ЮНЕСКО: страждання Лаокоона. Культурна спадщина, пошкоджена в Україні та Харкові (список)

Неймовірних втрат зазнає Україна втраченими життями та знищеними світами. Думка про те, що люди можуть втрачати незамінні частини своєї історії, лише посилює цю незбагненну трагедію.

Як ідеться в заяві ЮНЕСКО, від початку вторгнення Росії в Україну вперше стали вражатися території, які перебувають під захистом Конвенції про всесвітню спадщину.

Таким чином, сторона, що нападає, порушила цю конвенцію, а також Гаазьку конвенцію 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Експерти ООН, ЮНЕСКО, Світового банку та Європейської комісії оцінили загальну вартість збитків, завданих культурній та туристичній галузям України за два роки від початку повномасштабного вторгнення, у суму майже 3,5 мільярда доларів.

Згідно з даними звіту, на відновлення буде потрібно майже дев'ять мільярдів доларів протягом наступних десяти років. Рік тому збитки оцінювалися у 2,6 млрд доларів. 

Тобто, загальний показник зріс на 40% за рік.

Ця оцінка охоплює загалом 4 779 культурних і туристичних об'єктів, які, за повідомленнями української влади, були пошкоджені.

Найбільше постраждала Харківська область, на яку припало майже 25% задокументованого збитку, далі йдуть Донецька (14,7%) та Одеська (7,6%).

Зрозуміло, «Громада» не може в одній публікації охопити всю інформацію про пошкоджену під час повномасштабного російського вторгнення культурну спадщину України.

Але є обласні центри, які дорогі серцю кожного українця. Це своєрідні «місця сили» нашої історії: Чернігів, Одеса, Харків, Львів.

У Чернігові, центр якого, по суті, цілком - ареал нашої давньої культурно-історичної пам'яті, російськими обстрілами пошкоджено - П'ятницьку церкву, Антонієві печери, Чернігівський обласний академічний музично-драматичний академічний театр імені Т.Г. Шевченка та інші.

Антонієві печери - підземний печерний комплекс на Болдиних горах у Чернігові. Пам'ятка історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній». У 1069 році їх заснували відомий церковний діяч Антоній Печерський і чернігівський князь Святослав Ярославович.

Історичний центр Одеси, нагадаємо, із січня 2023 року занесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

До переліку пошкоджених в Одесі пам’яток наразі внесено:  Одеський художній музей, Одеський археологічний музей, Музей морського флоту, Одеський літературний музей, Церква Святого Миколая, Спасо-Преображенський собор, житловий будинок Чижевича, житловий будинок Соломос.

Засноване в епоху пізнього Середньовіччя, місто Львів з XIII по XX ст. було процвітаючим адміністративним, релігійним і торговим центром. Середньовічне планування міста збереглося до наших днів практично без змін, зокрема, збереглися свідоцтва про різні етнічні громади, які жили тут, а також чудові будівлі в стилі бароко і пізніших стилях. У 1998 році історичний центр Львова було включено до Списку Всесвітньої спадщини.

Вулиця Стрийська, яка постраждала найбільше, - частина «буферної зони», тобто району, за яким організація стежить з такою ж увагою, що і за всесвітньою спадщиною. Найбільший і найприкметніший об'єкт із постраждалих - будинок за проектом архітектора Міхала Риби, що складається з 17 корпусів. Його дах зруйновано, а деякі квартири цілком знищено.

Мер Львова після атаки розкритикував ЮНЕСКО, куди продовжує входити Росія, за те, що санкцій проти Москви не було.

Будівля Державної промисловості (Держпром) - один зі світових зразків авангардної архітектури, зведена 1928 року.

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) внесла Держпром і ще 19 українських пам'яток до списку всесвітньої спадщини, що перебуває в небезпеці, повідомляло Міністерство культури ще 7 вересня 2023 року.

На жаль, пам'ятка конструктивізму першої третини минулого століття харківський Держпром так і не став об'єктом культурної спадщини ЮНЕСКО, хоча питання про це місто порушує ось уже 10 років - із 2014 року. З 2017 року унікальна будівля перебуває в попередньому списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Держпром було пошкоджено внаслідок російської ракетної атаки на центр Харкова 2 січня 2024 року.

ЮНЕСКО було створено як пряму відповідь на руйнування міст після Другої світової війни. Але війни, як ми бачимо, тривають.

Світу дедалі очевидніше, що ЮНЕСКО не в змозі запобігти обстрілам, знищенню і грабежу культурних цінностей під час воєн. Вона може лише документувати злочини проти культурної спадщини, писати протести і допомагати коштами на відновлення.

- В основі таких організацій справді є певне ідеалістичне починання, від якого в людей можуть з'явитися завищені очікування, - коментує для «Громади» культурологиня Марина Макеєва. - Водночас ЮНЕСКО напрацювало механізми, які можуть пом'якшити наслідки воєн: наприклад, є конвенція, яка забороняє незаконне ввезення та вивезення культурних цінностей, або конвенція про захист природи під час війни.

Усі ці механізми - угоди, конвенції, договори, - які сьогодні можуть здатися «провалом», працюють тільки за умови консолідації та угод усередині країн-учасниць цих організацій, зокрема і в ЮНЕСКО.

Ну... Почати варто з того, що сама війна - це злам міжнародних правил і права, гра без усяких правил...

І якщо одна країна, наприклад Росія, порушує ці домовленості, саме це стає проблемою. 

За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації - Виконавчої ради - і стала підписантом низки міжнародних конвенцій.

А Росію, яка знищує українські історичні об'єкти, вперше в історії виключили з Виконавчої ради ЮНЕСКО.

Тому нам складно уявити нову систему міжнародного співробітництва, крім тієї, в якій країни-учасниці разом створюють правила роботи, а потім цим правилам підкоряються.

Далеко не повний список пам'яток культурної спадщини та об'єктів культури, 

пошкоджених російськими військами в Харківській області:

• Православний храм у селі Кам'янка Ізюма – (Харків)
• Успенський собор - Успенський собор - (Харків)
• Будівля Харківського апеляційного суду – (Харків)
• Історичний будинок "Слово" - (Харків)
• Харківський художній музей – (Харків)
• Церква Святої цариці Тамари – (Харків)
• Харківський національний академічний театр опери та балету – (Харків)
• Житловий історичний будинок у Харкові – (Харків)
• Харківська державна наукова бібліотека (Державна наукова бібліотека ім. Короленка) – (Харків)
• Будівля економічного факультету Харківського національного університету – (Харків)
• Будівля колишнього «Палацу Праці» – (Харків)
• Церква святих жінок-мироносиць – (Харків)
• Будівля колишнього центрального лекторію на площі Конституції (Харків)
• Історичний житловий будинок ХІХ століття (Харків)
• Меморіальний комплекс Слави у Харкові – (Харків)
• Пам'ятка архітектури "Будинок колишнього магазину "Люкс" (XIX століття) (Харків)
• Меморіал Голокосту Дробицький Яр (Харків)
• Історичний комплекс будівлі пожежної частини будівлі 1886 р. – (Харків)
• Колишня жіноча гімназія (побудована у 1870-х рр.) – (Харківська обл.)
• Харківська школа № 7 (побудована у 1906-07 рр.) - (Харків)
• Будівля відділу праці та соціального захисту населення Ізюмської міськради (будівля ХІХ ст.) – (Харківська область)
• Будівля НДІ венерології (будівля 1889 р.) – (Харків)
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (побудована 1838 р.) – (Харківська обл.)
• Церква 2000-річчя Різдва Христового у Харкові (побудована у 1999-2001 рр.) – (Харків)
• Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва (збудований у 1906-1907 рр.) – (Харків)
• Свято-Вознесенський собор (Всесвятська церква) в Ізюмі (збудований у 1826 р., добудований у 1902-03 рр.) - (Харківська обл.)
• Хрестовоздвиженська церква (побудована у 1809-23 рр.) – (Харківська обл.)
• Церква Святого Димитрія Солунського – (Харківська область)
• Колишній Палац культури залізничників у Харкові (ЦДНТ Південної залізниці) - (Харків)
• Меморіал жертвам тоталітаризму (збудований у 1991-2000 рр.) – (Харків)
• Харківський обласний палац дітей та юнацтва (ДДТ, збудований у 1851-53 рр.) - (Харків)
• Преображенська церква (побудована у 2011-13 рр.) – (Харків)
• Церква Святого Георгія Побідоносця – (Харків)
• Стрітенська церква у Лісному (побудована у 2018 р.) – (Харківська область)
• Церква Миколи Чудотворця (побудована у 1991-96 рр.) – (Харківська обл.)
• Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди – Сковородинівка – (Харківська область)
• Міський будинок культури – Дергачі (Харківська область)
• Андріївська церква — Харків (Харківська область)
• Свято-Успенська церква — Коробочкіне (Харківська область)
• Будинок культури — Лозова (Харківська область)
• Сядибний будинок (побудований 1832 р.) — Харків (Харківська область)
• Мечеть «Сунна» — Харків (Харківська область)
• Чугуївський будинок культури – м. Чугуїв (Харківська область).
• Будинок культури – Прудянка (Харківська область)
• Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Василенка – (Харків)
• Музична школа (будівля другої половини 19 століття) – Ізюм (Харківська область)
• Пам'ятка архітектури місцевого значення - колишнє Реальне училище будівлі 1882 р. (ліцей № 4) – м. Ізюм (Харківська область)
• Половецькі кам'яні баби (9-13 ст.) – Ізюм (Харківська область)
• Свято-Троїцька церква (побудована 1826 р.) – Мала Комишуваха (Харківська обл.)
• Церква Святого Миколая – Куп'янськ (Харківська область)
• Будинок культури «Залізничник» (збудований у 1926 р.) – Ізюм (Харківська обл.)
• Церква «Нове життя» — Ізюм (Харківська область)
• Історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів» - Верхній Салтів (Харківська область)
• Храм Смоленської ікони Божої Матері — Харків (Харківська область)
• Куп'янський краєзнавчий музей — Куп'янськ (Харківська область)

Читайте також:

«Кремль, як завжди, свої сили переоцінив, а українців - недооцінив...»

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/profile.php?id=100063960576773

https://www.facebook.com/gromada.group.news