Як у малому місті Чорткові вирішують великі проблеми? Харизматичний мер і розвиток громади в умовах дефіциту бюджету

Втім,  основу бюджету громади утворюють підприємства Чорткова. Як працює економіка міста в умовах війни? Які найбільші виклики? Чи можливий розвиток громади в умовах дефіциту міського бюджету?

Про це дізнавалися медійники з 10 регіонів України під час престуру, організованого Харківським пресклубом.

Чортків  - місто з характером. Що закрут – то місто демонструє інший темперамент, різні обличчя. В старовинній  частині Чортків романтичний. Тут панує львівська атмосфера. Унікальним є те, що мале за статусом місто, має дивовижну панораму! Мало хто з міст може цим похвалитися!

З висоти  Вигнанської гори  панорама Чорткова подібна до львівської, що відкривається з Високого замку. Чортків як на долоні. Голчасті шпилі Домініканського костелу, в якому бували польські королі, гостроверхі дахи будинків густо червоного та цеглястого кольору…

Місцями Чортків уподібнюється до баварських містечок. Зелені схили, які утворилися через те, що містечко вляглося в глибокій улоговині широкого каньйону річки Серет, надають йому гірського пейзажу. 

А ще Чортків не позбавлений  милого  провінціального шарму, характерного для  малих містечок, а також маркерів радянської спадщини, що дісталася місту у вигляді адмінбудівель на центральній площі міста.

Володимир Шматько, міський голова Чорткова зустрічає нас біля міської ратуші. З натхненням старожила розповідає про майже 100-річну будівлю  міської ради, з майстерністю гіда тримає увагу та дивує фактами.

Мером Чорткова Володимир Шматько став  у 29 років  - у 2015-му. У 24 роки його обрали сільським головою села Біла, що фактично є передмістям Черткова.

Чортківський міський голова -  герой АТО.  Будучи в статусі сільського голови, добровольцем  пішов на фронт, брав  участь у бойових діях, воював  на Луганщині.

Харизматичність мера  б’є за край. Журналісти називають його «шоуменом. За його невимушене спілкування, яскраві презентації-експромти  просто на вулиці  на будь-які теми, що стосуються міста,  за неординарність думок та приголомшуючу відвертість.

Він зізнається, що ухвалює непопулярні рішення, але вони стратегічні і на користь місту, публічно заявляє, що його  не раз провокували на хабарі.

- На першому поверсі міської ради  у нас розміщено ЦНАП з прозорими стінами, - розповідає Володимир Шматько. - Важливо, щоби люди зрозуміли, що комунікація з чиновниками тут також прозора. Тут вже не даси коньяків, цукерок або конвертів, бо тут скрізь  відеокамери і багато людей поруч.

- А коли  до мене приходять в кабінет «домовляться», це мене аж трафляє, 

 

- зізнається Чортківський мер.

Ми побували в тому самому кабінеті міського голови Чорткова. Кабінет – це гучно сказано. Просто порожня кімната. Голі стіни. Лише одинока шафа у кутку. Не при дверях, а чомусь біля вікна.

- У 2021 році  в кабінеті вирішили замінити стару проводку, поміняти старе опалення та побілити стіни. З цього часу тут немає робочого місця, - констатує мер. – Потім почалася війна, і два роки тут був склад військової допомоги. Тут хлопці, що йшли на фронт, отримували амуніцію.

Мер без кабінету. Це креативність чи новаторство?

-  Чи є потреба у робочому місці мера? Можливо і є, - погоджується  Володимир Шматько. -  Мені не потрібний кабінет. Я  спілкуюсь в чатах з працівниками та жителями громади. У нас немає традиційних нарад - щодня чи щотижня. Люди працюють за своїми напрямками, координація відбувається у робочому порядку.

В кабінеті міського голови Чорткова встановлені відеокамери. Ще з тих часів, коли кабінет був робочим.

-  Бо не хотів провокацій з хабарями, - пояснює Володимир Шматько. -  Сім разів мені намагалися всунути гроші.

Жодного разу не вийшло.

Несподівано мер запрошує усіх зайти… до шафи. Двері звичайної шафи розчиняються – насправді це  вхід до невеликої кімнати, де панує творчий безлад. І жодного офіціозу.

-  Це місце, де я можу перезавантажитися, - каже міський голова. - Це «захрестя» створив ще попередній мер. Це була кімната для гостей. Зараз я тут часом працюю.

Міський голова  звертає нашу увагу  на картину, що висить на стіні.

-  На ній усі пам’ятки архітектури Чорткова. Всі ці пам’ятки до сьогодні, слава Богу, збережені! 

- пишається він історією міста.

Чортківський голова зачаровує. Привертає увагу. Справляє враження лідера. Але чи достатньо цього, аби керувати  такою великою громадою? Чи креативний він менеджер? Чи є сучасним управлінцем, здатним ефективно відповідати на виклики, що  гостро постали перед громадою в усіх сферах життя  саме під час війни ?

Одним з таких серйозних викликів для громади є енергетична безпека. В умовах обмеженого міського бюджету цю проблему у Чорткові вирішують завдяки міжнародним грантам та іноземним інвестиціям, які активно залучають.

Тут запроваджують альтернативні джерела енергії.

Завдяки донорам із Швейцарії в Чортківській центральній міській лікарні 2023 року встановили сонячні панелі. Завдяки відновлювальній  енергетиці в лікарні заощадили 11 тисяч кіловат-годин електроенергії, що еквівалентно 75 тисячам гривень, які пішли на розвиток лікарні.

-  Наступний крок – встановлення сонячної електростанції на будівлі Чортківського управління водопровідно-каналізаційного господарства, - розповідає  Володимир Шматько. - Сонячні електростанції встановлять на трьох об’єктах водоканалу. При нинішньому тарифі на електроенергію це дозволить заощадити більше 4 мільйонів гривень та знизити вартість послуг людям.

Проєкт має бути завершеним  до кінця  цього року.

У Чорткові  також здійснили перехід на альтернативні види палива –  біомасу, яка виготовляється шляхом санітарної обрізки дерев, що не порушує зелених масивів.

Реалізують інші важливі для громади проєкти. У центральній міській лікарні після реконструкції відкрили дитяче відділення, яке стала  одним з найкращих на Тернопільщині. Зараз взялися за створення реабілітаційного відділення для поранених військових.

Наймасштабніший проект  – соціально-житловий комплекс на 40 смарт-квартир для ВПО. А також відкриття реабілітаційного центру для дітей з інвалідністю «Дорога життя» в новому приміщенні.

-  Але проблем чимало, визнає мер. - Такі громади, як Чортківська, мають великий виклик через міграцією людей.

За період повномасштабного вторгнення  у Чортківській громаді  з роботи звільнилося 1207 людей з 5700, які працювали офіційно. Це катастрофа для Чорткова  і подібних  малих міст.

Таких проблем немає в обласних центрах. До них навпаки приїжджає релокований великий бізнес з Харкова, Сум, інших міст. Релокація - це не досягнення мерів, а велика біда країни, і виною цьому війна, але громади  в такий спосіб отримують можливість розвитку.

В Чорткові бізнес зменшується.

-  Люди звільняються і виїжджають,  інша частина, в основному, чоловіки продовжують працювати, але працюють нелегально, - пояснює  мер. - На жаль, рішення уряду, яким вручення повісток переклали на власників підприємств, спричинило  катастрофічні наслідки для економіки.

Коли роботодавець не хоче втрачати фахівців, він їх звільняє, втім, вони продовжують працювати на підприємстві, але зарплату отримують у конвертах.

Водночас підприємці подають списки, що  військовозобов’язаних у них немає. Наслідки для Чорткова катастрофічні  – це мінус 4-5 мільйонів  гривень ПДФО, яке надходило від малого і середнього бізнесу. І така тенденція по всій Україні. Це біда малих міст.

Відкриття нових робочих місць  під час війни у Чорткові також стало проблемою.

-  Причин кілька, - зазначає міський голова. – По-перше, фізично немає людей, які будуть працювати.

По-друге, в малих містах немає фахівців, які потрібні релокованому бізнесу. І по-третє, і найголовніше – це відсутність необхідної потужності енергетичної мережі.

Ми активно почали будувати житло,  і цю електроенергію розібрали на будівництво багатоквартирних будинків. І звідси проблема. Залучити бізнес можна, але щоби побудувати лінію електропередач  вартістю 100 мільйонів гривень, немає коштів. В  міському бюджеті немає, і в державному немає. Тому ми не можемо запустити виробництва в індустріальному парку. Тому бізнес їде в Калуш, Коломию, Львів, Тернопіль. А громада в таких умовах має вижити.

Сьогодні в громаді  працює 11 дитячих садочків, утримання яких  обходиться міському бюджету у 52 млн гривень на рік.

-  Це найдорожча послуга з місцевого бюджету, - розповідає  міський голова Володимир Шматько. – З міського бюджету ми компенсуємо 40% вартості харчування дітей в садочках. У грошовому еквіваленті це 7 мільйонів  гривень.

 

Але останнім часом стала доволі поширена така ситуація. Батьки водять дитину в садочок, але жоден з них  не працює офіційно і не сплачує податки, щоби  ми з бюджету могли компенсувати харчування його дитини. Ми хочемо  прибрати цю пільгу для такої категорії мешканців, бо це несправедливо. Працюючих людей в громаді залишилося  лише 4600, і ми з цього обмеженого бюджету ще маємо дотувати  тих, хто ухиляється від податків.

Таким чином у громаді спонукають до офіційного працевлаштування  і сплати податків.

-  Цього року ми запровадили  ще муніципальну доплату  - 10 тисяч гривень сім’ям, в яких вагітна жінка народжує в Чортківському пологовому відділенні, - зазначає міський голова. - В такий спосіб ми хочемо підтримати  не тільки молоді сім’ї, але й працівників пологового відділення. Адже  сьогодні гроші  НСЗУ ходять за пацієнтом, а кількість пологів  у нашому відділенні постійно зменшується. Якщо так триватиме і далі, ми не зможемо його утримувати. Тому ми кажемо: народжуйте у Чорткові, ми доплатимо. Складний механізм, але він чесний.

З початку року  в Чорткові таку муніципальну доплату отримали 23 сім’ї, ще 25 сімей чекають на цю виплату.

На другому поверсі старовинної  ратуші  незабаром з’явиться музей. Мабуть, найбільше доклався до його створення сам мер.

Свого часу  він з другого поверху переселив усіх чиновників в інші кабінети. Тут зруйнували радянське перепланування, зняли шар штукатурки, дійшли  аж до автентичної цегли ще за австрійських часів, замінили комунікації .

Міський голова з гордістю демонструє тритомну історію Чорткова.

-  Історичні матеріали, що містить енциклопедія Чорткова, збирали 12 років, - розповідає він. -Лише на листування з архівами і музеями світу, оцифрування та переклад автор цієї книги витратив десятки тисяч євро. Тут є дані з восьми архівів світу. І переклад з шести мов світу.

Тритомник видали до 500 -річчя Чорткова два роки тому.

Автор цієї унікальної енциклопедії про Чортків - Петро Федоришин, місцевий журналіст, закоханий в місто.

-  У тритомнику  зібрані фантастичні історії, - розповідає мер. - На друк книжок, кожна з яких має 700 сторінок, витратили кілька мільйонів гривень. Їх розіслали по  бібліотеках всього світу.

До відкриття музею в ратуші відновили сходи, що ведуть на годинникову вежу. Древні сходи залишили  автентичними, тільки відреставрували. Під головним годинником Чорткова облаштували оглядовий майданчик. Це буде ще одне місце, звідки відкриватиметься розкішна панорама старовинного Чорткова.

-  Під час вторгнення до нас  з Київщини приїхали Ольга Біленко і Яків Біленко, вона - скульпторка, він -  архітектор, - розповідає Володимир Шматько. -  Вони створили скульптуру найкрутішого, найвідомішого, найпродуктивнішого мера Чорткова Людвіга Носса, при якому був побудований весь унікальний історичний  Чортків, всі пам’ятки архітектури, якими зараз  ми пишаємося.

Музей  планують відкрити 4 вересня цього року. На день міста, коли Чортків отримав Магдебурзьке право.

Читайте також:

За що у Копичинцях дякують Шону Пенну? Як двічі оскароносний актор долучився до відновлення покинутих будинків для вимушених переселенців на Тернопільщині