Топ-ІПСО першого тижня серпня. Замах на Пу, "вигрібна яма" Парижа, "мужики" біля кав'ярні. Куди Остапа понесло?

 Від початку серпня, за спостереженнями "Громади", їх уже накопичилося чимало... Вільно чи мимоволі, ми на них піддаємося.

Світову громадську думку сколихнуло твердження МЗС РФ , нібито українські спецслужби готували замах на російського диктатора Володимира Путіна і главу міноборони Андрія Білоусова 28 липня.

Про це повідомили кремлівські пропагандистські ресурси, посилаючись на заяву заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова.

За його словами, убити Путіна і Білоусова збиралися під час військового параду в Санкт-Петербурзі на честь дня ВМФ РФ.

Росіяни також уявили, що Путіна і Білоусова нібито врятував глава Пентагону Ллойд Остін, якому вони поскаржилися на ймовірні плани української сторони.

За кілька днів до цього глава Міноборони РФ Андрій Бєлоусов зателефонував главі Пентагону Ллойду Остіну і закликав американського колегу переконати Київ відмовитися від своїх планів,

 

 - ідеться в повідомленні.

ЩО тут не так?

Доволі дивною виглядає заява заступника міністра закордонних справ терористичної федерації Рябкова про те, що глава оборонного відомства РФ Андрій Бєлоусов нібито просив захисту в американського колеги. До чого тут Ллойд Остін?

Загальновідомо, що безпекою глав держав займаються не міноборони, а спеціальні служби. Міністр оборони також у всіх країнах - особа, яку охороняє держава (спецслужби).

Якби якимось чином інформація про замах, який нібито готують, просочилася в Кремль, то турбуватися слід було б ФСБ РФ і Федеральній службі охорони російського диктатора. Міністерства оборони тут жодним боком не можуть бути причетними.

Тобто за наявності такої інформації розмови про ймовірні загрози замаху (та й то негласні) відбувалися б не між главами оборонних відомств РФ і США, а між керівниками служб безпеки держави.

Зазвичай таку інформацію спецслужби публічно не оголошують і не коментують. Нагадаємо, що тільки після страшного теракту в Крокус Сіті холі американські спецслужби заявили, що завчасно по-джентельменськи попереджали російських колег про підготовку масового вбивства. Як виявилося, даремно...

У МЗС РФ теж злегка "офігели" від слів свого заступника міністра. У російському зовнішньополітичному відомстві заявили, що публікації ЗМІ про те, що київський режим готував замах на президента Володимира Путіна і міністра оборони Андрія Бєлоусова в день ВМФ, є некоректною інтерпретацією слів заступника глави МЗС Сергія Рябкова:

Дані повідомлення є результатом некоректної інтерпретації журналістами інтерв'ю заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова телеканалу "Россия 1" від 4 серпня 2024 року,

- підкреслили в МЗС РФ.

Там вказали, що дипломат не давав ствердної відповіді на пряме запитання про підготовку замаху, він лише визнав наявність "певної ув'язки і з такого роду подіями".

У ГУР МО України назвали повною брехнею повідомлення МЗС РФ, що українські спецслужби нібито збирались вбити диктатора Путіна та російського міністра оборони Андрія Бєлоусова 28 липня цього року.

Згідно з інформацією «Громади», дзвінок Бєлоусова Ллойду справді мав місце, однак, про що саме йшлося, ми можемо тільки гадати. Можливо, про розміщення ядерних крилатих ракет у Німеччині, можливо, про супутники космічної розвідки.

НАВІЩО це треба?

По-перше, ця масштабна інформаційно-психологічна операція спрямована на те, щоб показати, нібито співпраця військових відомств РФ і США триває, незважаючи на те, що сторони у війні в Україні перебувають по різні боки фронту.

Особливо, якщо дзвінок виявився безрезультатним для його ініціатора (Міністерства нападу РФ).

Вирішили покрасуватися, що між двома державами можуть бути якісь "домовленості", а це, безумовно, має збентежити українську сторону, посіяти в українців сумніви щодо підтримки США.

По-друге, ця спроба дискредитувати діяльність ГУР МО України, натяки на терористичні методи роботи. Хоча... Яким чином українці могли б "дістати" двох кремлівських лиходіїв аж на параді в Санкт-Петербурзі - великий секрет навіть для Рябкова. 

Але "Громада" порадила б йому продовжувати в тому ж дусі, бо таким чином він навіює світовій спільноті тезу про всесильність і каверзність українських спецслужб у боротьбі за справедливу відплату для катів України.

А нам того й треба, нехай негідники всіх мастей бояться кари ГУР нашого Міноборони!

Зображуючи Париж як вигрібну яму, що кишить злочинністю, кліп, що висміює Ігри, швидко поширився в соціальних мережах, таких як YouTube і X.

ЩО тут не так?

Актор у вірусному кліпі, що засуджує Олімпіаду-2024, дуже схожий на президента Франції Еммануеля Макрона. І образи щурів, сміття та стічних вод також створені штучним інтелектом.

Поширенню цієї огидної брехні сприяли щонайменше 30 000 ботів, пов'язаних із сумнозвісною російською дезінформаційною групою, яка вже націлювалася на Францію. Протягом кількох днів відео стало доступним 13 мовами завдяки швидкому перекладу за допомогою ШІ.

За словами Кровіца, російська дезінформаційна кампанія, спрямована на Олімпіаду, виділяється технічною майстерністю. 

Відмінною особливістю є те, що вони, можливо, найбільш просунуті користувачі генеративних моделей ШІ в зловмисних цілях: підроблені відео, підроблена музика, підроблені веб-сайти,

- цитує його слова агентство Блумберг.

НАВІЩО це треба?

Допуск лише невеликої кількості російських спортсменів для участі в змаганнях у нейтральному статусі практично гарантував реакцію Кремля, каже Гордон Кровіц, співзасновник компанії NewsGuard, що займається аналізом дезінформації в Інтернеті.

Російські державні ЗМІ поширюють ті ж самі неправдиві матеріали, що вводять в оману. Замість того, щоб висвітлювати спортивні змагання, більша частина репортажів про Олімпіаду присвячена злочинності, міграції, сміттю і забрудненню навколишнього середовища.

 

Якщо вони не можуть брати участь в Іграх або перемогти в них, то вони прагнуть зіпсувати, зганьбити і принизити міжнародне змагання у свідомості учасників, глядачів і глобальної аудиторії,

- підсумували аналітики Microsoft.

Одна хороша людина розмістила фото молодих чоловіків, які відпочивають на лавочках рано вранці біля кав'ярні в Харкові. І не без єхидства зауважив: "Кофеїн, Харків, 8-30. Лише чоловіки".

Що тут не так?

Начебто нічого особливого! Йшла собі людина на роботу і клацнула фотокнопкою свого телефона. І начебто нікого ні в чому не звинуватила, але фраза "тільки чоловіки" - містить не дуже гарний натяк.

Мовляв, що роблять усі ці молоді чоловіки на вулицях Харкова, чому вони не на фронті?

Уразливість подібних кадрів у тому, що людина, яка зняла абсолютно сторонніх людей, поняття про них не має, але намагається зробити далекосяжні висновки.

Мається на увазі, на фронті людей не вистачає, а тут стільки мужньої сили "відпочиває"...

З іншого боку, "ухильники" навряд чи будуть розгулювати містом, вони, як правило, сидять "по хатах" і бояться ніс виснути, побоюючись ТЦК.

Перехожий, який зробив знімок, не знає і не може знати про те, хто всі ці молоді чоловіки.

Опинитися вранці на вулиці вони можуть з безлічі причин. Наприклад:

• - це рятувальники або поліцейські, які повертаються з нічної зміни;

• - це лікарі, медичні працівники, які відпочивають перед напруженою зміною;

• - це волонтери;

• - це підприємці та техніки, які збирають, наприклад, дрони;

• - це бійці на релокації (авторка особисто знає таких харків'ян, які воюють із лютого 2022 року і побували у відпустці!);

• - це поранені, відпущені додому на кілька днів перед поверненням на "нуль";

• - зрештою, кожен із них вчасно оновив свої дані в "Дії" і має повне право жити і працювати відкрито у своєму місті.

НАВІЩО це треба?

Людину, яка опублікувала знімок у соцмережах, я знаю особисто і в намірі її запідозрити не можу. Найімовірніше, це обивательська звичка мимоволі "підловити" когось, ткнути когось, з огляду на те, що тема мобілізації нині у всіх на слуху...

Але наслідки такого, на мій погляд, для суспільства неприємні. Вони сіють серед харків'ян недовіру і відчуття несправедливості (особливо, серед тих, у кого чоловік, син, брат, брат, син зараз на фронті).

І коментарі відповідні, найіронічніший з них:

Може, то черга до ТЦК?

 

Ще раз повторюю: ми не знаємо, хто ці люди, але в суспільстві вже робляться висновки, несприятливі для самого суспільства. Російська пропаганда аплодує стоячи...

Свого часу ходив анекдот про відмінність освіченої людини від неосвіченої, мовляв, освічений відрізняє Гоголя від Гегеля, Гегеля від Бебеля, Бебеля від Бабеля, Бабеля від кабеля, кабель від пса, а пса від суки, а от неосвічений може відрізнити лише останніх, та й то не завжди.

Скандал виник через те, що в Одесі за розпорядженням голови Одеської ОВА Олега Кіпера перейменують безліч вулиць, провулків тощо.

Варто зазначити, що всього в рекомендаціях владі Одеської області було вказано перейменувати 91 вулицю. Але сім вулиць все ж залишилися без змін.

Зокрема, вулиця Леоніда Утьосова, радянського артиста, який присвятив одну зі своїх пісень "У Чорного моря" Одесі. Як відомо, пісня настільки улюблена одеситами, що вважається неформальним гімном міста.

Найбільш спірним виявилося перейменування Думської площі, вулиці Жванецької, Бабеля, а також Ільфа і Петрова. Вулиць, які, на думку багатьох жителів Одеси, створювали місту колорит.

Ісаак Бабель — відомий письменник та драматург, який народився в Одесі. Він здобув популярність завдяки своїм творам про життя єврейського населення Одеси, зокрема "Одеським оповіданням". Бабель також відомий своєю участю в Громадянській війні в Росії, що знайшло відображення в його циклі оповідань "Конармія".

Авторка цих рядків думає, що Ісаак Бабель уже навряд чи в очах нових поколінь одеситів асоціюється з будьонівською конармією, це скоріше - літературний міф столітньої давнини.

"Одеські оповідання" - цикл Ісаака Бабеля, місцем дії яких є Одеса початку XX століття (приблизно 1904-1919 роки).

Це історії про банду нальотчиків, які жили в єврейському районі Молдаванка. Їх очолює Беня Крик, відомий також на прізвисько Король. Його прототипом, на поширену думку, став Ведмедик Япончик.

Цією книжкою Бабель, як вважається, став основоположником ні з чим не зрівняного одеського гумору.

Щоправда, ініціатори перейменування спробували знайти рівнозначну заміну.

Мендель Мойхер-Сфорим -  «Менделе книгоноша» (справжнє ім'я Шолом Яків Бройд). Творчість письменника мала великий вплив на Шолом-Алейхема.

Шолом-Алейхем присвятив Менделе свій перший роман «Стемпеню» і в вступному слові назвав Мойхер-Сфоріма дідусем Менделе, а себе онуком. В подальшому цей епітет прижився і ще при житті письменника називали «Дідусем єврейської літератури».

Здавалося б, усе добре.

Що тут не так?

Розпорядження голови Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олега Кіпера про черговий виток викорінення "імперської спадщини" зустріло несподівану відсіч з боку міської влади.

В опозиції раптом опинився мер Одеси Геннадій Труханов, який висловив свою позицію у власному Telegram-каналі:

Виходячи з логіки "деколонізаторів", ми повинні відмовитися від усього того, що зробило Одесу світовим брендом. Говорячи простою мовою, це обнуляє наше місто,

 

- написав Труханов.

Він пообіцяв, що Одеська міська рада під його керівництвом вживе "всіх необхідних заходів" для збереження культурного та історичного вигляду міста.

Сучасна українська Одеса - про людей, про молодь, яка ціною власного життя і здоров'я захищає незалежність, про сучасних митців, письменників, поетів. Саме зараз південній перлині України випав історичний шанс відірватися від імперських наративів і бути сучасним культурно незалежним українським містом, а не жити минулим. А якщо комусь дуже хочеться прогулюватися вулицями з імперськими/радянськими назвами - є Москва й Уфа, а не українська Одеса. В Одесі такого не буде,

- парирував у відповідь голова Одеської ОВА Олег Кіпер.

НАВІЩО це треба?

Перейменування розділило одеську громаду навпіл. Так 50% виступили з повною підтримкою такого рішення Одеської ОВА. 

Серед місцевих мешканців половина підтримує зміни як процес зміцнення української ідентичності міста біля моря - в "піку агресору". 

Наприклад, прихильність Жванецького до країни-агресорки і стала причиною перейменування бульвару.

Незважаючи на любов одеситів (і не тільки) до цього гумориста, народний артист Росії більшу частину життя жив у Москві і приймав нагороду з рук Путіна. А Військово-морські сили України постійно були в Одесі і захищають місто, логічно щоб на їхню честь назвали бульвар.

Інші 50% опитаних категорично проти перейменування вулиць в Одесі.

Особливо багато здивування: до чого тут "Дванадцять стільців" і "Золоте теля"?

Замість вулиці Ільфа і Петрова місто отримає вулицю імеї-сім'ї Глодан (загиблої від російських атак).

Виходить, на рівному місці під час війни на радість агресору, який мріє захопити місто, мимоволі розколюється одеська громада. У той час, як на Одесу періодично летять ворожі ракети і гинуть люди...

Результати голосування одеситів було оприлюднено в телеграм-каналі мера Одеси Геннадія Труханова. Вибірка не має нічого спільного із соціологією та офіційними міськими опитуваннями.

Кажуть, значить, у всьому винен одеський міський голова. Це він, мовляв, розколює суспільство. 

А ось спробуйте його тепер змістити без скандалу! Свої очки для переобрання він уже набрав.

Голова ОВА - теж хороший. Після війни на таких подіях Кремль продовжуватиме розколювати українське суспільство, особливо у великих містах із віковими культурними традиціями.

Очевидне регіональне політичне підґрунтя. Гра на добування політичних "очок"!

Створюється ґрунт для дестабіліації в одному з ключових міст України. Зауважимо, що в аналогічній ситуації (під час демонтажу, наприклад, пам'ятника Пушкіну і перейменування станцій метро) мер Харкова Ігор Трехов "хайпувати" не став. Занадто багато чого під час страшної агресії поставлено на кін.

З іншого боку, як казав народжений в Одесі Жванецький, «тщательнЕЕ, ребята, тщательнЕЕ»:

Загальний вигляд опанували, тепер подробиці не треба пропускати...

Читайте також:

Напруга в повітрі. Усе, що ви хотіли знати про винищувачі F-16...