Спалювання листя — біда, яка руйнує здоров’я

Одним з перших, хто почав досліджувати цю проблему та боротися з її наслідками в Україні був харківський академік Віталій Шило, який на початку-в середині 90-х років очолював Харківський обласний відділ охорони атмосферного повітря. Нажаль самого вченого вже немає в живих, але збереглися його книги та статті на цю тему. Автор цих строк колись брав участь у цій роботі, тому має право та можливість оприлюднити деяку компіляцію з цих робіт Віталія Шило.

Дим від горіння листя з точки зору хімії

Кожна тварина, і, звісно, кожна людина має систему видалення, через яку ми позбавляємось усіх шкідливих речовин, що потрапили в наш організм. У рослин такої системи немає, замість неї вони накопичують такі речовини в листі, а потім скидають листя разом з усією капосною хімією, яка в них накопичилася. Існує безліч робіт, які показують, як дерева та чагарники накопичують в листі ті забруднення повітря, води або ґрунтів, які потрапляють в їхній організм. Це й солі важких металів, і радіонукліди (якщо ними забруднене навколишнє середовище), сполуки хлору, сірки, азоту, фосфору тощо. Кажучи простою мовою, весь непотріб, який міг зашкодити дереву, воно накопичило в листві, щоб позбутися цієї отрути, природної та техногенної.

Листва на вулицях чи подвір’ях ніколи не буває «чистою». В купи листя потрапляють пластикові відходи, поліетилен, відходи ДСП, якісь випадкові матеріали та речовини чи їх рештки. Ми знаємо, що для певних хімічних реакцій необхідні ті чи інші специфічні каталізатори, які змушують речовини утворювати ті чи інші сполуки. А які каталізатори присутні в купі листя та сміття? Це неможливо передбачити. Ось чому в димах та сажі від спалювання листя знаходять і феноли, і сполуки важких металів, і діоксини і навіть такі загрозливі речовини як бензопірен, який має канцерогенну (викликає онкологічні хвороби), тератогенну (призводить до народження дітей з вадами здоров’я) властивості, викликає появлення бронхітів, може спровокувати алергічні реакції. І при цьому бензопірен не розкладається в організмі, навпаки, він накопичується все життя людини, і шкодить її здоров’ю з роками все більше та більше…

Головний удар — по дітях

Якщо в безвітря подивитися на поведінку диму від багаття, ми бачимо, що воно розподіляється на декілька фракцій. Одна — найлегша — одразу лине наверх, отже, не встигає дуже зашкодити здоров’ю тих, хто знаходиться поруч. Друга має відносно середню вагу і розподіляється по боках від місця спалювання. І, нарешті, найбільш важка фракція стелеться над землею десь на рівні 1 метру. Це — найбільш шкідлива фракція, бо вона містить не тільки безпосередньо самі небезпечні речовини, але на додаток до них ще й великий процент сажі. А сажа, в свою чергу, абсорбує на своїй поверхні інші небезпечні речовини, наприклад, феноли, бензопірен тощо. І сажа виступає в ролі такого собі «шприця», який доставляє всі ці забруднення в кров, бо вона подразнює легені та бронхи, осідає на них і, як показують наукові дослідження, збільшує негативний вплив від інших компонентів диму.

А тепер давайте задумаємось, хто знаходиться на висоті приблизно в 1 метр від землі, де концентрація небезпечних речовин та сажі є максимальною? Правильно, наші діти. Отже, дорослий-палій, який спалює листя, отримує навіть менше шкоди здоров’ю ніж його дитина, яка грається поруч. А потім ця людина дивується, чому в її дитини виникли бронхіти, астми, онкологічні хвороби чи інші проблеми зі здоров’ям, непритаманні дитячому віку…

Багаття на вулиці очима еколога

Навіть міський сквер або присадибна ділянка дачників є частиною своєї екосистеми. Якщо не буде екосистеми — ніяких рослин не виростиш. Спробуйте щось посадити на бетонній підлозі — і переконаєтесь в цьому. В екосистемі кожна жива істота відіграє однаково важливу роль, забезпечуючи її відновлення в майбутньому. І кожна природна субстанція є важливою, бо бере участь у обігу речовин у природі, що є синонімом життя як такого. Опале листя — це біомаса, яка має тисячі споживачів, які харчуються ним і збагачують ґрунти поживними речовинами для того, щоб майбутнього року дерева змогли наростити нове листя, яке знов прийде «до столу» цих підземних трударів. Випалювання такої кількості біомаси — справжній злочин проти всієї екосистеми, яка приречена на деградацію при системності подібної практики.

Пам’ятаєте, ми казали про кожну істоту? А скільки непомічених істот згорає в цих безглуздих багаттях? Зариваються в листя та ризикують згоріти при їх спалюванні їжаки, куколки комах, самі комахи, які перезимовують в листі або стеблах трав тощо. Вогонь вбиває все живе не тільки в листі, але й в землі під багаттям, знижуючи родючість ґрунту на цьому місці на декілька років. Разом з листям згоряє насіння трав, які прикрашають цю ділянку, насіння дерев, яке б могло прорости новим життям… Це теж втрати, хоч і непомітні.

Пов’язані ризики

Відкритий вогонь — це завжди небезпека. В історії, наприклад, Харкова було декілька гігантських пожеж, які позбавили майна ледь не половину мешканців тодішнього міста. Після чого в місцеві закони була вписана великими літерами заборона на розведення багать та використання відкритого вогню в зоні забудови. Це тільки здається, що полум’я можна проконтролювати. Різкий порив вітру — і палаюче листя розлітається по місцевості з шаленою швидкістю, підпалюючи все навколо. Утворюється вогняний вир, в якому може навіть загинути людина.

Дим від спалювання листя часто утворює так званий «смог», тобто щось на кшталт туману, який знижує видимість на дорогах, створює непередбачувану для водіїв небезпеку. Через це виникають ДТП, гинуть люди.

Безпосередній вплив диму на здоров’я людей також є суттєвим. Носії хронічних хвороб на кшталт астми або бронхіту в ці дні страждають найбільше. Але лікарі проводять зв’язок між присутністю в повітрі диму та сажі та загостренням серцево-судинних хвороб, захворювань нервової системи тощо.

Що робити?

Академік Шило був одним з ініціаторів проведення в Україні, зокрема на Харківщині, операції «Повітря», йму на якийсь період вдалося об’єднати зусилля екологічних служб, санітарно-епідеміологічних органів, правоохоронців. Він і сам виходив на патрулювання вулиць, щоб притягнути до відповідальності тих, хто спалює листя. Зазвичай він питав у таких порушників: «Шановний, ви викопаєте мені канаву два на два метри за 68 гривень (в ті роки саме такий штраф було призначено за такі правопорушення, зараз сума набагато більша)?» «Так, викопаю!» — Відповідала людина. «Так чому ж ви для цього листя не викопали?!» — Питав Віталій Васильович і виписував штраф. Звісно, одними штрафами він цю проблему вирішувати не збирався — проводив багато зустрічей, переконував господарників, що спалювання листя — це злочин, що треба його або компостувати, або просто закопувати на ділянці, щоб природа могла використовувати на свою користь накопичені там поживні речовини. Видавав книги, статті, виступав на телебаченні…

Вже багато років, як пан Шило відійшов у засвіти. І після нього були намагання зупинити безглузду феєрію опалого листя у Харкові та області. Але, як ми бачимо, погана традиція останніх десятиріч виявилася сильнішою за здоровий глузд, голос науки та навіть інстинкт самозбереження нашого населення. Єдиний вихід — не бути байдужими кожному з нас. Не спалювати листя самим, робити зауваження сусідам, повідомляти правоохоронців про усі злісні випадки підпалення листя. Бо брудну воду можна не пити. Брудну землю — не засаджувати городиною. А від брудного повітря не втечеш, воно саме тебе знайде, навіть у хаті…

І окреме прохання сьогоднішнім екоінспекторам, представникам санітарної медицини та правоохоронцям. Робіть свою справу більш рішуче, бо ви теж дихаєте цим повітрям, і ваші діти…

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм