Топ ІПсО тижня (16.03.– 22.03.2026): пух і прах у Затоці — хто перемагає; істерика бєлгородського губернатора; Дмитрієв з’явився з… путінською повинною, РФ вимагає анулювати «Оскар»

Переконлива перемога чи ганебна поразка США в Ірані? Майже кожні 10 хвилин у ЗМІ з’являються експертні коментарі з діаметрально протилежними висновками, і у звичайного споживача контенту починає їхати дах…

•  «Переконлива перемога» — цей вектор спрямований на демонстрацію технологічної переваги Америки та безсилля іранських проксі. Стверджується, що всі радари були придушені в перші секунди, і Іран «дивився в порожнечу». Акцент на тому, що постраждали тільки військові об’єкти, пов’язані з ядерною програмою або виробництвом БПЛА, без супутніх жертв. Посил про те, що Іран більше не може захистити навіть свою столицю, а отже, його союзники (Хезболла, хусити) залишилися без «даху».

   

•  «Принизливий програш» — цей вектор працює на аудиторію «Глобального Півдня» та внутрішніх скептиків у США/Ізраїлі. Стверджується, що після місяців погроз результати атаки нікчемні, а більшість ракет було збито «застарілими» С-300, тобто «гора народила мишу». Відсутність масштабної відповіді трактується як «стратегічне терпіння», яке виставляє американців та ізраїльтян, що атакували, слабкими. Повідомлення про те, що основні цілі були переміщені за кілька днів до удару, і США «бомбили порожні ангари», — натяк на крах ізраїльської та американської розвідки. Висока щільність поширення в Telegram-каналах, пов’язаних із КВІР, та через мережу «альтернативних» європейських і американських журналістів.

Виникає ефект експертного шуму: коли думок занадто багато, людина перестає шукати істину і вибирає ту, що більше відповідає її особистим симпатіям. У даному кейсі ми бачимо не боротьбу фактів, а боротьбу інтерпретацій для того, щоб залишити в аудиторії відчуття невизначеності. Чим частіше з’являються «ґрунтовні коментарі», тим менше в них реальної аналітики і тим більше — заготовлених тез ІПсО.

Володимир Путін запропонував Дональду Трампу угоду, згідно з якою він готовий зупинити передачу Ірану координат військових об’єктів США, якщо Вашингтон не ділитиметься розвідданими з Україною.

Про це пише видання Politico з посиланням на двох співрозмовників, знайомих із ходом американсько-російських переговорів: 

Послання Путіна передав його спецпредставник Кирило Дмитрієв на зустрічі зі Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером у Маямі минулого тижня. Ще одна пропозиція Кремля щодо Ірану полягала в тому, що Росія готова забрати збагачений уран з Ісламської республіки заради мирного врегулювання.

 

Ось це самовикриття! Путін потрапив у пастку власної брехні? Спочатку він публічно заявляє «ми цього не робимо» (тобто не передаємо жодних розвідданих Ірану), його слова тут же легітимізує Віткофф («я йому вірю»), а за пару днів виходить інсайд, де Путін фактично визнає: «Так, ми це робимо, але готові припинити, якщо ви здасте Україну». Це класичний «цугцванг», де кожен наступний крок тільки підтверджує репутацію брехуна. Координати дійсно «горять» прямо на ньому.

• Пропонуючи «зупинити передачу даних», Путін автоматично визнає, що передача триває просто зараз. Не можна торгувати тим, чого в тебе нібито немає.

• Стів Віткофф сів у калюжу. Він виглядає або як наївний дилетант, якого обвели навколо пальця, або як співучасник брехні. Його фраза «я вірю Путіну» тепер перетворилася на політичну гирю на ногах команди Трампа.

• Для розвідувальної спільноти США це остаточне підтвердження: будь-які публічні гарантії РФ — це лише димова завіса для підготовки чергового торгу.

Путін намагався розіграти карту «миротворця-ядерника» (пропонуючи забрати уран) і «захисника американських життів» (обіцяючи не наводити іранські ракети). Але через те, що він спочатку збрехав про відсутність участі, його пропозиція перетворилася не на дипломатичну ініціативу, а на явку з повинною.

Ворожі TG-канали поширюють інформацію про нібито скасування поїздів Інтерсіті сполученням Київ — Харків через бойові дії, стверджуючи, що поїзди взагалі не курсуватимуть до Харкова.

Насправді в Укрзалізниці повідомили про тимчасове обмеження курсування поїздів Інтерсіті на ділянці до Полтави зі стикувальними маршрутами до Харкова у спальних вагонах. Це пов’язано з обмеженням енергопостачання.

Таким чином ворог намагається підірвати довіру до державних інституцій та посилити відчуття нестабільності.

Бажаємо якнайшвидшого відновлення руху!

Суспільний простір вибухнув заголовками: «Хегсет звинувачив Україну у виснаженні складів США» та «Пентагон відмовляється від підтримки».

Тут наявна класична медійна маніпуляція: висмикування фрази з контексту для створення панічного заголовка. 

Замість того щоб побачити в словах Хегсета план масштабної реіндустріалізації США (що вигідно всім союзникам), ЗМІ піднесли це як «відмову від допомоги». Детальний аналіз повної цитати та бекграунду Піта Хегсета показує прямо протилежну картину.

Питання стосувалося колосальної суми у $200 млрд, яку Пентагон планує запросити у Конгресу. Критики Хегсета очікували скорочення витрат, але він, навпаки, обґрунтував необхідність цих вкладень.

• Поповнення дефіциту: він констатував факт — за останні роки склади США виснажилися через поставки Україні. Це не «звинувачення», а інвентаризація реальності.

• Зміна фокусу на виробництво: фраза про те, що боєприпаси краще витрачати «у власних інтересах», у контексті його промови означає інвестиції $200 млрд в американське виробництво та власну боєготовність як базу для будь-якої подальшої допомоги.

• Якщо США профінансують розширення ліній з виробництва снарядів і ракет, їх стане фізично більше. А отже, зникне головний бар'єр для поставок чи продажів — фізична відсутність товару на складі.

У чому суть маніпуляції ЗМІ? Медіа зачепилися за критику адміністрації Байдена («відправляли не нашій армії, а Україні»), представивши це як антиукраїнський демарш. 

Насправді ж це була внутрішньополітична риторика, спрямована на Конгрес, щоб обґрунтувати величезний бюджет. Хегсет продає Конгресу ідею сильної Америки, а не ідею покинутої України. Для України це означає, що у головного союзника нарешті з’явиться промислова база, здатна покрити апетити сучасної війни, а не просто «залишки зі складів 90-х років». Шукати тут привід для зневіри — значить займатися «деморалізацією заради деморалізації», ігноруючи очевидний профіт від посилення американського ВПК.

На сайті РИА Новости з кінця минулого року — не менше 100(!) публікацій із згадуванням заяв такого собі «фінського політика» Армандо Мема. РИА цитує його записи у твіттері буквально щодня — у них він критикує Зеленського, паплюжить Європу за допомогу Україні, симпатизує Путіну. 

Насправді цей Мема, як з’ясував The Insider, — албанець з італійським громадянством, який працює у Фінляндії сантехніком

Z-пропаганда стверджує, що «дезертири» нібито «знищують українських військових», «полюють на загороджувальні загони» і навіть «організовують вибухи у Дніпрі, Львові та Миколаєві». За даними Центру стратегічних комунікацій, із 16 березня зафіксовано щонайменше 117 таких публікацій. Подібні вкиди з’являлися і раніше, але не в такому масштабі.

У розгоні беруть участь провідні пропагандистські медіа РФ, включаючи державні — РИА, ТАСС, RT. 

Далі підключаються анонімні Telegram-канали, які підсилюють і «накручують» сюжет, додаючи вигадані «вибухи», «бунти» і «хаос у містах». 

Усі ці «новини» базуються виключно на анонімних «джерелах у силових структурах РФ» і не містять жодних підтверджених фактів.

