Мер Городні: передбачив децентралізацію 20 років тому, першим у Харкові виголосив слово “префект”. Що думає зараз?

Про це заявив голова Городнянської міської громади Андрій Богдан ведучому — Олександру Швецю в ефірі програми «Голос громади» (спільний проєкт Харківського прес-клубу та мережі місцевих медіа «Громада Груп»).

Складно назвати реформу децентралізації модною новинкою, коли займаєшся її академічною та практичною базою майже два десятиліття.

Для Андрія Богдана цей шлях розпочався задовго до перших офіційних законодавчих ініціатив. Ще у 2006 році, будучи слухачем Національної академії державного управління при Президентові України у Харкові, він обрав децентралізацію ключовою темою своєї магістерської роботи.

Тоді, у середині 2000-х, ідея кардинального перерозподілу повноважень та фінансів від центру до місцевих громад здавалася багатьом чиновникам утопічною. Спікер згадує з посмішкою, як під час захисту дипломної роботи на державному іспиті виголосив тоді ще чуже для українського адміністрування слово «префект».

Викладачі та члени комісії були щиро здивовані такою термінологією. У 2012 році в газеті «Голос України» вийшла його концептуальна стаття — за кілька років до того, як децентралізація стала ключовим державним трендом.

Майже все, про що писалося тоді в теорії, з часом стало практикою, хоча сама реформа й донині залишається незавершеним проєктом.

Оцінюючи шлях, пройдений за останні дев'ять років, Андрій Богдан бачить у реформі як величезний стратегічний прорив, так і болючі недоопрацювання, що проявилися під впливом пандемії та повномасштабної війни.

• Європейська модель розвитку: децентралізація виправдала себе на 100%, ставши цивілізованою практикою, на якій будувалися сильні держави.

   

• Перевірка кризою: сформована структура громад вистояла в екстремальних умовах — під час ковіду, а згодом і в дні російської окупації та прикордонних обстрілів.

   

• Горизонтальні зв'язки: у критичні моменти найефективніше спрацювала взаємовиручка між самими громадами та здатність ухвалювати рішення на місцях без озирання на «верхи».

Єдині базові стандарти: держава повинна повністю та однаково фінансувати делеговані повноваження (медицину, освіту, безпеку) по всій країні, а не перекладати їхнє забезпечення на фінансово ослаблені місцеві бюджети.

Ліквідація зайвих ланок: у країні має чітко діяти трирівнева система управління: Кабмін — область — громада. Районні адміністрації та районні ради у нинішньому вигляді перетворилися на проміжних посередників, які дублюють функції та забирають час.

Збереження присутності держави на місцях: неможливо допускати закриття податкових інспекцій, служб соцзахисту та пенсійних відділень у невеликих центрах. Згортання цих структур на користь обласних центрів викликає логічне обурення у жителів.

Бюрократичне розвантаження: необхідний перегляд жорстких порогів для тендерних закупівель. Постійні дрібні процедури вимагають роздутого штату фахівців і величезних часових витрат, що критично гальмує роботу в умовах воєнного часу.

Читайте також:

Обличчя, що дивляться в душу: чому графіка Пйотра Луцяна — це більше, ніж виставка

"Громада" — незалежне медіа про події та процеси, які формують сьогоднішню реальність. Ми публікуємо перевірені новини, репортажі та аналіз без шуму та маніпуляцій — щоб допомагати читачеві розбиратися у складному.