«Суперпрогнозисти» щодо головних подій у 2026 році: куди президент завдасть наступного удару; "обміняти" Гренландію на… Україну; як заробити $400 000 на Мадуро?

Ось деякі з їхніх прогнозів на 2026 рік:

На думку більшості «суперпрогнозістів» (74%): мирна угода між РФ та Україною до 1 січня 2027 року не відбудеться. Абсолютна більшість (98%) при цьому впевнена, що Нобелівської премії миру Дональду Трампу у 2026 році не бачити.

А ось на виборах до Конгресу США зберегти контроль одночасно над Сенатом і Палатою представників жодної з партій, що суперничають, так і не вдасться. 62% «суперпрогнозістів» припускають, що демократи контролюватимуть Плату представників, а республіканці – Сенат.

У тому, чи зможе SpaceX успішно завершити перекачування палива на орбіті між двома космічними кораблями Starship до 1 січня 2027 року, сумніваються 75% експертів.

"Коаліція охочих" знову зайнялася питанням гарантій безпеки для України. Однак, поки Росія відмовляється від перемир'я, ці гарантії нічого не варті, зазначає NZZ.

«Паризька декларація», ухвалена всіма учасниками, залишає відкритими ключові питання. У ній йдеться про те, що сторони домовилися про прийняття зобов'язань «з надання підтримки Україні та відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії». Це формулювання нагадує статтю 5 Статуту НАТО.

Однак більш значуща пропозиція слідує за ним: ці зобов'язання можуть, але не повинні включати використання військових сил.

Таким чином, залишається незрозумілим, чи європейські солдати боротимуться з російськими військами у разі надзвичайної ситуації.

Зрештою країни-партнери вже зараз могли б розмістити солдатів в Україні, але вони цього не роблять через потенційну ескалацію у разі прямої конфронтації з Росією. Чому після перемир'я, яке, як і в минулому, може бути будь-якої миті порушено Росією, вони повинні по-іншому оцінювати ситуацію?

За даними кількох ЗМІ, положення декларації щодо участі США були в останню хвилину змінені. Якщо спочатку йшлося про участь США, то тепер йдеться лише про те, що американська підтримка пропонується.

Зрештою, всі декларації про наміри щодо можливої ​​майбутньої архітектури безпеки України не можуть приховати того факту, що для цього відсутня найважливіший елемент — бажання Росії укласти перемир'я. Однак без перемир'я не може бути «миротворчих сил», як наголосили у Парижі кілька глав держав та урядів.

Вище військове керівництво провідних європейських країн почало публічно говорити про загрозу війни з Росією, але західноєвропейські суспільства перебувають у стані заперечення, констатує The Economist.

Для громадян Франції заява генерала Фаб’єна Мандона, очільника збройних сил, зроблена в листопаді, прозвучала як громовиця. Він сказав, що можливість конфлікту з Росією до 2030 року означає: готовими мають бути всі — не лише армія. Франція буде вразливою, якщо не буде готова до страждань. Його слова викликали обурення та недовіру.

Західна Європа намагається усвідомити, що живе «у просторі між миром і війною», як висловилася 15 грудня глава британської розвідки Блез Метревелі.

Для країн, близьких до Росії — особливо Балтії, Польщі та Півночі — поняття «готовності до війни» добре зрозуміле.

Але у столицях на кшталт Парижа, який ближчий до Алжиру, ніж до Києва, загроза здається далекою: чимось, що дивляться на екрані телевізора.

Звідси й тривога серед керівників безпеки. 11 грудня генеральний секретар НАТО Марк Рютте похмуро заявив: «Ми маємо бути готові до масштабів війни, яку пережили наші бабусі й дідусі». За кілька днів головнокомандувач британських збройних сил маршал авіації сер Річард Найтон наголосив, що безпеку «не можна перекласти лише на армію».

Деякі опозиційні політики відкидають такі попередження як залякування.

Лідер французької Комуністичної партії Фаб’єн Руссель назвав виступ генерала Мандона «нестерпним розпалюванням війни».

Європейські уряди, однак, починають реагувати двома основними способами: по-перше, відновлюючи певні форми військової служби; по-друге, готуючи цивільних до конфлікту.

Втім, реакція Європи є нерівномірною. Італія призупинила призов у 2005 році. Міністр оборони Гвідо Крозетто планує представити парламенту у 2026 році законопроєкт про добровольчі резервні сили. Це мало б допомогти покрити дефіцит особового складу збройних сил у 30–40 тисяч осіб. Однак його плани поки що залишаються нечіткими.

В Іспанії уряд збільшив оборонні витрати, але планує лише помірне зростання чисельності армії — на 7 тисяч осіб до 2029 року, і про відновлення призову не йдеться.

Що стосується готовності цивільного населення до війни, розрив між країнами Північної Європи, Балтії та Польщею й західноєвропейськими державами є ще разючішим.

 

У 2024 році уряд Швеції надіслав кожному домогосподарству 32-сторінковий буклет, у якому зазначено: «З року, коли вам виповнюється 16, і до кінця року, коли вам виповнюється 70, ви є частиною загальної оборони Швеції та зобов’язані служити у разі війни або загрози війни».

Посібник пояснює, що слід мати в домашніх запасах (батарейки, ліхтарі, консерви, бутильовану воду, туалетний папір та інше) і як дістатися до укриття цивільної оборони.

Аналогічний литовський посібник перелічує все необхідне для виживання протягом трьох днів — аж до мотузки та бінокля.

Опитування в дев’яти країнах, опубліковане в грудні, підтвердило розбіжності в Європі щодо сприйняття загрози: 77% поляків вважали, що існує «високий ризик» війни з Росією в найближчі роки, тоді як серед італійців так вважали лише 34%.

Водночас європейці зійшлися на думці, що вони не готові. У середньому 69% респондентів заявили, що їхня країна не здатна захиститися від Росії, зокрема 85% італійців, 69% німців, 58% поляків і 51% французів.

Атака США на Венесуелу та захоплення президента Ніколаса Мадуро стали поворотним моментом для політики президента Дональда Трампа в Західній півкулі. Після років погроз Трампа діями проти ймовірних супротивників США, іноземні лідери зараз зважують, чи можуть його останні попередження призвести до військової сили.

POLITICO пише, які країни можуть стати новими напрямками американських ударів.

• ГРЕНЛАНДІЯ. Перед складанням присяги на другий термін Трамп висунув ідею використання військової сили для захоплення Гренландії, вказавши на територію Данії як ключову для національної безпеки Сполучених Штатів.

 «Зараз Гренландія всюди вкрита російськими та китайськими кораблями», – сказав Трамп, не надавши доказів. «Нам потрібна Гренландія з точки зору національної безпеки, і Данія не зможе цього зробити».

Колишній прем'єр-міністр Франції Домінік де Вільпен заявив, що будь-який напад США на Гренландію стане червоною лінією для Європи.

Будь-яка агресія з боку США стане «безпрецедентною», додав він, оскільки це означатиме, що найбільша держава НАТО атакує іншого члена військового альянсу.

Домінік де Вільпен розглядає можливість участі у президентських виборах у Франції наступного року, нагадує Bloomberg.

• ВЕНЕСУЕЛА. «Венесуела досі була дуже милою», – сказав Трамп. «Якщо вони не поводяться належним чином, ми завдамо другого удару».

• КОЛУМБІЯ.  «Колумбія також дуже хвора», – сказав Трамп. «Нею керує хвора людина, якій подобається виробляти кокаїн і продавати його Сполученим Штатам. І дозвольте мені сказати, що він недовго цим займатиметься».

   

• МЕКСИКА. У неділю Трамп повторив свою критику Мексики за те, що вона дозволяє наркотикам перетинати кордон між США та Мексикою. Він заявив, що неодноразово пропонував президентці Мексики Клаудії Шейнбаум ввести американські війська до Мексики.

   

• КУБА. Тридцять два кубинці, яких Трамп назвав «охоронцями» Мадуро, були серед тих, хто загинув під час атак США у Венесуелі, заявив кубинський уряд. Коли в неділю Трампа запитали про план США щодо Куби, він відповів, що країна, ймовірно, розпадеться без надходження до неї грошей від венесуельської нафти.

«Я думаю, що вона просто впаде», – сказав Трамп. «Я не думаю, що нам потрібні якісь дії».

 

• ПАНАМА. Погроза Трампа «повернути» Панамський канал все ще маячить у Центральній Америці.

Президент Панами Хосе Рауль Муліно порушив це питання під час свого новорічного звернення за день до нападу США на Венесуелу. Він сказав, що Панама співпрацює зі США у боротьбі з міжнародною злочинністю, і що канал залишиться частиною Панами.

• ІРАН. Громадські протести в Ірані через різке падіння валюти та стрімке зростання інфляції тривають вже другий тиждень.

   

Раніше Трамп написав у дописі на Truth Social, що США «будуть готові до дії», якщо Іран вб'є протестувальників.

Європа, зокрема союзники Данії по ЄС, протистоятимуть будь-якій спробі відокремити Гренландію від Копенгагена. Але адміністрація США має козир на цьому фронті: Україну.

Європейський дипломат у розмові з Politico припустив, що одним із можливих сценаріїв є пакетна угода «безпека в обмін на безпеку», в рамках якої Європа отримує більш тверді гарантії від адміністрації Трампа щодо України в обмін на розширення ролі США в Гренландії.

Хоча це здається гіркою пігулкою, пише видання, її потенційно легше проковтнути, ніж альтернативу — роздратувати Трампа, який може відповісти санкціями, виходом із мирних зусиль чи підтримкою Путіна у переговорах з Україною.

Надзвичайну кримінальну справу проти поваленого президента Венесуели Ніколаса Мадуро розглядає 92-річний суддя з впертістю та часто неортодоксальним підходом до управління залом суду, пише POLITICO.

Окружний суддя США Елвін Геллерстайн, за припущенням POLITICO, ймовірно, головуватиме на судовому процесі над поваленим президентом.

Справа Мадуро розглядається Геллерстайном, оскільки йому було доручено висунути обвинувальний акт проти співобвинуваченого у справі Мадуро ще у 2011 році, майже півтора десятиліття тому. Самого Мадуро вперше було додано до цієї кримінальної справи у 2020 році.

Геллерстайн виніс рішення проти президента Дональда Трампа або його адміністрації в гучних справах, зокрема за звинуваченнями, пов'язаними з нібито виплатою грошей за мовчання зірці Стормі Деніелс. Хеллерштейн двічі відхилив прохання Трампа перенести справу до федерального суду.

Всього два місяці тому апеляційний суд скасував одне з цих рішень.

Геллерстайн  також видав у травні минулого року масштабний наказ, який забороняє адміністрації Трампа депортувати іммігрантів відповідно до Закону про ворогів-іноземців майже без належної правової процедури. Це рішення фактично зупинило такі депортації в Південному окрузі Нью-Йорка, де засідає суддя.

«Він просто старий і старомодний, робить все по-своєму і йому байдуже, що про нього думають», – сказав колишній федеральний прокурор.

Хоча вік Геллерстайна, безперечно, викличе здивування, юристи, опитані для цієї статті, не висловили сумнівів щодо його фізичної форми. Однак деякі сказали, що він давно демонструє незалежність, що межує з впертістю.

 «Він любить судові процеси. Він може втратити терпіння щодо свідчень», – сказала Керрі Коен, колишня федеральна прокурорка на Мангеттені. «Він любить прискорювати процес. Він дуже добре усвідомлює, що присяжним стає нудно».

Винесення вердикту за звинуваченнями проти Мадуро може зайняти багато часу, а Елвін Геллерстайн має певний досвід розгляду гучних справ, які можуть затягуватися роками.

Зрештою, він головував на понад 10 000 позовів, поданих рятувальниками та їхніми родинами під час терористичних атак на Всесвітній торговий центр 11 вересня 2001 року.

Найближчим нещодавнім аналогом судового переслідування Мадуро є суд над колишнім президентом Панами Мануелем Нор'єгою, якого захопили американські війська у 1990 році.

Між арештом Нор'єги та початком суду над ним за участю присяжних минуло понад 20 місяців.

Судовий процес, який тривав сім місяців, призвів до його засудження за вісьмома пунктами звинувачення у незаконному обігу наркотиків та рекеті. Спочатку його засудили до 40 років позбавлення волі, хоча пізніше цей термін скоротили до 30, а потім до 17 років.

Про те, що адміністрація США фактично відмовилася від венесуельської демократичної опозиції, пише Wall Street Journal у своєму ексклюзивному матеріалі. За даними видання, Вашингтон робить ставку не на зміну режиму, а на його збереження без Ніколаса Мадуро, але з його найближчими соратниками при владі.

Адміністрація Дональда Трампа, згідно із оцінкою ЦРУ, дійшла висновку, що єдиною силою, здатною утримати Венесуелу від негайного хаосу після можливого відходу Мадуро, залишається його власне оточення. Опозиція, навпаки, розглядається як політично та інституційно неспроможна.

У доповіді йдеться, що опозиційні лідери — включаючи Марію Коріну Мачадо та Едмундо Гонсалеса — не мають ані реальної легітимності всередині країни, ані контролю над армією та силовими структурами. Їхній прихід до влади, за оцінкою американської розвідки, майже гарантував би опір з боку спецслужб, військових, кримінальних мереж та старих еліт, що швидко призвело б до розпаду керованості.

Підсумок суто прагматичний. Для Вашингтона пріоритетом залишаються керованість, нафта та контроль над силовою вертикаллю, а не демократичний перехід.

План президента Дональда Трампа взяти під контроль нафтову промисловість Венесуели та попросити американські компанії відродити її навряд чи матиме суттєвий негайний вплив на ціни на нафту, прогнозує Associated Press.

Нафтова промисловість Венесуели перебуває у занепаді після років міжнародних санкцій, тому можуть знадобитися роки та значні інвестиції, перш ніж видобуток зможе різко зрости.

 «Проблема не лише в поганому стані інфраструктури, а й у тому, як змусити іноземні компанії почати вливати гроші, перш ніж вони матимуть чітке уявлення про політичну стабільність, ситуацію з контрактами тощо», – сказав Франсіско Мональді, директор Латиноамериканської енергетичної програми в Університеті Райса.

 «За оцінками, для того, щоб Венесуела збільшила видобуток з одного мільйона барелів на день — це те, що вона виробляє сьогодні — до чотирьох мільйонів барелів, знадобиться близько десяти років і близько ста мільярдів доларів інвестицій», — сказав Мональді.

Таємничий трейдер заробив 400 000 доларів, зробивши ставку на падіння Мадуро — Менш ніж за п'ять годин до нічних вибухів, що вразили венесуельську столицю Каракас, невідомий трейдер подвоїв свої ставки на те, що Ніколас Мадуро незабаром буде відсторонений від влади в країні.

По версії The Wall Street Journal , ставки на популярній криптовалютній платформі для ставок, принесли трейдеру понад 400 000 доларів, що у 12 разів перевищило інвестиції, та посилили підозри, що хтось використав інсайдерську інформацію про закриту американську компанію для швидкого отримання прибутку.

Десятьох осіб визнали винними у кібербулінгу першої леді Франції Бріжит Макрон після неправдивих заяв. Як пише канал Sky News, в інтернеті звинувачення стосувалися її статі та сексуальності, зокрема й стверджували, що вона трансгендерна жінка, яка народилася чоловіком.

Підсудних, вісьмох чоловіків та двох жінок віком від 41 до 65 років, звинуватили в публікації численних «особливо принизливих, образливих та зловмисних» коментарів щодо нібито трансгендерної ідентичності пані Макрон.

Деякі з постів переглянули десятки тисяч разів.

Перша леді Франції не була присутня на дводенному судовому процесі, але її дочка від першого шлюбу, Тіфен Озьєр, свідчила про «погіршення» життя її матері через посилення онлайн-цькування.

«Вона не може ігнорувати жахливі речі, які про неї говорили», – сказала пані Озьєр суду, додавши, що це вплинуло на всю родину, включаючи онуків пані Макрон.

Підсудним винесли покарання від навчання з питань кібербулінгу до восьми місяців умовного терміну ув'язнення.

Десятки тисяч будинків та підприємств у Берліні залишилися без світла. Темряву після відключення електроенергії в столиці Німеччини показує NZZ.

Кілька великих лікарень у міських районах були знову підключені до електромережі через день і не потребували евакуації завдяки аварійним генераторам. Тим не менш, ситуація залишається напруженою.

Для тих, хто не зміг зупинитися у родини чи друзів в інших частинах німецької столиці, початок першого повного тижня нового року означає боротьбу зі снігом, електрикою та опаленням. Червоний Хрест облаштував аварійні притулки. 

…А тим часом поліція безуспішно намагається напасти на слід лівоекстремістської організації «Вулкан», яка взяла на себе відповідальність за фактичний теракт у Берліні.

Як пише NZZ, хоча група "Вулкан" здійснює один напад за іншим, органи безпеки, схоже, не досягають жодного прогресу. Навіть остаточно не встановлено, чи є група єдиною, об'єднаною організацією, каже експерт Манневіц.

Комюніке, що брали на себе відповідальність, судячи з їхніх лінгвістичних характеристик, вказують щонайменше на три різні групи авторів. Однак, чи означає це також, що існують три окремі групи виконавців, залишається незрозумілим.

За словами Манневіца, така вільна структура групи «Вулкан» у поєднанні з її «професійним та конспірологічним підходом» робить розслідування завданням Сізіфа.

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня (29.12.25 – 04.01.2026): харків'яни обстріляли самі себе; заколот – цар у небезпеці; ТАРС уповноважений збрехати; цілили в Каракас, а влучили по Москві?

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.