СвітлоБитва: академік НАНУ Віталій Бабак про дефіцит електроенергії і те, що очікує нас взимку. Песимістичний та оптимістичний прогнози…

З початку війни російські терористи завдають масовані ракетні удари по енергетичних об'єктах України. Внаслідок атак пошкоджено і зруйнувано більше половини енергетичної інфраструктури України. Втім, українська енергосистема вистояла, але працює з мінімальним запасом міцності. Енергомережі та об’єкти  генерації потребують відновлення та модернізації.

Про це розмова академіка НАНУ Володимира Семиноженка з директором Інституту загальної енергетики Національної академії наук України, академіком НАНУ Віталієм Бабаком в програмі «Про науку компетентно» на YouTube каналі Національної академії наук України.

-  Прогнозувати сценарії дуже складно,  -  зазначає директор Інституту загальної енергетики НАНУ Віталій Бабак. - Тому що триває війна, і кожного дня може статися чергове бомбардування, і що буде з об'єктами енергетичної інфраструктури спрогнозувати дуже важко.

Під час останньої масованої атаки у серпні  ворог  прицільно бив по розподільчим мережам. Розподільна інфраструктура постраждала дуже серйозно і її відновлення  займе багато часу.

Удари були такої сили, що три блоки Рівненської атомної довелося відключити, на  Південноукраїнській АЕС один блок був відключений через нестабільність в мережі. Це питання дуже непрості.

З чим входимо в зиму?

-  Якщо брати тільки атомну генерацію, то сьогодні  в Україні стабільно генерується приблизно 14 ГВт, - коментує Віталій Бабак. – А на зиму  нам потрібно мінімум 18 ГВт. Тобто генерація 3-4 ГВт  є  доволі проблематичною.

Чи закриє ці потреби  України імпорт електроенергії з ЄС? На жаль, ні. Тому що єдина енергетична система Євросоюзу може нам дати лише 1,7 ГВт згідно угод. Тобто нам ще треба генерувати як мінімум 2-3 ГВт.

За рахунок чого?

У нас працює відновлювана енергетика. Зокрема, сонячна енергія. Це дуже добре влітку, втім, зимою генерація сонячної енергії становить приблизно 10% від тієї, що виробляється літом.

Через відсутність маневрених потужностей відбуватимуться автоматичні відключення електроенергії в момент перевантаження енергосистеми.

-  На сьогодні  в Україні зруйновано майже 95% теплової генерації. Є руйнування гідроелектростанцій, пошкоджена Київська ГЕС  Дніпровського каскаду, ми знаємо, що  вже немає Каховської ГЕС, і тому питання маневрених потужностей стає дуже гостро. Адже енергосистема вимушена витрачати частину енергії для підтримки балансу потужності й частоти напруги, - пояснює академік. -  І це проблема, тому що в Україні немає маневрових потужностей, за рахунок яких можно проходити «піки», тож при будь-якому перевантаженні системи, спрацьовує автоматика, і світло просто вимикається. А щоб відновити електроенергію, потрібно буде витратити ще 5-8 годин.

Це песимістичний сценарій. А чи є оптимістичний?

- Якщо пошкоджені під час ракетних ударів генеруючі об’єкти відновлять, ми увійдемо  в зиму нормально, - обнадіює Віталій Бабак.

Але залишаться проблеми окремих міст і окремих регіонів.

Наприклад, на Івано-Франківщині повністю зруйнована Бурштинська ТЕС, найбільша електростанція на заході України. Російські терористи 12 разів атакували Бурштинську теплоелектростанцію, внаслідок чого  вона не підлягає  відновленню. 

Уряд виділив 470 млн гривен для того, щоби регіон підготувався до зими, і забезпечив тепловою енергією споживачів.

Але звідки її взяти? Централізована система не зможе забезпечити теплом взимку, бо немає ТЕС. Тому Івано-Франківська міськрада дозволила  робити індивідуальні проекти і встановлювати індивідуальні генеруючі потужності, як теплової, так і електрогенерації.

І в окремих будинках, і в квартирах. Але це потребує узгодження цих проектів, які тривають місяцями, і вимагають значних коштів. Це питання дуже непросте.

Тому що відключення електроенергії призведить до того, що  не тільки тепло не буде подаватися в будинки, але й вода, тому що  не працюватимуть насоси. І це питання треба вирішувати в кожному будинку окремо, що виглядає не реалістично.

 Який вихід з такої ситуації?

-  В лютому цього року РНБО надіслала доручення до нашого інституту, щоби фахівці  запропонували вихід із цієї ситуації, - зазначає Віталій Бабак. -  Ми проаналізували ситуацію, і виявилося, що в  Україні  у нас є приблизно 426 міжрайонних котелень, де можна встановити газогенеруючі когенераційні установки.

Ми підготували пропозиції РНБО, і можу сказати, що буквально через місяць був оголошений тендер, і дякуючи міжнародним благодійним організаціям, в Україну уже поставлені 43 газопоршневі  та газотурбіні установки, які дозволяють частково забезпечити роботу когенерації в міжрайонних газових котельнях. Когенераційні установки, відомі також як міні-ТЕЦ, можуть одночасно виробляти електричну та теплову енергію з одного джерела палива.

ДОВІДКА «Громади»:

У Харкові встановлено 22 когенераційні установки, які забезпечать мешканців міста безперебійним теплом і водопостачанням у разі блекауту та відсутності електричної енергії. Загалом Харкову потрібно 95  таких установок.

Проблема полягає в тому, що когенераційних установок потрібно більше не лише Харкову, але й Україні в цілому.

Під час війни енергетична система України перебуває під постійними обстрілами, через які відбуваються системні аварії в енергосистемі, що супроводжується масовим відключенням електроенергії.

Чи можна уникнути блекаутів?

-  Україна має створити мережу розподіленої генерації електроенергії, - зазначає  директор Інституту загальної енергетики. -  Така мережа має складатися з сотень малих електростанцій, що допоможе нашій енергосистемі диверсифікувати генерацію і убезпечити енергетичні об’єкти від масштабних пошкоджень.

На сьогодні об’єктами розподіленої генерації є відновлювані джерела енергії - сонячні, вітрові та гідроелектростанції, а також  когенераційні установки, які одночасно виробляється електрику та тепло.

Малі електростанції  мають невелику потужність, вони розміщені на невеликій відстані від споживача.

Перевагами розподіленої генерації електроенергії є, зокрема, менша вразливість при масованих ракетних атаках – пошкоджену малу електростанцію можна оперативно замінити іншою.

Обстрілами неможливо одночасно вивести із ладу мережу малих енергооб’єктів, так, як це можна зробити з великими електростанціями і підстанціями. 

Тобто треба забезпечувати розвиток енергетики України не лише за рахунок стаціонарних станцій колосального обсягу генерації. Треба будувати станції  потужністю 1-10 МВт і забезпечувати локальні регіони електроенергію.

Основним джерелом енергетики в Україні є атомні електростанції. Сьогодні у нас працюють всі, окрім блоків Запорізької АЕС.

Українські АЕС будувалися в різні роки, але  здійснено серйозні напрацювання, які дозволяють вирішувати проблеми, пов’язані з подовженням терміну їх експлуатації. Я можу сказати, що до 2030-го року такої проблеми не очікується, - стверджує Віталій Бабак.

Різні країни по-різному підходили до атомної енергетики. Ми пам'ятаємо, як Німеччина проголосила про свої плани повністю відмовитися від ядерної енергетики, і 2023 року  останні три атомні електростанції Німеччини припинили роботу, що стало завершенням ери понад 60-річного виробництва атомної енергії в країні.

Потім Швейцарія оголосила, що не буде більше будувати жодного енергоблока. Але в серпні цього року Швейцарія оголосила про те, що вона перегляне питання підходів до атомної генерації.

Я думаю, що Німеччина теж поступово повернеться до розгляду проблем атомної генерації.

Тому що в останні роки  атомна генерація віднесена до розряду стабільної генерації, яка не здійснює шкідливого впливу на навколишнє середовище.

А енергетичний саміт 2023 року ухвалив рішення про збільшення в три рази обсягів атомної генерації до 2050 року.

Читайте також:

Цього року з 4 мільярдів гривень, які онкоцентри отримали на безоплатне лікування хворих, 2 мільярди стабільно знаходиться на їх рахунках. А з пацієнтів вимагають гроші…