Топ-ІПСО тижня (15.09 – 21.09. 2025): кінець війни між Камбоджею та Вірменією; Келллог запропонував віддати Донбас; хто продав 20 млн. українців; Трамп розлютився на $15 млрд; презервативи для нардепів

Що не рік, то прогноз про закінчення війни. Прогнози про терміни закінчення війни в Україні постійно змінюються і походять від різних людей і організацій з усього світу.

А до жовтня – рукою подати. Невже? Скоріше б! До кінця війни – залишився тиждень…

Ваша оглядачка попросила штучний інтелект розповісти про такі прогнози. І ось що отримала:

Прогноз 2023 року

У березні 2023 року швейцарський військовий експерт Маркус Койпп із військової академії у Цюріху висловив припущення, що військовий конфлікт може закінчитися у жовтні 2023 року. Однак, як знаємо, цей прогноз не справдився.

Заяви політиків

У жовтні 2024 року, за даними низки українських ЗМІ, президент України Володимир Зеленський, виступаючи на саміті "Україна - Південно-Східна Європа", говорив, що ситуація на полі бою дає можливість вжити заходів, які могли б призвести до кінця війни до кінця 2025 року.

Міжнародні фінансові організації

Такі організації, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), регулярно публікують прогнози щодо економічних перспектив України.

У жовтневих звітах вони оновлювали сценарії тривалості війни.

Наприклад, у жовтні 2024 року МВФ переніс свій базовий сценарій закінчення війни з кінця 2024 року до кінця 2025 року.

В умовах війни та високої невизначеності прогнози часто народжуються в інформаційному просторі зі чуток, що видають бажаного за дійсне, або на основі аналізу обмеженої інформації. Важливо пам'ятати, що в умовах війни точні прогнози вкрай рідкісні, і будь-які подібні заяви слід сприймати критично, враховуючи їхнє джерело та контекст.

Ми всі бачимо, що опцію припинення вогню, яку Україна з партнерами вже давно пропонують, у Кремлі наразі не розглядають. А шукають способи залякати та посилити тиск і на Україну, і на Європу.

Такі прогнози можуть бути частиною дезінформаційної кампанії або просто невірною інтерпретацією слів офіційних осіб та експертів.

Російські джерела танцюють і сміються: мовляв, Келлог запропонував Україні визнати втрату територій. Щоправда, тимчасово…

Мовляв, спецпосланець президента США Кіт Келлог вважає, що владі України доведеться погодитись зі втратою частини територій. Він вважає, що у довгостроковій перспективі країна зможе отримати їх назад, і закликав Україну мислити стратегічно.

– Ми ніколи не визнавали контроль СРСР над країнами Балтії, хоча де-факто вони були частиною Союзу... Те саме можна застосувати і тут,

 

— цитує пана Келлога російська газета «Комерсант».

Власне, це єдиний фрагмент інтерв'ю, який відтворюють на z-ресурсах.

Але ми з вами вже знаємо правило: якщо хочеш знати точно, хто і що сказав, зверніся до першоджерела.

Цікаво, що саме вони не відтворюють?

Дійсно, 19 вересня генерал Кіт Келлог дав розгорнуте інтерв'ю письменнику лорду Ешкрофту для британської газети The Telegraph.

Заголовок у матеріалу приголомшливий: «Путін здасться в ядерному покері, заявив переговорник Трампа Україною».

Зверніть увагу, що тема територій навіть не винесена в заголовок!

Що ж сказав Кіт Келлог - тризірковий генерал армії, ветеран війни у ​​В'єтнамі та в Перській затоці, яка, як ключовий радник президента США Дональда Трампа, має спробувати встановити мир у охопленій війною Україні?

Сьогодні генерал офіційно обіймає дві посади: помічника Трампа та спецпредставника президента по Україні. Президент хотів, щоб він став спецпредставником по Україні та Росії, але Росія, а по суті президент Володимир Путін, заперечувала проти останньої ролі.

Я сприйняв це як комплімент. Вони зрозуміли, що я не здамся, — з усмішкою сказав Келлог лорду Ешкрофту.

