Топ-ІПСО тижня (12.01 – 18.01.2026): крижана зброя; «щелепу не зламати» об Харків; філософ чебурахнувся…
Статтi | | 780 | Автор: Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)

Карикатура Олександра Сидоренка.
Заходить Лавров до Путіна: — Володимире Володимировичу, розширив список! Тепер вимагаємо Харків, Дніпро, Миколаїв та Одесу. Путін: — А що Марко Рубіо? Лавров: — Якщо прибрати мат, то він відповів: «Смачного, Сергію. Головне — щелепу не зламайте».
Росія прагне включити до своїх територіальних вимог не тільки тимчасово окуповані території, а й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Слухати таке, що не кажіть, огидно. Можливо, хтось уже злякався, занепокоївся?
Ласкаво просимо у світ інформаційно-психологічної ірреальності.
Лавров бажає Харків
Дана теза про Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області є елементом масштабної дезінформаційної та психологічної кампанії РФ.

ЩО тут не так?
Висування завідомо нездійсненних вимог, щоб на їхньому фоні попередні вимоги (окупація Донбасу та Криму) виглядали як «компроміс».
Лавров використовує назви міст як тригери. Окреме згадування Одеси та Миколаєва — це прямий шантаж блокуванням Чорного моря та зернового коридору.
Постійне нагнітання навколо Харкова має на меті створити враження «неминучої облоги» або перетворення міста на «сіру зону». Це робиться для того, щоб спровокувати масовий виїзд населення та деморалізувати мешканців найбільшого форпосту на сході, який став символом незламності.
ІПСО навколо Дніпра спрямовані на те, щоб посіяти сумніви у стійкості нашої оборонної промисловості та безпеці ключового хабу, який з’єднує фронт із тилом.
Критичні слабкі місця цієї тези — відсутність військового ресурсу. Заява не підкріплена реальними успіхами росіян на полі бою, що дозволяють захопити такі агломерації як Харків, Дніпро чи Одеса. Це суто інформаційний «шум».
НАВІЩО це потрібно?
Створити відчуття оточення та безвиході, де кожен регіон має свою «визначену» ворогом трагедію. Це класична тактика роз'єднання, де замість спільного опору кожен регіон має зосередитися на власному виживанні під тиском унікальних загроз.
Крижана зброя
«Українці замерзли і готові до капітуляції» — цей нарратив транслюється через сітку Telegram-каналів та z-ботоферми. Одночасно в Європі європейські праві стали розганяти гасло: «Замерзай і голодуй заради України».

ЩО тут не так?
Насправді соціологічні опитування (КМІС, Центр Разумкова) стабільно показують, що більшість українців готові терпіти труднощі заради довгострокової безпеки та суверенітету. Більше того, удари по енергетиці частіше викликають лють і запит на відплату, а не бажання здатися.
Z-пропаганда використовує реальні кадри блекаутів для хибних висновків. Беруться фото черг за водою або людей у пунктах незламності й подаються як «провісник соціального вибуху».
В Україні бізнес та громадяни масово закупили генератори та системи накопичення енергії. «Заморозити» країну технологічно стало складніше, ніж у перший рік війни.

Гасло «Замерзай і голодуй заради України», яке активно підхоплюється правими популістами в Німеччині (AfD), Франції (RN) та інших країнах, особливо цинічне, оскільки саме Росія методично руйнує українські ТЕС та ГЕС.
Це класичний прийом «перекладання відповідальності»: агресор звинувачує жертву в тому, що через її опір оточуючим стало незручно жити.
НАВІЩО це потрібно?
Кремлівська пропаганда намагається створити ілюзію того, що громадянське суспільство нібито «зломлене» побутовими труднощами і згодне на будь-які умови (включаючи здачу територій), аби лише ввімкнули світло та опалення.
Протиставити добробут пересічного європейця підтримці України. Зробити допомогу Києву «токсичною» для виборця.
Кузовльов знову «взяв» Куп’янськ
Міністр нападу Росії Андрій Бєлоусов 16 січня проінспектував Західне угруповання сил Росії та заслухав доповіді командувача угруповання, генерал-полковника Сергія Кузовльова.

Як повідомляє Інститут вивчення війни, Бєлоусов спеціально запитав, чи зачищають російські війська Куп’янськ, на що Кузовльов відповів, що «російські війська контролюють усі райони Куп’янська і що спроби України прорватися в місто виявилися безуспішними».
ЩО тут не так?
Фахівці з інформаційно-психологічних спецоперацій називають це феноменом віртуальних перемог для внутрішнього споживання. В російській системі управління часто практикується доповідь про наміри як про доконані факти.
Реальна картина (згідно з незалежними OSINT-даними): на поточний момент Куп’янськ залишається під контролем ЗСУ. Бої йдуть на підступах, ситуація важка, але заяви про повний контроль міста російськими військами є свідомою дезінформацією.
Ми маємо справу або з тотальною корупцією в системі військових доповідей РФ (коли генерали брешуть міністру), або зі спланованим спектаклем для посилення панічних настроїв в Україні.
НАВІЩО це потрібно?
Твердження про «зачистку» та «контроль над усіма районами» покликані спровокувати паніку, змусити цивільних тікати, а військових — сумніватись у стійкості флангів.
Затримання з побиттям,
якого не було…
У мережі поширюється відеосюжет із логотипом Deutsche Welle, у якому стверджується, що співробітники Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) нібито завдали чоловікові тяжких каліцтв під час затримання.

ЩО тут не так?
Відео, що поширюється, насправді є підробкою. Deutsche Welle ніколи не публікувала даний відеосюжет ні у своїх соціальних мережах, ні на офіційному сайті.
За допомогою зворотного пошуку за зображеннями в Google журналісти StopFake встановили, що при створенні фейкового ролика z-пропагандисти використовували реальний сюжет Deutsche Welle.
У ньому розповідається про 38-річного Артема Корчака – одного з українських ветеранів, які отримали важкі поранення у військових діях проти агресії Росії.
Чоловік отримав серйозну травму обличчя у 2023 році під час боїв під Куп’янськом. В оригінальному матеріалі йдеться про медичні та соціальні наслідки цього поранення, а також про роботу гуманітарної ініціативи «Зустріч обличчям до обличчя», в межах якої лікарі проводять складні реконструктивні операції, допомагаючи ветеранам відновити функції та зовнішній вигляд обличчя.
Окремої уваги заслуговує твердження про «понад 5000 українців», які нібито отримали травми під час затримань ТЦК у листопаді–грудні 2025 року. У відкритих джерелах немає жодних підтверджень подібної статистики.
Більше того, наявні офіційні дані свідчать про зовсім інший масштаб звернень. Раніше у відповідь на запит видання «Українська правда» в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини повідомили, що протягом січня-жовтня 2025 року омбудсмен Дмитро Лубінець отримав близько 5 тисяч звернень, пов'язаних із можливими порушеннями прав громадян з боку співробітників ТЦК та СП у ході мобілізації.
При цьому в цю статистику входять усі типи скарг – не лише повідомлення про застосування фізичної сили.
НАВІЩО це потрібно?
Поширення подібних фейків вписується у стійку дезінформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію мобілізаційних процесів в Україні, посилення страху та недовіри всередині суспільства, а також формування образу держави як такої, що нібито системно порушує права власних громадян.
Використання логотипів авторитетних західних ЗМІ та маніпулятивних цифр покликане надати таким повідомленням вигляду достовірності та посилити їхній емоційний вплив на аудиторію.
Чебурашка – ворог Росії № 1
«Чебурашка — це концентроване вираження того недоумства, з яким я борюся все життя. Якщо ми продовжимо це нездорове про Чебурашку, Господь нас точно прокляне», — заявив філософ російського націонал-имперіалізму Олександр Дугін.

І продовжив: «Образ Чебурашки створений на основі давніх пентаклів, що відтворюють символічні риси демона Місяця Шедбаршемот Шертатана».
Про цих «демонів» з важковимовними званиями ваша авторка вперше чує.

Коротше, Чебурашка – ворог «Руського міра» № 1, після України, зрозуміло, яка є «генеральним ворогом».
ЩО тут найкумедніше?
Якщо подивитися на мультфільм очима Дугіна, то Крокодил Гена — це ідеальний консерватор: він носить пальто, капелюх, грає на класичному інструменті і працює в солідній установі (зоопарку).
Він бере під опіку «безрідного» Чебурашку і захищає його. Казалось би, Дугін має радіти цій картині «наставництва», але ні — вуха все псують.
Забавно, як Дугін бачить в апельсинах — символі сонця та радості — мало не «цитрусову загрозу» традиційним цінностям. Складається відчуття, що Чебурашка, який приїхав до Росії в ящику з апельсинами, в його уявленні — це троянський кінь, всередині якого заховані ідеї доброти, а апельсини — це «плоди розбрату», що підривають основи імперії.
Доброта – ось страшна сила, здатна повалити «непохитну імперію». Ех, якби ж то воно було так…
НАВІЩО це потрібно?
Найбільше веселить те, з якою серйозною міною Дугін проводить «деконструкцію» об'єкта, створеного для того, щоб діти не плакали перед сном. Це нагадує спробу провести військовий трибунал над Колобком за дезертирство з хлібопекарні.
У цій ненависті забавляє те, що Чебурашка виявився сильнішим за всі філософські трактати.
Філософські трактати Дугіна мало хто зможе осилити, зате народ сім'ями піде дивитися кіно про вухатого звірка. Це класичний сюжет: суворий книжковий черв'як програє щирому почуттю, і це виглядає як дуже якісний анекдот.
Читайте також:
У наш складний і важкий час, коли інформації багато, а часу на її осмислення мало, професійна журналістська діяльність є вкрай важливою. Один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз