Чи доцільно критикувати владу під час війни? Яка думка українців?
Аналітика | | 2,657 | Автор: Наталя Меркулова

Карикатура Олександра Сидоренка.
Скільки списів вже зламано на цю тему під час дискусій у вузьких колах та приватних розмовах. Одні вважають, що на період війни не можна критикувати дії влади, щоб не розхитувати ситуацію. Інші вважають, що важливо зберігати можливість критикувати, щоб помилки були виправлені та враховані на майбутнє. А що думають з приводу цього не сусіди чи колеги, а українці в цілому? Київський міжнародний інститут соціології опублікував результати опитування.
За критику влади
– 90% українців
Як показало дослідження, 90% українців вважає, що критикувати владу під час війни можна. Більше того, порівняно з минулим роком цей показник зріс. У 2024 році так думав 81% опитаних.
Деякі люди вважають, що на період війни не можна критикувати дії влади, щоб не розхитувати ситуацію. Інші вважають, що важливо зберігати можливість критикувати, щоб можливі помилки були виправлені та враховані на майбутнє. А з якою з цих думок Ви погоджуєтеся в більшій мірі?

І лише 8% українців вважають, що владу взагалі не можна критикувати. Частка тих, хто так думає, за рік зменшилася чи не удвічі. У 2024 року проти будь-якої критики влади було 13%.
Соціологів цікавило якої критики прагнуть українці - більш жорсткої, безкомпромісної критики чи скоріше схиляються до конструктивної критики окремих дій влади. А можливо взагалі категорично проти жодної критики?
Більшість респондентів - 58% вважають, що критика має бути «виваженою і конструктивною, щоб не розхитувати ситуацію в країні». У 2024 році так вважали 50%.
-На жорсткій і безкомпромісній критиці наполягає – 32%. Порівняно з 2024 роком частка тих, хто наполягає на жорсткій критиці не змінилася, а частка тих, хто наполягає на конструктивній критиці – зросла, коментують соціологи.
Як українці сприймають боротьбу
з корупцією?
КМІС регулярно ставить запитання про сприйняття українцями проблеми корупції в країні. З жовтня 2025 року були оприлюднені результати опитування, згідно з якими 71% українців вважають, що з початку повномасштабної війни рівень корупції зріс.
У ЗМІ регулярно з’являлася інформація про корупційні розслідування, затримання, арешти тощо. Для Вас особисто, це скоріше свідчення, що…

Цій думці сприяє інтенсивне висвітлення в медіа діяльності правоохоронних органів та журналістських розслідувань. Одні це сприймають, як свідчення про серйозні спроби боротьби з корупцією. Інші, як чергові факти тотальної, практично безнадійної просякнутості українського суспільства корупцією.
На початок жовтня 2025 року, 56% українців вважають, що в Україні є дійсно спроби боротися з корупцією. Водночас частка тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою – 40%.
У 2024 році між тими, хто вважає Україну безнадійно корумпованою і тими, хто бачить спроби боротися з корупцією був паритет думок – 47% і 48%.
Найбільше українців вважали, що дійсно є спроби боротися з корупцією, було у 2023 році – 59%. І найменша за три роки досліджень кількість українців, які вважали, що Україна безнадійно корумпована – 36%.
Тобто між 2024 і 2025 роками сприйняття покращилося, хоча показники лишаються трохи гіршими за показники 2023 року.
Як ставляться до критики влади ті, хто оптимістично
і песимістично сприймає боротьбу з корупцією в Україні?
Серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, на жорстокій та безкомпромісній критиці влади наполягає 45%, бо вважають, що лише так можна тиснути на владу для виправлення помилок.
Водночас майже така ж кількість – 46% українців вважають, що не можна допускати жодної критики дій влади, тому що зараз важливіше не розхитувати ситуацію в суспільстві.
Серед тих, хто бачить реальні спроби боротьби з корупцією, 67% за критику окремих можливо невдалих рішень влади, проте критика має бути виваженою і конструктивною, щоби не розхитувати ситуацію в країні.
Водночас 23% вважають, що критика має бути жорсткою та безкомпромісною.
Як впливає сприйняття корупції та критики влади
на ставлення до втрат територій?
Ті, хто вважають Україну безнадійно корумпованою, у більшій мірі готові до територіальних втрат. Зокрема, серед них 34% готові до офіційного визнання окремих територій частиною росії, 25% готові передати під контроль росії неокуповані території –Херсон, Запоріжжя тощо.
Водночас серед цієї ж категорії опитаних - 61% категорично проти територіальних втрат.
Серед тих, хто бачить спроби боротьби з корупцією, 70% категорично проти територіальних втрат. І 22% готові визнати українські території за росією.
Серед українців, які проти критики влади або за конструктивну критику категорично проти територіальних втрат - 72%, водночас 20% можуть прийняти окупацію територій України.
Цікаво, що серед тих, хто за жорстку і безкомпромісну критику влади лише 53% категорично проти територіальних втрат і 38% можуть прийняти окупацію територій України країною-агресоркою.
Україна – країна,
яка бореться з корупцією
- Як показують наші результати, наратив про «безнадійно корумповану Україну» пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які, навіть найважчі, умови для завершення війни, - коментує Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС. - Ті, хто вірять у такий наратив, значно менше оптимістично оцінюють майбутнє України. Вістря інформаційної війни – це розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію, бо це зменшує мотивацію населення йти до війська, а також зменшує підтримку України серед країн-донорів. І це додає негативу до сприйняття України як тотально корумпованої. Тобто поширення і вкорінення серед української громадськості такого наративу серйозно підриває національну безпеку.
Дуже зручно, хоча для цього є підстави, перевести стрілки на владу і покласти на неї всю відповідальність, оскільки з точки зору пересічного громадянина немає видатних успіхів за короткий період у боротьбі з корупцією. Проте це буде популістським і безвідповідальним підходом, оскільки довгострокова розбудова інституцій та довгострокова стратегія зменшення корупції є справою всього суспільства – від чиновників у владних кабінетах до пересічних громадян.
Читайте також:
"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.
Наша місія – просувати демократичні цінності, відповідальну журналістику та права людини.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз