«Вони ховалися по кущах, а над ними летіли FPV»: як під прицілом дронів живе палаюче прикордоння Золочівщини

Ця приголомшлива історія, розказана начальником Золочівської селищної військової адміністрації Віктором Коваленком у новому випуску програми журналіста Олександра Швеця «Голос громади» – спільного проєкту мережі місцевих медіа Gromada Group та Харківського прес-клубу.

Це краще за будь-які офіційні звіти показує реальність, у якій щодня виживає прикордонна Золочівська громада.

До кордону з Росією звідси — лічені кілометри. Те, що колись було мирними та квітучими селами, сьогодні перетворилося на зону суцільного ризику.

Ворог полює на людей безпілотниками, наче на мішені в тиру. Села Лютівка, де раніше мешкали пів тисячі осіб, сьогодні порожні. У Туровому залишився один-єдиний житель, а у Відродженівському — п’ятеро.

Попри цілодобовий жах, місцева влада та волонетери витягують із небезпеки кожну родину.

За кожного боротьба! Витягуємо по одному, по два чоловіка. Життя все-таки дорожче, ніж перебування під постійними обстрілами в пекельному психологічному напруженні.

 

Сьогодні евакуація — це справжня спецоперація, де ціною порятунку може стати життя самих рятувальників.

Віктор Коваленко пригадує трагічний випадок, коли цивільний чоловік, який категорично відмовлявся виїжджати, загинув під обстрілом. Щоб просто забрати його тіло, довелося залучати військових та саперів.

Комбат дав автівку. Не доїжджаючи до Золочева, у машину влучає FPV-дрон! Слава Богу, хлопці вижили, хоча й отримали контузії. Довелося штурмувати небезпеку знову — перевантажувати тіло в іншу машину. Це надзвичайно небезпечно не лише для мешканців, а й для наших героїв, які тримають тут оборону.

Попри всі труднощі, з прикордонних округів громади вже вивезли понад 3,5 тисячі людей. Жодної дитини в зонах примусової евакуації не залишилося — усіх діточок із батьками доправили в безпечні місця.

Людей не залишають сам на сам із бідою. Усі, хто виїжджає, отримують комплексну підтримку через Координаційний гуманітарний центр: першу фінансову виплату в 12 300 гривень, щомісячні допомоги ВПО, безкоштовне проживання в гуртожитках Харкова та громадах-побратимах (зокрема у Золочеві на Львівщині), а також медичний супровід.

У самому Золочеві ситуація залишається напруженою — окупанти цілеспрямовано нищать цивільну інфраструктуру. Проте селище продовжує жити та тримати оборону на своєму, цивільному фронті.

Удари йдуть і в приватний сектор, і в автівки, і в адміністративні будівлі, і в лікарні. Але комунальні служби працюють! Усі абсолютно, без винятку, організації: і Пенсійний фонд, і Центр зайнятості, і банки, і аптеки, і магазини — все це працює. Хоча, звісно, ми відмічаємо прицільні удари по магазинам.

 

Саме через загрозу логістичного колапсу та регулярні атаки на торговельні точки влада громади заздалегідь подбала про продовольчу безпеку жителів та підготовку до зимового періоду.

«Я звернувся з проханням до керівництва Всесвітньої продовольчої програми ООН. Не дай Боже, якщо взимку будуть проблеми з постачанням харчів — у нас усе є: і крупи, і консерви, і олія. Я кажу людям: запасайтеся! Величезне питання зараз — підготовка до зими. Ми проходили 22-й рік і знаємо, який у нас був девіз: "Свічка і пічка". Всі партнери — і німці, і італійці — готують допомогу, як і торік».

Болючим питанням для громади залишається відтік населення. За словами Віктора Коваленка, понад 200 родин, чиє майно повністю знищив ворог, отримали виплати й придбали нове житло в Харкові чи інших куточках України.

Купують нові домівки в безпечніших регіонах і сім’ї загиблих захисників та цивільних.

Для Золочівщини це важка демографічна втрата, проте процедура отримання компенсацій за програмою «єВідновлення» досі стикається із серйозними юридичними прогалинами.

Якщо з пошкодженим майном ситуація зрозуміліша, то з повністю зруйнованим житлом у зонах активних бойових дій виникає сліпа зона.

Згідно з урядовою постановою, для підтвердження факту руйнування комісії потрібні відеоматеріали та аерозйомка.

Фізично виїхати туди комісія не може через постійну загрозу обстрілів, а до зйомки Державного космічного агентства часто виникають питання — із супутника важко точно визначити ступінь пошкоджень.

Головний козир у такій ситуації — відео з дронів, але тут громада вперлася в бюрократичну колізію.

«У постанові Кабміну вказано, що надавати матеріали аерозйомки мають право підрозділи Збройних сил України. Але постановники не врахували, що в нас третина прикордоння перебуває під контролем Нацгвардії та ДПСУ! А це саме ті три старостинські округи, де була найщільніша забудова. Прикордонники чи гвардійці знімають руйнування на Mavic, але юридичного права надавати ці дані комісії вони просто не мають!»

Очільник громади підкреслює: залучення даних від бійців НГУ та прикордонників значно пришвидшило б процес виплат для людей, які втратили все.

Влада Харківщини та керівництво Золочівської ВА вже звернулися до віцепрем’єра та на Конгресі місцевих та регіональних рад із вимогою внести необхідні зміни до постанови Уряду. У громаді чекають на це рішення, адже від нього залежать долі сотень вимушених переселенців.

Золочівська громада завжди була відома як потужний аграрний край з тисячами гектарів родючих земель. Проте через близькість до кордону місцевий агросектор зазнав нищівного удару: тваринництво тут практично знищене, а збір врожаю перетворився на смертельно небезпечну лотерею.

Найболючнішим ударом стала втрата тваринницької галузі, яка раніше була гордістю всієї Харківської області.

Сільгосппідприємства як "Альфа", "1 Травня", "Вікторія", "Патріот" мали тисячі гектарів землі та племінні ферми. У Світличному була чудова порода корів — росіяни їх там просто перебили, перестріляли. Деяку худобу вигнали й продали, бо не було змоги тримати.

 Сільгосппідприємство в Писарівці до останнього тримало дойну череду, але коли почалися масовані обстріли — продали. Тваринництво в громаді наразі просто відсутнє.

Не менш критична ситуація і з рослинництвом. Якщо торік аграріям вдалося засіяти й прибрати дві третини земель, то цьогоріч тисячі гектарів стиглого хліба так і залишаться гнити в полях.

Ворог застосовує підлу тактику: FPV-дрони цілеспрямовано полюють не стільки за дорогою технікою, скільки за самими механізаторами й водіями, скидаючи боєприпаси поруч із людьми, щоб прогнати їх із полів.

Друга катастрофічна проблема — суцільне мінування транспортних шляхів та полів.

«Комбайн приїжджає прибирати хліб, а назад повертається — дорога вже засипана "сюрпризами": "пелюстками", мінами-пастками, мікроконтейнерами з кульками. Були моменти, коли наші механізатори підривалися. Ми втратили величезний врожай».

Саму сільгосптехніку аграрії — мудрі й згуртовані люди — завчасно вивезли на безпечніші майданчики по всій Харківській області, завозячи її в громаду лише точково під час збору ранніх зернових.

Проте навіть зібране збіжжя вкрай важко врятувати: ворог знищив усі три місцеві АЗС, позбавивши громаду палива, та прицільно спалює фури, які намагаються вивезти зерно. Збіжжя доводиться транспортувати маленькими партіями на власний страх і ризик.

На тлі цієї катастрофи місцеві фермери залишилися без належної державної фінансової дотації.

Торік аграрії отримували підтримку в розмірі 1 000 гривень за гектар. У цьому році є відповідна постанова Кабміну, але через брак коштів фінансування немає. На Квітневому конгресі місцевих та регіональних рад в Ужгороді я піднімав це питання. Для великих господарств у тилу ці гроші, можливо, не такі вагомі. Але для наших прикордонних фермерів можливість компенсувати хоча б частину витрат на паливо чи добрива — це питання виживання. На жаль, підтримки поки немає.

Прикордонна Золочівщина опинилася на передовій безпекових викликів. Відтік мешканців, втрачене житло, знищене тваринництво та заміновані поля — це ціна, яку громада щодня сплачує за близькість до ворожого кордону.

Проте, попри щоденні обстріли, Золочівщина продовжує боротися за своє виживання.

Доля цих територій сьогодні залежить від оперативності урядових рішень: людям потрібні спрощені механізми компенсацій, а аграріям — реальна фінансова допомога, щоб після перемоги місцеве життя змогло знову відновитися.

Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

Читайте також:

Іспит зимою: як малі громади будують енергоавтономність та готуються до можливих блекаутів?