Вікіпедисти провели свою конференцію в Харкові

«Вікіпедія» — це один з найбільш глобальних волонтерських проектів світу. Тисячі людей по всіх континентах, майже на всіх мовах світу заповнюють знаннями цю найбільш гігантську енциклопедію в історії людства. Насправді існує не одна «Вікіпедія», а десятки «Вікі», по кількості мов, на яких діє цей планетарний проект. І серед цих «Вікіпедій» існує й українська, в якій харків’яни та мешканці Харківської області грають далеко не останню роль. Кожен мовний проект енциклопедії має свої традиції, свої правила та свої особливості. Отже, те, що притаманно, скажімо, англійській «Вікіпедії», може бути порушенням правил, припустимо, у Німецькій, або навпаки. І Українська «Вікі» теж має свої особливі правила та традиції, які дещо відрізняються від інших проектів.

Вікіконференція-2024 у Харкові тривала майже цілий день, і серед тем, які розглядалися учасниками, було і вивчення міжнародного досвіду, тобто досвіду іншомовних проектів, і огляд технічних можливостей вікіпедистів, і проекти залучення молоді до покращення «Вікіпедії», і стратегії розвитку проектів на два найближчих роки, і багато іншого. Між іншим, розглядалися і суто харківські теми, наприклад, пропонувалося створити або покращити спочатку 100, а потім і 500 статей, присвячених Харкову та Харківській області, щоб в майбутньому вони увійшли в іншомовні «Вікі», і стали своєрідними візитівками нашого регіону в світі.

Ще частина конференції стосувалася того, як на існуванні проекту відбилася російсько-українська війна, а також як правильно відображати воєнні події у цій глобальній енциклопедії. Інша проблематика стосується перейменувань населених пунктів та решти топонімів. Вони проходять в нашій країні настільки стрімко та масштабно, що автори статей «Вікіпедії» не завжди встигають виправляти ці найменування у статтях, бо на назву якогось населеного пункту можуть посилатися десятки різноманітних статей енциклопедії, наприклад, ті, що стосуються конкретних осіб, які там народилися, підприємств чи організацій, що там були розташовані тощо. Ще важче врахувати зміну назв вулиць. Адже якщо про ці перейменування в великих містах є згадки в пресі, про перейменування в селищах та селах мало що відомо через вплив війни на інформаційний простір.

Один зі старійшин харківської ланки вікіпедистів, наразі член ревізійної комісії Вікімедіа України, харківський історик Сергій Петров згадує, як у 2011 році ініціював проведення першої в історії Харківщини вікізустрічі. На світлинах, що з неї збереглися — п’ять осіб. З цих п’яти лише двоє наразі залишилися харківськими вікіпедистами, ще один — продовжує активність в Українській «Вікіпедії», але проживає вже за кордоном, бо його житло в Харкові було суттєво пошкоджене. У 2012 році Харків вже приймав всеукраїнську конференцію творців «Вікіпедії», тоді захід зібрав 25 делегатів з усієї держави. Пан Петров звернув увагу на цей збіг: «Сьогодні в нас теж 25 учасників, але вони представляють тільки Харківщину. А тоді серед гостей заходу були ще й представники російськомовної «Вікіпедії», тобто ті люди, з якими ми тепер не спілкуємось»…

За словами Сергія Петрова, активізація українськомовного сегменту «Вікіпедії» відбулася в 2014-2017 роках. Саме в цей період харківська вікіспільнота, яка до того була більш схильною до російського сегменту «Вікіпедії», почала все активніше цікавитися саме українською «Вікі». Крок за кроком йшов розвиток харківських енциклопедистів. Спочатку вони налагодили зв’язки з Харківським національним університетом імені Каразіна, пізніше — з Бібліотекою імені Короленка, потім почали проводити вікімарафони та регулярні вікізустрічі, виківишколи для студентів та науковців, зайняття з викладачами та бібліотекарями. У 2019 році Харків знов приймав всеукраїнську Вікіконференцію, цього разу більше 70 осіб зібралося з усіх куточків нашої держави. Але несподівано почалися «ковідні часи», і масовість заходів прийшлося штучно знижати. Вікізаходи 2020-2021 років знов збирають по 10-15 учасників, або проводяться у змішаних форматах (чи взагалі в онлайн-режимі). А потім завадою для зборів вікіпедистів Харківщини стала війна. І в жовтні 2022 року на подібну зустріч з’явилося лише шість осіб. 2023 — 11 учасників. Отже, 25 учасників Харківської конференції цього року — своєрідний рекорд кількості за всі чачи існування Харківської вікіспільноти.

Цього разу на харківську вікіконференцію завітав іноземний гість — вікіпедист з Франкфурту (Німеччина) Марчин Цьєсляк (нік — Saper). Хоча Марчин і живе у Німеччині, він є одним з активістів Польської «Вікіпедії», також, оскільки він знає українську мову, дуже цікавиться українським мовним розділом всесвітньої енциклопедії.

Питаю в гостя (спілкуємось англійською мовою):

— Чому ви приїхали в Харків зараз, в такі тяжкі часи, коли поруч з містом йде війна, а по самому місту ледь н щодня прилітають ворожі заряди?

— Тому, що ця зустріч була запланована, і я вирішив, що мені потрібно їхати та зустрічатися з колегами в Україні.

— «Вікіпедія» для вас — це лише громадська активність, чи це ваша робота?

— Ні, лише громадська активність. І дружба.

— Це ваш перший візит до Харкова?

— Так, в Харкові я раніше не бував.

— Чи вам не страшно тут знаходитися?

— Ви ж тут живете якось… І тут призначено нашу зустріч. Я не більше звертаю увагу на небезпеку, ніж ті, хто живуть у Харкові весь цей час.

— Чи відвідували ви інші подібні вікіконференції в Україні, в Польщі, в Німеччині чи десь ще? Як би ви порівняли ті конференції та харківську?

— Я спочатку відвідав подібну конференцію у Києві, потім вже приїхав до Харкова. Звісно, я відвідував подібні конференції в Польщі, інколи в Німеччині, коли я дізнаюся про те, що в тому чи іншому регіоні відбувається конференція, я намагаюся на неї потрапити. Але в Україні — це особливо цікаво для мене особисто. Щодо порівняння… В Харкові мені сподобалося, що багато нових людей прийшло сьогодні. Тих, хто лише починає свій шлях у «Вікіпедії». В Харкові десь половина учасників — це молоді люди, початківці, і це дуже добре. На інших конференціях здебільшого я бачив старих дядьків…

— Тобто в Європі здебільшого запрошують на конференції старих вікіпедистів, а в нас у Харкові — навпаки, молодих?

— Ні, мова йде не про запрошення, адже кожен вікіпедист може прийти на такий захід. Це говорить про те, що українська «Вікіпедія» сильно зростає, що в ній є комунікація між досвідченими членами та активною енергійною молоддю, яка прагне розвитку.

— А чи ви особисто докладали зусиль до збагачення української «Вікіпедії»?

— Так, але робив це десь два-три рази, оскільки моя українська н настільки гарна. Я виправив декілька дуже очевидних помилок. Звісно хотілося б більше зробити для українського проекту…

У вільний від редагування «Вікіпедії» час Марчин працює фрілансером-консультантом з ІТ-технологій, тож, має можливість подорожувати за свої кошти. Він сам сплатив гроші за свою подорож до Харкова та за готель.

Сергій Петров наголошує, що сьогодні українські вікіпедисти перетворилися на своєрідних бійців інформаційного фронту, оскільки намагаються розповсюджувати правду про події, як пов’язані з російсько-українською війною, так і з вітчизняною історією. Він попередив учасників конференції про необхідність обережності, зокрема, під час зустрічей з колегами. З іншого боку, надмірна пильність громадян та деяких служб є своєрідною припоною для розвитку «Вікіпедії». Наприклад, щоб взяти участь у конкурсі світлин один з вікипедистів нещодавно фотографував старовинну церкву далеко від лінії фронту… І його затримали правоохоронці, бо запідозрили якісь лихі мотиви цих фото. Звісно, керівництво «Вікімедіа-Україна» підтвердило участь цього пана у фотоконкурсі, і ситуація була вирішена. Але обережність та обачність сьогодні активістам «Вікіпедії» конче необхідні.

Знайомлюся зі студентом Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого Микитою Кравцовим, який мав на конференції власний виступ з яскравою презентацією. Питаю хлопця:

— Що для вас «Вікіпедія»? Хобі?

— Для мене це більше, ніж хобі. Це не робота та не хобі. Це для мене проект для просвітлення людей.

— Коли ви почали редагувати «Вікіпедію»?

— У 2018 році. Але активну участь почав брати наприкінці 2022 року.

— Тобто ви починали ще школярем?

— Так, я починав, коли був ще у 10 класі. Нам про цей проект розповіли на уроці української мови, і я отримав досвід редактора. А потім я почав над цим задумуватися, чому б не взяти участь у такій важливій роботі. І активно долучився, продовжую цю роботу вже два роки.

— Зараз на конференції що ви отримали? Натхнення? Чи для вас це була звірка годинників з іншими вікіпедистами? Навіщо це вам?

— Натхнення — раз. Друге — мені стало зрозуміло, якими будуть подальші дії, що ми будемо далі робити, яка буде подальша діяльність харківської вікіспільноти. Третє — я зміг представити власний проект, який виявився дуже цікавим для учасників конференції, і, сподіваюся, він зацікавить також місцеві вікіспільноти інших українських областей… Цей проект — про залучення молоді до вікіпроектів, мова йде як про студентів, так і про школярів. Я збираюся реалізовувати цей проект, працювати над ним і далі.

— А що молодь може робити у «Вікіпедії»?

— Існує дуже багато можливостей. Наприклад, саме молодь має писати статті про молодіжні субкультури, які існують. Є така молодь, яка хоче писати статті і на інші теми, або доповнювати їх. Брати участь у різноманітних Вікі-проектах, таких, як, наприклад, «Цитати», і дуже важливо цю молодь помічати і залучати.

В’ячеслав Мамон — член правління «Вікімедія-Україна», відповідальний за збагачення контенту. Він каже, що Харківська вікіконференція вже стала унікальною:

— По-перше, харківська локація стала єдиною окрім Києва, де в цьому році проведено вікіконференцію. Це характеризує харківську вікіспільноту як унікальну, і показує, що вікіпедисти Харкова мають свої плани на розвиток тем, в першу чергу пов’язаних з Харківщиною. В чому унікальність харківської вікіспільноти? По-перше — вона велика. По-друге, вона злагоджена, дружня, і вона дієва. В нас також існують великі за кількістю вікіспільноти у Києві та Львові, але вони так ефективно не організуються, як харківська. Окрім того, наш волонтер Сергій Петров є серцем харківської вікіспільноти, який всіх нас об’єднує вже багато років.

— Як війна відобразилася на Харківській та загальноукраїнській спільноті вікіпедистів?

— Частина харківської енциклопедичної спільноти покинула Харків. З іншої сторони, через війну активізувалися інші користувачі, які молоді, енергійні , які прагнуть щось змінити в цьому проекті. Ціла низка енциклопедистів, які раніше писали російською мовою, зараз долучилися до поповнення українського проекту. Та й ті наші активісти, які поїхали з Харкова, підтримують з нами зв’язок, та залишаються активними. Наприклад, вони проводять заходи для переселенців. Членкиня харківської спільноти Дарина тільки протягом цього року проводила різні заходи в Осло та майже в усіх крупних містах Польші.

— А як інформаційна війна відображається в «Вікіпедії»?

— Насправді в українській «Вікипедії» ми з цими викликами майже впоралися. Але проблеми є в російськомовній «Вікипедії», бо там багато фанатиків-любителів путіна. Але й в інших мовних розділах ми бачимо прояви інформаційної війни. Як приклад можна привести російськомовну, англомовну «Віки», де дуже багато тих людей, що слухають путіна або так би мовити «за нейтралітет», «за баланс». Але який може бути баланс між правдою та брехнею, між жертвою та вбивцею?! Ми з цим боремось, виправляємо, але згодом бачимо, що деякі люди знов повертають назад виправдання росії та інші подібні речі. Тобто це постійний процес боротьби…

Питаю у Сергія Петрова, як у організатора зустрічі, про статистичний портрет цієї події. Він каже:

— Сьогодні у нас були присутні 25 членів конференції, це — абсолютний рекорд для локальних Вікі-заходів, що проводилися на Харківщині за весь період існування проекту. Учасники зібралися безпосередньо з Харкова, з Нової Водолаги, Старого Салтова та Богодухова. Нажаль, активних вікіпедистів в області небагато. Кожен вікіпедист — це людина з певними здібностями, оскільки правил у цьому проекті дуже багато, і не кожен може всі їх вивчити, запам’ятати та виконати. Другий момент — в нас були вікі-проекти, які проводилися для мешканців Куп’янська, Чугуєва, деяких інших населених пунктів області, з яких наразі евакуйована частина населення. Отже, вони знаходяться здебільшого поза межами області. Програма конференції була дуже насиченою, відбулася і презентація різноманітних ідей, і обговорення технічних аспектів роботи над енциклопедією, і узгодження певних юридичних питань щодо авторського права, сесії, присвячені стратегії розвитку нашого проекту та планів на подальшу роботу. Ми спланували подальшу співпрацю з освітянами та з культурними закладами регіону.

— Більшість наших читачів, напевне, це користувачі вашої енциклопедії. Чого їм очікувати як результат цієї Вікіконфкеренції? Чи з’явиться більше статей про Харківщину, чи будуть покращені вже існуючі?

— «Вікіпедія» — це волонтерський проект. Тобто ми сьогодні намітили пріоритети для своєї роботи, і все залежатиме від тих людей, які тут збиралися. Якщо вони діятимуть за цими планами — так, відповідні статті з’являться і будуть поширюватися на інші мовні розділи. Якщо ні — це залишиться лише деклараціями. Ми об’єдналися ідеями, пропозиціями, створили певні плани — а далі все залежить від доброї волі багатьох людей. До речі, ми сьогодні домовилися робити і онлайн-тренінги, і офлайн-вишколи для усіх охочих покращувати та редагувати «Вікіпедію». Тобто якщо хтось хоче долучитися до цієї волонтерської справи — ми радо навчимо, покажемо, поділимось досвідом. Навіщо очікувати — долучайтеся!

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм