Ксенина отара: війна, вівці, філософія (ВІДЕО)

Ксенина отара: війна, вівці, філософія (ВІДЕО) на порталі Gromada Group
Скріншот з відео

Якщо вас назвали бараном - пишайтеся. Вівці дуже розумні, товариські та емпатійні істоти. Так вважає Ксенія - героїня нашої розповіді.

Це історія про уміння не тільки вистояти в неймовірно тяжких умовах війни, а й знайти в собі сили турбуватися про інших: людей та тварин. 

 

Під час війни багато мешканців Харківщини змушені були покинути свої господарства, через що багато тварин залишилося без догляду. Це важке рішення довелося прийняти і родині , яка тримала вдома отару з 30 овець. Вони залишили їх на короткий догляд своїм сусідам. Найохочіше за це завдання взялася 18-тирічна Ксенія. Я провів з нею день і почув її розповідь про початок війни, поспостерігав за доглядом за цими тваринами та дізнався про них багато цікавого. Цей фільм-інтерв'ю про те, як часом у найтемніші часи люди знаходять наснагу у найбільш неочікуваних речах. 

 

 

Ксенія – живе у селищі Харківської області, навчається у Харківському національному університеті імені Каразіна на філософському факультеті.

Дівчина пригадує, що, коли розпочалося повномаштабне російське вторгнення, сусіди просто віддали її родині ключі і сказали:

 

Ми їдемо, робіть з вівцями, що хочете: хоч випускайте, хоч продавайте, хоч ріжте". 

 

Останнє ми точно виключили, тож треба було турбуватися про наших нових підопічних", - розповідає Ксенія.

 

Вона згадує про перше знайомство з волохатими сусідами. Ті спочатку були налаштовані войовниче, але скоро зрозуміли, що ті, хто їх годують, точно друзі.

 

 

А далі була воєнна весна і поповнення в овечій сім'ї, тож довелося багато чому вчитися і, зокрема, облаштовувати пологовий будинок та дитячі ясла для новонароджених ягнят. 

 

 

Але і самі вівці багато чому вчать людей, які ними опікуються. 

 

Вони дуже дружні, турбуються одне про одного, підтримують, - підкреслює Ксенія. Коли хтось із овечок потрапляє до "пологового будинку" інші весь час підходять до вікна і заглядають, турбуються"

 

Дівчина розповідає, що продають або віддають овечок тільки тим, хто хоче облаштувати власну ферму. 

З приємністю згадує, як до них приїхав військовий та  його батько. До них поїхала ціла овеча сім'я - так батько вирішив реалізувати мрію сина про власну овечу ферму.

 

Більше філософсько-овечих історій у відео.

 

 

 

 

 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах!

 

Телеграм   Фейсбук   Фейсбук   Інстаграм 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту