Фото: взято з відкритих джерел
Проблеми міста Ізюм під час війни
Нажаль, у кожному місті є свої зовнішні та внутрішні проблеми, місто Ізюм – не виняток.
По-перше, місто знаходиться дуже близько до лінії фронту, тому бойової дії тут гарячіші, аніж у інших містах. Ізюм не припиняють обстрілювати ворожі шахеди, дрони, БПЛА, КАБИ.
Ось як характеризує сучасну ситуацію місцева жителька Лілія Ханіна, яка під час окупації виїжджала з міста з донькою Євою. Зараз дівчинці дев'ять років і вона навчається у третьому класі.
"Ходимо у «художку», а також ходимо у «Мирне небо» (благодійний фонд — ред.) на заняття, аби вона поспілкувалася з однолітками, з дітками, бо онлайн-навчання — то таке. Тут у них малювання, дизайн, є також математика, англійська, українська мова. Дуже наближається (фронт — ред.). Раніше було не так гучно. Або раніше, може, просто КАБи не літали, а були тільки дрони", — розповіла Ханіна.
Фото: suspilne-media
Фото: glavcom
Фото: ukrainer
Ізюм зруйновано більше ніж на 20%. Окупанти зруйнували все, що було : житлові будинки, магазини, пошту, школи, навіть річку Сіверський Донець закидали снарядами. З тих пір про це річку ходять страшні легенди, наче вона замінована (що може бути правдою). Друга легенда про те, що там плавають трупи і купатися тепер не можна. Також стало небезпечно і у лісах, бо вони заміновані. А скільки було випадків, коли люди ходили по гриби та ягоди і підривалися! Нескінченна кількість.
Фото: city -izyum
Фото: city -izyum
Фото: city -izyum
Друга проблема- відсутність робочих місць у місті. Всі вакансії, що є, вже зайняті, а більше працювати немає де. Тому всі люди виїжджають з міста у пошуках кращого життя.
Також друга причина відсутності роботи в Ізюмі – війна, бо зруйнована інфраструктура, тому робочих місць майже немає. Шкіл також немає, щоб діти вчилися, тому діти вчаться дистанційно або у рідному місті, або виїхали за кордон.
Прикладом може слугувати історія нашої родички. Вона з сім'єю усе життя прожила в Ізюмі, у неї тут було все: дім, робота, життя. Але прийшли окупанти та зруйнували все, тому вони були вимушені евакуюватися з міста. Вони виїхали у Бельгію, зараз їм дуже тяжко, бо за квартиру платити дорого і за все інше також, роботу ледве знайшли і до того ж мовний бар'єр дуже заважає. У Бельгії мова нідерландська, дуже складна, ніяк не дається нашим родичам, але вони вимушені там лишатися, бо в Ізюмі не є безпечно.
Фото: city -izyum
Фото: city -izyum
Фото: city -izyum
Третя проблема міста в тому, що у ньому немає відродження, воно зупинилося у своєму часі: як зруйнували його окупанти, так воно й стоїть. Є навіть такі будинки, що вже зеленим мохом поросли, міст через річку Сіверський Донець не відновлено, а щоб доїхати до центру міста, треба переїхати пантонний, дерев'яний міст з колодами, які хитаються. Це досить страшно, адже уявіть: міст хитається, автобус трясе, річка внизу хлюпоче і це все є на висоті (міст над річкою проходить)! Це жах реальний!
А як люди пішки ходять через цей міст, навіть уявити страшно! Там колоди ці тримаються на одному чесному слові, автобус буксує об них. А ще дуже старі автобуси, взимку в них холодно, а влітку дуже жарко, їх дуже трясе на дорогах Ізюма, які також погані, дуже багато ям, вибоїн, тощо.
Фото: city -izyum
Фото: city -izyum
Фото: city -izyum
Ще є дуже багато проблем в Ізюмі, але їх можна вирішити, тільки треба, щоб закінчилася війна!
Читайте також:
Чотири роки великої війни Киїнської громади: від розбитих хат до власної сонячної енергії
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз