Позивний «Масік»: як воює пілотеса важкого ударного дрона родом із Харкова

До повномасштабного вторгнення росії Марія жила у Харкові й навчалася на комп’ютерного інженера. 

Попри те, що опанувала три мови програмування — C++, Python і JavaScript — програмування їй не подобалося. Вона не бачила себе у цій сфері, але продовжувала навчання.

Служба у Збройних Сил України стала для неї природним рішенням, адже приклад їй подав батько — він мобілізувався в перший день війни та два роки прослужив у піхоті, поки не отримав поранення. Його досвід і самопожертва надихнули її на вступ до війська. Попри хвилювання за доньку, батько прийняв її вибір.

Нині «Масік» — другий пілот важкого ударного дрона у складі 60-ї окремої механізованої бригади. Робота фізично виснажлива: доводиться працювати з важкими боєприпасами, налаштовувати бомби й ремонтувати дрони. Проте вона не відчуває себе слабшою за чоловіків — побратими сприймають її як рівноправного бійця.

Фізичну форму вона підтримує не завдяки спортзалу, а завдяки самій роботі — постійне перенесення вантажів і виїзди на позиції тримають її у тонусі. Тренування проходять на полігоні: там вони відпрацьовують точне бомбометання, ремонт дронів у складних умовах, а також виконання завдань із зав’язаними очима для розвитку автоматичних рефлексів.

Її мрія — розробити дрони для евакуації поранених з поля бою. Вона хоче, щоб ці технології допомагали рятувати життя без ризику для військових медиків. Війна — це постійний стрес. Однак Маша навчилася тримати баланс: під час місій вона свідомо перемикається у захисний режим і сприймає все як гру. Це допомагає їй не боятися. Лише повернувшись у спокійне середовище, вона дозволяє собі прожити реальність.

Після війни її головна мрія — сім’я. Вона хоче дитину і кар’єру, яка дійсно буде її надихати. Проте в одному вона впевнена: залишиться в Україні. Її майбутнє тут, на землі, яку вона захищає.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

Телеграм Фейсбук Інстаграм