Топ-ІПСО тижня (26.05. – 01.06.2025): націлилися на Харків; у тролейбусному депо орки воювали із... дронами; чим небезпечна "паличка Коха"; провал хакерського угруповання; рак Байдена…
Статтi | | 445 | Автор: Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)

Карикатура Олександра Сидоренка.
У Японії мешкав старий мудрий самурай. Якось, коли він вів заняття зі своїми учнями, до нього підійшов молодий боєць, відомий своєю грубістю та жорстокістю.
Його улюбленим прийомом була провокація: він виводив супротивника з себе і той, засліплений люттю, приймав виклик, робив помилку за помилкою і в результаті програвав бій.
А ви замислювалися про те, чи є різниця між провокацією та інформаційно-психологічною спецоперацією (ІПСО) супротивника? Давайте разом побачимо…
Знову хочуть Харків та Одесу…
Київ ризикує втратити Суми, Харків, Одесу та Запоріжжя, заявив голова комітету Держдуми РФ з оборони Картаполов.

Що ж тут не так?
Насправді російським окупантам особливо пишатися нема чим. За 11 років війни вони зуміли захопити єдиний обласний центр – Херсон, але відносно невдовзі їм довелося звідти тікати. У нескінченних штурмах із божевільними втратами вони захопили та зруйнували до стану привидів Бахмут, Авдіївку, Вугледар.
Тут доречно спитати: а хто такий Картаполов? Воєначальник? Експерт?
Ні, він - замполіт!
У публічному просторі генерал Картаполов вперше з'явився за кілька годин після того, як у небі над Україною було збито малайзійський боїнг і загинуло 298 людей, які перебували на борту.
Це він брехав на весь світ, ніби цивільний літак збив український винищувач СУ-25, а потім стверджував, що Міннапад РФ має космічні знімки з розташуванням засобів ППО української армії, які нібито підтверджують, що в день катастрофи одна з установок «Бук» була недалеко від контрольованої ополченцями території.
Згодом самі російські військові спростували інформацію про українського винищувача, повідомивши, що не зафіксували жодних повітряних цілей поряд із боїнгом у момент катастрофи.
Суд у Гаазі в листопаді 2022 року назвав справжніх винуватців у катастрофі MH17, включаючи Ігоря Гіркіна, і засудив їх заочно до довічного ув'язнення.
НАВІЩО це потрібно?
На думку офіцера ЗСУ, політолога Кирила Сазонова, загрози з боку Росії – це завжди ознака слабкості та безсилля. Якщо вони мають можливість щось захопити, віджати, вкрасти – вони це роблять відразу.
А як не можуть? Тоді загрожують. Що ми зараз і спостерігаємо. Тож істерику російських депутатів не сприймаємо як реальні плани.
Так лякають їжачка голою сракою. Якщо ми самі щось не здамо, а ми не здамо – нічого вони не захоплять. Перевірено за 11 років.
Узагальнюючи думку багатьох військових спостерігачів, «Громада» робить висновок, що без мобілізації в Росії, літній наступ підготовлений, швидше, для PR-компанії, ніж для реальної спроби стратегічного перелому.
У російському військовому керівництві розраховують на помилки ЗСУ, і мають план максимум на літо - початок осені, вихід до Слов'янська та Краматорська в Донецькій області та створення того, що можна буде назвати "буферною зоною" в Сумській та Харківській областях, але й тут на багато не розраховують і збираються задовольнятися тим, що вдасться (якщо вдасться)
захопити.
Харківські тролейбуси – це «дрони»
Російські пропагандисти поширюють дезінформацію щодо удару безпілотниками по тролейбусному депо у Харкові в ніч проти 30 травня. Ворожі ресурси заявляють, нібито на території підприємства був цех із виробництва дронів та пункт управління безпілотниками.

