створити 62 документальні роботи, які через історії людей окупованих та деокупованих територій передають той нерв, в якому живе вся Україна в період війни.  За такий короткий час  жодна українська команда документалістів не створювала такої кількості робіт. Це роботи, які ми прожили, у які вклали свій нерв і свій біль. І для нас важливо, що втретє поспіль команда документалістів Харківського пресклубу входить до числа кращих в Україні. Більшість українських компаній подали на конкурс один або два фільми. Харківський пресклуб представив одразу шість стрічок. І вже втретє наші роботи входять до каталогу кращих документальних фільмів України. Це рекорд, який вартий уваги не лише Книги рекордів України, а й міжнародного рівня", - переконаний керівник Харківського прес-клубу і проєкту СЛІДИ / SCARS Олександр Швець.

Серед шести фільмів, які потрапили до каталогу - два відзняті і пережиті командою харківської тележурналістки Наталії Білокудпія : “Нульовий поверх” та  “Остання книга письменника Вакуленка”. 

"Я думаю, що про людей, про яких ми знімали ці стрічки, потрібно розповідати знову і знову. Показувати їхні історії. Хотілося б, щоб з’явилися продовження — “Сліди 2”, “Сліди 3”. Можливо, інші колеги зможуть подивитися на ці історії під іншим кутом і розповісти їх по-новому", -  каже Наталія Білокудря.  

Для неї кожен відзнятий фільм - незагоєна рана, шрам, який болить, а також пам’ять про колегу по проєкту - Євгена Кармазіна, якого вбила війна.

"Монтажером майже всіх моїх фільмів був Євген Кармазін, який загинув 23 жовтня 2025 року у Краматорську - в машину влучив шахед, коли він разом з журналісткою поверталися зі зйомки. Вони загинули.  Тому для мене СЛІДИ стали ще й особистим проєктом. Я не можу відпустити йогго загибель", - говорить Наталія.

"Ми тільки через роки зможемо зрозуміти, які наслідки матиме ця війна для майбутнього покоління України.  Тому цей проект, я абсолютно згодна з Наталі, треба вже робити сьогодні - і "СЛІДИ", і їхпродовження, тому що ми досі живемо в цьому проекті. Безпосередньо кожного дня. З кожною повітряною тривогою", -  додає Юлія Щербак. На рахунку її знімальної групи — майже десяток короткометражок проєкту СЛІДИ/SCARS,  у яких факти, емоції, біль втиснуті у 7-12 хвилин відведеного хронометражу. 

«Загалом 7–10 хвилин — це достатньо, щоб почати розповідати історію. Але, як правильно зазначали автори, ці історії мають мати продовження. Можливо, варто говорити не про “Сліди 2” чи “Сліди 3”, а про нові сезони проєкту. Адже залишилося дуже багато історій, які не увійшли до цього фінального слоту  фільмів. Частину з них ми просто не мали можливості зняти: десь люди ще перебувають на окупованих територіях, десь бракує матеріалів. Причин було чимало. Але всі ці історії задокументовані — вони зберігаються в архіві й чекають свого часу. І я думаю, що ми ще не раз будемо збиратися, щоб продовжити цю роботу», - каже художній керівник, головний режисер проєкту СЛІДИ/SCARS Макс. Головачов.

Наразі фільми СЛІДИ /SCARS  демонструються на регіональних телеканалах України, а також представлені на міжнародних фестивалях — зокрема в Берліні та Канаді.  Також Харківський пресклуб  веде переговори з Польщею, Німеччиною та низкою інших країн щодо масового перегляд фільмів циклу СЛІДИ/SCARS.

Перегляд фільмів також доступний на ютуб-каналі Харківського пресклубу:

“Катівня для однієї родини” 

 “Спалене життя” 

“Відбитки смерті” 

“Вони - просто діти!”

 “Нульовий поверх”

“Остання книга письменника Вакуленка”. 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах!

Телеграм   Фейсбук   Інстаграм