На запитання лорда Ешкрофта про те, чи згоден він із висловленими минулого тижня Майком Пенсом, колишнім віце-президентом США, припущеннями про те, що якщо Росія захопить Україну, вона нападе на країну НАТО, генерал Келлог не вагаючись відповів.

Абсолютно. На Путіна та Росію треба дивитися як на експансіоністську державу. Він хоче відновити Російську імперію – досить згадати історію. Дай йому дюйм, і він відхопить милю,

– цитує Келлога The Telegraph.

 

Це нагадує мені Другу світову війну. У Мюнхені 1938 року Гітлер сказав, що йому потрібні лише Судети. Потім Рейнська область, потім Польща, і ми вплуталися у Другу світову війну.

Генерал також не сумнівається, що агресивним заявам Путіна про потужну ядерну державу слід протистояти. Як приклад, він навів переговори Трампа з Кім Чен Ином.

Коли північнокорейці сказали йому, що вони ядерна держава, Трамп відповів: "Я теж. У мене теж є червона кнопка. Вона більша за вашу, і моя працює краще. Путін - реаліст, і якщо ви підвищите ставки, він здасться.

(Здається, якби Путін був реалістом, він ніколи не напав би на Україну, -  авт.).

На запитання про те, чи доведеться Україні відмовитися від частини своєї території заради миру, генерал наголосив, що будь-які подібні рішення ухвалює лише Україна.

«Трамп не торгує українською землею. Це мандат Зеленського (насправді, територія – це одна з конституційних засад нашої держави, і мандат на вирішення подібного питання  має народ України, наприклад, на референдумі, - авт.). Ніхто інший не має права це вирішувати. Але давайте будемо реалістами: Донецьк окуповано на 65%. Луганськ – на 98%. Потрібно прийняти реальність. Де-факто - не означає де-юре, зазначив генерал.

Генерал Келлог знову звернувся до історичних аналогій:

Ми ніколи не визнавали радянського контролю над Прибалтикою, хоча де-факто вона була частиною СРСР. Це підтверджувалося доктриною Веллеса. Те саме стосується і нас.

Він послався на Декларацію Уеллеса 1940 року — дипломатичну заяву тодішнього держсекретаря Самнера Уеллеса, в якій не визнавалася насильницька анексія Радянським Союзом Естонії, Литви та Латвії. Таким чином, діє принцип невизнання територіальних змін, вироблених силою.

Ця політика захищала економічні активи країн Балтії і була спрямована на їхнє повернення до незалежності після закінчення окупації.

Генерал Келлог закликав Україну мислити у довгостроковій перспективі:

Іноді короткострокова реальність не відповідає вашим цілям. Можливо, вам доведеться визнати окуповану територію зараз, але в довгостроковій перспективі її можна повернути. Грайте у довгу.

З точки зору вашої оглядачки, дуже стрімка порада. Тому що є різні варіанти розвитку подій. Крім розвалу РФ (що малоймовірно), може бути й інший: на окупованих територіях на відміну від радянських прибалтійських республік повністю зміниться населення, житиме там, наприклад, вихідці з Північного Кавказу. Або ця територія з квітучого краю перетвориться на пустелю (російські офіційні особи неодноразово заявляли, що "міста Донбасу немає сенсу відновлювати").

Цей приклад свідчить, що, спираючись на історичний досвід, шановний генерал не оцінює сучасних російських реалій та погано знає їх.

Щодо наступного фронту в цій тотальній війні, яка триває вже три з половиною роки, генерал прогнозує: «Путін, безумовно, прагнутиме захопити весь Донецьк та Луганськ. Наступними можуть стати південні райони Херсона та Запоріжжя. Але, судячи з того, що ми бачили досі, їх можна захоплювати лише частинами, і втрати будуть колосальними.

Активно існує думка, що удари по НПЗ та іншій інфраструктурі «провокують» РФ на «удари у відповідь»: по залізниці, логістичним центрам, по енергетиці. Мовляв, через це ми взимку сидітимемо в холоді і без світла!

На це питання доречно відповів військовий аналітик Олексій Копитько:

Мені здавалося, що за 3,5 роки навіть найтугіші якось усвідомили: РФ нічого військового не робить «у відповідь». Завжди проактивно і в рамках свого плану. Часто – спеціально на випередження запускаючи мислевірус про характер дій «у відповідь». При необхідності власноруч влаштовуючи «провокації».

Як вважає експерт, це логіка агресора і в ній він знаходиться (військовими засобами) з 2014 року.

Оскільки армія РФ хоч і рухається на фронті, але значно повільніша за план, то природна дія Кремля – ламати тил. Бо тільки так можна послабити фронт і досягти потрібних політичних рішень. Якби Кремль міг усе вирішити в Україні, вони не залякували б зараз Європу.

Соромлюся запитати: якщо атаки на НПЗ припиняться, у РФ що - зникне мотивація ламати наш тил?

– запитує експерт.

Тож не дозволяйте росіянам забивати вам голову різною киркою. Мухліж із причинно-наслідковими зв'язками – їхня улюблена забава.

Народний депутат Олександр Федієнко написав, ніби в мережі нібито з'явився архів із персональними даними понад 20 мільйонів українців. За його словами, інформація, ймовірно, була зібрана з різних фінансових установ та державних реєстрів, зокрема пов'язаних із податковою.

Як пояснюють у Міністерстві цифрової трансформації України, після інформації про можливий «злив» команда відомства провела розслідування і встановила: поширені файли - фальсифікація та не походять із систем Дії і не є результатом їхнього зламу чи витоку.

Дія не зберігає персональних даних — система працює за принципом data-in-transit: інформація підтягується з державних реєстрів у момент запиту і не накопичується в застосунку чи на порталі,

– прокоментував заступник Міністра цифрової трансформації з кібербезпеки та хмар  Віталій Балашов.

У підвердження цього - в березні 2024 року було оприлюднено код Дії. Він знаходиться у відкритому доступі, і будь-хто може переконатися, що в ньому немає прихованих баз із даними громадян"

На думку фахівця, опубліковані файли це суміш раніше відомих «зливів» з комерційних джерел які вручну відредагували та доповнили підробними записами, щоб вони виглядали як «свіжа» база даних.

Це типова практика чорного ринку: старі витоки «освіжили» підробленими записами, щоб видати їх за новий масовий злив і ввести людей в оману.

Ми розцінюємо поширення підроблених файлів як скоординовану спробу атаки на Дію та підрив довіри до державних сервісів,

- йдеться у офіційному повідомленні.

Що стосується реєстрів, в Україні вонизахищаються комплексом заходів, які включають технічні засоби, криптографічний захист даних, а також організаційні заходи, такі як контроль доступу та аудит.

У січні 2022 року (ще до повномасштабного вторгнення) було атаковано мережу урядових сайтів України. Тоді зловмисники залишили на сайтах повідомлення із погрозами, але витоку даних, за офіційними даними, не сталося.

Важливо відзначити, що в умовах війни офіційна інформація про витік може бути обмеженою з міркувань національної безпеки. При цьому російська пропаганда регулярно заявляє про масштабні злами українських держсистем і публікує "злиті" дані, які часто виявляються підробкою чи компіляцією зі старих витоків.

Дуже смішний казус стався під час виступу Дональда Трампа. Він, говорячи про свої дипломатичні успіхи, згадав, що врегулював давній конфлікт між Азербайджаном та "Албанією".

Насправді він мав на увазі конфлікт між Азербайджаном та Вірменією. 

Це не вперше, коли Трамп плутає ці дві країни.

Коли пишеться цей огляд, президент США, говорячи про свої успіхи у врегулюванні міжнародних конфліктів, згадав, що він "зупинив війну між Камбоджею та Вірменією":

Він тільки-но починався, і це був поганий конфлікт.

Так, яка різниця: Вірменія, Албанія, Азербайджан, Камбоджа? Де вони всі взагалі перебувають?

Виявляється, світ був на краю прірви, і Камбоджа з Вірменією мало не влаштували ядерний Апокаліпсис, але втрутився миротворець Трамп і, завдяки цій дипломатичній перемозі, її автор заслуговує на Шнобелівську премію миру.

Цього тижня Трамп подав до суду на газету New York Times та видавничий дім Penguin Random House на суму 15 мільярдів доларів за звинуваченням у наклепі. Він назвав газету «однією з найгірших і найдегенеративніших газет в історії країни».

Ну… Якщо містер Трамп так висловлюється, значить, гарна газета, читатимемо (нагадую, що огляд світових ЗМІ «Громада» публікує щосереди).

Приводом стали статті, автори яких, на думку президента, висміювали його як успішного бізнесмена і дискредитували як кандидата на президентських виборах 2024 року. Особливий гнів Трампа викликала стаття, написана на базі книги "Щасливий невдаха: Як Дональд Трамп розтратив стан свого батька і створив ілюзію успіху".

Книга вийшла 17 вересня 2024 року

Від репортерів, удостоєних Пулітцерівської премії - вибухове розслідування історії багатства Дональда Трампа, яке розкриває, як один із найбільших невдах у бізнесі країни проклав собі дорогу до Білого дому.

Миттєвий бестселер New York Times. Найкраща бізнес-книга року за версією Financial Times.

Трамп і до цього неодноразово позивався до преси. Він подавав позови проти CBS News, і вона погодилася виплатити йому 16 мільйонів доларів. Інша телекомпанія, АВС, яку він звинуватив у дифамації через інтерв'ю з ведучим Джорджем Стефанопулосом, відкупилася 16 мільйонами.

Але, як кажуть, апетит зростає під час їжі та позов до New York Times склав уже 15 мільярдів.

Провідне видання країни, однак, не має наміру йти на мирову. У минулому воно вже заперечило кілька позовів Трампа та перемогло у суді.

2020 року під час тодішньої президентської кампанії він подав до суду за статтю, яка була опублікована в розділі «Думки» під заголовком «Справжня послуга за послугу між Трампом та Росією». Позов був відхилений. А у 2023 році Трамп зазнав невдачі в суді за позовом за серію статей про свій фінансовий стан та податкові відрахування.

Про нинішню астрономічну заявку видавець NYT Артур Сульцбергер каже, що вона «фрівільна», а представник Penguin Random House називає її «безглуздою».

Але головне, що обговорення у суді може вийти Трампу боком. Справа в тому, що The New York Times виявила новий компромат на Трампа — його угоди з Об'єднаними Арабськими Еміратами, які приносять вигоду особисто йому та іншим високопосадовцям Білого дому, зокрема спецпредставнику Близького Сходу Стіву Уіткоффу.

З журналістами, скажу вам, свариться дуже небезпечно!

Житель міста Лодєв П'єр Гіро направив у подарунок Національній асамблеї Франції шість сотень презервативів, щоб висловити своє розчарування роботою депутатів та закликав тих «перестати розмножуватися».

Одні кричать, інші розвалюються у кріслах, відмовляються тиснути один одному руку, ображають одне одного. Одні називають поліцію вбивцями, інші кажуть, що всьому виною араби… це смішно,

— цитує жартівника La Depeche.

Закликом «перестати розмножуватися» Гіро хотів звернути увагу на негідну, на його думку, поведінку депутатів. При цьому він визнав, що узагальнює і що не всі вони такі.

Витівку ЗМІ назвали «терпінням громадянина, що лопнув». При цьому цей літній та веселий француз не вперше влаштовує сатиричні акції — так, П'єр Гіро відправив піжаму Патріку Балкані, який відбуває покарання у в'язниці, і провів у Парижі церемонію спалення «останніх крапель соціалізму».

Читайте також:

Дон Колос: від настільних бюстиків до монументів «вождю народа». Скільки пам'ятників у Дональда Трампа? (фото)

У наш складний і важкий час, коли інформації багато, а часу на її осмислення мало, професійна журналістська діяльність є вкрай важливою.  Один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас: