Світ найбільшого калібру: українські «тигри» на французьких "Міражах"; Вашингтон нападає на Гаагу, а Барселона молиться на холодильники

Пєсков зітхає, вимикає телевізор і заходить у кабінет до Путіна:

— Володимире Володимировичу, у мене дві новини з Парижа. Франція таки довела нас до червоної лінії...

— О! І яка ж друга новина?

— Ну... вони її успішно перелетіли. На наших очах. І під українським прапором.

Поки російська пропаганда з кожної праски розповідає, що «Захід утомився від України», у Парижі ставлять українських військових на чолі найпрестижнішого військового параду Європи. Європа наочно продемонструвала: вона починає брати відповідальність за свою безпеку у власні руки. І Україна в цій новій архітектурі — на першому місці.

Вчора Франція відзначила своє головне національне свято — День взяття Бастилії. І цей парад, який став фінальним для Еммануеля Макрона на посаді президента, офіційні особи вже назвали «масштабним нагадуванням про стратегічне пробудження Європи».

Головними почесними гостями Парижа стали Україна та країни «Коаліції охочих».

Цього року Париж зібрав рекордну кількість іноземних лідерів — на трибунах під палким сонцем сиділи 25 глав держав та урядів, серед яких британський прем’єр Кір Стармер, німецький канцлер Фрідріх Мерц та польський лідер Дональд Туск.

Проте головні овації дісталися Володимиру Зеленському. Коли президент України з’явився на трибуні, понад 50 тисяч глядачів зустріли його вибухом аплодисментів.

Головною подією пішого параду став марш 25 українських військових, які понад чотири роки на передовій стримують повномасштабну російську агресію. Еммануель Макрон назвав їхню присутність «символом братерства, мужності та спільної долі».

Разом з українцями крокували контингенти з 35 країн коаліції — від європейських союзників до представників Канади та Австралії.

Авіаційне шоу традиційно відкривала знаменита Patrouille de France, але цього разу разом із ними над Єлисейськими полями пролетіли французькі винищувачі Mirage 2000, за штурвалами яких як копілоти сиділи українські льотчики, що проходять навчання у Франції.

Ба більше, французькі літаки вперше летіли з підвішеними під крилами макетами реального озброєння (зокрема, ракетний комплекс Scalp), демонструючи повну готовність до бойових дій.

Джерела: Le Monde, RFI, AFP, France Diplomatie.

За три дні до своєї раптової смерті в Анкарі, один із найвпливовіших американських політиків, сенатор-республіканець і близький соратник Дональда Трампа Ліндсі Грем дав своє останнє інтерв'ю Українській службі ВВС.

 Його слова звучать як політичний заповіт людини, яка до останнього подиху вірила в українську перемогу і не боялася говорити про це вголос.

На запитання журналістки про реальний стан справ на фронті, сенатор відповів без дипломатичних еківоків:

Дуже обнадійлива для України ситуація, і я дуже пишаюся українським народом. Вони бʼються як тигри. Я думаю, що вони мають перевагу та імпульс... Вони не лише втримали свої позиції, а й дали гідну відсіч. Їхні військові спроможності зростають щодня.

Грем підкреслив, що Путін припустився фундаментальної помилки, адже замість «взяття Києва» він отримав війну, яка тепер упевнено переноситься на територію самої Росії. Ба більше, сенатор висловив щире захоплення тим, як стрімко розвивається українська оборонна промисловість, стаючи дедалі самодостатнішою.

Як досвідчений політик, Грем чудово розумів, що тигрячу відвагу на полі бою необхідно підкріплювати жорстким економічним тиском на агресора. Його головна зброя, яку він готував разом із командою Трампа — це законопроєкт про 25% мита для країн, які продовжують купувати дешеву російську нафту (зокрема, Індії та Китаю).

Цей інструмент Грем планував передати Дональду Трампу, щоб раз і назавжди перекрити фінансовий кисень Кремлю. Навіть партнери США мали зрозуміти: фінансувати війну Путіна більше не вдасться без болючих втрат для власного бюджету.

Особливо показовим є ставлення сенатора до так званих «червоних ліній» Кремля та залякувань ядерною зброєю у разі ударів українською балістикою по території РФ. На питання про страхи перед ядерним апокаліпсисом Грем відповів максимально жорстко:

Ні, відверто кажучи, я не збираюся особливо цим перейматися. Я думаю, що російський народ подбає про Путіна до того, як це станеться... На місці України я б робив усе можливе, щоб чинити тиск на Путіна і змусити його сісти за стіл переговорів.

Сенатор був переконаний: Путін не божевільний, він просто загнаний у кут диктатор. І він сяде за стіл переговорів лише тоді, коли сильні українські удари змусять його відчути реальну загрозу втрати особистої влади всередині РФ.

Ліндсі Грем до останнього наполягав на тому, що єдиний спосіб уникнути «третього вторгнення» Росії в майбутньому — це надання Україні залізобетонних гарантій безпеки та повноцінне членство в Альянсі.

Чи бачив він Україну в НАТО? «Я б однозначно цього хотів».

Коли саме? «У будь-який момент, коли це спрацює».

Без когось на кшталт Грема, колишнього критика Трампа, який став близьким союзником і частим партнером у гольфі, що спирається на президента, ухвалити законопроект про санкції або подальшу допомогу у сфері безпеки може бути складніше, прогнозує Reuters.

Інші прихильники законопроекту як у Сенаті, так і в Палаті представників заявили, що наполягатимуть на його прийнятті як данини пам'яті Грема, а деякі пропонують перейменувати його на честь Грема.

«Немає більш гідної данини поваги Ліндсі», – заявила у своїй заяві сенатор-демократ Джин Шахін з Нью-Гемпшира, головний демократ у Комітеті з міжнародних відносин та співавтор законопроекту.

 

Сенат ще не оголосив терміни голосування, але лідер республіканської більшості в палаті Джон Тьюн з Південної Дакоти заявив в ефірі CNN, що його прийняття стане «неймовірною спадщиною» для Грема.

Поки європейські лідери продовжують вірити в силу міжнародного права, нова адміністрація Дональда Трампа вирішила показати, хто в домі господар, повідомляє The Guardian.

Державний секретар США Марко Рубіо виступив із сенсаційною заявою, оголосивши масштабну урядову кампанію з... демонтажу Міжнародного кримінального суду (МКС).

У своїй колонці для Wall Street Journal та спеціальному відеозверненні Рубіо звинуватив суд у Гаазі в «війні проти США» та зазіханні на американський суверенітет.

Рубіо прямо заявив, що США ніколи не погоджувалися на існування якогось наддержавного трибуналу, який може стояти вище за американські суди та Конституцію. На його думку, МКС перетворився на інструмент у руках «лівих неурядових організацій та ворожих урядів третього світу».

Щоб достукатися до пересічного американця, держсекретар намалював апокаліптичну картину: нібито завтра іноземні судді за тисячі миль від США зможуть судити звичайних американських прикордонників чи військових за «злочин» захисту своєї країни.

Оскільки США формально не є членами МКС і не можуть його просто закрити, Вашингтон діятиме через фінансовий та дипломатичний тиск.

 Країни, які користуються американською допомогою чи перебувають під оборонною парасолькою США, наполегливо попросять відмовитися від визнання юрисдикції Гааги щодо американців. Не захочуть по-хорошому — ризикують втратити військову та фінансову підтримку.

 США погрожують суду новими санкціями, а його співробітникам — анулюванням віз та забороною на в'їзд.

Напад Рубіо не лише підкреслює лицемірство США, але й підриває доступ до правосуддя по всьому світу, від України до Судану, і може бути рівносильним перешкоджанню правосуддю, що саме по собі є злочином згідно з Римським статутом,

– заявив директор з адвокації організації «Dawn» Раед Джаррар.

Спостерігати за цим — суцільне задоволення для поціновувачів політичного цинізму. Коли МКС виписував ордер на арешт Путіна, у Вашингтоні аплодували стоячи. Але щойно суд у Гаазі зацікавився діями американських військових чи операціями союзного Ізраїлю — «міжнародне право» миттєво перетворилося на «загрозу національній безпеці».

Тепер у Кремлі, без сумніву, теж аплодують стоячи. Ініціатива Рубіо превосходно вписується в путінську стратегію з руйнування міжнародного права та повоєнної системи безпеки. Навіщо Москві дискредитувати Гаагу, якщо Білий дім готовий власноруч розібрати її до фундаменту?

Насправді ліквідувати МКС на папері не вийде, адже це міжнародна інституція. Але влаштувати суду веселе життя та змусити інші країни тричі подумати, перш ніж виконувати гаазькі ордери — це Вашингтону цілком під силу. Світ остаточно повертається до старого дикого правила: законним є те, що підкріплено найбільшим калібром.

Лондон офіційно задіяв нові залізобетонні повноваження Закону про національну безпеку і оголосив поза законом діяльність іранського КВІР та добровольчого корпусу російського ГРУ.

Так-так, того самого Головного розвідувального управління РФ, чиї агенти останніми роками надто захопилися підпалами, диверсіями та стеженням на території Сполученого Королівства та Європи.

Раніше за співпрацю з російськими чи іранськими шпигунами можна було відбутися дипломатичним скандалом. Відтепер будь-яка активність на їхню користь у Британії — це важкий кримінальний злочин, що карається аж до довічного ув'язнення. Тюрма світить кожному місцевому посіпаці, який публічно підтримує ці структури, допомагає організовувати підпали чи бере від них фінансування (навіть у крипті).

МЗС Ірану миттєво вибухнуло шквалом праведного гніву, назвавши рішення Лондона «мерзенним, провокаційним і безвідповідальним вчинком». У Тегерані щиро образилися, що КВІР назвали загрозою, адже це «невіддільна частина офіційних збройних сил», і взагалі — на тлі війни з США, що триває, це «вершина злості».

Британцям пригрозили «руйнівними дипломатичними наслідками». Очікуємо, що наступним кроком ображений Тегеран у відповідь заборонить британську королівську гвардію.

Російське ГРУ та іранський КВІР роками будували в Європі агентурні мережі, наймаючи маргіналів через Telegram для брудної роботи. Схема працювала ідеально, поки британська Феміда не прирівняла їх до терористів на кшталт «Аль-Каїди». Тепер усі «корисні ідіоти» Кремля та Тегерана миттєво перетворюються на кандидатів на довічне ув'язнення.

Джерела: урядове комюніке, реакція МЗС Ірану та матеріали британських ЗМІ.

Поки МЗС Ірану перед камерами відпрацьовує обов'язкову програму та загрожує Великій Британії «руйнівними наслідками», за зачиненими дверима розігрується справжня драма. Впливове американське видання The Wall Street Journal опублікувало інсайд про те, що іранські дипломати опинилися в пастці, яку самі ж і збудували.

Виявляється, палке бажання зняти санкції та замиритися з США розбивається об хвилю домашнього ультранаціоналізму.

Після масштабних внутрішніх протестів на початку року та на тлі виснажливої війни з США, іранська влада вирішила скористатися старим перевіреним методом — роздмухати лютий патріотизм до небес. Градус пафосу вивели на максимум під час нещодавніх похорон Верховного лідера Алі Хаменеї.

План спрацював, але тепер збуджені «ура-патріоти», радикальні депутати та войовничі телеведучі сприймають будь-які спроби дипломатів знайти компроміс як зраду.

Іранські переговорщики за зачиненими дверима бідкаються міжнародним посередникам: вони дуже хочуть знайти компроміс щодо судноплавства у стратегічній Ормузькій протоці та полегшити санкційний зашморг. Але їхні можливості зв'язані по руках і ногах.

Будь-які спроби домовитися з Вашингтоном миттєво саботуються іранськими прихильниками «жорсткої лінії». Схоже, вони готові сидіти без хліба та ліків, аби тільки продовжувати показувати Америці кулак із телевізора.

Класична історія про те, як хвіст почав крутити собакою. Іранські дипломати потрапили у чудовий капкан: спочатку режим роками годує населення пропагандою про «смерть Великому Сатані (США)», а потім щиро дивується, чому це громадяни та радикальні депутати не хочуть підтримувати мирні угоди з цим самим «Сатаною».

Поки ми шукаємо порятунку під кондиціонерами, іспанська Барселона офіційно оголосила війну спеці. Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung (NZZ) розповідає про дивовижний і дуже практичний експеримент каталонців, які створили в місті сотні так званих «кліматичних притулків» (klimarefugien), щоб захистити мешканців від теплової смерті.

Коли температура на вулиці переходить усі розумні межі, місто починає рятувати людей там, де зазвичай шукають зовсім інші речі.

Муніципалітет домовився з церквами. Тепер тінисті внутрішні дворики (клуатри) та крипти старовинних соборів відчинені для всіх перехожих. Там панує природна кам'яна прохолода, яка рятує краще за будь-який вентилятор.

Великі торгові мережі офіційно зобов'язалися пускати людей просто «постояти під кондиціонером» у спекотні години. Купувати щось при цьому зовсім не обов'язково — охоронці не виганятимуть вас, навіть якщо ви просто прийшли почитати книгу біля холодильника з морозивом.

 Громадські простори міста перетворили на зони з безкоштовною водою, швидким інтернетом та зручними кріслами в прохолодних залах.

Поки в ООН пишуть чергові тисячосторінкові звіти про глобальне потепління, іспанці просто згадали старе добре правило: «хочеш жити — навчися ділитися прохолодою». Ідея геніальна у своїй простоті. Тільки уявіть: замість того, щоб плавитися на зупинці, ви офіційно заходите пересидіти пік спеки в прохолодний собор XIV століття або в м'ясний відділ найближчого гастроному.

Нам усім варто придивитися до цього досвіду. Схоже, у найближчі роки головною ознакою дружнього міста буде не кількість велодоріжок, а кількість місць, де можна безкоштовно попити води і не отримати тепловий удар прямо посеред вулиці.

Читайте також:

«ЛеоКарт» проти «Картки харків'янина»: як розслідування «Громади» про транспортний егоїзм міст дійшло до Кабміну…

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.