СвітлоБитва: розібрати… фонтан, привезти… потужний трансформатор

Попереду зима, а в Україні все ще триває ремонтна кампанія після обстрілів зими 2022-2023 року. Вона ще не завершена. Оскільки на більшості підстанцій, насамперед - «Укренерго», найбільш вузьке місце - трансформаторне обладнання.

Про це розповів голова Української асоціації відновлюваної енергетики та засновник Харківського енергетичного кластера Станіслав Ігнатьєв у програмі «#Знати більше» Харківського пресклубу.

Все частіше ціллю ракетних ударів стають саме великі трансформаторні підстанції. Тобто вузлики, що "зшивають" українську енергосистему докупи.

 

Це дуже дороге, штучне обладнання, яке досить довго виробляється.

За словами Станіслава Ігнатьєва, в Україні, на жаль, немає виробника трансформаторного обладнання, який міг би забезпечити всі наші потреби.

Багато хто чув про легендарний завод «Запоріжтрансформатор», який ще не так давно входив до десятки найбільших світових виробників трансформаторного обладнання.

Як з'ясувала «Громада», 2001 року підприємство увійшло до фінансово-промислової групи «Енергетичний стандарт» російського олігарха Костянтина Григоришина, який довів завод до банкрутства з боргом в 11 млрд грн.

5 листопада 2022 року рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача України підприємство було націоналізовано, процедуру банкрутства заборонено. Але завод у прифронтовому Запоріжжі так і не в змозі працювати на повну потужність. 

У Миколаївській області є приватне підприємство, яке не призначене випускати трансформатори необхідної потужності. І в Хмельницькому є підприємство, але його продукція призначена для розподільчих мереж.

- Тому, на превеликий жаль, доводиться трансформатори привозити з Європи, - розповідає Станіслав Ігнатьєв. - І тут виникає проблема: у нас різні з Європою кластери напруги.

Клас напруг, який застосовується на пострадянському просторі, відрізняється від класу напруг, який є в Європі. В розетці так він начебто однаковий - 220 В чи 380 В. Але коли мова про дуже високі напруги, то вона стає значною.

 

Тобто не завжди той апарат, який знятий в Європі, може відносно швидко бути встановлений в Україні. Грубо кажучи, це майже неможливо.

Відповідно, трансформатори для поставок в Україну довелося заново проектувати. На кількох заводах у ЄС і на одному в Туреччині фактично відбувся запуск нових виробничих ліній.

І додаткова проблема - логістика, до чотирьох місяців минає перш, ніж трансформатор від заводу виробника дістається до України.

Його вага близько 200 тонн, він транспортується в напіврозібраному стані, бо в повній комплектації він важить близько 1000 тонн.

При цьому він 10,5 м довжиною, 4,5 м висотою і 3.5 м шириною. Додаткове обладнання їде окремо і займає  ще 4 вантажівки.

За європейськими правилами, великовантажні автомобілі мають право пересуватися лише вночі з обмеженням швидкості до 20 км. Плюс іноді виникають проблеми зі шляхопроводами.

В одному і старовинних європейських міст довелося розбирати на круглій дорожній розв'язці фонтан, щоб привезти в Україну трансформатор.

Всі складові частини привозяться на майданчик і повинні стати на ті установочні місця, де стояв старий трансформатор. Підійде чи не підійде - питання. Налагодити - це ще 1-1,5 місяця.

Дуже складно в прифронтових регіонах таких, як Харківщина, зберігати базу запасних частин і комплектуючих для ремонту, оскільки склади обстрілюють. І «Укренерго» довелося розміщувати склад запасних частин за межами України.

Крім того, на початку ремонтної кампанії 2022-2023 року обладнання постачалося в Україну часто без урахування наших реалій.

Для нас нормальна практика при надзвичайних ситуаціях включення трансформатора в реверсні режими, і був випадок в Одесі, коли новий японський трансформатор згорів, оскільки він не був передбачений для реверсного використання.

У Миколаївську область було поставлено обладнання 20 кВ і тепер Миколаївобленерго розробляє спеціальний проєкт - і це робиться вперше у світі - для переходу від мережі 35 кВ на 20 кВ. І це дуже складне інженерне завдання.

Таким чином, ми поки що не можемо говорити про відновлення енергооб'єктів, а можемо говорити про аварійні схеми відновлення постачання електроенергії.

 

Проблеми вирішуються з коліс у міру їх виникнення.

Довідка «Громади»

Через повномасштабне вторгнення РФ енергетичний сектор України, за оцінкою аналітичної команди Київської школи економіки (KSE), зазнав прямих збитків і непрямих фінансових втрат на суму €56,2 млрд, тоді як потреби у відновленні, які передбачають повну реконструкцію зруйнованих об'єктів за принципом «Відбудувати краще, ніж було», становлять €50,5 млрд.

Читайте також:

Новий рік зустрінемо при свічках? «Громада» дізналася, що буде з енергетикою цієї зими...