Топ-ІПСО тижня (26.08 - 02.08): харків'янки в Парижі, кров і сльози Покровська під «хайповими» заголовками, Харків «розплачується за Курськ»... Негатив проти України розганяють під «патріотичними» аватарками

Цей термін «під чужим прапором» мимоволі спадає на думку, коли бачиш пости в соціальних мережах під патріотичними жовто-блакитними прапорами, тризубами, а то й фото в українському військовому однострої, ідеально згенерованими штучним інтелектом.

Підступність полягає в тому, що автори можуть вітати своїх читачів із Днем незалежності України, цитувати Ліну Костенко тощо, але час від часу вставляти бридкі пости, витягаючи якихось ницих персонажів, про яких ніхто б і знати не знав, якби їх не витягли на світ, а юрби корисних ідіотів не почали розганяти по всьому інтернету.

Мета таких постів (ІПСО під «чужим прапором») - переконати громадськість, що розповідь ведеться від імені «справжнього» патріота \ патріотки України, а насправді стоїть завдання - принизити українців, зганьбити їх у власних очах і в очах усього світу...

ДОВІДКА «Громади»

Походження терміна «під чужим прапором» пов'язане з історичними подіями в Карибському морі, коли англійські корсари нападали під прапором Франції на іспанські кораблі та колонії для того, щоб спровокувати конфлікт між Іспанією і Францією (принцип «розділяй і володарюй»).

До подібного роду ІПСО я відношу ролик із нібито «харків'янками» в Парижі, які показують знак «фак ю» співвітчизниці, що розмовляє українською мовою, і хамлять: (мовою оригіналу):

 

- Шо ті тут делаешь? Из-за тебя, нацистская мымра, наш Харьков обстреливают...

 

ЩО тут не так?

Є такі хами. І думки в них подібні є, особливо, якщо у Франції, Німеччині чи Чехії вони слухають російське пропагандистське радіо «Європа» і читають «Страну».  Але їх насправді не так багато.

Тут же під пост налетіли коментатори під російськомовними ніками. Наприклад, чого вартий один із них - «Курсы Черкассы» (точна орфографія) з глибокодумною сентенцією:

Це і є мешканки Харкова?! Дивно, завжди вважала, що там достатньо високий рівень культури у громадян...

Більшість коментаторів, звісно, стали обурюватися. Мовляв, звідки ви взяли, що «мадами» з Харкова?

І контрольний «постріл» з боку того, хто запостив: "автор завжди перевіряє інфу".

Мовляв, чесний автор, я його особисто знаю, все - справжня правда!

А хто автор-то? Зовсім не той, хто запостив. А хтось невідомий: ні імені, ні прізвища, ні профілю...

НАВІЩО це треба?

Такими маніпуляціями вирішується триєдине завдання - посварити східні та західні регіони України (Харків бомблять, тому ми в Парижі, а «ти шо тут робиш?»). Кинути тінь на жителів Харкова, які третій рік як форпост чинять опір російському вторгненню.

І, нарешті, «вишенька на торті» - заради чого розводили «срач». Не треба було голосувати 2019 року за Зеленського...

Здорові коментарі просто тонуть у гомоні мережевого «срачу». Ось лише деякі з них:

Потрібно пам'ятати,що в Харкові не сталося хнр у 2014 році. Саме завдяки харків'янам, які такого жару дали, що весь "всеукраїнський съезд" втік хто куди. Тому по двох паскудах неможна судити про всіх харків'ян.

"Коментатори вже зробили зверхні висновки, "це і є мешканці Харкова? А я вважала..." - шкода, що у когось це єдиний висновок, що перекреслює діяльність і військових, і волонтерів- харків'ян. Узагальнення можна зробити про будь-які міста. У Львові чиновниця показує середній палець, бо на хоче співати гімн. В Одесі співають російський шансон. На Франківщині заважають мобілізації. В Києві теж знайдуться потвори. Висновки які? Давайте зневажати всі міста?"

Тут хочеться нагадати відому істину: поки ми єдині, ми - непереможні. А все, що нас розділяє, нас убиває. Усіх, де б хто не жив...

Страшно: терористична федерація кидає все нове й нове «м'ясо» на штурм Покровська і кінця цьому не видно! Уже багато тижнів ця ключова позиція українських Сил оборони - у смертельній небезпеці.

Інтернет рясніє заголовками на кшталт: «СВІТАН: Прямо зараз ЗДАЮТЬ ПОКРОВСЬК! 40 тис. людей В БЛОКАДІ. Тиждень і втратимо весь ПІВДЕН-ЗАХІД».

Саме так - капслоком. Гортаєш стрічку на ютуб і волосся стає дибки!

ЩО тут не так?

Особливо любить такі заголовки-провокації чомусь «Фабрика новин» (понад 4 млн підписників). Можливо, її назва походить від слова «фабрикувати»?

Прогнозувати розвиток подій дуже і дуже важко навіть військовим оглядачам. А що ми можемо, ми - «диванні спостерігачі»?

Потік інформації сьогодні настільки потужний і невпинний, що ми встигаємо дізнаватися новини тільки за заголовками.

Якщо ж ми відкриємо відео (а не у всіх є час дивитися його повністю протягом півгодини!), то ми переконаємося, що шановний військовий експерт, полковник Роман Світан не говорив дослівно того, що винесено в заголовок під виглядом його прямої мови.

Полковник Світан констатував факти, відомі з офіційних джерел, що росіяни вже підійшли до Покровська. У місті залишається близько 40 тисяч цивільних.

Чи здає наше командування «спеціально» Покровськ і чи заблоковані 40 тисяч жителів у приреченому місті - про це мови у відео немає.

Якщо ми відкриємо інші повідомлення, наприклад, від міської військової адміністрації Покровська, то ми дізнаємося, що відбувається планова евакуація мирних жителів міста.

А на підступах до Покровська ЗСУ веде важкі оборонні бої. Веде бої, а не «здає», люди виїжджають із міста, а не перебувають у блокаді з усіх боків...

НАВІЩО це треба?

Часто-густо розрахунок засобів масової інформації в умовах конкуренції між ними за читача і глядача саме на хайпові заголовки. Мовляв, факти нікому не цікаві, їх обов'язково треба роздути так, щоб у обивателя застигла кров у жилах.

Зворотний бік такого прагнення, на жаль, негативний для українського суспільства: виникають сумніви, невпевненість, відчай.

Як написав у своєму телеграм-каналі політолог, військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов:

Покровський напрямок. Продовжують сунути та тиснути. За добу 55 боєзіткнень, ще 3 вночі тривали. Але впадати в массову паніку та істерику - точно не треба

Я тількі увечорі добрався до мережі та був у шоці. То в нас передчасна Перемога – ну, дуже передчасна та тотальна ейфорія, а вчора склалося враження, що ми вже програли.

На його думку, все не дуже добре та не дуже погано. Важке літо було? Важка осінь ще попереду. Та не треба впадати у відчай

Хоча декому встряска не завадить. Тим, для кого війна далеко, ТЦК - найстрашніший ворог, з яким треба боротися, а погана влада закрила кордони.

Прокидайтеся, ви майже покакали. Завтра ворог може бути поруч…

 

Іншим зібратися та продовжуємо наближати Перемогу. Позавчора були роковини Іловайська. Можете Дебальцево згадати. Тоді у якусь мить теж казалося - все пропало. Але ні!

Життя в нас таке. Нервове та цікаве. Тому ми то веселі, то злі, а частіше ці два стани одночасно. Ми переможемо, Слава Україні

Читаю оцінки та коментарі з приводу жахливих обстрілів Харкова. Багато думок у стилі «яке нам діло до Курська - тут прилітає по Харкову». Або «Не радійте ударам по РФ - ось і відповідь, я ж казав...»

ЩО тут не так?

Комусь така логіка може здатися навіть об'єктивною, якщо оцінювати з сьогохвилинної точки зору. Ось прилетіло по Москві, а Москва того ж дня нещадно відігралася на Харкові.

Насправді - це збочення інформації найвищого ґатунку. 

Скажіть,  24 лютого 2022 року це була "ответочка"? За що?

Ворог періодично б'є по Харкову ось уже третій рік, як робив це до ударів українськими дронами по російських НПЗ та інфраструктурі. Удари по енергетиці, по житлових кварталах  РФ здійснює постійно.

НАВІЩО це треба?

Повномасштабне вторгнення в Україну - не відповідь на якісь наші удари по Росії. Удари ракетами і «шахедами» по українським містам та інфраструктурі - реакція Кремля на невдачі в спробі захопити Україну «за три дні», за втечу з-під Києва, Чернігова, Харкова та Херсона.

Тож, навіть якщо ми «складемо лапки» і не станемо нічого ескалувати, як сподівається адміністрація за океаном, Росія не перестане вбивати нас.

А ось деморалізувати українське суспільство, зламати волю народу до опору - безпосереднє завдання гібридних операцій противника.

Кремль не відповідає нам на удари. Він б'є, щоб придушити будь-який опір і змусити нас капітулювати.

Якщо хтось хоче саме цього і думає, що тим самим збереже собі життя і здоров'я, - тут уже марно пояснювати, за ким гримить дзвін...

Читайте також:

«З проклятою ордою...». «Ярлик» чи Життя?