Вікно неможливостей: де знайти 17 установок Patriot? Україна святкує повернення Трампа до поставок зброї, але «диявол криється в деталях»...

• Досі немає ясності щодо того, які країни постачатимуть зброю Україні

• Адміністрація Трампа вивчає арсенали НАТО, щоб розробити план

• Схема закупівлі зброї між США та НАТО зародилася останніми днями

   

Різке посилення риторики Трампа щодо Москви в останні тижні відбувається на тлі зростаючої впевненості, що Путін не веде сумлінних переговорів, заявили агентству Reuters два американські чиновники.

Один із співрозмовників  Reuters сказав, що Трамп дійшов висновку, що амбіції Путіна виходять за межі Криму і чотирьох східних регіонів України, про що Київ і європейські союзники публічно і часто заявляли.

Три російські джерела, близькі до Кремля, заявили, що Путін не зупинить війну під тиском Заходу і вважають, що Росія, яка пережила найжорсткіші санкції, введені Заходом, зможе витримати подальші економічні труднощі, включаючи загрозу Трампа ввести мита на імпорт російської нафти.

Тепер, за словами трьох американських чиновників, які займаються питаннями озброєнь, починається справжня робота. Американські офіційні особи ведуть переговори з союзниками по НАТО і з'ясовують, хто і що готовий відправити в Україну.

Європейські чиновники в цілому поставилися до цього з розумінням.

Один з чиновників назвав Німеччину, Грецію, Нідерланди та Іспанію хорошими кандидатами на поставку батарей Patriot до Києва, або тому що вони мають кілька батарей, або тому що загрози, яким вони піддаються, досить малоймовірні.

Деякі країни, в тому числі Греція та Іспанія, раніше чинили опір закликам союзників передати Україні частину своїх систем Patriot, стверджуючи, що вони необхідні для захисту їхніх країн і НАТО в цілому.

Інший сказав, що адміністрація Трампа вивчає запаси НАТО, щоб побачити, що доступно. Наступним кроком буде спроба переконати союзників передати обладнання Україні в обмін на якусь «угоду».

Цей обмін може бути найрізноманітнішим, включаючи відмову від майбутнього прийняття частини військового обладнання в рамках програми «Продаж військового обладнання закордонним країнам» або відправку боєприпасів на Україну в обмін на більш ранню дату поповнення запасів.

Трамп сказав журналістам, що одна країна має 17 систем Patriot, частина з яких буде відправлена безпосередньо в Україну.

Ця цифра викликала широке здивування на Капітолійському пагорбі і серед європейських союзників, багато з яких не були проінформовані, за словами американських і європейських чиновників.

Жоден член НАТО, крім США, не має такої кількості систем Patriot, повідомили два джерела, знайомі з ситуацією, що викликало спекуляції про те, що Трамп, можливо, мав на увазі окремі компоненти Patriot, такі як пускові установки або ракети.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який відвідав Пентагон у понеділок, заявив, що Німеччина обговорить із США в найближчі дні або тижні питання про постачання батарей Patriot в Україну. Однак, за його словами, жодна система Patriot не надійде до Києва протягом декількох місяців, що, ймовірно, відкладе їх отримання до закінчення тактично важливих літніх місяців.

Як інформує The Guardian, українське крило міжнародно забороненої ультраправої терористичної організації, яка підозрюється у зв'язках з Росією, заявляє про причетність до зухвалого вбивства офіцера розвідки в Києві .

Наприкінці минулого тижня нападник у масці застрелив полковника Служби безпеки України (СБУ) Івана Воронича, коли той серед білого дня проходив київською парковкою. Шокуючі кадри вбивства поширилися в українських ЗМІ та викликали резонанс серед мешканців столиці.

Протягом місяців «База», що народилася в США та має мережу осередків по всьому світу, пропонувала гроші прихильникам або добровільним учасникам за цілеспрямовані вбивства та напади на критично важливу інфраструктуру України, що збігалося зі звинуваченнями в тому, що її американський засновник Рінальдо Наззаро був кремлівським шпигуном.

Українська влада також попереджала останніми тижнями про аналогічні операції російської розвідки, яка таємно платить нічого не підозрюючим громадянам за здійснення диверсій у їхній країні.

Неонацистське угруповання «База» знайшло безпечне місце для вербування американців: російський інтернет.

В іншому повідомленні до підписників обліковий запис також погрожує іншим українським публічним діячам і обіцяє: «Полювання триває!»

Джерела у сфері боротьби з тероризмом переглянули ці публікації та заявили, що вони виглядають достовірними та відображають ескалацію з боку "Бази", яка зараз або підтримує державно-зрадницькі вбивства в Україні, або активно замовляє їх, або і те, й інше.

Перестановка відбулася якраз тоді, коли Трамп оголосив про нову програму продажу зброї Україні у своїй найпотужнішій на сьогоднішній день заяві на підтримку Києва.

Нова прем'єр-міністерка Свириденко — відома фігура в адміністрації Трампа, оскільки вона відіграла ключову роль у переговорах щодо складної угоди з Вашингтоном — і безпосередньо з міністром фінансів США Скоттом Бессентом — яка дозволила американським компаніям спільно розробляти мінеральні ресурси України.

За даними The Washington Post, команда Зеленського використовувала «всі канали», щоб надіслати Трампу сигнал «що співпраця зі США дуже важлива для України, а угода про основні види корисних копалин є головним пріоритетом».

Зеленський «фактично каже: «Дивіться, людина, яка підписала угоду з Бессентом — а Бессент — рок-зірка у світі фінансів, — ця людина тепер наш прем’єр-міністр завдяки цій угоді»», — сказав політолог Микола Давидюк.

Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента» в Києві, сказав, що хоча щонайменше рік тому велися розмови про заміну Шмигаля на Свириденко, «американський фактор зіграв свою роль» у виборі часу.

Вона може зосередитися на економічних питаннях з командою Трампа, тоді як «питаннями безпеки займатиметься Зеленський» та його впливовий керівник апарату Андрій Єрмак, сказав він. Її міцні робочі стосунки з Бессентом були «стратегічним активом».

У понеділок у своєму дописі у Facebook Свириденко написала, що Зеленський виклав їй пріоритети нового уряду, такі як «зміцнення економічного потенціалу України, розширення програм підтримки українців та збільшення виробництва власної зброї».

А тим часом швейцарська Neue Zürcher Zeitung (NZZ) зазначає, що критики бачать у перестановках в українському уряді не оновлення, а посилення впливу Офісу президента: колишній прем'єр залишається в уряді, міністр оборони їде до США, а ключові посади займають перевірені кадри, близькі до оточення глави держави.

На тлі замороженої демократії та зростаючих ризиків такі кроки викликають занепокоєння в опозиції.

Тепер чекаємо, коли парламент України має схвалити призначення Свириденка та Шмигаля.

Українські ЗМІ повідомляли про інші майбутні кроки, такі як заміна міністра енергетики Германа Галущенка та об'єднання міністерств економіки, сільського господарства та екології. Однак Зеленський не оголосив про ці зміни.

Серед приблизно 1350 працівників, звільнених з Державного департаменту минулого тижня, були старші аналітики Бюро розвідки, зокрема люди, які спеціалізуються на Росії та Україні, оскільки президент Трамп відновлює свої зусилля щодо врегулювання війни між Росією та Україною, що є однією з його головних цілей зовнішньої політики.

Як звертає увагу The New York Times, звільнення означають втрату експертних знань.

Еллен Маккарті, колишня чиновниця Державного департаменту, яка очолювала бюро протягом двох років під час першого терміну пана Трампа, заявила, щобюро було одним із найменших, але найнадійніших підрозділів розвідувального співтовариства США, відомим своїм «глибоким досвідом, не політизованим аналізом та довгою інституційною пам’яттю».

Бюро розвідки та досліджень департаменту широко відомо як INR. Бюро не наймає шпигунів і не здійснює власного спостереження, але надає аналіз світових подій, щоб допомогти керувати дипломатією США.

INR відомий тим, що наймає експертів з особливою глибиною знань та готовністю оскаржувати консенсус.

Як помітила ваша оглядачка, якщо The New York Times обурюється визволенням Держдепу від фахівців-аналітиків по Росії та Україні, то The Washington Post дивується звільненню фахівців із Китаю в рамках того ж масштабного скорочення кадрів.

Персонал, задіяний у розробці відповіді США на агресію Пекіна в Південнокитайському морі, а також у розробці зусиль у сфері штучного інтелекту та квантової конкуренції, був звільнений, оскільки відомство скоротило понад 1300 робочих місць.

Нинішні та колишні посадовці та співробітники побоюються, що ці зусилля, спрямовані на державних службовців з багаторічним досвідом роботи, принесуть користь передусім Китаю, а не американським платникам податків.

Вони попереджають, що на тлі агресивної тарифної політики президента Дональда Трампа та узгоджених зусиль Китаю щодо завоювання країн регіону, ці кроки нададуть перевагу Пекіну у світовій боротьбі за вплив.

Було звільнено двох експертів з квантових технологій, включаючи вченого з докторським ступенем з квантової фізики, та трьох експертів зі штучного інтелекту, а також більшу частину команди Бюро кіберпростору та цифрової політики, яке займається взаємодією США з країнами-партнерами, щоб запобігти домінуванню Китаю в галузі штучного інтелекту та бездротових технологій 5G, а також у глобальній політиці даних.

Стаття французького журналіста Гійома Птака, написана з Києва та опублікована в NZZ, присвячена новому поколінню українських бізнесменів, які отримують прибутки на тлі війни, але при цьому помітно відрізняються від класичних олігархів пострадянського типу.

Автор підкреслює: війна, незважаючи на всі руйнування, стала для певного кола підприємців джерелом розвитку і зміцнення впливу. У центрі уваги — п'ять фігур: Андрій Ставницер, Андрій Коболєв, Олександр Герега, Андрій Колодюк і Василь Хмельницький.

Нові багатії України мають мало спільного з класичними олігархами, які накопичили величезні статки в роки після розпаду Радянського Союзу.

Нове покоління не купує телеканали, газети чи депутатів парламенту, не має ні партії, ні приватного ополчення. Часи, коли українські олігархи могли безпосередньо диктувати призначення міністрів, здається, минули.

Ці бізнесмени зробили ставку на стратегічні галузі — логістику, енергетику, будівництво, інфраструктуру та видобуток сировини. Вони активно інвестують у відновлення зруйнованої інфраструктури та підтримують соціальні проєкти. При цьому вони публічно демонструють проукраїнську позицію та дистанціюються від традиційних схем впливу через ЗМІ, партії та депутатські групи.

Показовий приклад — Андрій Ставницер, якого Forbes назвав одним із 100 найбагатших людей України, голова Trans-Invest-Service, найбільшого приватного портового оператора країни. 

На початку війни він сам розпорядився знищити власну віллу під Києвом, захоплену російськими військами.

Ставніцер зараз тісно співпрацює з Міністерствами інфраструктури та охорони здоров'я, а також з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Коли Росія запровадила морську блокаду України в Чорному морі, він відіграв ключову роль у забезпеченні безпечного експорту зерна. У Львові він заснував клініку, де поранені солдати отримують безкоштовну реабілітацію. Ставніцер назвав її «Суперлюди» на знак поваги до ветеранів фронту.

Олександр Герега розширив мережу господарських магазинів Epicentr K, ставши найважливішим постачальником будматеріалів за державними контрактами.

Його діяльність супроводжується критикою у зв'язку із завищеними цінами в рамках держзакупівель.

Завищені ціни в державних тендерах на будівельні проекти є звичним явищем, нещодавно зазначило українське представництво Transparency International. Сама країна посідає 105-те місце у світовому індексі корупції, поряд із Сербією та поступаючись Угорщині (82-ге місце), наступній європейській країні у списку.

Андрій Колодюк розвиває сектор видобутку рідкісних корисних копалин, необхідних для високих технологій.

Разом із віце-прем'єр-міністром Юлією Свириденко він працював над «Інвестиційним фондом реконструкції США-Україна».

Завдяки підтримці США він бере участь у проєкті, пов'язаному з контрактами на постачання літію, титану та кобальту.

Василь Хмельницький, голова групи UFuture, будує технопарки та реалізує інфраструктурні проєкти у сфері освіти, транспорту та охорони здоров'я, а також займається гуманітарними ініціативами.

При цьому влада зберігає щодо них обережну дистанцію. Президент Володимир Зеленський контролює політичне поле, а його ставлення до деяких бізнесменів залишається непростим. 

Так, проти колишнього глави «Нафтогазу» Андрія Коболева порушено кримінальну справу за звинуваченням у корупції.

46-річний Коболєв зараз очолює компанію «Еней» , що займається зеленою енергетикою. Її підтримує офіційний американський банк розвитку DFC, який виділяє 150 мільйонів доларів. Це робить Коболєва, як і чотирьох інших великих підприємців, важливим гравцем у повоєнну епоху. Вони сподіваються, що мир буде ще більш прибутковим.

У підсумку в статті робиться висновок, що війна породила новий клас впливових бізнесменів, які поєднують прибуток і патріотизм. Однак наскільки стійким є їхній вплив і як він буде розвиватися після війни — це залишається відкритим питанням.

Читайте також:

Якщо Трамп хоче Нобелівську премію миру: цікава хронологія цитат, змін та розворотів Трампа щодо Росії та України

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: