Усі наші біди від того, що ми не хочемо повторюватися. Ніби істин кілька...Світова класика в графіці художника «Громади», харків'янина Олександра Сидоренка на фестивалі в Румунії

Колаж Олени Зеленіної. Світова класика в графіці харківського художника на фестивалі в Румунії на порталі Gromada Group
Колаж Олени Зеленіної.

На Міжнародному фестивалі «Великим письменникам світу» в престижному Центрі культури і мистецтв «Джордж Топеркеану» (Румунія) проходить персональна виставка художника «Громади», харків'янина Олександра Сидоренка.

Жанр графіки художника можна визначити як поєднання скетчингу (це швидкі замальовки, які передають враження автора) і дружнього шаржування (де добродушно можуть бути зображені різні персонажі).

 

 Хоча шаржі й заведено часто порівнювати з карикатурами, вони, на відміну від неї, не висміюють недоліки героя, а підкреслюють його характерні особливості, побачені художником. Шаржі змушують глядачів посміхатися...

 

Але представлені на виставці портрети авторства Олександра Сидоренка несуть у собі глибший сенс!

 

Якщо вести мову про портрети румунських письменників, то це видатні автори, які пережили важкі історичні злами.

 

Їхній світогляд нещадно ламала епоха, але не змогла зламати таланту.

 

Рисунок Олександра Сидоренка

 

Вінтіла Горія (1915 — 1992) — румунський письменник, лауреат Гонкурівської премії . Його найвідоміший роман — «Бог народився у вигнанні» (1960).

 

Під час Другої світової війни, за прогітлерівського режиму Іона Антонеску, він працював культурним і прес-аташе в посольствах Румунії в Римі та Відні.

 

А потім опинився в полоні у нацистської влади та був  інтернований у концентраційних таборах. Через рік він був звільнений британською армією .

 

Він отримав Гонкурівську премію за роман Dieu est né en exil («Бог народився у вигнанні») у 1960 році ; проте йому не пробачили співпраці з режимом Антонеску. Після розголосу в газеті французьких комуністів «Юманіте» Горія відмовився отримати премію, але Гонкур залишається приписуваним йому.

 

Його роман розповідає про стан письменника-вигнанця в епоху Холодної війни, а також у часи римської Європи та загрози, з якими вона зіткнулася.

 

 Цитати:

 

Я зрадив, просив, принижував себе, писав піднесені й огидні речі.

 

Ви можете жити скрізь, де можете розвести вогонь і поговорити один з одним. Рим - усього лише примха, маленька крапка, можливо, занадто яскрава посеред людської ночі.

 

 

«Нарешті, випадок з Горією є яскравим прикладом труднощів у встановленні нового літературного канону після кінця тоталітаризму у Східній Європі», - писала про нього відома газета Neue Zürcher Zeitung

 

А що ви чули про творчість Мірона Раду Парасківеску?

 

Зізнаюся, я вперше чую це ім'я. Однак це - класик румунської літератури.

 

Рисунок Олександра Сидоренка

Мірон Раду Парасківеску  (1911 -1971) - румунський поет, есеїст і публіцист. На відміну від Горія замолоду був лівим, писав для багатьох лівих газет і журналів.

 

Однак у своєму щоденнику він зазначає абсурдні спостереження про режим, як пропаганда використовується для вихваляння комунізму, тими ж словами і майже тими ж людьми, які раніше вихваляли фашизм чи гітлеризм.

 

Погляньте, як харківський художник чуйно вловив нещастя поета. У професійному плані у Мірона Раду стає все гірше. В один момент він отримує важливу літературну премію, потім оголошується, що скромну стипендію, яку він отримував від газети, скоротять.

 

Як написав про нього румунський портал Dollo, у нього дедалі гостріше відчувається особиста неспроможність у морі національної неспроможності.

 

Рисунок Олександра Сидоренка

 

Мірча Еліаде (1907 —1986) — румунський академік, письменник, історик релігій, філософ релігієзнавець і дослідник міфології, професор Чиказького університету з 1957 року.

 

Цитата:

 

Етнологія не знає жодного народу, який би не змінювався з плином часу

 

Портрети румунських класиків - це, безумовно, данина художника до організаторів грандіозного фестивального арт-проєкту про великих письменників світу.

 

Особливе місце у творчості художника, звісно ж, належить українським письменникам.

 

Рисунок Олександра Сидоренка

 

Ось Пантелеймон Куліш (1819 – 1897). Автор «кулішівки» — першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.

 

Тричі за життя Куліша арештовували його видання. Двічі ‒ у Російській імперії, і раз ‒ в Австро-Угорській.

 

Цитата

.

.. уже пора нам знати, що нема там добра, де нема правди.

 

Рисунок Олександра Сидоренка

 

Павло Загребельний (1924 - 2009). Автор захопливого за сюжетом і чудового за стилем історичного роману «Диво» та ін.

 

Цитата

 

"...щоб усвідомити з трагічною остаточністю жорстоку істину війни: місто не твоє, собор не твій, святині не твої, нічого твого тут немає, а отже, немає й тебе, бо існуєш ти, тільки допоки володієш своєю землею, своїми містами, своїми святинями, своєю батьківщиною й дідизною."

 

 

А ось і наші улюблені європейські автори!

 

Рисунок Олександра Сидоренка

 

Розпатланий Чарльз Діккенс (1812 - 1970). Англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи.

 

Цитати

 

Моя віра в людей, які правлять, кажучи загалом, нікчемна. Моя віра в людей, якими правлять, кажучи загалом, безмежна.

 

Нам дано життя з неодмінною умовою хоробро захищати його до останньої хвилини.

 

Рисунок Олександра Сидоренка

 

Харукі Муракамі (1949) - — японський письменник і перекладач. Його твори перекладені 50 мовами світу.

 

У 2022 році Харукі Муракамі під час російського вторгнення в Україну підтримав Україну. Письменник провів спецвипуск на радіо, закликаючи до миру.

 

Цитата:

 

Уся наша реальність складається з нескінченної боротьби між тим, що справді було, і тим, що не хочеться згадувати.

 

 

 

Рисунок Олександра Сидоренка

 

Карлос Кастанеда (1925 - 1998) - культовий американський письменник і антрополог, етнограф, засновник унікального у своєму роді езотерично-містичного вчення, викладеного в книгах автора.

 

Яку цитату мені вибрати для вас із Кастанеди під час жахливої війни росіян проти українського народу?

 

Ось цю:

 

Мистецтво воїна полягає у збереженні рівноваги між жахом бути людиною і дивом бути людиною.

 

 

Загалом представлені на румунському фестивалі роботи харківського графіка для мене - свідчення не просто ерудиції та начитаності художника.

 

Думаю, це - привід порушити питання про місце інтелектуалів у політичних перипетіях епох, про їхній історичний вибір і відповідальність за цей вибір, включно з його наслідками.

 

Як написав наш сучасник Фредерік Бегбедер:

 

Усі наші біди від того, що ми не хочемо повторюватися. Наче істин кілька...

 

 

Читайте також:

 

«Якщо ви йдете крізь пекло, не зупиняйтеся!». День «Д», що став початком кінця нацистів...

 

Соціальні мережі

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту