За вікном

Валентина через вікно весь час спостерігала за дорогою, якою їхали російські окупанти. Вона бачила всі злодіяння російських військових, скоєних у селищі: «Грабували дачі. Волокли все поспіль. Забирали дитячі кросівки, ручки... А те, що вкрасти не могли, прострілювали або проштрикували. У нас був у біологічному кабінеті мультимедійний комплекс, дошка. Так вони її не взяли, а попроштрикували, попрострілювали». Було страшно. Всі боялися, особливо за дітей. Вперше, як росіяни прийшли, одразу почали відбирати у місцевих машини. Ну, були ж добрі люди, які здавалили, розповідають Драгункіни. Російський командир з помічником заявив, що якщо машина за годину не стоятиме в них, з дітьми буде біда. Також рашисти знущалися з людей, катували АТОвців... Не витримавши життя в окупації, чоловіки родини таємно перейшли через Печенізьку дамбу та вступили до лав ЗСУ. Павло Одерій, зять Валентини та Василя, трагічно загинув, захищаючи Україну. Без батька залишилося троє дітей. Син Олександр і досі боронить країну…

__________________________________________________

Фільм створено Харківським прес-клубом в межах проєкту «Харківщина: зруйнована, але незламна» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government”.

___________________________________________________

Наші сторінки у соцмережах:

Сайт: https://pressclub.com.ua/

Фейсбук: https://www.facebook.com/pressclubKharkiv

Інстаграм циклу фільмів СЛІДИ/SCARS: https://www.instagram.com/scars_2023/

Ютуб-канал англомовної версії проєкту: https://www.youtube.com/@Scars2023