Мав прийти у відпустку, а повернувся на щиті... На Харківщині загинув Захисник з Нововодолазької громади
Війна | | 446 | 5 хв читання | Автор: Тетяна Буряковська
Скорботна звістка з війська знову надійшла до Нововодолажчини: 29 серпня 2025 року під час виконання службового завдання поблизу населеного пункту Руська Лозова Харківського району Харківської області обірвалося життя жителя Нової Водолаги, мужнього воїна і справжнього патріота України Олександра Васильовича Штепованого, 13.11.1976 року народження.
Про це повідомив нововодолазький селищний голова Олександр Єсін.
Олександр Штепований був старшим солдатом 92-ї бригади, старшим майстром групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону Збройних Сил України. Його бойовий шлях розпочався у перші дні повномасштабного вторгнення та пролягав нелегкими стежками гарячих точок Донбасу та рідної Харківщини, у звільненні якої він брав участь.
Олександр закінчив Нововодолазьку школу №2, мав багато друзів, був працьовитою та чуйною людиною з великим серцем, дуже любив життя. Багато років віддав підприємницькій справі, мав сімейний бізнес – магазин зоотоварів «Золота рибка», щиро і з любов’ю допомагав нововодолажчанам лікувати та доглядати за домашніми улюбленцями. А сам у вільний час любив рибалити, відновити сили та енергію на природі, біля водойми.
Для рідних Олександр був надією й опорою, для друзів — вірним товаришем, для побратимів — братом, на якого завжди можна було покластися. Він був доброю, відкритою людиною, завжди усміхнений і привітний. Таким же щедрим на добро він був і у своїй родині. Огортав турботою своїх найрідніших – дружину, доньку та маленьку трирічну онучку, яка так чекала дідуся з кіндером та шоколадкою у відпустку 1 вересня. Не судилося… Передчасно і так несподівано безжальна смерть забрала його у рідних, перекреслила назавжди всі мрії та сподівання.
До останнього подиху старший солдат Олександр Штепований залишався вірним присязі та своєму народу. Його життя — це приклад мужності, любові до рідної землі та жертовності заради майбутнього наших дітей. Ми низько схиляємо голови у скорботі й розділяємо біль непоправної втрати з родиною та близькими. Пам’ять про Олександра назавжди житиме у серцях усіх, хто його знав і кому він дарував тепло своєї душі, а його бойовий шлях стане частиною величної історії, що веде до Перемоги, на яку ми всі так чекаємо.
Вічна слава Герою!
Слідкуйте за нами в соціальних мережах:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз