Фотоколаж заставки програми «Голос громади» з Олександром ГУсаровим
Гість програми «Голос громади» Харківського прес-клубу — начальник Печенізької селищної військової адміністрації Олександр Гусаров.
— Печенізька громада розташована на річці Сіверський Донець, на південь від Вовчанська і Старого Салтова, на захід від Куп’янська, Дворічної і Великого Бурлука. Річка Сіверський Донець ділить територію громади приблизно навпіл — східна частина розташована на лівому березі Сіверського Донця, західна — на правому.
Печенізька селищна територіальна громада Чугуївського району — одна з громад Харківської області, яка значною мірою постраждала від бойових дій. Її частина перебувала під російською окупацією після початку широкомасштабного вторгнення і була повністю визволена в ході Слобожанської наступальної операції у вересні 2022 року.
Зараз Печенізька громада перебуває у відносному тилу, однак чи є вона безпечною, чи вдалося подолати наслідки окупації? Президент України Володимир Зеленський призначив Вас на посаду начальника Печенізької селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області 27 жовтня 2022 року. Відтоді минуло більше року — яким був цей час для Печенізької громади?
— Дякую за запрошення і запитання. Хотів би розпочати з того, що дійсно наша громада була частково окупована: з 12 населених пунктів 9 перебували під російською окупацією (по водорозділу річки Сіверський Дінець). Основний виклик для нас це дійсно війна, як і для всієї України. Зараз на Печеніжчині відносно тихо, але останній обстріл був у нас наприкінці минулого року, це ракетні удари наприкінці листопада. Крайня точка Печенізької громади знаходиться за 36 кілометрів від лінії фронту. Це не надто далеко, ми є тиловою, але все одно прифронтовою громадою. Наразі ситуація стабільна, критична інфраструктура працює.
— Начальники Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін і Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбрашвілі згадували, що найбільшою проблемою у їхніх громадах після деокупації стала кадрова, оскільки значна кількість колишніх представників місцевої влади колаборували з окупантами, а потім втекли разом зі своїми російськими хазяями до росії.
Якою була в цьому плані ситуація у Печенізькій громаді? Наскільки взагалі значною є кількість колаборантів у Печенізькій громаді?
— Я хочу зазначити, що в нашій громаді не така складна ситуація з колаборантами, як в інших прикордонних громадах, але все одно вони були. На відміну від прикордонних громад Харківщини, у нас зберігся той колектив, який працював під час активних бойових дій, був поруч зі мною, я надзвичайно ціную свій колектив. Хочу сказати, що зараз у нас проблем з кадровими питаннями, призначеннями на посади і іншими напрямками немає, у цьому плані ситуацію ми стабілізували.
— Якою є безпекова ситуація у Печенізькій громаді? Чи зачіпають її російські обстріли? Через територію громади доволі тривалий час проходила лінія безпосереднього бойового зіткнення, тривали бойові дії — відповідно, якою є ситуація з мінною безпекою в громаді, бо Харківську область часто називають однією з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами серед деокупованих областей України?
— Робота з розмінування території ведеться постійно. Дійсно, мінна небезпека зберігається достатньо висока. Є ще багато територій, яка є дуже небезпечними. Це і берегова лінія Печенізького водосховища, де вже давно не йдеться про відпочинок і курортні сезони. Залишається постійна небезпека підриву на вибухонебезпечних предметах. Також у нас є проблема з сільськогосподарськими землями, які на сьогодні є забрудненими і нерозмінованими. Ця робота, я думаю, буде тривати в нашій громаді довго, але вже немало зроблено. Критична інфраструктура і всі лінії електромереж розміновані, значну роботу провели військові, дснс, різні гуманітарні місії. Розмінування продовжується і зараз.
У цілому вже розміновано територію населених пунктів, критичну інфраструктуру, утім навколишня територія, поля, лісопосадки залишаються небезпечною. На це ми продовжуємо звертати увагу місцевих мешканців і тих, хто приїжджає на територію громади.
— Скільки взагалі залишилося мешканців у громаді порівняно з ситуацією до широкомасштабного вторгнення? Чи виїжджали вони під час бойових дій часткової окупації громади? Чи повернулися після визволення громади в вересні 2022 року? І якщо можна, то з певною деталізацією по обидва боки Сіверського Дінця: яка ситуація на лівому-правому березі річки?
— До повномасштабного вторгнення у нашій громаді проживало близько 10 тисяч мешканців, значна кількість населення виїхала, але після деокупації і максимально швидкого відновлення люди повернулися. Зараз у Печенізькій громаді 8 тисяч населення. Якщо брати по водорозділу, це близько 50% на 50%. Дещо більше населення на стороні, де знаходиться селище Печеніги. Близько 2 тисяч мешканців громади перебувають закордоном, і в інших регіонах нашої країни. Ми чекаємо на їхнє повернення, одне з найголовніших наших завдань – це повернення людей в нашу громаду для того, щоб вона могла повноцінно існувати і далі відновлюватися. Більшість тих, хто виїхав, перебувають у Європі, за кордоном, не на території країни-агресора.
Детально у відеоматеріалі:
Слідкуйте за нами в месенджерах:
Телеграм: https://t.me/gromada_group
Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз