Топ-ІПсО тижня: небо для шейхів замість Харкова? В «інформаційному борщі» іноді перемагає той, хто вміє вчасно вилити горілку під стіл…

Ананас гордо каже: — Я — вільний фрукт, я вихований на європейських цінностях і ніколи не повірю вашій пропаганді!

А буряк Соловйов лише посміхнувся, підсунувся ближче і каже: — Друже, ти можеш думати що завгодно, але тут така «атмосфера нормальності», що через десять хвилин кипіння ти не те що почервонієш — ти сам почнеш доводити, що ананаси — це споконвічний сорт червоної картоплі!

Як влучно зауважив Дмитро Глуховський, письменник і журналіст, автор романів-антиутопій, російська пропаганда працює як буряк: навіть якщо ви вважаєте себе «екзотичним фруктом» і не вірите телевізору, перебування в спільному інформаційному котлі все одно забарвлює ваші думки у нав'язаний колір.

Ця штучна «нормальність» створюється щодня через мову, терміни та маніпулятивні вібрації, які непомітно проникають навіть крізь найміцніші фільтри.

Аби не стати інгредієнтом у цьому токсичному вареві та вчасно розпізнати, де закінчуються факти й починається «червоний пігмент» Кремля, варто регулярно проводити детокс свідомості.

Саме тому «Громада» підготувала наш традиційний недільний огляд: розбираємо найгучніші ІПсО тижня, що намагалися змінити вашу оптику.

У мережі активно розганяють тезу, що поки українські міста потерпають від обстрілів, Володимир Зеленський нібито «дарує» або «продає» дефіцитні системи ППО Саудівській Аравії, ОАЕ та Катару. Мовляв, влада ставить інтереси арабських монархій вище за безпеку власних громадян, залишаючи країну з «голим небом».

Насправді ситуація дзеркально протилежна, і маніпулятори просто переставили місцями причину та наслідок.

Експорт досвіду, а не заліза: Україна відправила на Близький Схід не дефіцитні «Патріоти», а експертні групи (близько 200 фахівців).

Наші військові вчать місцевих збивати «шахеди» за допомогою мобільних груп та українських розробок (як-от перехоплювачі JEDI Shahed Hunter), які в нас виробляються серійно і не забираються з фронту.

Гра на випередження: це не «благодійність». Україна веде переговори про обмін технологій на ракети. В арабських країн є значні запаси зенітних ракет до західних систем, які нам критично потрібні. Допомога їм у захисті від іранських дронів — це прямий шлях до отримання дефіцитних боєприпасів для нашого неба.

Офіційний запит на залучення українців надійшов також від США для захисту їхніх баз у регіоні. Це зміцнює наш статус стратегічного партнера, а не «прохача».

Цей сюжет про ППО якраз добре лягає в логіку «червоного борщу»: коли реальну військову дипломатію намагаються зафарбувати в колір «зради» для пересічного читача.

Автори намагаються вбити клин між суспільством та керівництвом держави на болючій темі безпеки.

На Заході це може створити враження, що Україна має «зайву» ППО, отже, нові поставки від союзників нібито не є терміновими.

У рамках політичної конкуренції – це використання візиту президента до Ер-Ріяду чи Дохи як привід для звинувачень у «таємних домовленостях» та корупції на крові.

У TikTok поширюється серія відео, створених за допомогою штучного інтелекту, в яких згенеровані «українські чоловіки мобілізаційного віку» підтримують рішення про відправку українських військових фахівців до країн Близького Сходу для протидії дронам. У цих роликах «чоловіки» пояснюють свою позицію тим, що «ЗСУ зобовʼязані захищати українців у будь-якій точці світу».

Ця фраза — класичний приклад «пропагандистського буряка», про який ми згадували. Вона видає автора з потрохами, бо українське правове поле та російська агресивна доктрина працюють у принципово різних координатах.

Формулювання майже дослівно копіює російську доктрину про «захист співвітчизників за кордоном» та зміни до їхнього закону «Про оборону». У РФ це офіційне виправдання для вторгнень (від Грузії до України) — мовляв, ми маємо право застосовувати армію будь-де, де є «наші».

Автор фейку намагається «підсвідомо» нав’язати українцям російську модель мислення — агресивну та експансивну. Мета — виставити Україну в очах світу як такого собі «дзеркального агресора», що теж готовий ігнорувати кордони.

Як визначив Центр протидії дезінформації, відео мають спільні ознаки — схожий сценарій та використання впізнаваних локацій Дубаю як фону.

Усі ці матеріали є згенерованими ШІ та поширюються анонімними акаунтами, що вказує на скоординованість інформаційної кампанії.

У повідомленні КВІР говорилося, що «під час спільної операції аерокосмічних та військово-морських сил Корпусу вартових ісламської революції було знищено склад українських систем протидії безпілотникам, а також стверджувалося, що на складі перебував 21 українець.

Президент України Володимир Зеленський Зеленський 27 березня розповів про зустріч із експертами Збройних сил України в Саудівській Аравії, того ж дня було оголошено про підписання Україною угоди щодо оборони з цією країною. Подібну угоду терміном на 10 років Київ підписав із Дохою 28 березня. Крім того, президент України оголосив про домовленість щодо співробітництва в галузі безпеки та оборони з владою ОАЕ, уточнивши, що "команди фіналізують деталі".

І того ж дня з'являється заява про те. що склад із українськими апаратами та військовослужбовцями іранці... розбомбили. Представник МЗС України Георгій Тихий повідомив, що заява КВІР – «брехня».

Дійсно! Часовий розрив між підписанням меморандумів та фізичною появою секретного складу з 21 фахівцем у Дубаї виглядає як сюжет поганого шпигунського роману.

Для того, щоб розгорнути повноцінний склад складних систем РЕБ (протидії дронам), доставити техніку та розмістити штат із 21 військового фахівця, потрібні тижні, а не години. Заява КВІР з'явилася практично одночасно з дипломатичними повідомленнями, що технічно неможливо для операції такого масштабу.

Підписання безпекових угод із Саудівською Аравією, Катаром та ОАЕ (традиційними суперниками Ірану в регіоні) — це потужний удар по інтересах Тегерана та Москви. Фейк про "знищення складу" має на меті налякати лідерів цих країн, демонструючи, що співпраця з Україною нібито несе військову загрозу.

Перед нами спроба Ірану (ймовірно, за підтримки російських фахівців з ІПСО) дискредитувати нові оборонні альянси України на Близькому Сході.

Російські та опозиційні ресурси поширюють тезу, що Пентагон вирішив перенаправити ракети-перехватчики, призначені для України (програма PURL), на Близький Схід. Мовляв, через війну з Іраном запаси США вичерпані (9000 збитих цілей за місяць), і тепер американці «забирають» оплачену європейцями зброю у Києва, щоб прикрити себе та шейхів.

Тут ми бачимо класичну спробу роздути «зраду» на основі реальних логістичних дискусій, ігноруючи офіційні спростування.

Пропаганда бере реальну аналітичну статтю The Washington Post про дискусії в Пентагоні та видає її за доконаний факт, повністю ігноруючи офіційну позицію НАТО:

Генсек НАТО Марк Рютте чітко заявив, що постачання за програмою PURL (яка забезпечила 75% ракет до Patriot) продовжується безперешкодно. Жодного перенаправлення «українських» ракет на Близький Схід не підтверджено.

Допомога Ізраїлю/Близькому Сходу та програма PURL для України — це різні бюджетні та логістичні лінії. США використовують власні запаси (наприклад, системи THAAD з Південної Кореї), а не ті, що вже законтрактовані та оплачені європейцями для ЗСУ.

Поки в США йдуть дебати, європейські союзники (зокрема Німеччина) оперативно закривають прогалини, постачаючи ракети PAC-3 із власних складів, що нівелює ризик «снарядного голоду» ППО.

Хочуть посіяти паніку! Напередодні чергового сезону ударів по енергетиці змусити українців вірити, що вони залишилися без захисту.

Посварити союзників: вбити клин між США та Європою, натякаючи, що Вашингтон «нецільово» використовує європейські гроші.

 Як аналізує BBC (фейки про війну в Ірані), соцмережі (X, TikTok, Meta) заполонили мільйони фейкових відео про війну в Ірані, створених штучним інтелектом. Це не просто дезінформація, а налагоджена індустрія: автори генерують кадри «палаючих хмарочосів» у Дубаї чи «знищених баз» США за лічені хвилини, щоб отримати виплати за перегляди (монетизацію). Ба більше, навіть чат-боти (як-от Grok) часто не можуть відрізнити ці підробки від реальності.

Платформи платять авторам (від $8 до $12 за мільйон переглядів) за залучення аудиторії.

Це створює прямий фінансовий стимул створювати максимально шокуючий, хоч і брехливий контент. 99% акаунтів-фейкометів існують лише заради цих виплат.

Раніше для створення переконливого фейку потрібна була кіностудія. Тепер ШІ-інструменти дозволяють автоматизувати виробництво «спутникових знімків» та відео ударів по Тель-Авіву, які збирають сотні мільйонів переглядів.

Детектори не встигають за генераторами. Навіть коли Google SynthID ідентифікує підробку, вона вже встигає стати «вірусною» і сформувати хибну картинку подій у мільйонів людей.

Створення «шуму»: завалити інформаційний простір сміттям, щоб унеможливити встановлення реальних фактів на полі бою.

Російські медіа (зокрема, РИА Новости) просувають наратив про повну втрату Сполученими Штатами контролю над ситуацією на Близькому Сході.

Стверджується, що Іран за підтримки РФ перехопив стратегічну ініціативу, а Вашингтон нібито терпить нечувані приниження.

Кульмінація — подяка президента Ірану російською мовою, що має символізувати створення нового потужного антизахідного альянсу, де Росія виступає «натхненником перемог».

Пропаганда майстерно зміщує акценти, ігноруючи реальні факти.

Подяка президента Ірану російською мовою в соцмережі X — це не ознака «геополітичного зсуву», а звичайний жест ввічливості в межах дипломатичного етикету та робота на внутрішню російську аудиторію, щоб потішити самолюбство читачів.

Попри гучні заяви, саме Іран та Росія залишаються під найжорсткішими санкціями у світі.

Економіка США та їхня військова присутність у регіоні (зокрема розгортання додаткових авіаносних груп та систем ПРО в країнах Затоки) залишаються незрівнянно більшими за можливості Тегерана.

Насправді Вашингтон зараз активно вибудовує нову архітектуру безпеки на Близькому Сході, залучаючи Ізраїль та арабські країни до спільної мережі ППО. Те, що пропаганда називає «униженням», є дипломатичним маневруванням, щоб уникнути великої регіональної війни, яка невигідна нікому, крім Москви.

Це ефект «нормальності» диктатур: створити враження, що альянс країн-агресорів — це нова світова «норма», яка нібито сильніша за демократичні інститути.

Аналізуючи іранську революцію 1979 року, видання National Review нагадує: тодішні лідери думок — від філософа Мішеля Фуко до майбутнього автора «Оппенгеймера» Кая Берда — бачили в аятолі Хомейні «прогресивного лідера» та «іранського Ганді».

Вони настільки хотіли бачити перемогу «демократії» над шахом, що видавали релігійний фанатизм за «гуманну модель управління». Ця зарозумілість експертів, які проектують власні ілюзії на чужі реалії, є головною загрозою і в наші дні.

Тут ми бачимо класичну «зашореність» мислення, яка заважає бачити факти.

Замість того, щоб слухати, що каже сам Хомейні (про заборону музики, сувору теократію та обмеження свобод), інтелектуали дивилися на «атмосферу на вулицях» і книжкові розкладки з Марксом. Вони сприймали декорації за суть.

Експерти вважали, що релігія — це лише «обгортка» для соціальних змін. Насправді ж вона була самим двигуном.

Ліберальні медіа автоматично вважали будь-яку силу, що протистоїть шаху, «визвольною». Як результат — підтримка режиму, який виявився ще кривавішим.

Застереження для 2026-го: сьогодні, коли в Ірані чи Росії знову виникають рухи за зміну влади, важливо не малювати собі «рожевих» лідерів. Потрібно оцінювати реальну програму, а не власні очікування.

Тема «інтелектуальної сліпоти» показує, що диплом Принстона чи статус Нобелівського лауреата не захищає від пропаганди, якщо людина хоче бути обманутою.

Вміння «описувати те, що бачиш очима, а не те, що бачиш у мріях» — це найвищий рівень інтелектуальної чесності, якого зараз так бракує.

Спецпосланник США Джон Коул у інтерв'ю Reform.news розкрив закулісся «великої угоди» між Вашингтоном та Мінськом, яка у березні 2026 року призвела до звільнення 250 політзав’язників в обмін на зняття санкцій з «Білоруськалію» та Мінфіну РБ.

За словами Коула, успіх перемовин залежав не від дипломатичних нот, а від особистої маніпуляції страхами та комплексами диктатора.

Ця історія від Джона Коула (спецпосланника США) — готовий сценарій для шпигунської комедії, але з дуже серйозним результатом: визволенням сотень людей. Це ідеальний приклад того, як знання психології диктаторів допомагає зламати їхню «нормальність».

Про маніпуляції та контрманіпуляції розповіла «Громаді» психолог Ангеліна Тимченко:

– Це гра на емоціях (метод «Свій хлопець»): Коул зрозумів, що Лукашенко обожнює скаржитися на європейців.

Використавши грубу фразу про «купу сцикунів» (bunch of pussies) у Європі, американець миттєво зняв бар’єри. Диктатор відчув «споріднену душу», що дозволило Коулу взяти ініціативу в свої руки.

Поки свита та держдепівці напивалися «в стельку», спецпосланник виливав горілку на підлогу, щойно Лукашенко відвертався. Це метафора всієї дипломатії з тиранами: вони намагаються вас «одурманити» своїми правилами гри, але виживає той, хто зберігає чистий розум.

Страх як головний аргумент: Коул прямо заявив Лукашенку, що той — «останній за столом поганих хлопців». Приклад долі режимів у Венесуелі та Ірані у 2026 році виявився ефективнішим за будь-які вмовляння. Страх опинитися наступним змусив «міцного горішка» йти на поступки.

Диктатори розуміють лише мову сили та персональної вигоди. А за красивими телевізійними картинками «братерських обідів» часто стоїть холодна гра, де кожен рух (навіть вилита чарка) має свою політичну ціну.

Свіжі новини з Лос-Анджелеса: суд визнав технологічних гігантів винними у навмисному створенні продуктів, що викликають залежність у неповнолітніх. Це бізнес-модель, де прибуток ставиться вище за психічне здоров’я.

Якщо пропаганда фарбує думки, то алгоритми соцмереж створюють саму «каструлю», з якої людині, а особливо – дитині неможливо вилізти.

Суд підтвердив, що такі функції, як «нескінченна стрічка» (infinite scroll) та «автозапуск», розроблені для того, щоб паралізувати волю користувача. Дитина потрапляє в цифрову петлю, з якої її мозок ще не здатний вийти самостійно, зазначає The Guardian.

Позивачка у справі свідчила, що стала залежною від YouTube у 6 років, а від Instagram — у 9. Результат — депресія та розлади сприйняття власного тіла (дисморфія). Платформи фактично «прошивають» свідомість дитини з садочка.

Правозахисники з Amnesty International наголошують: ці платформи небезпечні за своєю природою. Недостатньо просто заборонити дитині телефон — потрібно змусити компанії перепроектувати сам дизайн мереж, прибравши елементи, що стимулюють залежність.

Водночас вирок створив дилему. Захищаючи дітей від алгоритмів, держави можуть почати вимагати тотальної деанонімізації в мережі та контролю за листуванням, що ставить під удар приватність кожного з нас.

Увага: ми вперше бачимо юридичне підтвердження того, що соцмережі — це не просто «засіб зв'язку», а потужний інструмент маніпуляції фізіологією мозку.

Білоруський пранкер Владислав Бохан провів акцію «Новояз», надіславши в російські школи фейкове розпорядження від імені «Єдиної Росії».

Як повідомляє The Insider Бохан закликав педради проголосувати за «тимчасове обмеження» вивчення класики, яка містить «пацифістські» або «критичні» мотиви.

Замість протесту більшість шкіл Брянщини та Ставропілля сумлінно організували голосування, надіслали фотозвіти та навіть запропонували розширити список «забороненки».

Вчителі, які мають виховувати критичне мислення, продемонстрували його повну відсутність. Сама назва акції — «Новояз» (пряма відсилка до Орвелла) — мала б стати тригером, але вона була сприйнята як нормальна державна вимога.

Найстрашніше в цьому кейсі — реакція шкіл Ставропілля. Вони не просто погодилися, а запропонували «від себе» додати до списку Шаламова, Солженіцина та Булгакова. Це і є механізм, за якого суспільство саме починає закручувати гайки, намагаючись вгадати бажання режиму.

Фейкове посилання на «духовно-нравственную устойчивость в период СВО» спрацювало як універсальний ключ. Будь-яка дикість сьогодні стає «нормою», якщо її загорнути в обгортку патріотизму.

Пранкер показав, що такі акції викривають реальний рівень страху в суспільстві, де навіть абсурдні накази виконуються без заперечень.

Урок для нас: це нагадування про те, як легко інтелігенція перетворюється на інгредієнт «червоного борщу», якщо втрачає здатність ставити питання владі.

Читайте також:

Як вартість пального та виклики посівної змінять цінники в магазинах: детальний прогноз

"Громада" — незалежне медіа Харківського регіону про події та процеси, які формують сьогоднішню реальність. Ми публікуємо перевірені новини, репортажі та аналіз без шуму та маніпуляцій — щоб допомагати читачеві розбиратися у складному.