У дипломатії, як в окопах: Кремль потрапив у капкан? Світ рахує військові втрати; інуїти обирають незалежність, а ШІ не склав «останній іспит»...

Американський діловий журнал The Economist опублікував цілий блок із трьох статей на цю тему.

«Громада не могла не відзначити, що всі матеріали пройняті щирою симпатією до української держави та народу, незважаючи на діловий стиль журналістів.

Журнал також висвітлював усі три аспекти того, що відбувається: дипломатичний, військовий та діловий.

На полі бою Україна не раз перетворювала катастрофу, що насувається, на частковий успіх проти Росії. Вона зробила аналогічний подвиг у дипломатичній сфері 11 березня, коли в принципі погодилася на американську пропозицію про «негайне» 30-денне припинення вогню.

Про це The Economist пише, висвітлюючи минулі переговори в Джидді і передуючи статті іронічною рубрикою: «Ухиляючись від дипломатичних куль».

Зобов'язання припинити бойові дії - якщо Росія відповість взаємністю - було достатньо, щоб розблокувати потік американської зброї та розвідданих.

Це також може поміняти Україну ролями з Кремлем.

Ми зараз передамо цю пропозицію росіянам і сподіваємося, що вони скажуть «так»; що вони скажуть «так» світу, - сказав Марко Рубіо, держсекретар США. - Тепер м'яч на їхньому боці.

Ерік Чіарамелла з американського аналітичного центру «Фонд Карнегі за міжнародний мир» стверджує, що угода в Джидді краща, ніж Україна могла очікувати:

Чисте припинення вогню вигідне українцям. Воно дасть їм час відпочити і може поставити Росію в незручне становище.

Ба більше, він зазначає, що Україні не довелося йти на поступки, навіть якщо пан Трамп останніми тижнями, мабуть, передчасно поступився Росії важливими пунктами: наприклад, заявивши, що Україна не поверне собі всіх своїх втрачених територій, і виключивши її надії на вступ до НАТО.

З його військами, що просуваються вперед і намагаються видавити Україну зі шматка російської території в Курській області, Путін, можливо, не готовий до припинення вогню.

Однак, якщо він відхилить американську пропозицію, він ризикує підштовхнути пана Трампа, який симпатизує йому, до більшої підтримки України.

Принаймні, це те, на що сподіваються Україна та її друзі.

Проте процес залишиться вразливим до перепадів настрою пана Трампа.

Зараз Україна перебуває в кращому становищі, ніж після нещасливої зустрічі в Білому домі, і, схоже, повернула собі деяку ініціативу.

На запитання про те, що станеться, якщо Росія відмовиться від припинення вогню, полковник Павло Паліса (український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, 29 листопада 2024 року був призначений заступником керівника Офісу Президента України, - ред.) відповів:

Тільки Бог знає. Але подумайте про це - останні три тижні ЗМІ говорять, що Україна не хоче миру. Тепер ми довели, що це неправда.

 

Як констатує The Economist, за дипломатичним столом, як і в окопах, короткостроковий успіх не є гарантією перемоги. Але Україна запобігла поразці і вижила, щоб бути готовою битися надалі.

Це кривава війна, але Росія стікає кров'ю більше, ніж Україна. І вона майже не захоплює територію.

The Economist доходить однозначного висновку: нові оцінки кількості загиблих показують, що бої стають дедалі смертоноснішими з кожним роком.

Діаграми видання показують свіжі цифри, які отримані від розвідувальних агентств, представників міністерства оборони, незалежних дослідників і розвідданих з відкритих джерел.

Почнемо з України. Дані з сайту UAlosses показують, що з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році загинуло щонайменше 65 000 українських солдатів. Щоб отримати ці цифри, дослідники прочесали новинні статті та повідомлення в соціальних мережах, щоб скласти список солдатів, які були вбиті. Вони виявили ще 55 000 зниклих безвісти, що може призвести до того, що загальне число загиблих становитиме 120 000.

У вересні 2024 року звіт української розвідки, що просочився, припускав, що загинуло щонайменше 70 000-80 000 солдатів. Ці цифри не включають загибель мирних жителів, про яких разюче мало даних. Вважається, що загинуло багато десятків тисяч мирних жителів.

Однак кількість загиблих серед росіян ще вища. Дані свідчать про те, що кількість смертей у Росії зросла в геометричній прогресії: з приблизно 20 000 у 2022 році до приблизно 50 000 у 2023 році і майже 100 000 у 2024 році.

Незважаючи на перевагу Росії в чисельності населення, ці цифри свідчать про те, що за останні три роки загинув або дістав поранення приблизно один із 30 чоловіків віком від 20 до 49 років.

Це більш високе число загиблих у 2024 році відбувається при разюче малих змінах території (див. діаграму).

За розрахунками The Economist, Росія захопила тільки 0,57% території України у 2024 році. За такого темпу її солдатам знадобиться ще 141 рік, щоб завоювати всю країну.

Україна явно не програє цю війну. Незалежно від того, який тиск пан Трамп чинить на пана Зеленського, той не буде схильний прийняти карфагенський мир, який прирікає його країну на хаотичне і жалюгідне майбутнє - або який залишить двері відкритими для нового вторгнення...

Перспектива світу змінює ринки, причому одночасно зловісно і багатообіцяюче.

Як нагадує The Economist, три роки тому вторгнення Росії в Україну спричинило хвилю потрясінь на фінансових ринках, піднявши ціни на сировинні товари, перекривши постачання газу і підстьобнувши інфляцію.

У міру того, як конфлікт тривав, ця хвиля розсіялася. Тепер, коли Америка намагається нав'язати розв'язання війни, інвестори повинні спробувати оцінити наслідки успіху або невдачі.

Найбільш очевидні зрушення відбулися на ринках європейських активів, які інвестори переоцінюють, оскільки старому континенту необхідно готуватися до переозброєння.

Ринкова вартість Hensoldt, Leonardo і Rheinmetall більш ніж удвічі перевищує ту, що була до переобрання пана Трампа.

За той самий період вартість двох американських аналогів Lockheed Martin і L3Harris впала більш ніж на 10%.

Поки Європа набирає обертів, інвестори готуються до того, що ізольована економіка Росії стане трохи менш ізольованою.

Вартість рубля впала до кінця 2024 року; цього року вона зросла приблизно на 25% щодо долара. Ціни на акції компаній, пов'язаних із Росією, зростають на тлі перспективи зняття американських санкцій.

З початку року акції «Русала», російської алюмінієвої компанії, що котируються на Гонконгській фондовій біржі, зросли на 61% у доларах. Raiffeisen Bank, австрійський кредитор із дочірньою компанією в Росії, зріс на 39%; OTP Bank Nyrt, що котирується на угорській фондовій біржі, зріс на 23%.

Російські чиновники намагаються повернути транснаціональні корпорації, які 2022 року припинили свою діяльність у країні.

Російські ЗМІ стверджують, що Coca-Cola, Mastercard і Visa розглядають можливість повернення.

Але це, безумовно, залишиться нездійсненною мрією, якщо війна Росії проти України дійсно не буде завершена.

Правоцентристська Демократична партія здобула більшість голосів на парламентських виборах у Гренландії, що стало несподіваним результатом, оскільки територія йшла на вибори на тлі погроз президента США Дональда Трампа взяти її під свій контроль «у той чи інший спосіб».

Як зазначає британська The Guardian, 33-річний лідер партії Єнс-Фредерік Нільсен, колишній чемпіон з бадмінтону сказав, що був здивований перемогою партії.

Ми не очікували, що вибори приведуть до такого результату, ми дуже раді.

За даними гренландської громадської телерадіокомпанії KNR, після підрахунку 90% голосів Демократична партія, яка називає себе «соціально-ліберальною» і також закликає до незалежності, але в більш довгостроковій перспективі, отримала 29,9% голосів, що є нездоланною перевагою.

За нею слідує партія «Налерак» (Naleraq), яка, вочевидь, повинна була більш ніж удвічі збільшити свою частку голосів до 24,5%.

І демократи, і партія, що посіла друге місце, Naleraq, виступають за незалежність від Данії, але вони розходяться в думках про темпи змін. Naleraq найагресивніше виступає за незалежність, тоді як демократи виступають за більш помірний темп.

Жителі острова, майже 90% з яких є інуїтами, кажуть, що втомилися від того, що їхня колишня колоніальна держава Данія поводиться з ними як із громадянами другого сорту. Вони звинувачують її в придушенні їхньої культури, проведенні примусових стерилізацій і вилученні дітей із сімей.

Питання про відділення від Данії не було в бюлетенях, але це було у всіх на думці, констатує британське видання. Острів із населенням 56 000 осіб перебуває на шляху до незалежності принаймні з 2009 року, і 31 обраний законодавець визначатиме майбутнє острова.

Гренландія, самоврядний регіон Данії, розташований на стратегічних повітряних і морських шляхах у Північній Атлантиці і має багаті родовища рідкісноземельних металів, необхідних для виробництва всього: від мобільних телефонів до технологій відновлюваної енергії.

Трамп відкрито заявляв про своє бажання контролювати Гренландію, заявивши на спільному засіданні Конгресу минулого тижня, що, на його думку, США отримають її «так чи інакше».

Штучний інтелект стає розумнішим швидкими темпами. Тепер йому належить перевірити свої знання за допомогою нового тесту.

Як пише «Neue Zürcher Zeitung» (NZZ) — швейцарська німецькомовна щоденна газета, своєрідний іспит задуманий як остаточний тест академічних знань і містить найскладніші запитання з усіх предметних галузей.

Дослідники називають це «останнім іспитом людства», фінальним випробуванням.

Тому що розробити наступний, ще складніший тест для ШІ людям поки що не під силу.

Теорія графів або переклад напису пальмірською абеткою віком у дві тисячі років: ШІ піддається випробуванню на межі своїх можливостей. 

Два роки тому навіть найкращий у світі штучний інтелект провалив німецький атестат зрілості. Однак відтоді можливості моделей ШІ стрімко зросли. Для них більше не є проблемою іспити Abitur чи Matura; вони з легкістю складають вступні іспити до найпрестижніших вишів, а сучасні чат-боти все частіше складають тести, спеціально розроблені для ШІ, на найвищі бали.

Тому дослідники Американського центру безпеки штучного інтелекту розробили новий тест.

Одним із його розробників є американський дослідник штучного інтелекту Ден Хендрікс.

В інтерв'ю New York Times він розповів, що ідея виникла в розмові з Ілоном Маском.

Кажуть, Маск заявив, що встановлені тести охоплюють знання на рівні студентів бакалаврату. Він хотів би побачити випробування на рівні експертів світового класу.

Тому Хендрікс і його команда зв'язалися з понад тисячею експертів у найрізноманітніших дисциплінах із понад п'ятдесяти країн, попросивши представити найскладніші запитання, які вони можуть вигадати у своїх галузях і на які не можна отримати відповідь за допомогою простого пошуку в Інтернеті.

У результаті вийшов список запитань, який настільки ж різноманітний, наскільки і складний. «Останній іспит людства» складається з 3000 запитань. Він охоплює математику, фізику і біологію, а також гуманітарні науки і навіть тактику шахів. Виникають питання про анатомічну функцію крихітної кісточки в грудях колібрі, про переклад напису пальмірською абеткою двохтисячолітньої давнини, про теорію графів, електроциклічні реакції та вектори напруги. Щоб досягти успіху тут, потрібно бути ерудитом на кшталт Леонардо да Вінчі, але з накопиченими сьогодні знаннями людства, а не тими, що були 500 років тому.

Коли наприкінці січня вчені вперше опублікували новий тест, найсучасніші чат-боти, як-от Chat-GPT o1, Grok 2 або Deepseek R1, змогли правильно вирішити лише кілька відсотків завдань. Видавці тесту очікують, що першому чат-боту знадобиться близько року, щоб правильно відповісти більш ніж на половину запитань.

Лише через два тижні цей прогноз уже застарів і звучав надмірно песимістично. Компанія Open AI випустила нового чат-бота, оптимізованого для особливо складних тем і питань.

Новий продукт називається «Глибокі дослідження». Замість того щоб генерувати відповідь протягом кількох секунд, новому чат-боту потрібно до півгодини. Він має доступ до Інтернету, шукає інформацію на різних сайтах і вміє програмувати.

За словами Сема Альтмана, генерального директора Open AI, він правильно відповідає на 26% усіх запитань «Останнього іспиту людства».

Сем Альтман, Ілон Маск і компанія розглядають високий результат «Останнього іспиту людства» як ознаку того, що розробка загального штучного інтелекту (AGI) неминуча.

Це те, що вони називають штучним інтелектом, який настільки ж розумний, гнучкий і універсальний, як людина, або навіть більш розумний.

Утім, констатує NZZ, результат «Останнього іспиту людства» в жодному разі не є показником інтелекту ШІ. Тому що тест перевіряє знання, а не логічне мислення і вже тим більше не креативність або здатність розробляти нові ідеї.

Остання версія Chat-GPT від Open AI правильно вирішує 88% логічних головоломок.

Але в будь-якому разі все ще є фундаментальні проблеми, які належить вирішити.

Про це також свідчать результати «Останнього іспиту людства». Виявляється, хоча чат-боти відповідають на більшість запитань неправильно, вони демонструють упевненість у понад 90% своїх відповідей. Уміння визнавати власні помилки, мабуть, є сферою, в якій люди явно перевершують машини.

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня (03.03 - 09.03. 2025): Pravda от чатбота и ничего, кроме Pravda…

Якщо вам цікавий цей вміст, один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас.