Як зрозуміти, чи є у вас депресія?

Найбільш вразливі  в цьому плані мешканці звільнених територій, які перебували під російською окупацією, члени родин загиблих і полонених воїнів, вимушено переміщені особи.

За даними ВООЗ, депресією страждає близько 300 млн людей по всьому світі. З метою привернути увагу до цієї проблеми днями світова спільнота відзначила День боротьби з депресією.

В Україні депресія є однією з найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі ЄС. І показники цього захворювання в нашій країні дедалі зростають.

- Депресія - це стан, здебільшого викликаний психотравмуючою або довготривалою стресовою ситуацією, - пояснює  Маріанна Маркова, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри сексології, психотерапії та медичної психології ХНМУ. -  Хронічний стрес виснажує організм, як фізично, так і психічно.

У когось  у відповідь на цей стан формуються депресивні  тривожні розлади. У когось – формується схильність до залежної поведінки. Причому, якщо раніше це були алкоголь або наркотичні речовини, то  зараз ми говоримо  про велику кількість поведінкових соціально-прийнятних  залежностей.

Це залежність від роботи, від читання, перегляду ютюбу, пошуку новин в інтернеті, ігрова залежність. Поштовх до цих занять, які почасти переважать над іншими потребами і шкодять іншим видам діяльності, є досить хворобливим станом, але з усім цим можна з успіхом боротися.

Чим небезпечна  депресія?

Іноді депресія призводить до того, що людина реально не може встати з ліжка. Не може йти на роботу,  не може виконувати її не те, що успішно, як було раніше, а навіть  не може зробити й половини. Депресія – це стан постійної втоми, виснаженості, суму, плаксивості, роздратування, звинувачення себе  або інших.

- Людина втрачає смак життя, - констатує Маріанна Маркова. - Однією з ознак депресії  є  стан ангедонії. Це стан, коли людина не відчуває задоволення навіть від тих речей, дій або подій, які раніше приносили радість. Спорт, хобі, музика, спілкування. Це втрата здатності отримувати  задоволення від життя. Багато хто  при цьому каже: зараз такі часи - війна, звісно, в мене поганий настрій.

За словами, Маріанни Маркової, цей стан небезпечний тим, що багато людей не ідентифікують його, як хворобливий.

-  Дуже  важливо відчути та зрозуміти цю межу, за якою поганий настрій  вже перейшов до хворобливого стану, - наголошує професорка. - Адже всі хвороби розвиваються поступово. Спочатку  людина відчуває поодинокі  напади поганого настрою, потім поганий  настрій превалює в  її емоційному стані. Потім починають розвиватися окремі симптоми  депресивного спектру. А згодом розвивається і безпосередньо депресія, як хвороба.

На думку Маріанни Маркової, сьогодні дуже актуальною є програма збереження ментального  здоров’я «Ти як?», заснована першої леді.

- Це питання слід задавати не тільки близьким,  - зауважує вона. - Головне, поставити це питання собі. Тому що за близьких ми  тривожимося завжди більше, ніж за себе. А турбуватися про себе зараз дуже важливо. Ми  зараз всі  разом і кожен окремо на своєму місці  робимо все, щоби наблизити Перемогу. Потім будемо відновлювати країну. І ми повинні зберегти свої ресурси і сили, щоби мати можливість це зробити, а не стати тягарем  для родини чи держави. Адже для держави – це великі економічні збитки.

- Тому профілактика депресії – це профілактика стратегічних ризиків, -  резюмує лікарка. - Тому треба піклуватися про себе. Обов’язково!  В цьому сенсі дуже важливо мати можливість звернутися до фахівця, якщо ви відчуваєте, що в цьому є потреба.  І не стидатися цього, бо в нашому суспільстві до сих пір проблеми психічного здоров’я, психологічного благополуччя дуже стигматизовані ( від давньогр. στίγμα — тавро, клеймо, соціально-психологічна дискримінація якої-небудь категорії людей – авт.)  і людині навіть самій собі неприємно зізнатися, що вона має проблему зі психічним здоров’ям.

Чому не слід ігнорувати депресію?

-  Ми можемо мати суто соматичні проблеми з шлунково-кишковим трактом, серцево-судинні розлади, м’язові болі тощо, роками ходити по лікарях загальної практики і  не мати жодного результату. Бо лікарі лікують те, що бачать, а генез цих захворювань зовсім інший –депресія, - зазначає професорка. - Це  явище має назви  - соматизація депресії або психосоматичний синдром.

Зараз в рамках програми «Ти як?» проходить навчання великої кількості сімейних лікарів діагностиці і первинному розпізнанню  найпоширеніших психічних проблем.

-  Не для того, щоби  сімейний лікар лікував депресії, - уточнює професорка. - А для того, щоби розпізнати проблему, надати первинну психологічну допомогу  і далі спрямувати пацієнта до відповідного фахівця.

Останнім часом ворожі атаки знову почастішали, наші міста знову не сплять, люди перебувають  у стані  постійного стресу через хронічне безсоння та втому. Часто людина вранці не може підвестися з ліжка. Як відрізнити – людина не може встати з ліжка через втому внаслідок фізичного та емоційного напруження  чи це «скасовує» життя депресія?  

- По-перше, лінощі час від часу – це дуже важливо і корисно, - запевняє  Маріанна Маркова. – Адже чимало світових винаходів людство отримало як раз в результаті лінощів винахідника. Дуже важливо визначити  часовий проміжок, коли ви будете робити «нічого». Робити «нічого» - це профілактика, в тому числі, і депресивних станів.

- Але, коли людина  розумієте, що цей стан дуже впливає на її функціонування, дуже знижує якість життя, коли фізично неможливо встати, і  так  триває тижнями, це сигнал, що треба звернутися до найближчого фахівця, - радить  вона.

А чи можна діагностувати депресію віртуально? Нині у Гуглі з’явилося багато скринінгових психо-діагностичних тестів,  які пропонують визначити психічний стан людини. Чи дійсно можна в такий спосіб ідентифікувати проблему?

- Я не рекомендую це робити, тому що  віртуальний  або абстрактний «лікар» з Гугла не знає особливостей стану людини, людина може  натиснути не на той рядок або  може не захотіти відверто  відповісти на болюче для неї питання, і результат виявляється хибним, як в один, так і в інший бік,  - зазначає докторка медичних наук Маріанна Маркова - Хоча там і вказано, що цими тестами фахівці користуються у  своїй медичній практиці, але вся різниця в тому, що на прийомі лікар безпосередньо бачить пацієнта, і фахівця важко ввести в оману. До того ж, ми не знаємо якості цих тестів. Вважаю, що будь-яку справу мають робити фахівці. Тому замість Гугла слід звернутися до психотерапевта.

Тривожно зараз усім. І - за всіх. За тих, хто на фронті, за тих, хто під постійними обстрілами. За стареньких батьків, які хворіють. За дітей. Як відрізнити тривогу, яка накриває з головою - чи живі  близькі, що на фронті, з тривогою, що є симптомом депресії?

-Тривога – один з найрозповсюдженіших симптомів багатьох психічних станів, - зазначає лікарка. - Але тривога буває різною. Буває, як і лінощі, корисна, така, яку можна пояснити - ситуаційна  тривога. Люди тривожаться перед якимось випробуванням, визначальними подіями в їхньому житті. І це нормально. Стан тривоги – це відповідь на стрес. Це мобілізаційний механізм, аби подолати небезпеку, продовжити рід і жити далі.

- Але, коли тривога стає перманентною, постійною, це дуже виснажує. Чим тривога відрізняється від страху? Тим, що страх – це коли ми знаємо, чого ми боїмося. Тривога – це стан, коли ми боїмося невідомо чого. А тривога за близьких на фронті – це нормальна реакція.

Втім, така реакція так само виснажує. Чоловік, син або брат  знаходяться у самому пеклі війни, і кожної миті  з ними може  щось статися. Як з цим справлятися?

- Потрібно у щось дуже вірити. Генерувати цю віру з середини. Тоді механізм налаштовується на  більш позитивне сприйняття. Це, так званий, плацебо ефект.  – зазначає Маріанна Маркова. -  Якщо це не працює, в такому випадку можливо треба звернутися до фахівця. Але в жодному разі  не призначати  собі ліків самому, користуючись Гуглом. На жаль, ми дуже часто стикаємося з такими випадками. Наслідки такої «самотерапії», як правило, дуже сумні.

В мирний час ми знали, як. Приглянулася  нам вишукана чашка тонкої роботи, і ми її купували. І з задоволенням смакували з неї чай або каву. Диво-дивне, кава у витонченій філіжанці ставала смачніше. Прем’єра в опері? О, це просто чудово!

Війна змінила все. І нас. Ми стали інші. І не знаємо, що з цим робити.

Тепер вихід в оперу  у багатьох вже не ототожнюється з радісним моментом чи  піднесенням, як це було раніше. Тому що, коли ми  сидимо в опері в зручних оксамитових кріслах і серед розкоші слухаємо Моцарта, наші захисники сидять  посеред зими  просто неба в холодних окопах  і чують звуки ракет та вибухи. Нехай Господь збереже їхні життя!

-  Це дійсно велика проблема, - переймається лікарка. - Багато хто з нас зараз знаходиться в стані, так званого, синдрому відстроченого життя. Ми відчуваємо провину, навіть сором за те, що  у нас є тепло, ми живемо  в домівках,  що ми спимо у ліжках і під ковдрою. Це абсолютна норма зараз, бо ми  нормально реагуємо на ненормальні обставини. Але для того, щоби вижити і зберегтися, ми повинні змінити цю реакцію. 

 І шукати інші сенси.

-  Скажімо, придбавши  квиток в ту ж оперу, ми цим самим сплачуємо податки до бюджету, частина коштів яких йде на ЗСУ. Якщо ми не ходитимемо на вистави, бо зараз війна і не до вистав, ми в з часом  емоційно виснажимося і втратимо сили і можливості  допомагати тим, хто на фронті. А нам треба бути сильними. Ми  просто повинні  мати сили, щоби збирати кошти  для тих, хто цього конче потребує – на протез конкретному воїну, донатити  на потреби українського війська тощо.  і це певною мірою нівелюватиме цю провину.

- Сама депресія не пройде, - констатує професорка. - Навіть легка форма психічного розладу, якщо нічого не робити – це завжди  пряма в системі координат. Тобто, хвороба все одно розвиватиметься – повільно або швидко. На жаль, депресія не проходить сама.

Звичайно, бувають короткочасні стани суму, печалі, відчаю. І це природно - варто лише заглянути  у стрічку новин. Але, якщо такий стан триває місяцями, слід  звернутися по допомогу. Насамперед, до лікаря-психотерапевта –  це найперша і головна  стратегія лікування. В багатьох випадках йтиметься про  безмедикаментозне лікування  у супроводі фахівця, який виведе пацієнта з цього стану.

Депресію треба лікувати.

-  Депресія  може стати дуже важкою хворобою, якщо її не лікувати, - попереджає лікарка. - Це серйозний хворобливий стан, який  не лише унеможливлює нормальне функціонування та різко знижує якість життя пацієнта, але й призводить до суїцидів, серцево-судинних та неврологічних розладів.

Читайте також:

Чому на COVID хворіють не легше, а важче ніж у попередні рази?