Усе ще граю, щоправда, зараз — уві сні…

Жодних сумнівів у виборі професії у нього не було, тож тодішній студент-заочник педінституту підхопив естафету у свого улюбленого наставника Івана Циганка з благословення останнього, та й розпочав, як з’ясувалося, понад піввікову одіссею викладача з фізичного виховання в рідній альма-матер у Леб’яжому.

Юнак виявився різнобічно обдарованим та наполегливим, демонстрував пристойні результати в різних дисциплінах, утім, особливо захоплювався ігровими видами спорту, зокрема, футболом. У сімнадцять років його запросив до складу команди майстрів харківського «Торпедо» заслужений тренер України Олександр Бутенко, проте підступна травма тоді не дозволила перспективному гравцю закріпитися в основі. Пізніше Віктор цілком удовольнився активною розбудовою здорового способу життя серед односельців і водночас грав на аматорському рівні у регіональних змаганнях. Апофеозом у його футбольній кар’єрі стали декілька сезонів у складі чугуївського «Елерона», де провідний півзахисник разом із партнерами Віталієм Галкіним, Володимиром Хорошайлом, Валерієм Сайком, Анатолієм Хмелем та іншими наробили галасу в першості області, навіть здобувши одного разу лаври переможців у першій лізі.

Особливо плідною виявилася співдружність Віктора Колянди з мудрим керівником місцевого агрогосподарства Юрієм Гриньком, завдяки чому в Леб’яжому з’явилися на той час одні з найкращих у районі стадіон та шкільний спортзал. На цих майданчиках життя просто вирувало, тут культивувалися окрім футболу — баскетбол, волейбол, легка атлетика, бокс та деякі інші дисципліни. Приємною місцевою ознакою стало широке залучення жіноцтва до спортивних баталій, а місцева баскетбольна команда тривалий час домінувала серед суперниць на районному рівні.

— Це були часи гучного злету фізкультурно-оздоровчої діяльності в Леб’яжому, й такий безцінний досвід напрочуд вдалого партнерства далекоглядного керівника Юрія Гринька та креативного вчителя фізичної культури, спортінструктора місцевого агрогосподарства, згодом — тренера ДЮСШ Віктора Колянди вартий поширення завжди. Адже який чудовий вигляд мав тутешній оздоровчий осередок, який упевнено лідирував не лише на всіх районних змаганнях, а цілком справедливо вважався одним з найкращих сільських колективів фізкультури на Слобожанщині. Радію, що особисто сприяв Вікторові бути факелоносцем Олімпіади-80 на теренах Чугуївщини та вболівальником на футбольних матчах в її рамках у Києві, 

— з неприхованою ностальгією згадує багаторічний активний керівник районного ВФСТ «Колос» та однодумець і щирий друг Віктора Євген Турчинов.

На жаль, послідовників Гринька серед інших керівників не виявилося, тож переможні спортивні традиції леб’яжців поступово стали занепадати…

А проте, невтомний Колянда до останнього наполегливо вовтузився зі школярами, досі передає юному поколінню свій багатий досвід, своєю заслужено високою репутацією всіляко сприяє відродженню колишньої спортивної слави рідного села.

Після тривалої паузи у Леб’яжому відродилася футбольна команда, яка нині гідно виступає в районних та обласних змаганнях.

— Практично перед кожним черговим матчем усією командою навідуємо свого улюбленого тренера, який через стан здоров’я наразі не може вболівати на виїзних поєдинках рідної команди, й уважно ставимось до слушних настанов та порад досвідченого ветерана, — зізнається співорганізатор, капітан і голкіпер місцевої команди, цьогорічний випускник каразінського університету, відтепер кваліфікований фахівець банківської справи Володимир Паншин.

— Саме за прикладом шановного Віктора Андрійовича я вчуся на факультеті фізичного виховання педуніверситету та сподіваюся наслідувати цю непересічну особистість, продовжувати добру справу залучення краян до здорового способу життя, — стверджує інший співорганізатор команди та її провідний бомбардир Ігор Жарко.

Як сьогоднішній іменинник колись наслідував подальший життєвий шлях свого улюбленого наставника, так само через понад пів століття вже його вдячний вихованець підхоплює естафету поколінь.

Отакий життєдайний колообіг усього сутнього на землі!

Всіляких гараздів, пане Вікторе, вам та вашій родині!