У Курській області ЗСУ контролює «атомну бомбу»...

- Наступ українських військ на Курщині набагато складніший, ніж навіть плани верховного головнокомандувача і Гештабу ЗСУ, про які, до речі, нам нічого не відомо. Однак операція показала, що Україна здатна воювати на території РФ, - каже Степан Гавриш.

Доктор юридичних наук вказав на зовсім інший ідеологічний рівень того, що відбувається.

- Слід говорити про визвольну війну українського народу проти історичного ворога - Росії, яка тривалий час не тільки колонізувала українців, а й унеможливлювала створення української держави, перетворюючи Україну на руїну. У всіх сенсах - у матеріальному, культурному та духовному.

Степан Гавриш вважає, що ця війна найімовірніше буде останньою між Україною і Росією. Бо нині йдеться не просто про колоніальну війну Росії з метою розширення її територій, йдеться про виклик сучасній цивілізації після Другої світової війни, коли світ покінчив із нацизмом і тоталітаризмом.

Здавалося, що війни, яка має ознаки фашизму, більше не буде...

Але Росія прийняла для себе в історичній перспективі дуже складне рішення, тому що ця війна може завершитися розпадом самої Росії.

Росія напала на Україну, щоб знищити її державність і позбавити український народ права на самовизначення, а, по суті, здійснити геноцид українського народу.

Але може виявитися, що розпадеться сама Росія.

І це певною мірою історичний закон: якщо держава-жертва аагресії не переходить на територію ворога і не завдає по його території відчутних ударів, то зазвичай таку війну виграє арессор.

Коли на територію противника заходили РДК і легіон «Свобода Росії», то тепер очевидно - це була своєрідна розвідка, наскільки РФ здатна відповідати на збільшення військового тиску.

І

 тут перед нами два феномени, про які варто говорити окремо.

Перший. Удари по Курщині та розширення операції на Бєлгородщині, швидке просування українських військ аж до Льгова, Курчатова і під Курськ говорить про те, що Росія виснажена. 

Вона не змогла створити ешелоновану систему захисту, яка не дозволила б ЗСУ, як мінімум, так швидко просуватися.

РФ не має відповідної техніки, особового складу та офіцерського корпусу для управління війною.

- І ми можемо констатувати, що українці домоглися головного - виснаження російських збройних сил,

- підкреслює Степан Гавриш.

На його думку, після здачі Авдіївки ЗСУ діяли як могли, знищуючи живу силу і техніку противника.

За його оцінками, приблизно 75-90% кадрової живої сили і техніки знищено в Україні.

Свого часу ми говорили, що могли б просуватися в бік Азовського моря, завдаючи одночасно ударів по російській території. Однак наші партнери міцно тримали Україну за руки, забороняючи навіть думати про це.

Доктор юридичних наук порівняв дії ворожої армії в Бучі, Ірпені, Ізюмі, Харкові з тим, як поводиться ЗСУ на зайнятих російських територіях.

- Таким чином ми демонструємо вищу мораль війни, якщо така може бути, дотримуючись Женевських конвенцій.

Ми думали, що у Росії так багато ресурсів, що вона може не побоюватися затяжної війни, але виявилося, що це не так.

Зосередивши свої основні сили на південному сході України, Росія розраховувала, що Україна ніколи не наважиться перейти кордон РФ. І операція ЗСУ в Курській області стала для Путіна повною несподіванкою.

Сталася подія, яку у світових військових штабах вивчатимуть, напевно, століття.

Українське військово-політичне керівництво змогло здійснити таку компанію з дезінформації Росії, за якої Путін, Герасимов і загалом російські політики, військові оглядачі, блогери не змогли навіть передбачити нічого подібного.

Путін не тримав на території Курської, Брянської, Бєлгородської областей військові ресурси, які могли б, як мінімум, чинити опір.

Строковики, прикордонники і навіть чеченський батальйон - це все ж таки доволі відсталий рівень для того, щоб воювати. Вони можуть лише здійснювати представництво сили на сцені...

Так і вийшло. Ми показали достатньо високий рівень маневреної війни, якого ми давно не бачили, мабуть з часів американської операції «Буря в пустелі».

Дезінформація полягала в тому, що президент скаржився: мовляв, наші бригади недоукомплектовані, у нас немає зброї, бракує мобілізаційного ресурсу, водночас розпочалися переговори про проведення Другого міжнародного саміту миру із залученням РФ.

І складалося враження, що Україна готова на територіальні поступки з позиції слабкої сторони.

У реальності виявилося, що це була всього лише димова завіса, коли вгадати наміри ЗСУ було неможливо. І не дивно, що ніхто в РФ не повірив у готовність ЗСУ наступати.

Не будемо забувати, що наші союзники були категорично проти такого роду дій.

Степан Гавриш розповів, що Курська атомна станція має точно такі самі реактори, як і Чорнобильська, тобто без спеціальної залізобетонної оболонки, передбаченої для захисту на випадок аварії. Два з чотирьох реакторів перебувають в охолодженому стані, проте два - працюють. І ця станція забезпечує все російське Причорнозем'я електроенергією.

І ми бачимо, як Путін намагається принизити рівень ескалації. Він оголосив у трьох прикордонних територіях не воєнний стан, а режим контртерористичної операції.

Про що це говорить? Про те, що Путін, з одного боку, намагається домогтися деескалації нашої спецоперації, а, з іншого боку, розуміє реальну загрозу.

 

Соловйов у своєму ефірі закликав завдати тактичного ядерного удару по Україні. Насправді Путін нічого подібного здійснити вже не може. ЗСУ перебувають поблизу Курської атомної станції з двома працюючими блоками і практично незахищеними реакторами.

Поруч будуються ще два блоки. І можна собі уявити, що на території РФ ЗСУ контролює практично «атомну бомбу».

Якщо РФ наважиться завдати тактичного ядерного удару по Україні, то ніхто не знає, як відповість ЗСУ і що може статися, з огляду на те, що, окрім західних високоточних ракет, Україна в достатній кількості має у своєму розпорядженні свої Точки-У і не тільки.

Тому Путін поводиться максимально стримано і дав команду витіснити українські війська за межі РФ, що сьогодні вже практично неможливо.

Подивіться, як росіяни просуваються на сході, на сотні метрів на день. І не оголивши фронт на сході, Путін не зможе нічого змінити на Курщині.

Путін потрапив у капкан, про який не думав. Якщо він виведе свої війська зі сходу, ЗСУ зможе завдати удару в спину росіянам, які почнуть передислокацію. Україна зможе швидко просуватися, звільняючи територію Донбасу.

 

Це може призвести до остаточної деморалізації російського війська, оскільки інших стимулів, крім грошей, для того, щоб воювати, у росіян немає.

Докладніше дивіться в ефірі Харківського пресклубу:

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня: наказ - розстріляти, "поляки" під Курськом, "натовський" ШІ, хитрож... й Герасимов. Софійка батьківщині не потрібна"...?