Вижити недостатньо: як психологи Харківського шпиталю допомагають пораненим військовим  почати спочатку

Вижити недостатньо: як психологи Харківського шпиталю допомагають пораненим військовим  почати спочатку на порталі Gromada Group
колектив відділення реабілітації та відновлювального лікування Харківського військового шпиталю. Світлина надана Ігорем Сухановим

До Міжнародного дня психолога ми поспілкувалися з Ігорем Сухановим — офіцером-психологом відділення реабілітації та відновлювального лікування Харківського військового шпиталю. Щодня він працює з пораненими військовослужбовцями, які проходять третю ланку медичної допомоги після фронту, операцій та важких травм.

Реабілітаційний цикл тут короткий — у середньому до двох тижнів. За цей час фахівці мають не лише стабілізувати фізичний стан пацієнта, а й допомогти йому психологічно прийняти нову реальність, знайти сили рухатися далі та не втратити мотивацію. 

 

Першочергово — критичні випадки

 

За словами Ігоря Суханова, у роботі психологів завжди є чітка пріоритетність. Насамперед увага приділяється пацієнтам у реанімації, відділеннях інтенсивної терапії, а також військовим після ампутацій чи складних оперативних втручань.

 

Світлина ілюстративна, з відкритих джерел

  

Саме в перші дні після поранення людина переживає найбільший психологічний удар. Часто вона до кінця не усвідомлює, що сталося, як зміниться життя далі та чого чекати попереду. У цей момент психологічна стабілізація стає такою ж важливою, як і медична допомога.

 

«Людина має зрозуміти, що вона не сама, що поруч є спеціалісти, які допоможуть пройти цей шлях», — наголошує психолог. 

 

Найважчий час — і найважливіша підтримка

 

Один із ключових викликів — зберегти мотивацію військового у найскладніший період його життя. Після важкого поранення людина може втратити віру в майбутнє, замкнутися в собі, не бачити сенсу в лікуванні. 

 

На думку Ігоря Суханова, найкращий спосіб підтримати бійця — показати, що система про нього не забула. Що після поранення він залишається важливою частиною держави, армії, суспільства, а допомога триватиме і після переведення до інших закладів. 

 

Світлина ілюстративна з відкритих джерел

 

Іноді до шпиталю потрапляють військові з критично низьким рівнем мотивації. У таких випадках застосовується поглиблена психологічна робота за спеціальними протоколами. 

 

Коли мова йде про життя

  

На жаль, у роботі військового психолога трапляються й випадки суїцидальних настроїв. Це одна з найскладніших тем, де психолог працює не самостійно, а в команді з психіатром, лікарями та психотерапевтами. 

 

Такі стани потребують негайного реагування, адже людина може бути закритою, непередбачуваною, небезпечною для себе. Завдання фахівців — стабілізувати її тут і зараз та вибудувати подальшу систему підтримки.

 

Ігор Суханов зазначає: короткий термін реабілітації не дає стовідсоткових гарантій, адже багато залежить від того, в які умови людина потрапить після виписки. Саме тому надзвичайно важливою є наступність допомоги. 

 

Родина може як допомогти, так і завадити відновленню 

 

Окремий напрямок роботи — взаємодія з родинами військових. Це можуть бути особисті зустрічі, дзвінки, онлайн-консультації чи листування. 

Психологи пояснюють близьким, що може переживати людина після травми, як із нею говорити, чого не варто робити. Найпоширеніша помилка родичів — надмірна опіка. 

 

Світлина ілюстративна, з відкритих джерел

 

Бажаючи допомогти, сім’я інколи забирає в людини можливість відновлювати самостійність. А реабілітація, навпаки, базується на принципі повернення функцій і відповідальності.  

 

«Якщо постійно робити все за людину, вона поступово втрачатиме навички. Відновлення потребує активної участі самого пацієнта», — пояснює психолог. 

 

Успішна реабілітація неможлива без мультидисциплінарного підходу

 

У шпиталі з військовими працюють фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови й мовлення, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, психологи. 

Такий формат дозволяє одночасно відновлювати різні сфери життя людини: рух, самообслуговування, мовлення, психічний стан, соціальну адаптацію.

 

Важливо не займатися «самодіяльністю» та небоятися

 

Після завершення курсу лікування військовим важливо не займатися «самодіяльністю» та не довіряти випадковим порадам з інтернету, тощо. Кожна травма, кожна історія — унікальна, тому допомога має бути персоналізованою.

 

А психологам без досвіду Ігор Суханов радить не боятися починати працювати: 

«Краще робити й вчитися, навіть помиляючись, ніж не робити нічого. Поруч завжди є досвідчені колеги, супервізори, до яких можна звернутися». 

 

Ігор Суханов. Світлина Сергія Савченка

 

Берегти себе, щоб допомагати іншим 

 

Найважчим у своїй роботі психолог називає необхідність не пропускати чужий біль через себе. Щоденний контакт із важкими історіями може призвести до професійного вигорання. 

 

Тому фахівцям важливо тримати баланс, дбати про власний ресурс і психічне здоров’я.

 

Напередодні свята

 

До Міжнародного дня психолога Ігор Суханов побажав колегам фізичного й ментального здоров’я, сили та витримки.  

«Піклуйтеся про себе, щоб мати змогу й надалі піклуватися про інших. І дякую всім, хто працює в цій сфері. Слава Україні!»

 

 

 

Соціальні мережі
Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту