У Харкові аварійний міст став перешкодою на шляху до Бога

Річ в тому, що селище розділене на дві частини невеликою річкою Немишлянкою. І так сталося, що всі адміністративні й державні установи, станції метро та, навіть, Храм розташовані в одній частині району в той час, як інша переважно забудована житловими будинками.

Раніше люди потрапляли з одного берега до іншого за допомогою невеликого дерев'яного мосту, який був основним сполученням для пішоходів. І не зважаючи на те, що рух автівок по ньому місцева влада через аварійний стан закрила ще до війни, люди продовжували користатися пішохідною частиною споруди.

Проте зараз і вона стала не тільки не придатна для використання, а й небезпечною для здоров'я, бо дощаний настил настільки прогнив, що в деяких місцях з'явилися дірки куди легко може провалитися нога... Люди розповіли, що був випадок коли в одну з дірок впав собака... На щастя він був на повідці, за який його й витягли.

Звісно, що це не єдина переправа, є ще два мости, але ж, щоб скористатися ними треба зробити великий гак. І якщо для автовласників це лише невеличка прикрість, для пішоходів це справжня проблема.

«Всі служби знаходяться на іншій стороні... Ми живемо з іншого боку — в об'їзд це 8 кілометрів», — каже місцева мешканка.

Скористатися міським транспортом також не варіант, бо для того, щоб подолати відстань на яку раніше йдучи пішки витрачалося 5-10 хвилин тепер знадобиться витратити не менше ніж годину часу здійснивши декілька пересадок.

Багато людей, за словами місцевих мешканців та мешканок,  взагалі не можуть потрапити на інший бік, бо не хочуть ризикувати здоров'ям.

«Я пожила людина і боюся провалитися коли користаюся тим мостом, бо там одні дірки. Хоч провожатого з собою бери, — каже місцева мешканка та парафіянка Храму Володимирівської Ікони Божої Матері ПЦУ Любов Федорівна, — багато  людей не можуть дійти до Храму», — зазначила жінка.

А ті відчайдухи, які все ж таки наважуються скористатися небезпечною переправою, ризикують переламати ноги, або ж отримати інші травми.

«Там з обох боків дороги пішохідні проходи. Один вже провалився, інший провалиться у будь-яку мить, — каже Олександра Іванівна. —  Я гуляла з собакою та впала на тому мосту», — згадує Олександра Іванівна.

Мешканці та мешканки неодноразово зверталися за допомогою на гарячу лінію, проте марно. Окрім грубощів та хамства, за їх словами, вони там нічого не отримали.

«Я дзвонила за номером «1562» — мені там нагрубили й все... Врешті все ж сказали, що міст буде ремонтуватися у 2025 році. Так що ж ми, шпортатися та падати будемо до 25 року? — обурюється Олександра Іванівна, — Не треба ремонтувати увесь міст, хай зроблять хоча б пішохідний перехід», — каже вона.

«Я також зверталася на горячу лінію, та мене відкидали увесь час», — додає Любов Федорівна.

«Міст дуже потрібен, бо люди ходять ноги ламають», — приєднується до розмови мешканець Немишлі Микола Олексійович.

Після нашої розмови Олександра Іванівна написала чергове звернення, щодо ремонту мосту та доріг (хоча б біля церкви) до Харківського міського голови Ігора Терехова. Інші парафіяни та парафіянки Храму  підписали того листа й документ передали у місцевий ЦНАП, співробітники якого завірили, що колективне звернення потрапить за призначенням.

Громада. Груп, й надалі буде спостерігати за перебігом подій навколо зазначених вище проблем та інформувати про те Харків'ян.