Вижити недостатньо: як психологи Харківського шпиталю допомагають пораненим військовим  почати спочатку

Реабілітаційний цикл тут короткий — у середньому до двох тижнів. За цей час фахівці мають не лише стабілізувати фізичний стан пацієнта, а й допомогти йому психологічно прийняти нову реальність, знайти сили рухатися далі та не втратити мотивацію. 

Першочергово — критичні випадки

За словами Ігоря Суханова, у роботі психологів завжди є чітка пріоритетність. Насамперед увага приділяється пацієнтам у реанімації, відділеннях інтенсивної терапії, а також військовим після ампутацій чи складних оперативних втручань.

Саме в перші дні після поранення людина переживає найбільший психологічний удар. Часто вона до кінця не усвідомлює, що сталося, як зміниться життя далі та чого чекати попереду. У цей момент психологічна стабілізація стає такою ж важливою, як і медична допомога.

«Людина має зрозуміти, що вона не сама, що поруч є спеціалісти, які допоможуть пройти цей шлях», — наголошує психолог. 

Найважчий час — і найважливіша підтримка

Один із ключових викликів — зберегти мотивацію військового у найскладніший період його життя. Після важкого поранення людина може втратити віру в майбутнє, замкнутися в собі, не бачити сенсу в лікуванні. 

На думку Ігоря Суханова, найкращий спосіб підтримати бійця — показати, що система про нього не забула. Що після поранення він залишається важливою частиною держави, армії, суспільства, а допомога триватиме і після переведення до інших закладів. 

Іноді до шпиталю потрапляють військові з критично низьким рівнем мотивації. У таких випадках застосовується поглиблена психологічна робота за спеціальними протоколами. 

Коли мова йде про життя

На жаль, у роботі військового психолога трапляються й випадки суїцидальних настроїв. Це одна з найскладніших тем, де психолог працює не самостійно, а в команді з психіатром, лікарями та психотерапевтами. 

Такі стани потребують негайного реагування, адже людина може бути закритою, непередбачуваною, небезпечною для себе. Завдання фахівців — стабілізувати її тут і зараз та вибудувати подальшу систему підтримки.

Ігор Суханов зазначає: короткий термін реабілітації не дає стовідсоткових гарантій, адже багато залежить від того, в які умови людина потрапить після виписки. Саме тому надзвичайно важливою є наступність допомоги. 

Родина може як допомогти, так і завадити відновленню 

Окремий напрямок роботи — взаємодія з родинами військових. Це можуть бути особисті зустрічі, дзвінки, онлайн-консультації чи листування. 

Психологи пояснюють близьким, що може переживати людина після травми, як із нею говорити, чого не варто робити. Найпоширеніша помилка родичів — надмірна опіка. 

Бажаючи допомогти, сім’я інколи забирає в людини можливість відновлювати самостійність. А реабілітація, навпаки, базується на принципі повернення функцій і відповідальності.  

«Якщо постійно робити все за людину, вона поступово втрачатиме навички. Відновлення потребує активної участі самого пацієнта», — пояснює психолог. 

Успішна реабілітація неможлива без мультидисциплінарного підходу

У шпиталі з військовими працюють фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови й мовлення, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, психологи. 

Такий формат дозволяє одночасно відновлювати різні сфери життя людини: рух, самообслуговування, мовлення, психічний стан, соціальну адаптацію.

Важливо не займатися «самодіяльністю» та небоятися

Після завершення курсу лікування військовим важливо не займатися «самодіяльністю» та не довіряти випадковим порадам з інтернету, тощо. Кожна травма, кожна історія — унікальна, тому допомога має бути персоналізованою.

А психологам без досвіду Ігор Суханов радить не боятися починати працювати: 

«Краще робити й вчитися, навіть помиляючись, ніж не робити нічого. Поруч завжди є досвідчені колеги, супервізори, до яких можна звернутися». 

Берегти себе, щоб допомагати іншим 

Найважчим у своїй роботі психолог називає необхідність не пропускати чужий біль через себе. Щоденний контакт із важкими історіями може призвести до професійного вигорання. 

Тому фахівцям важливо тримати баланс, дбати про власний ресурс і психічне здоров’я.

Напередодні свята

До Міжнародного дня психолога Ігор Суханов побажав колегам фізичного й ментального здоров’я, сили та витримки.  

«Піклуйтеся про себе, щоб мати змогу й надалі піклуватися про інших. І дякую всім, хто працює в цій сфері. Слава Україні!»