Мета цієї кампанії — створити відчуття хаосу в тилу, підірвати довіру до ЗСУ та посіяти недовіру між військовими й суспільством.

Днями, за даними СБУ, Служба безпеки та Національна поліція затримали ще шістьох російських агентів, які вчиняли підпали у різних регіонах України. Зловмисниками виявилися місцеві жителі віком від 17 до 23 років, які були завербовані ворогом через сайти знайомств або під час пошуку «легких заробітків» у Телеграм-каналах. Тобто інформаційна кампанія розгортатися мала на тлі одночасних диверсій. На щастя, не вийшло! Замість обіцяних «швидких заробітків» фігуранти отримали підозру та перспективу тюремного ув’язнення.

Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков під час прямого ефіру в соцмережах відповів на запитання жителів, стурбованих відсутністю мобільного інтернету в прикордонних районах.

Він зачитав звернення громадян, які запитували, «хто відповідатиме за смерті людей, які не змогли отримати інформацію про дрони через відключення мобільного інтернету», і критикували неефективність заходів Роскомнадзора. 

Гладков заявив, що «абсолютно згоден з усіма обуреннями» і визнав серйозність проблеми. За його словами, «для жителів прикордоння це ще більша загроза — відсутність інформації, яка призводить, на жаль, досить часто до смерті, поранень, руйнувань».

Це не перша істерика губернатора Гладкова. У лютому, перед тим як оголосити про нові проблеми з енергетикою та про часткову евакуацію жителів Бєлгорода, Гладков нагадав, як не раз запитував у Москви посилення ППО Бєлгородської області. Однак у відповідь почув відмову. Тоді він спересердя сказав: 

Нехай все ж дадуть нам спочатку ППО, а потім бомблять Україну.  А то нас кинули, не можуть захистити людей у Бєлгороді, нехай не бомблять нікого!

Напрошується іронія: а що сталося? 

У кожного третього (якщо не другого) жителя Бєлгородської області сестра-брат, батько-мати, дед-кум-сват, колишній друг у Харкові та Харківській області, яких Москва бомбить щодня. А ти кажеш, що ведеш переговори з федеральною владою та силовими структурами «щодо знаходження компромісного рішення». При цьому наполягаєш: бомбіть, але... потім!

Губернатор також виступає на захист федерального центру, заявивши, що там «чують, слухають і намагаються допомогти нам у цій складній ситуації».

Намалювався когнітивний дисонанс: і щоб Україну не бомбили,  тому що Бєлгород страждає від відповідного віддзеркалення російської агресії, і щоб продовжували бомбити (але потім), оскільки він хоче виглядати лояльним «федеральному центру». Так би мовити, «Кремль не винен»…

 Відчуває ваша авторка, що губернатором йому залишатися недовго. Тільки хто ж захоче в його крісло?

Кремль намагається зірвати евакуацію цивільного населення України, насамперед дітей. Зокрема, поширюються відео зі «свідченнями» мешканців окупованих територій, які розповідають про нібито свавільні дії евакуаційних підрозділів «Білий янгол» Національної поліції України.

Як пише Центр протидії дезінформації,  у цих матеріалах стверджується, що правоохоронці нібито навмисно відстежують батьків, платять інформаторам гроші, а потім примусово викрадають дітей та вивозять у невідомому напрямку. Також використовуються типові пропагандистські штампи про «укронацистів» і розстріли цивільних для залякування населення. 

Насправді такі дезінформаційні кампанії  спрямовані на відвернення уваги від численних злочинів РФ, пов’язаних із незаконним вивезенням українських дітей. Саме за ці дії Міжнародний кримінальний суд у 2023 році видав ордер на арешт диктатора  Путіна та уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Бєлової.

Також поширення подібної інформації має на меті дискредитувати евакуаційні заходи України. Ці інформаційні атаки не є поодинокими — кремль послідовно використовує їх, щоб утримувати цивільних, зокрема дітей, у небезпечних зона

У парафіях Російської православної церкви в Європі українських біженців вербують під виглядом «духовної підтримки» або «допомоги».

Кореспондентка агенції LIGA.net виявила в Бельгії цілу мережу таких церков, які мімікрують під Українську православну церкву, не зазначаючи про її приналежність до Московського патріархату. У репортажі з Бельгії йдеться, що такі осередки працюють за гроші українського олігарха Вадима Новинського та російської Служби зовнішньої розвідки. 

 

Авторка репортажу Мілана Головань в етері Громадського радіо розповіла, як працює ця мережа. За її словами, в Бельгії ситуація з РПЦ дуже складна. На папері для бельгійської влади ці церкви входять до РПЦ, яка отримує державні субсидії. Але на вивісках для звичайних людей, зокрема й для українських біженців, це — просто православна церква, або Українська православна церква без згадки про Московський патріархат. 

Тобто церкви з цієї мережі приховують свою адміністративну підпорядкованість Москві, щоб не відлякувати людей. Вона каже, що ця мережа має ознаки скоординованої.

Рада з прав людини при воєнному злочинцеві Путіні (рос. - СПЧ) поскаржилася в оргкомітет премії «Оскар» та ЮНЕСКО на порушення прав дітей при створенні та розповсюдженні фільму «Пан Ніхто проти Путіна», знятого шкільним учителем в уральському містечку Карабаші, що став лауреатом «Оскара». 

Документальний фільм «Пан Ніхто проти Путіна» про військову пропаганду в російській школі, співавтором якого став колишній шкільний учитель Павло Таланкін, отримав премію «Оскар» Американської кіноакадемії в категорії «краща документальна картина». В основу стрічки лягли відеозаписи, зняті ним в одній зі шкіл міста Карабаш у Челябінській області з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. В обов’язки Таланкіна входила зйомка таких заходів як лінійки, конкурси та відкриті уроки. Влітку 2024 року Таланкін покинув країну з відзнятим протягом двох років матеріалом, після чого змонтував роботу спільно з американським режисером Девідом Боренштейном.

В даній ситуації стикаються два фундаментальні принципи: право на свободу вираження поглядів/розповсюдження суспільно значущої інформації та право на захист приватного життя неповнолітніх. Згідно із законодавством (міжнародними стандартами GDPR/ООН), використання зображень дітей без явної згоди батьків у комерційних або публічних цілях є порушенням. 

СПЧ намагається апелювати до регламенту Американської кіноакадемії. Якщо буде доведено, що фільм створено з порушенням правових норм (відсутність релізів від законних представників), це ставить під удар «чистоту» виробництва (production legal), що теоретично може бути підставою для відкликання премії або санкцій з боку ЮНЕСКО.

Основна мета СПЧ при цьому — не стільки «захистити дітей», скільки дискредитувати зміст фільму. Якщо довести, що фільм знято «незаконно», то і його зміст знецінюється. Звернення до ЮНЕСКО та оргкомітету «Оскара» — це спроба використати західні ж інструменти (права людини, етику, захист дітей) проти фільму, що викриває Кремль. 

У кінцевому підсумку, головне питання тут звучить так: що більш аморально — показати обличчя дитини без дозволу чи дозволити цій дитині рости в атмосфері, яку автор вважає підготовкою к війні?

 Чотири роки ми дивимося на зоряне небо і загадуємо найважливіше бажання. Дуже важливе бажання. Але є країни, де замість зірок з неба падають бомби і летять дрони. В ім’я нашого майбутнього, в ім’я всіх наших дітей, давайте зупинимо всі війни. Зараз, 

 

— заявив Таланкін на церемонії в Лос-Анджелесі. Російські ЗМІ не повідомили про нагороду.

…У центрі цієї історії стоїть одвічна дилема: чи має право свідок «порушити правила», щоб зупинити те, що він вважає БІЛЬШИМ злом?

Читайте також:

«Час чує нас»: Брістоль, Ізюм та крах анонімності. Що чекає на Бенксі після викриття?

Ворог діє підступно: там, де не може перемогти на полі бою, намагається перемогти в головах. Команда українських медійників, зокрема Харківського пресклубу, продовжує тримати інформаційну оборону, фіксуючи правду, яку неможливо стерти жодним фейком.