ЩО тут не так?
Насправді російські «Шахеди» розбили тролейбусне депо, що видно на численних фото й відео з місця події, які вони самі й розмістили, взявши їх із телеграм-каналу муніципальної влади.
Також пошкодили багатоквартирні будинки поряд. Ворог застосував щонайменше вісім ударних дронів. На території підприємства не було жодних військових об’єктів.
НАВІЩО це потрібно?
Як зазначає ЦПД, подібною брехнею ворог намагається переконати громадськість, начебто ця атака була спрямована не по мирному населенню, а по військовій цілі.
Це вже класична поведінка російських пропагандистів. У такий спосіб вони намагаються виправдатися за терористичні атаки по українських містах.
«Паличка Коха» як інфекція
харківських інтелектуалів
Поки кремлівська пропаганда не втомлюється згадувати про американські біолабораторії, справжнісіньку інформаційну інфекцію запускає Україною російський екс-прем'єр, а тепер - «опозиційний політик», який живе в Німеччині, Альфред Кох.

Запитує, чому це українці вірять у перемогу у цій війні? Мовляв, це все «шахрайство» з боку української влади, яка під час війни дотримується військової таємниці
і не повідомляє про реальний стан справ на фронті.
А якщо резервів зовсім немає? А що якщо зброя закінчується?
- смердить провокатор Кох.
І, нарешті, фраза, яка вбиває віру в нашу перемогу, як, мабуть, здається автору, наповал:
а що коли з фронту тікають уже десятки тисяч на день? Ні? А звідки вам відомо, що це не так? Адже це військова таємниця!
ЩО тут не так?
Жахливий текст. Дикі установки. Так ми йому наші таємниці та розповіли…
Зауважимо, що якби українці десятками тисяч бігли з «нуля», фронт давно обвалився б.
Проте спростувати складно, бо автор нічого не стверджує, а лише ставить підленькі питання. А як можна спростувати… запитальний спосіб?
Ваша оглядачка порівнює ІПСО пана Коха з однойменною інфекційною паличкою. Тому що інфекція ця підступна і важко виліковна.
Здається, всі вже знають, що кожна ІПСО розрахована на нашу емоційну реакцію, вибух емоцій заважає думати.
А тут, навпаки, автор ставить питання, які вправі собі ставити люди, які думають.
І не так просто здогадатися, що його висловлювання схожі на ту саму горезвісну фразу кремлівської пропаганди, яку ми чули в перші дні повномасштабного вторгнення: «всієї правди ми не знаємо».
Він маніпулюють нашою свідомістю, сіє сумнів у можливостях нашого опору. А сумнів – крок до капітуляції чи поразки.
НАВІЩО це потрібно?
На жаль, неважко помітити, що до його постів у соцмережах відчувають дивну відданість відомі високовчені харків'яни, розповсюджуючи їх у своїх акаунтах.
Саме в цій цільовій аудиторії маніпулятивна сила інформаційної палички Коха.
Ну і, звичайно, подібні провокації – це прагнення іноземного громадянина впливати на внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
Лохотрон для ГРУ
Хакери російського ГРУ намагалися організувати низку провокацій в Україні, аж до замовлень графіті проти президента Зеленського, нібито написаних від імені бійців "Азова". За гидку настінну творчість дешевкам платили від 1 до 5 доларів. Однак загальний масштаб неабиякий: сотні тисяч зеленню. Але, як кажуть, щось пішло не так…

ЩО тут не так?
Точніше – все! Через те, що сервер хакерів виявився практично не захищеним, The Insider вдалося отримати доступ до нього і виявити повний список мішеней ГРУ: від українських держкомпаній, до об'єктів інфраструктури в Європі, катарського банку і навіть медичних клінік по всьому світу.
Вивчивши дзвінки, перельоти та листування хакерів, The Insider ідентифікував кілька десятків учасників групи, серед яких виявилися судимі за шахрайство, студенти, що ледь випустили з інституту, і ветерани операцій ГРУ з отруєнь і диверсій, які не мають жодного досвіду в IT.
Більшість хакерських та інформаційно-диверсійних операцій цього підрозділу провалилися, і це не дивно, враховуючи те, що керівники хакерського відділу «розпилювали» кошти, призначені для диверсійної роботи в Україні.
Деякі провокації мали скромні успіхи. Наприклад, через аккаунт, який нібито належить українському «Правому сектору», він публікував зламані дані польських чиновників, супроводжуючи це образами, і деякі з них справді повелися на провокацію.
НАВІЩО це потрібно?
Хакерська команда займалася не банальними зламами систем комп'ютерної безпеки, а комплексними спецопераціями.
Так, ще 2015 року їм вдалося зламати сервери деяких українських електростанцій. Пам'ятаєте, як світло відключали на одну-дві години (про масштабні блекаути ворог тоді навіть не мріяв!)?
Ваша оглядачка пам'ятає, що одночасно за відключенням світла в соцмережі слідували вкидання за допомогою ботів та різноманітних корисних ідіотів про те, що події – результат відмови України від імпорту російської електроенергії.
Відкритим текстом писали: якщо ви не хочете сидіти без світла, не розривайте "кровні" зв'язки з РФ.
Але найактивніша діяльність хакерів розпочалася ще у листопаді 2021 року.
У листопаді-грудні першими мішенями стали державні українські сайти, а також, знов-таки, пов'язані з енергетичною інфраструктурою.
Очевидно, це було викликане підготовкою до повномасштабного вторгнення, де хакерський підрозділ мав зіграти помітну роль.
Байден не страждає на «турборак»
Після того, як колишньому президенту Джо Байдену поставили діагноз раку простати, облікові записи X просувають, на жаль, передбачуваний наратив: мабуть, його мали спричинити вакцини проти COVID-19.

Дійсно, особистий офіс Байдена опублікував заяву, в якій повідомлялося, що йому діагностували агресивну форму раку простати, яка поширилася на кістки.
ЩО тут не так?
Через дев'ять хвилин анонімний обліковий запис X, який має лише 750 підписників, опублікував пост : «Боже, вони заразили його турбораком» – модне слово, яке використовується для поширення міфу про те, що вакцини проти COVID викликають агресивні види раку.
Це твердження швидко набрало обертів.
Як пише NewsGuard, насправді: онкологічні організації, включаючи Американське онкологічне товариство та Національний інститут раку, заявили, що немає жодних доказів, що пов'язують вакцини проти COVID-19 з раком.
Фактично, експерти у сфері охорони здоров’я неодноразово заявляли, що такого поняття, як «турборак», не існує.
НАВІЩО це потрібно?
Щоразу, коли в останні роки у відомої людини діагностували рак, антивакцинатори повторювали міф про «турборак», щоб звинуватити вакцинацію.
Після новин про рак, який зазвичай можна виявити за допомогою стандартного аналізу крові за роки до того, як він стане агресивним, одразу ж з'явилися припущення, що Байден, мабуть, знав про рак після звичайних аналізів, але публічно не розкрив діагноз, або що він не проходив тестування, як це часто буває з пацієнтами старше 70 років.
У будь-якому випадку це не «турборак», спричинений вакциною проти COVID.
А чим закінчується
притча про самурая?
Молодий боєць страшенно ображав старого вчителя: він кидав у нього каміння, плювався і лаявся останніми словами. Але старий залишався незворушним і продовжував заняття. Наприкінці дня роздратований і втомлений молодий боєць забрався геть.
Учні, здивовані тим, що старий виніс стільки образ, запитали його:
- Чому ви не викликали його на бій? Невже злякалися поразки?
Старий самурай відповів:
— Якщо хтось підійде до вас із подарунком і ви не приймете його, кому належатиме подарунок?
— Своєму колишньому хазяїнові, — відповів один із учнів.
— Те саме стосується заздрощів, ненависті та лайки. Доки ти не приймеш їх, вони належать тому, хто їх приніс.
Мораль цієї притчі така:
Якщо не хочете бути обпльованими та побитими, не піддавайтеся на провокації!
Читайте також:
Графиня проти Крюгера… Як пофесорці мистецтвознавства вдалося подолати шефа гестапо…
У наш складний і важкий час, коли інформації багато, а часу на її осмислення мало, професійна журналістська діяльність є вкрай важливою. Один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз