Всі ми втомились: що відбувається з ментальним здоров’ям українців

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 70% дорослих українців упродовж останнього року стикалися з тривогою, депресією або сильним стресом. Водночас лише кожен п’ятий звертався за професійною психологічною допомогою.

За оцінками “WHO 2024 Emergency Appeal: Ukraine”, 52,7% осіб, які потребують психологічної допомоги, демонструють симптоми дистресу, включаючи тривогу (54,1%), депресію (46,8%) та безсоння (12,1%).

Війна приносить із собою численні стресові фактори: втрати близьких, руйнування домівок, евакуація, соціальна ізоляція. Особливо вразливими є діти, переселенці та люди, які пережили травматичні події. Директор центру психічного здоров'я Луганської міськради Микола Овчаренко в інтерв`ю Суспільне.Новини зазначає, що через війну практично до 90% населення нашої країни мають ті чи інші прояви психічних розладів і додає:

“Чи змінилися показники психічного здоров’я в умовах війни? Звичайно. Розповсюдженість психічних розладів серед населення України, серед всіх верств населення — значно збільшилася. Перш за все є така велика група проблем психічного здоров’я як стрес асоційовані розлади. Сюди входять такі поняття як гостра реакція на стрес, різні прояви посттравматичних стресових розладів і дуже велика група афективних, як ми називаємо, розладів — депресії і найбільш розповсюджений прояв депресії — тривога”. 

Найчастіше психологічну допомогу шукають мешканці великих міст, тоді як у менших населених пунктах або сільській місцевості люди рідше мають доступ до фахівців. Серед основних бар’єрів - висока вартість консультацій, нестача кваліфікованих спеціалістів у громадах, а також стигма, пов’язана з темою ментального здоров’я.

Дослідження “MHPSS Needs  Assessment - Ukraine” також показує, що жінки звертаються по психологічну допомогу значно частіше за чоловіків, тоді як останні намагаються впоратися зі стресом самостійно або взагалі ігнорують проблему. Це формує нерівномірність у доступі до підтримки - не лише територіальну, а й гендерну та соціальну.

Різні аспекти впливу війни на ментальне здоров’я

- Страх за себе та близьких

Постійна загроза обстрілів, бомбардувань або авіанальотів створює у людей відчуття небезпеки, яке практично не зникає. Це не просто короткочасний страх, він стає фоновим, постійним, виснажливим. Люди помічають, що не можуть спокійно заснути, їм важко зосередитись на роботі або домашніх справах, а будь-який різкий звук викликає напруження. 

Страх часто концентрується не тільки на власному житті, а й на безпеці близьких - дітей, батьків, друзів. Психологи стверджують, що тривога такого типу може стати хронічною, провокувати фізичні симптоми (підвищений тиск, прискорене серцебиття, м’язову напругу) і впливати на загальний психологічний стан людини.

- Зміни у робочій сфері

Втрати роботи або зміна умов праці - ще один серйозний стресовий фактор. Підприємства руйнуються, компанії скорочують персонал, частина людей змушена переїжджати. Для багатьох це формує відчуття нестабільності і невизначеності, яке підживлює тривогу і почуття безпорадності. Невпевненість у фінансовому стані підвищує ризик депресії і може провокувати панічні атаки.

- Евакуація та втрата дому

Мільйони українців були змушені залишити свої домівки, часто забираючи з собою лише найнеобхідніше. Це не лише втрата фізичного простору, а й руйнування стабільності та рутини, які забезпечували відчуття безпеки. Цей фактор поєднується зі стресом через зміни соціального оточення - нові сусіди, інші школи для дітей, нове місце роботи або відсутність можливостей для працевлаштування взагалі. Як наслідок, чимало людей відчувають депресивний стан, безпорадність і емоційне виснаження, адже кожен день доводиться адаптуватися до нових умов і обмежень.

- Соціальна ізоляція

В умовах війни навіть ті, хто залишився в рідних містах, часто відчувають ізоляцію. Деякі люди намагаються дистанціюватися, щоб не турбувати інших своїми переживаннями, що тільки підсилює самотність. Соціальна ізоляція стає особливо небезпечною для тих, хто живе один або не має підтримки сім’ї. Водночас варто зазначити, що тривала ізоляція може викликати зниження мотивації, порушення сну та фізичні симптоми стресу.

На противагу вищенаведеному переліку українці знаходять різні способи справлятися з емоційними наслідками війни. Чимало краянинів відкривають емоційну підтримку для себе у волонтерських організаціях та спільнотах. Допомагаючи іншим, люди отримують відчуття контролю над ситуацією та можливість бути корисними. 

Психологи відзначають, що активна участь у допомозі іншим зменшує внутрішнє напруження та допомагає відчути сенс у кризових обставинах. Крім того, такі спільноти створюють безпечний простір для обговорення переживань та обміну досвідом, що допомагає зменшити відчуття ізоляції.

Позитивним фактором є й рівень технологічної обізнаності україніців. Наразі отримату психологічну підтримку можна навіть у найбільш віддалених або небезпечних районах. Онлайн-консультації забезпечують анонімність, доступність і регулярність спілкування з фахівцем. Для багатьох це перший досвід пошуку допомоги і дебютна сходинка до стабілізації емоційного стану. Нагадаємо: важливо обирати перевірені сервіси та фахівців із відповідною кваліфікацією, щоб отримувати ефективну підтримку.

Не можна не згадати про техніки самодопомоги - дихальні вправи, медитація, фізична активність. Вони допомагають регулювати рівень стресу і підтримують психічне здоров’я. Прості у виконанні вправи на усвідомлене дихання або короткі прогулянки на свіжому повітрі знижують тривогу та покращують концентрацію. Регулярне спілкування з друзями або родиною, навіть у форматі онлайн, створює відчуття підтримки та нормальності.

Наразі в Україні поступово зростає кількість безкоштовних програм психологічної допомоги. У приклад можна навести «Tell Me» - національну гарячу лінії психологічної підтримки, де цілодобово працюють сертифіковані фахівці. Безкоштовну допомогу також надає «Ла Страда — Україна», Соціальний проєкт “Разом”, Всеукраїнська волонтерська ініціатива “Небайдуже” тощо.

Такі ініціативи дозволяють людям звертатись по допомогу навіть тоді, коли фізично потрапити до психолога неможливо, зокрема через евакуацію, перебування в критичних безпекових умовах або відсутність ресурсів. Важливо не чекати, поки стан стане критичним. При перших ознаках тривоги, стресу чи безсоння варто звертатись до фахівця.

Водночас варто залишатися на зв’язку з родиною, друзями, знайомими. Навіть короткі розмови допомагають відчути підтримку та знижують рівень тривоги. Чим раніше людина отримає емоційну або професійну допомогу, тим швидше зможе відновити внутрішню рівновагу і повернути відчуття контролю над власним життям.

Війна завдає не лише матеріальних, а й глибоких психологічних втрат. Впоратися з її наслідками можна лише через системну підтримку - особисту, професійну та суспільну. Турбота про ментальне здоров’я - не ознака слабкості, а прояв сили і зрілості суспільства, яке навіть у найтемніші часи знаходить у собі ресурси для життя, розвитку і взаємної підтримки.