Чи виграє Польща від блокування кордону? Що і хто може зупинити ескалацію конфлікту на польському кордоні?

Чи виграє Польща від блокування кордону? Що і хто може зупинити ескалацію конфлікту на польському кордоні? на порталі Gromada Group
Висипане поляками українське зерно / Фото: Мінінфраструктури

Ситуація на українсько-польському кордоні з кожним днем лише загострюється. У Польщі знову стався найкричущий випадок - наймасштабніше пошкодження українського зерна від початку фермерських протестів. Зловмисники пошкодили за різними даними до 180 тонн аграрної продукції.

Зерно було розсипано на станції Котомеж, поблизу Бидгоща, досить далеко від українського кордону.

Українське зерно висипали з 8 опломбованих напіввагонів. Митні троси товщиною 8 мм були перерізані. В такий спосіб були відкриті подвійні бокові двері.  Економіці Польщі зерно аж ніяк не загрожувало, бо вантаж прямував транзитом до порту Гданськ, звідки направлявся до Марокко.

 

Польські мітингувальники уже вчетверте знищують українське зерно.

 

"Під Бидгощем зламалися вагони з кукурудзою з України. Помилка в системі автоматичного закриття заслінок", – таким знущальним  дописом супроводив  відео з розсипаним зерном у соцмережі член проросійської партії "Конфедерація".

 

А на пункті пропуску "Рава-Руська – Гребенне" польські фермери розсипали по всій дорозі цвяхи та шурупи, аби українські водії, які й так стоять у черзі, пробили колеса та не змогли продовжити рух.

 

Вочевидь, що ситуація з блокуванням кордону досягла своєї пікової точки і має дуже негативні наслідки для співпраці обох країн.

 

Що і хто може зупинити ескалацію конфлікту? Чи є вихід з цієї ситуації? Які кроки планує у відповідь Україна?

 

«Совкову» систему ЄС потрібно реформувати

 

На думку першого заступника міністра агрополітики та продовольства України Тараса Висоцького, польські фермери, блокуючи кордон з Україною, висувають вимоги більш політичного характеру, які не мають відношення до спільної аграрної політики.

 

Польські та загальноєвропейські фермери виступають з ідентичними вимогами. 

 

Насамперед, це вимоги послаблення зеленого курсу для фермерів Євросоюзу, через які  у них зростають витрати і зменшуються прибутки аграріїв, та повернення пільг і дотацій, які були скасовані або плануються до скасування. Адже у великій кількості європейських країн сільськогосподарська галузь субсидується.

 

А як конкуренція, попит і пропозиція, саморегулювання аграрного ринку?

 

Польський політолог, професор факультету історії та міжнародних відносин Університету Святого Йосипа в Бейруті Якуб Корейба розповів в етері Апостроф TV, як влаштований сільськогосподарський ринок Євросоюзу. Він зазначив, що польське сільське господарство – це не галузь економіки, а суцільний заповідник соціалізму.

 

-  Цю хибну "совкову" систему потрібно реформувати, а в ідеалі - знищити. Це система, в якій те, що купує, продає, робить або не робить польський фермер, взагалі не залежить від попиту та пропозиції. Це командно-директивна бюрократія – у Варшаві та Брюсселі вирішують, хто скільки заробляє та хто що продає. І коли з'являється більш якісний, дешевий та стабільніший продукт, ця система починає дико панікувати, що ми й спостерігаємо сьогодні,  - коментує ситуацію Якуб Корейба.

 

За його словами, Україна 500 років забезпечувала всю Європу своїм зерном і не лише, бо Бог дав Україні такі умови – чорнозем, клімат та інше, а тому, що вона може виробляти зерно для всієї Європи краще, дешевше та стабільніше.

 

-  Тобто, я як європейський споживач чекаю на українське зерно та продукцію. Але тоді, так званим, польським фермерам, які матеріально залежать від державних трансфертів, тобто, від моїх податків, доведеться шукати інше заняття, - констатує польський політолог Якуб Корейба. -  І природно, вони хочуть продовжувати жити у своєму "совку", коли те, як вони живуть, не залежить від того,  потрібно те, що вони   виробляють, чи не потрібно -  все регулюється директивно-адміністративними вказівками.

 

Чи виграє Польща від блокування кордону?

 

Важливо зауважити, що від блокування кордону страждає не лише Україна, а й Польща. На думку голови Польсько-української торгової палати Яцека Пєхоти, окрім економічних збитків, Польща зазнає втрат і у своєму іміджі.

 

-  Блокада кордону завдає збитків, і не тільки в сільському господарстві, саме вона завдає збитків підприємцям, експортерам, імпортерам. Втрачають наші підприємці, які виробляють продукцію в Україні і не можуть вчасно постачати її на європейський ринок. Так, що втрати незрівнянно більші, ніж ми думаємо. А ще страждає імідж Польщі у світі, яка не може забезпечити проникність власного кордону, яка   в цьому випадку є непередбачуваною країною, - заявив він «Польському радіо».

 

Закриття кордону з Україною може призвести до скорочення багатьох робочих місць, вважає міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський.

 

У листі, опублікованому на офіційному сайті уряду Польщі, міністр зазначає, що Польща має загальне позитивне сальдо торгівлі з Україною у розмірі приблизно 3,5 млрд євро. Тобто, польським товаровиробникам вигідно торгувати з Україною, бо це приносить прибуток економіці країни. Водночас він застеріг від наслідків повного закриття кордону між країнами - в підсумку це може спричинити економічні проблеми в Польщі

 

В українському уряді  також вкотре нагадали, що полякам самим невигідно блокувати український кордон.

 

По-перше, на польський ринок не потрапляє українське зерно.

 

По-друге, територією Польщі проходить лише 5 відсотків транзиту українського аграрного експорту.

 

По-третє, блокада шкодить польським підприємцям, які щорічно імпортують до України товарів на 12 мільярдів доларів щороку.

 
Хто ж виграє від блокування кордону?

 

За даними WRP, Росія зараз є лідером з експорту зерна у світі – до 24% усього зерна продає саме країна-терористка, яка тепер хизується збільшенням урожаїв  - через викрадення українських запасів та експлуатацію окупованих територій. Обсяг експорту зернових культур у росіян більший, ніж у всього ЄС разом узятого. Крім того, країни ЄС залюбки купують російську продукцію. Зокрема, і Польща.

 

У 2022 році Польща імпортувала понад 6,2 млн тонн зерна з Росії, а за перші 5 місяців 2023 року – 5, 8 млн тонн.

 

Загалом це 12 млн тонн російського зерна, в той час коли українського зайшло до країни лише 4,3 млн тонн.

 

Тобто, російське зерно, яке також не вирощується за вимогами ЄС і потрапляє на європейський ринок, не викликає жодних питань у польських аграріїв. Чому?

 

Україна експортуватиме продукцію Дунаєм

 

Найближчими днями Україна запустить контейнерні перевезення Дунаєм. Про це повідомив віцепрем'єр із відновлення - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

 

Для цього використовуватимуть багатотонні баржі Українського Дунайського пароплавства.

 

Спочатку контейнероперевезення  здійснюватимуться до румунського порту Констанца, згодом - до портів Австрії та Німеччини.

 

У глухому куті

 

У Польщі заявили, що далекі від угоди з Києвом щодо імпорту заблокованої на кордоні української сільськогосподарської продукції. Про це заявив керівник апарату прем'єр-міністра Польщі Ян Грабець.

 

- На жаль, поки що немає української пропозиції, яка б дозволила сподіватися на вихід з глухого кута в торговельних відносинах", – заявив польський посадовець.

 

Уряди України та Польщі зустрінуться для розв’язання питання блокування кордону польськими протестувальниками 28 березня у Варшаві. 

 

А вже цей тиждень може додати нові протести на кордоні з Україною. Польські перевізники планують відновити акцію протесту 1 березня, яка була призупинена у  січні. 

Напруження, на жаль, не спадає. На кордоні та у стосунках двох держав.

 

Читайте також:

 

«Столітня війна» українців за свою незалежність. Російське вторгнення як основа іншого погляду на ХХ століття

 

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

 

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

 

https://www.facebook.com/gromada.grp

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту