Станом на сьогодні Збройними силами України звільнено лише частину Дворічанської громади. Що відбувається на тимчасово окупованій території, яка там гуманітарна ситуація — сказати складно.
Разом з цим звільнена частина громади з моменту деокупації знаходиться під постійними обстрілами російських військ. Громада залишається в зоні активних бойових дій, особливо останнім часом.
Про це, і не тільки, в програмі «Голос громад» говорили з начальницею Дворічанської селищної військової адміністрації Харківської області Галиною Турбабою.
Пані Галина змогла вийти на зв’язок трохи пізніше обумовленого часу, бо Дворічна саме перебувала під обстрілами, тож було складно налагодити зв’язок.
Забігаючи наперед зазначимо, що за попередньою інформацією, в Дворічній загинули двоє цивільних: чоловік та жінка.
Як говорить Галина Турбаба, Дворічна майже вся знищена. Пошкоджені більшість приватних будинків і всі багатоквартирні будинки, яких у селищі налічується 35. Адмінбудівель в дворічній майже не залишилося.
На території звільнених населених пунктів на сьогодні відсутнє електро- та газопостачання, зв’язок.
Але тут живуть люди — приблизно третина від загального числа жителів громади залишилася вдома. Переважно це люди похилого віку, але й сім’ї з дітьми. В самій Дворічній їх дуже мало, а по навколишніх селах, де трохи тихіше, жителів залишилося багато. Військова адміністрація налаштована їм усіляко допомагати.
Люди, в яких зруйноване житло, живуть у підвалах. Їм намагаються допомагати: надають буржуйки, генератори, постільну білизну тощо.
Але коли відбуваються обстріли, дехто з жителів вирішує виїжджати. Тож їм допомагають з евакуацією.
Гуманітарна допомога до Дворічанської селищної територіальної громади надходить від Харківської ОВА, від Куп’янської районної військової адміністрації, від Товариства Червоного Хреста. Її розподіляють по всіх деокупованих населених пунктах, її отримує кожен двір.
Принаймні два рази на місяць люди гуманітарну допомогу отримують.
Але є проблема: гуманітарна «не доїжджає» до самої Дворічної, її доводиться забирати чи в Шевченковому, чи в Куп’янську. Це робилося єдиним можливим способом — транспортним засобом місцевого комунального підприємства. Але два тижні тому до КП «прилетіло», і КАМаз-рятувальник був значно пошкоджений. Сьогодні його ремонтують, але це вкрай складно.
Приїздять у громаду і волонтери, але переважно в села, де «тихіше». І саме волонтерам замовляють зараз сірники, ліхтарики, свічки.
Одне село громади, яке звільнене ЗСУ, але знаходиться за зруйнованим мостом, майже повністю знищене. Звідти виїхали майже всі жителі.
Що стосується окупованої час тини громади, то, за словами начальниці селищної військової адміністрації, з кращих будинків окупанти людей виселяють. У сільгоспвиробників техніку всю забирають, так само як і в цивільних.
Такі відомості надходять від жителів окупованих сіл, — інколи вони виходять на зв’язок із родичами та розповідають про життя за лінією фронту.
- Є відомості, що людей примушували виїжджати, вивозили автобусами, і їхня подальша доля нам невідома, — говорить пані Галина.
Страждає також і природа. Зокрема, Національний природний парк «Дворічанський» зазнав значних ушкоджень. Дерева як покошені, територія вся в уламках снарядів і ракет, багато територій заміновано. Узагалі складно сказати, яка там ситуація насправді.
Детальніше — у відео:
