Вдаримо медіаграмотністю по фейках та дезінформації!

Ми вже повідомляли про виникнення в Харкові медіаклубу, який ставить собі за мету розповсюдження серед різних верств населення так званої медіаграмотності, тобто вміння відрізняти правдиві новини від фейкових, справжні повідомлення соцмереж від пропагандистських, брехню від чесної інформації. Минулої неділі цей клуб провів чергову акцію, цього разу він об’єднав зусилля з іншими громадськими та державними інституціями та організаціями, зокрема, з Дипломатичним клубом Харкова.

Проблема, актуальна для світу

Тренінг з медіаграмотності зібрав до тридцяти слухачів і більше десятка почесних гостей, серед яких був почесний консул Республіки Казахстан в місті Харків Емін Наджафлі, інші дипломати, відомі журналісти, політики, народні обранці, керівники та активісти громадських організацій та рухів, а також поліцейські з військовими. Відкриваючи захід, голова благодійного фонду «Європейське серце України» і, одночасно, організатор та керівник Харківського медіаклубу Максим Корнієнко підкреслив:

— Сьогодні війна в Україні відбувається в декількох площинах, одна з яких є інформаційною. Ось чому дуже важливим вмінням не тільки для фахівців з медіа, але й для пересічних громадян стає вміння відрізнити правдиві новини від спотворених пропагандою або дезінформацією, чесну інформацію від фейкової. Ця проблема стоїть не тільки перед Україною, вона сьогодні є загальносвітовою, саме тому наш захід здійснюється в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», який здійснюється громадською організацією «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади. А сьогодні нам надала це чудове приміщення для роботи, а також створила комфортні умови і для тренерів, і для слухачів, така відома організація як Дипломатичний клуб Харкова, за що ми їй дуже вдячні.

Максим Корнієнко також нагадав про страшні випадки, які трапилися нещодавно, коли дітей через соцмережі завербували російські спецслужби підкладати вибухівку під різноманітні державні установи. Він закликав учасників тренінгу не тримати отримані знання «в собі», а принагідно поширювати їх і серед однолітків, і серед дітей, і серед дорослих (батьків, дідусів-бабусь), бо ця інформація є актуальною для громадян будь-якого віку.

Голова правління громадської організації «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт розповів, що його громадська організація, яка, по суті, і ініціювала проведення серії тренінгів з медіаграмотності по Україні, працює з 1996 року:

— Ми працюємо в сфері боротьби з дезінформацією, а найбільш активно робимо це з 2014 року. Ми боремось також за свободу слова і завжди говорили також, що свобода слова — це важливе надбання європейської цивілізації. На жаль в Україні існує декілька загроз тому, що ми називаємо «свобода слова». Перше — це росія і проросійські політичні сили. На 2023 рік з усіх глобальних інформаційних атак десь 33% були здійснені проти України. І це — тільки те, що задокументовано і помічено. Хоча на мою думку боротьба росії та України в інформаційній сфері триває десь 300 останніх років.

За словами фахівця, з 2014 року політичні та військові кола України вже розуміють небезпеку того, що називається дезінформацією. І які можуть бути її наслідки. Але суспільство поки що далеко від такого розуміння. Ось чому проект, який «Інтерньюз-Україна» реалізує за допомогою уряду Канади, спрямовано на поширення експертних знань про дезінформацію на широке коло громадян України.

— Дезінформація — це важливий елемент кінетичної війни, — продовжує Костянтин Квурт — отже, коли закінчиться кінетична війна, інформаційна війна тільки посилиться. На це треба тверезо дивитися. І щоб широка громадськість могла швидко розвінчувати наративи ворожої пропаганди, ми маємо усі докласти певних зусиль…

Почесний голова Дипломатичного клубу Харкова Сергій Чернов висловив від імені своєї організації позитивну оцінку заходу з медіаграмотності:

— С радий бачити тут і метрів журналістики, і викладачів вищих навчальних закладів, і молодь, адже це дуже важливо, щоб відбувалося отримання знань, передача досвіду, освоєння кращих практик від покоління до покоління. Ми живемо в світі, який настільки динамічно змінюється, і геополітика, і економіка, — і ми всі маємо відчути на собі, що відбувається. Зараз потрібно вміти сортувати інформацію, аналізувати її, користуватися нею. І це мистецтво, в якому кожен має розібратися. Я сподіваюся, що завдяки цьому заходу бажаючі зможуть отримати необхідні інструменти та знання, як ними користуватися.

Сергій Чернов навів приклади дезінформації, яку розповсюджують ворожі ЗМІ, щоб вплинути на суспільну думку в своїй державі. І настільки успішно, що більшість громадян сусідньої країни підтримує агресію проти українців, вбивство наших людей. Дипломат також зазначив, що вміння громадян критично відноситися до інформації — це запорука незалежності нашої держави, важлива умова для її становлення та розвитку.

Голова Комітету зі свободи слова Верховної ради України народний депутат України Ярослав Юрчишин теж висловив підтримку харківському тренінгу:

— Я дякую організаторам цього заходу, бо розповсюдження медіаграмотності, розуміння основ інформаційної безпеки в суспільстві — це дійсно важлива задача. Ми переживаємо сьогодні чергову «смерть» медіа. В історії було вже декілька таких моментів, коли суспільству здавалося, що медіа-епосі наступив кінець. Пророчили загибель преси через появу радіо, потім їх «ховали» через виникнення телебачення, зараз чергова криза, дехто каже, що медіа помруть через появу соціальних мереж. З одного боку дійсно, популярність деяких соцмереж значно більша, ніж класичних ЗМІ, але, я думаю, що в суспільстві вже формується запит на якісну, достовірну, правдиву інформацію, яку можуть дати тільки професійні медіа. Тож, «смерть» медіа поки що відкладається, вони знов все більш потрібні людям для отримання правдивих новин та авторизованої верифікованої інформації.

Народний обранець впевнений, що вміння розрізняти інформацію та дезінформацію стає дедалі уважнішим для сучасної людини. І що свобода слова — це, в першу чергу відповідальність, бо розповсюдження брехні не має нічого спільного зі свободою слова. Він попередив, що попереду нас чекає ще чимало фейків та дезінформаціних атак, які будуть спрямовані на розкол українського суспільства, на створення протиріч між верствами населення або якимось частинами суспільства, на яких спробує зіграти ворог, щоб зробити нас слабшими. І люди, які не розуміються на тематиці інформаційної безпеки, можуть через такі «вкиди» розчаруватися, впасти в депресію, втратити надію. А тому дуже важливо, щоб знання з медіа грамотності поширювалися в суспільстві, допомагали нашому спротиву державі-агресору.

Керівник кіберполіції Харківської області Валерій Береза висловив побажання, щоб подібні тренінги проводилися якомога частіше. За його словами, ще до початку повномасштабного вторгнення правоохоронці почали стикатися з тим, що дезінформація негативно впливає і на військових, і на звичайних громадян. Якби громадяни вміли самостійно відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в кіберпросторі, і злочинів відбувалося б менше, і протистояти ворогу нашому суспільству було б легше, впевнений поліцейський.

Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін назвав протидію дезінформації «надважливою темою» для сучасного українського суспільства. Він розповів, що, хоча найбільш активно користується сьогодні методиками дезінформації наш ворог, але проблема неправдивої інформації та фейків у мережі є актуальною для всієї Європи та всього світу. Медійники підрахували, що брехня поширюється в мережі Інтернет в 6-7 разів швидше, ніж потім розповсюджується спростування до неї. Тобто боротися з вже розповсюдженою брехнею малоефективно. Набагато ефективніше навчити людей критично ставитися до сумнівної інформації, не розповсюджувати її, вміти помічати ознаки фейків. Фахівець навів приклади жахливої дезінформації, яка поширювалася в мережі Інтернет в різні роки, а також навів факти, що деякі країни (не тільки росія) вкладають шалені гроші задля того, щоб використовувати неправдиву інформацію як зброю у нечесній боротьбі проти інших держав.

Голова громадської організації «Платформа прав людини» Олександра Степанова зазначає, що сьогоднішня людина перенавантажена інформацією. І тому, бажаючи якомога швидше надати користувачеві новину, деякі медіа не встигають її навіть перевірити. І люди отримують через мережу Інтернет відомості, які далекі від правди. «Таких заходів, як цей, не може бути багато, — вважає громадська діячка, — їх має проводитися якомога більше, тим більше, коли йде війна, і ворог користується неправдивою інформацією, як своєю зброєю». За її словами, вже непоодинокими є випадки поширення дезінформації, створеної за допомогою штучного інтелекту, що вимагає від фактчекерів особливої пильності та уваги. Також почесна гостя тренінгу навела приклади з досвіду роботи своєї громадської організації, коли розповсюдження фейків порушувало права людини.

Олексій Антипов — колишній військовий, військовополонений, відома серед армійців людина. Як почесний гість тренінгу, він підкреслив, що ворожа дезінформація часто буває спрямована не тільки на громадянське суспільство, але й на військовослужбовців. І ця пропаганда намагається збити військових з пантелику, переконати їх, що «все пропало», «нас кинули», «зрада» тощо. Отже, до проблем дезінформації треба відноситися серйозно і розробляти найбільш ефективні методи протидії таким явищам. Він навів приклади використання пропаганди у військовій справі в різні епохи у різних народів, і навів приклади сучасної дезінформації наших ворогів, які розповсюджують відомості, що буцімто це українська сторона не хоче обмінювати військовополонених, що насправді не відповідає дійсності.

Дезінформація — пастка для розуму

Цей тренінг з учасниками, серед яких були, в основному, студенти та викладачі декількох харківських вищих навчальних закладів, провели Тетяна Черепіна та Олександра Семеняк. Звісно, тема дзінформації настільки складна та багатогранна, за останні роки виникло стільки видів та підвидів фейків, що мабуть, сама розповідь про все це тривала б не один тиждень. Втім, тренерки підібрали основні матеріали, розробили цікаві вправи та зрозумілі презентації. І, хоча сам тренінг продовжувався більше двох годин, навіть наймолодші учасники заходу не втомилися, і готові були продовжувати ще…

Після закінчення заходу, знайомлюся зі студентами. Євгенія Громко навчається в Харківському національному медичному університеті. Каже, що проблема дезінформації їй, як майбутньому медику як раз по профілю:

— Наше суспільство сьогодні переживає такі часи, що медіаграмотність потрібна не тільки журналістам або працівникам медіа-галузі, але геть усім верствам населення. Кожен має бути певною мірою інформаційно підкований, грамотний, а нам, представникам медицини, лікарям, буде дуже прикро, якщо і надалі будуть розповсюджуватися фейки в галузі лікарської справи, медичної науки. І щоб лікування хвороб не перетворилося в спілкування з чатом штучного інтелекту, як інколи жартують в анекдотах. Тож, і з професійного погляду мені потрібні ці знання, щоб боротися з медичною дезінформацією.

— Чи стикалися ви вже в житті з якоюсь дезінформацією?

— Так, звісно, в мережі дуже багато рецептів «самолікування», медичних «порад», виконання яких приведе людину невідомо куди. А ще є поради по здоров’ю згенеровані штучним інтелектом, які також містять багато сумнівних моментів. Та не тільки медичні фейки небезпечні для здоров’я, звичайні фейки також впливають на настрій людей, на їх самопочуття. Тим більше, що зараз в людей в Україні психіка не в найкращому стані, і додаткові стреси йдуть не на користь…

— Чи ви дізналися щось нове сьогодні, чи був вам корисним цей тренінг?

— Так, було багато всього цікавого, мені сподобалося, що були інтерактивні завдання, робота в команді, також дуже зацікавили ті запропоновані ресурси, які допомагають виявити фейкову інформацію, буду обов’язково ними користуватися тепер. Цікаво, що можна навіть використовувати штучний інтелект для виявлення неправдивої інформації, і це дуже важливо, о людське око може помітити щось або не помітити, а тут такий потужний інструмент допомагає в цій роботі!

Таміла Алієва — студента четвертого курсу «ХПІ», її спеціальність — технічна електрохімія:

— На перший погляд здавалося б, що мій фах є далеким від проблем медіаграмотності. Але я є головою інформаційного відділу студентського самоуправління «Студальянс» і ця тема для мене є важливою, оскільки я би хотіла правильно доносити інформацію і до своїх близьких, і тих, з ким я спілкуюся. Через фейки дуже складно зараз знаходити правдиву інформацію, і добре, що на цьому тренінгу розповіли про ті дієві прийоми які допомагають у цьому. Мені сподобалися практичні навички, які навчили нас на прикладах, як відрізняти файки від правди, а ще мені сподобалися теоретичні пояснення, які дали можливість зрозуміти, як і навіщо це робиться. Дуже дякую всім, хто придумав такі тренінги для нас!

— А чи були у вас уже проблеми з якимись фейками?

— Так, була справа. Я перейшла по одному посиланню, і воно розповсюдилося по всім моїм контактам. Я, коли це помітила, була змушена усім своїм знайомим надіслати листа, що мою Телеграм-сторінку зламали, і неможна переходити по повідомленню, яке надіслано з нього. Було дуже неприємно, і дещо незручно перед тими людьми, кому надійшли ці фейкові повідомлення нібито від мого імені.

Еліна та Марія — подруги, вони обидві навчаються в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця. Дівчата — майбутні економістки-міжнародниці. Кажуть, що боротися з фейками треба не тільки журналістам, але й економістам, причому в будь-якому віці. У обох в родинах були випадки, коли шахраї з рейковими повідомленнями намагалися ошукати дідуся чи бабусю, і в обох випадках пильність молодшого покоління врятувала ситуацію. Дівчата впевнені, що світ не стоїть на місці, і завтра виникнуть такі способи дезінформації, яких ми сьогодні навіть ще не уявляємо. Тож, і борці з фейками мають зустрічатися, обмінюватися досвідом, самовдосконалюватися. Дезінформація — це пастка для розуму, в яку потрапити набагато простіше, ніж потім з неї вибратися, вважають вони.

Для перемоги над фейками потрібно багато нагадувань

Знайомлюся з тренерами, які щойно завершили свою роботу. Тетяна Черепіна в своєму звичайному житті — шкільна вчителька математики, а ще — громадська діячка та волонтерка. Каже, що працює в різних галузях знань, які, як вона відчуває, конче потрібні молоді. Медіаграмотність — саме це, адже тільки з нею молода людина може захистити себе, запобігти шахрайствам проти себе, запобігти отриманню збитків та крадіжкам грошей з банківських рахунків. Олександра Семеняк — мати двох дітей, волонтерка, яка теж проходила навчання на тренера з медіа грамотності в організації «Інтерньюз-Україна», щоб навчити своїх і не тільки дітей тому, як не стати легкою жертвою кіберзлочинців, як не піддатися ворожій пропаганді та іншим небезпекам, які існують в мережі.

Обидві тренерки роботою харківських слухачів задоволені, кажуть, що відчували натхнення, бо аудиторія «сприймала» інформацію дуже добре. Питаю, чи будуть, на їхню думку, сьогоднішні слухачі «фактчекерами» та ефективними борцями з дезінформацією.

Тетяна Черепіна каже:

— На моє глибоке переконання одного зайняття замало навіть для того, щоб якось відрізняти фейки в побуті, для власної потреби. Я вважаю, що для ефективного стійкого ефекту потрібно хоча б шість занять на рік, не обов’язково, щоб ке були такі ґрунтовні тренінги, як сьогодні, але, скажімо, один-два таких тренінги і якісь заходи для нагадування. Тоді людина точно не забуде, і буде завжди напоготові при отриманні інформації перевірити її правильність.

Олександра Семеняк:

— Людина так організована, що поступово інформація, яка не використовується, забувається. Тобто якщо після нашого тренінгу ці хлопці та дівчата будуть регулярно перевіряти інформацію на фейки — звісно, вони запам’ятають значну частину того, що ми їм сьогодні розповіли. А якщо ні — це скоро забудеться без якогось результату. Тому ми намагалися не тільки розтлумачити якісь важливі особливості рейкової інформації, але й переконати людей продовжувати цю діяльність в реальному житті, постійно використовувати ці інструменти в своєму повсякденні.

До розмови долучається Максим Корнієнко, голова Харківського медіаклубу:

— Дуже важливо, щоб такі заходи відбувалися регулярно, щоб не тільки ці молоді люди отримували знання з медіа грамотності та інформаційної гігієни, але й студенти інших навчальних закладів, лди інших верств населення, наприклад, пенсіонери. Звісно, для різних соціальних груп мають бути різні програми, але це робити важливо. Я хочу додати, що сьогодні, готуючи цей захід, ми знайшли однодумців в різних громадських організаціях та рухах, серед медіа працівників тощо. Я дуже вдячний за інформаційну підтримку нашого заходу медіамережу «Громада Груп», «Харківські вісті», Харківський дипломатичний клуб та Центр журналістської солідарності «Харків».

Цей матеріал опубліковано за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм