Топ-ІПСО тижня (26.01. – 01.02.2026): Кремль з'явився з повинною… Непізнаний літаючий чоловічок, ми тебе знаємо!
Статтi | | 860 | Автор: Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)

Карикатура Олександра Сидоренка.
До Києва приходить запрошення з Кремля: «Володимире Олександровичу, приїжджайте до Москви на переговори. Ми даємо вам тверді гарантії безпеки — такі ж залізні, як Будапештський меморандум, і такі ж чесні, як наше слово не нападати 24 лютого». Зеленський відповідає: «Дякуємо, але у нас вже є свої гарантії безпеки. Називаються "Стугна", "Хаймарс" і відсутність спільного кордону в майбутньому».
Це анекдот, але в ньому натяк…. Глибокий геополітичний підтекст — демілітаризована зона: створення широкої смуги безпеки на території РФ, щоб їхня артилерія та ракети С-300 просто не діставали до українських міст. Єдина реальна гарантія виконання Росією обіцянок — це фізична неможливість їх порушити.
Поки РФ мріє про «санітарну зону» всередині України, Україна та світ все частіше обговорюють сценарії, де між цивілізацією та агресором виникають нові державні утворення або «стіна» (як ментальна, так і фізична).
Пу вирішив "посидіти, потерти за життя"
Слухайте сюди: яке феєричне марення! Джерела Axios (популярне політико-аналітичне видання США) після зустрічі переговорної групи щодо України в Абу-Дабі почали стверджувати, ніби наблизився наступний етап переговорів – зустріч Путіна і Зеленського.

«Ми побачили багато поваги в кімнаті, тому що вони дійсно шукали рішень», – сказав співрозмовник видання.
ЩО тут не так?
Спекуляції Axios про «зустріч Путіна і Зеленського» та «атмосферу поваги» на переговорах заслуговують на критичний розбір. Цей наратив різко контрастує з офіційною риторикою сторін та поточною ескалацією.
«Багато поваги в кімнаті»: ця фраза джерела Axios про «respect in the room» — схожа на дешеву спробу створити Трампу імідж «великого переговорника», який змусив непримиренних ворогів «полюбити один одного».
Теза про те, що це «наблизило наступний етап — зустріч президентів», виглядає найбільш сумнівною, насамперед через відсутність проєкту угоди. На даний момент позиції сторін діаметрально протилежні за ключовими пунктами (кордони, НАТО, гарантії безпеки).
НАВІЩО це потрібно?
Схоже, що через Axios зондується ґрунт: Білий дім через лояльні ЗМІ вкидає максимально оптимістичний сценарій, щоб перевірити реакцію Києва, Москви та європейських столиць. Створюючи видимість прогресу («вони дійсно шукали рішення»), Трамп заганяє сторони в ситуацію, де той, хто першим відмовиться від переговорів, виглядатиме «руйнівником миру».
Поки Вашингтон малює картинку конструктивного діалогу, за лаштунками триває жорсткий торг, де «валютою» виступають дати припинення вогню по українських електростанціях та умови територіальних поступок. Це не про мир, це про управління картинкою процесу.
Енергопауза в Гаагу:
як Кремль підписав явку з повинною
29 січня президент США Дональд Трамп заявив, що звернувся до ініціатора війни Володимира Путіна з проханням не бити по Києву та іншим українським містам протягом тижня. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що про припинення ударів по енергетиці йшлося на тристоронніх переговорах України, США та Росії в Абу-Дабі 23-24 січня. Згодом у Кремлі заявили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.

Трамп: «Дякую, Владіміре, що ти на тиждень припиниш вбивати цивільних!» - Путін: жест великим пальцем вгору (мовчазна згода). Зеленський: «Дякую, Дональде!»
ЩО тут не так?
Ці заяви – чудовий привід розглянути ситуацію навколо так званого «енергетичного перемир'я» через призму політичних маніпуляцій та міжнародного гуманітарного права. Звернемо увагу на суперечку про дати як на інструмент тиску.
Ситуація з розбіжністю дат виникнення та нібито закінчення перемир'я (29 січня + тиждень у Трампа і 1 лютого у Пєскова) виглядає не просто як технічна помилка, а як свідома кремлівська стратегія. Вибір дати 1 лютого Кремлем є вкрай символічним. Як ми помітили, масовані обстріли енергетичної інфраструктури українських міст відбуваються, як правило, у день переговорів.
І якщо вести відлік від заяви Трампа, то 1 лютого обстріляти Київ, Харків, Одесу чи Львів означатиме плюнути Трампу в обличчя.
А ось маніпулюючи датами та встановлюючи дедлайн на 1 лютого, Кремль фактично виставляє ультиматум: або Україна приймає умови РФ про капітуляцію, або РФ повертається до тактики енергетичного блекауту.
НАВІЩО це потрібно?
Створення невизначеності навколо дат тримає цивільне населення та ППО України в стані постійного стресу, що саме по собі є елементом гібридної війни.
РЕПЛІКА «Громади»
Чесно кажучи, ваша оглядачка дивується, чому тільки глава МЗС Литви Кястутіс Будріс голосно заявив про необхідність виписати нові ордери на арешт російських державних та військових діячів? Адже саме визнання «енергетичного перемир'я» – це самовикриття кремлівських воєнних злочинців.
Коли офіційні особи (включаючи Пєскова) підтверджують існування "перемир'я" щодо об'єктів цивільної інфраструктури, вони опосередковано підтверджують: Росія визнає, що обстріли енергетики — це не "випадкові влучання" або "супутні збитки", а керований процес, який можна зупинити або відновити за політичним наказом,
— коментує для «Громади» кандидат юридичних наук Олег Михальчук.
Згідно з міжнародним правом, атаки на об'єкти, необхідні для виживання цивільного населення (тепло, вода, світло), кваліфікуються як воєнні злочини та злочини проти людяності. Офіційне визнання факту «енергетичного перемир'я» де-факто є визнанням того, що удари по мирних жителях використовувалися як інструмент політичного шантажу. Це спрощує роботу прокурорів, оскільки доводить intent (умисел) — найскладніший для доведення елемент у міжнародному праві.
Ось чому глава литовського МЗС закликав Міжнародний кримінальний суд не лише видати нові ордери на арешт російських чиновників, причетних до ударів по українській енергетичній інфраструктурі, а й переглянути та розширити вже чинні ордери, додавши до них нові епізоди міжнародних злочинів, зокрема злочин геноциду.
Кремль, намагаючись грати в «миротворчу» риторику або демонструвати готовність до угоди з Трампом, припустився серйозної медійної та юридичної помилки. Публічне обговорення термінів припинення вогню по трансформаторах та ТЕЦ перетворює вчорашню «необхідність СВО» на задокументований терористичний метод, за який доведеться відповідати всім ланкам ланцюга — від замовників до виконавців.
ФЕЙК:
українські військові захистять Гренландію
Російські телеграм-канали поширюють відео, нібито опубліковане BBC. У ньому стверджують, що Володимир Зеленський нібито погодився відправити українських військових до Європи у разі вторгнення США в Гренландію, зазначає команда VoxCheck.

ЩО тут не так?
BBC та Bellingcat не поширювали таку інформацію. BBC не публікувало подібне відео на своєму офіційному сайті, а також в X, фейсбуці, інстаграмі, тіктоці чи ютубі. Bellingcat також не поширювало таку інформацію на своїх ресурсах. У жодному надійному медіа не з’являлася новина, що Зеленський нібито погодився відправити контингент до Гренландії. Президент України також заперечив цю інформацію, підкресливши, що українські військові зайняті на фронті і від Данії таке прохання не надходило.
Нова хвиля згенерованих відео…
Центр протидії дезінформації (ЦПД) фіксує, що у соцмережах активізувалося поширення створених за допомогою штучного інтелекту відео, персонажі яких нібито є народними депутатами, працівниками поліції, співробітниками ТЦК та українськими військовими тощо.

ЩО тут не так?
Ці згенеровані персонажі, яких навмисно роблять карикатурно товстими, під виглядом сатири просувають тези російської пропаганди, спрямовані на розкол українського суспільства. При цьому використовуються максимально чутливі для суспільства теми, щоб культивувати ненависть до військових, поліції та представників влади.
НАВІЩО це потрібно?
Подібний контент, завдяки технології ШІ, ворог виробляє масово та часто маскує під український сатиричний і гумористичний контент. Втім, його справжня мета — внутрішня дестабілізація України та деморалізація українського суспільства.
Тіллі-тіллі… фарс:
німецького скульптора заочно судять у Росії
Басманний районний суд Москви розпочав заочний розгляд кримінальної справи проти німецького скульптора Жака Тіллі.

Візок із Путіним, що купається в крові українців, створений Жаком Тіллі для карнавалу в Дюссельдорфі у 2023 році.
Його звинувачують за статтями про «образу почуттів вірян» та розповсюдження військових «фейків». Справу порушили у зв'язку зі скульптурою, яку Тіллі підготував для карнавалу в Дюссельдорфі, що проходив у лютому 2024 року.
Для кожного такого карнавалу скульптор досить жорстко робить гостросатиричні фігури світових правителів. В даному випадку – це фігури Володимира Путіна та патріарха Кирила, він зобразив між ними сцену орального сексу.

Приводом для звинувачення за статтею про розповсюдження військових «фейків» стало інтерв'ю Тіллі виданню Deutsche Welle, що вийшло під заголовком «Путін і його п'ята колона — герої карнавалу в Дюссельдорфі».
У матеріалі обвинувачення виявило нібито «неправдиву інформацію» про вчинення воєнних злочинів російськими військовими.
ЩО тут не так?
Жак Тіллі створив більше десятка сатиричних образів Путіна та інших політиків для карнавалу в Німеччині.

Після появи інформації про порушення справи DW зв’язалася з Жаком Тіллі та попросила прокоментувати ситуацію.
Жак Тіллі:
Я думаю, що Росія збожеволіла. На мій погляд, це фарс. Звинувачення просто сміховинні. Росія давно перестала бути правовою державою і, виходячи з цього, можу сказати, що мене це не особливо турбує.
На запитання, чи має намір скульптор і в майбутньому створювати сатиричні карнавальні візки з фігурою Путіна, автор, не вагаючись, відповів:
– Зараз тим більше!
Навіть коли вимкнено:
«Великий брат» стежить за нами…
Смартфони, смарт-телевізори та автомобілі можуть використовуватися для прихованого прослуховування та контролю навіть у вимкненому стані, заявив колишній співробітник ЦРУ Джон Кіріаку в інтерв'ю подкасту The Diary of a CEO.

Кіріаку стверджує, що можливості для зламу персональних пристроїв мають не лише американські спецслужби – АНБ, ЦРУ чи ФБР. За його словами, подібними інструментами володіють також Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Росія, Китай, Ізраїль та Іран.
Одним із найбільш резонансних тверджень Кіріаку стало пояснення, як побутова електроніка може перетворюватися на інструмент прослуховування. За його словами, спецслужби здатні дистанційно активувати мікрофони смарт-телевізорів навіть у вимкненому стані.
«Телевізор все ще може чути все, що говорять у кімнаті, і передавати це назад», – заявив колишній офіцер ЦРУ, додавши, що подібні технології існували ще з 1980-х років.
Аналогічні ризики, за його словами, стосуються і смартфонів, динаміки яких можуть використовуватися для прихованого аудіоконтролю, навіть коли пристрій перебуває в режимі очікування. За твердженням колишнього розвідника, такі технології можуть використовуватися не лише для стеження, а й для фізичного усунення цілей шляхом інсценування автокатастроф.
Хто такий Джон Кіріаку
Джон Кіріаку (John Kiriakou) — це колишній офіцер ЦРУ, письменник і журналіст, який став однією з найбільш помітних і суперечливих постатей в історії американських спецслужб XXI століття. Його ім'я нерозривно пов'язане з викриттям програми «розширених методів допиту» (фактично — катувань), яку США використовували після терактів 11 вересня.
Парадоксально, але Кіріаку став єдиним співробітником ЦРУ, який потрапив до в'язниці у зв'язку з програмою катувань. Але посадили його не за самі катування, а за розголошення секретної інформації журналістам (зокрема, він розкрив ім'я одного з секретних агентів). Він визнав провину і був засуджений до 30 місяців ув'язнення.
Після звільнення у 2015 році Кіріаку часто виступає та обговорює питання цифрової безпеки.
Непізнаний літаючий персонаж
ШІ осоромився з вашою оглядачкою! Мені в інтернеті потрапила цікава картинка без підпису. Захотілося у Гугла дізнатися ім'я автора.

А оскільки гугл-пошук одночасно з посиланнями за пошуковим запитом віднедавна видає ще й замітку від ШІ (у моєму випадку це робот на ім'я Sider), то ось що першим ділом «вискочило»...
Огляд від Sider:
Представлена карикатура, на якій зображений маленький чоловічок у зеленій військовій формі, що ширяє в хмарному небі.
Художній стиль: карикатура виконана в акварельній або цифровій техніці, що імітує акварель, з використанням розмитих сірих і синіх тонів для хмар.
Персонаж: чоловічок має перебільшені риси обличчя і тіла, типові для карикатур.
Настрій: зображення створює відчуття самотності або падіння в порожнечі.
Відсутність контексту: без додаткової інформації або підпису неможливо визначити конкретне значення або особистість персонажа.
Ясність вніс інший робот на ім'я Gemini, цей ШІ-помічник пояснив, що якщо Google Lens або зворотний пошук по картинках не видає ім'я автора на великих порталах (на кшталт CartoonMovement або Politico), значить зображення не має історії. У світі політичної карикатури це головна ознака «новоділа» від нейромережі.
Тож нас не введеш в оману. Але найсмішніше тут в особистості «невідомого літаючого типу»! А ви цю особистість визначили? Думаю, помилитися неможливо!
Читайте також:
Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз