Українські жінки на фронті: їх мотивація, боротьба зі стереотипами та неймовірні історії

Станом на вересень 2024 року, у ЗСУ налічується 68 тисяч жінок, з яких 48 тисяч є військовослужбовицями, а 5 тисяч - несуть службу в зоні бойових дій. Про це доповіла державна секретарка Міністерства оборони України Людмила Дараган на міжнародному семінарі з питань гендерної рівності у рамках щорічного Рішельє-форуму публічної служби, додавши: 

«Сьогодні жінки всюди — тримають тил, працюють на важких посадах, воюють в лавах ЗСУ. Вони доводять, що оцінювати людей потрібно за їхніми можливостями, ефективністю та розумом, а не за статтю».

Протягом останніх років вдалося запровадити низку позитивних змін у гендерній політиці Міноборони. Мова йде про:  

• скасування обмежень для доступу військовослужбовиць до всіх посад: жінка в Україні може бути водійкою, гранатометницею, заступницею командира (командирки) розвідгрупи, кулеметницею, снайперкою тощо;

• зняття вікових умов на проходження контрактної військової служби українками;

• відкриття  для жінок можливості здобувати відповідну освіту на всіх рівнях: від ліцеїв до академій;

• врахування аспектів рівноправності під час розробки нормативно-правових актів МОУ із залученням гендерних експертиз;

• реалізація роботи над матеріально-технічним забезпеченням військовослужбовиць, що охоплюють створення нових зразків військової форми та засобів індивідуального захисту з урахуванням антропометричних даних;

• введення функції позаштатного працівника з гендерних питань у систему Міноборони та ЗСУ (наразі працюють 81 позаштатних та 74 – на громадських засадах) тощо. 

Причини та мотивація

Багато жінок приєднуються до військової справи через патріотизм і бажання захистити країну від агресора. Війна, що почалася в 2014 році, стала поворотним моментом, коли українки побачили, що їхні можливості можуть бути корисними не тільки в тилу, а й на фронті.

Втрата близьких, знищення домівок та невизначеність майбутнього перетворилися на сильні мотиви для багатьох жінок взяти зброю до рук. Іншими приводами є бажання зруйнувати стереотипи та відстояти своє право бути повноцінними учасницями бойових дій.

Ще одна важлива причина – це почуття обов'язку. Багато жінок, які мали досвід роботи в медичній сфері, технічній галузі, психології або волонтерстві, зрозуміли, що їхні навички можуть рятувати життя на полі бою. Вони вирішили долучитися до лав ЗСУ як медикині, операторки дронів, гранатометниці та навіть снайперки.

Бар'єри на шляху до військової професії

Попри відповідні зміни у військовій справі, жінки продовжують стикатися з численними перешкодами. Одними із головних бар’єрів є гендерні стереотипи. Зокрема мова йде про вираз: “Військова служба — це справа чоловіків”. 

Утім активна участь жінок у бойових діях та підтримка рівноправності на державному рівні позитивно впливають на суспільне уявлення про жіночу роль у відповідній сфері.

“Якщо у 2018 р. рівноправність жінок і чоловіків в армії підтримувало 53 % українців, то нині ця цифра зросла до 80 %”, - повідомила заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Світлана Чуніхіна на тогорічному круглому столі на тему «Війна. Жінки у війську: Чи є слабкості у сильних?» у Military Media Center.

Також бар`єрами слугують практичні проблеми, такі як недостатнє врахування жіночих потреб у військовій сфері. У приклад можна навести нестачу спеціального спорядження та одягу, розрахованого на дівочу фізіологію, або ж неможливість створювати належні умови для підтримки жіночої гігієни на передовій.

Нагадаємо, що в грудні 2023 року Міноборони сертифікувало перший бронежилет для військовослужбовиць. Він мав певні структурні особливості: вигнута бронеплита, звужені плечі, розширений низ. Опісля відповідну ініціативу підхопили різноманітні українські компанії, зокрема «Українська броня»,  «Темп – 3000» тощо. 

Кар'єрне зростання також може стати викликом для жінок у ЗСУ. Хоча законодавство дозволяє займати будь-які військові посади, на практиці їм доводиться докладати більше зусиль, щоб здобути повагу колег і досягти бажаних успіху. 

“Наразі у Збройних Силах України лише 9 % офіцерських посад обіймають жінки, і лише три жінки мають генеральське звання”, - заявила на спеціальній події Українського жіночого конгресу, присвяченій дієвій участі жінок у процесах безпеки та оборони, заступниця голови Верховної Ради України  IX скликання Олена Кондратюк. 

Історії героїнь

Україна багата на героїчні жіночі постаті, які стали символами незламності. Однією з таких є волонтерка-парамедикиня Юлія «Тайра» Паєвська. Жінка - командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю.

З 2014 року вона відправилась на Донбас. За час своєї служби врятувала десятки життів, надаючи першу допомогу прямо під обстрілами. 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя вона потрапила у російський полон. Три місяці ворог тримав Юлію у страшних умовах, піддаючи моральним та фізичним знущанням.

Після звільнення українку було нагороджено відзнакою Президента «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», орденом «Народний Герой України», медалями «За сприяння Збройним Силам України» та «Захиснику Вітчизни», нагрудними знаками «Знак пошани» та «За заслуги перед Збройними Силами України». А ще Юлія отримала премію Держсекретаря США «Найхоробріша жінка світу» 2023 року та увійшла до проєкту ВВС "100 жінок" у 2022 році.

Також не можна оминути роль жінок, які працюють на штабних посадах, зокрема кулеметницю 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців - Оксану Рубаняк на позивний Ксена.

З початку повномасштабного вторгнення росії 19-річна дівчина записалася в одне з добровольчих формувань Івано-Франківська для патрулювання. Вже в травні Ксена приєдналася до 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Її посада: кулеметниця.

Через пів року військовослужбовиці надали звання старшого солдата. Оксана за період служби встигла і отримати диплом з відзнакою Івано-Франківського фахового коледжу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, і видати збірку віршів "Назустріч смерті". 

Цьогоріч дівчина увійшла до рейтингу «УП 100. Сила жінок» за версією Української правди та «30 до 30: майбутні лідери» від «Forbes». Ксена нагороджена відзнакою "За честь і звитягу".

Зміни та перспективи

Жіноча наполегливість, професіоналізм та сміливість змінюють уявлення про військову справу, руйнуючи стереотипи та сприяючи рівності. З кожним днем ​​усе більше українок обирають шлях захисниці, доводячи, що сила нації — у її єдності.

Ексміністр оборони України Резніков Олексій на початку 2024 року повідомляв наступні статистичні дані: «Сьогодні Україна має потужний показник по кількості жінок у Збройних Силах навіть серед країн-членів НАТО. Частка військовослужбовиць в арміях країн – членів НАТО коливається від 0,3 % до 20 %. У США цей показник становить 17 %, у Сполученому Королівстві – 11 %, у Польщі – 7 %, у Данії – 8 %, у Естонії – 10 %. У лавах ЗСУ – 9 % жінок».

Жінки у військовій справі сьогодні — це символ незламності, патріотизму та відданості країні. Вони захищають Батьківщину та формують новий образ українського суспільства, де рівність стає не просто гаслом, а реальністю.