До в’язниці на довгий строк і конфіскація майна. Лише такі вироки проти корупціонерів українці вважають справедливими

Чи стикаються пересічні українці з будь-якими проявами корупції у повсякденному житті? І які судові справи та вироки проти корупціонерів вважають справедливими?

Про це в результатах дослідження Київського міжнародного нституту соціології (КМІС), який провів власне всеукраїнське опитування громадської думки.

Найрезонансніші корупційні скандали останніх років приголомшили українців своїми нечуваними масштабами, фінансовим розмахом та нахабністю корупціонерів.

Чого варта лише корупціонерка Тетяна Крупа, екскерівниця хмельницької МСЕК, у якої в кабінеті та вдома працівники ДБР знайшли майже 6 мільйонів доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. А ще - земельні ділянки, квартири, автівки та коштовні годинники. Зокрема, стало відомо, що за її участі хмельницькі прокурори оформили собі фейкові інвалідності.

Обшуки та подальше затримання Крупи тільки почали серію скандалів щодо незаконного збагачення керівників МСЕК у різних регіонах країни.

Кілька карколомних скандалів сталося у сфері оборонних закупівель, зокрема, навколо  закупівлі харчів для Збройних Сил України.

Одіозна Тетяна Глиняна, що причетна до найгучнішого корупційного скандалу в Міноборони - знаменитих “яєць по 17 гривень”, внаслідок корупційних оборудок стала власницею щонайменше 4 готелів у Хорватії.

Зокрема, бутика-готелю“Mirari”, що  має 18 кімнат, ресторан і басейн на даху. Готелю “Ora”, що має 24 номери, ресторан і конгрес-центр на 50 осіб. Бутика-готелю “Luxe”, що має 30 номерів, ресторан, SPA-центр і конференц-кімнату на 8 осіб. Ну й на десерт 5-зірковий готель “Posh”, який має 6 апартаментів, басейн на даху, SPA-центр.

За попередніми оцінками, вартість цих готелів  становить понад 10 млн доларів. А взагалі лише за чотири місяці 2023 року  в Міноборони виявили порушень на понад 10 млрд гривень.

Такі факти глибоко обурюють українців, які  з останніх сил підтримують ЗСУ. Чимало волонтерок по всій Україні готують  їжу та смаколики для захисників, відправляють домашні харчі на нуль. А тут крадуть у захисників, що боронять Україну.

До трійки вибухових скандалів увійшло затримання очільника Верховного суду України Всеволода Князєва, якому інкримінують хабар у розмірі 2,7 млн доларів.  Як стверджують правоохоронці, Князєв діяв в інтересах олігарха, для якого "продавлював" у судах України потрібні рішення.

Крім цього, в медіа постійно з’являються повідомлення від антикорупційних структур та журналістів-розслідувачів про несплату податків високими посадовцями, придбання ними коштовних автівок, триповерхових маєтків, десятків квартир, земельних ділянок, вартість яких в кілька разів  перевищує їхні офіційні доходи.

Така інформація викликає особливе обурення на тлі невисоких зарплат, мізерних пенсій, втрати житла і роботи внаслідок війни.

Опитування КМІС показало 92% українців вважають корупцію однією з найсерйозніших проблем — майже стільки ж, скільки назвали такою війну -95%.

У 2024 році кількість тих, хто вважає корупцію дуже розповсюдженою, зросла до 63%, порівняно з 43% у 2022-2023 роках. Майже половина респондентів — 49%  вважають, що за останній рік корупція в Україні посилилась. І лише 5% помітили зниження її рівня.

Цікавий факт.

Соціологи запитали респондентів, чи доводилось їм або членам їх родини стикатися з будь-якими проявами корупці. Чи мають вони власний об’єктивний досвід?

Виявилося, що абсолютна більшість українців ні 2024 року - 80%, ні у 2022-2023 роках - 81% не стикалися особисто або через членів родини з проявами корупції. Стикалися – 15% у 2024 році, стільки ж у 2022-2023 роках.

За словами соціологів, зростання тривожності щодо корупції відбувається не через особистий досвід, а через інформацію з медіа, зокрема соціальних мереж. Арешти та розслідування, замість того щоб зміцнювати довіру до системи, створюють враження зростання корупції.

У КМІС також повідомили (ці дані наразі не опубліковані), що 48% українців вважають корупцію більшою загрозою для України, ніж воєнну агресію Росії - 36%.

Хоча є очевидним, що російська агресія – це екзистенційна загроза, і більшість українців це розуміють. Проте питання корупції стало настільки емоційним для громадян, що це викривлює пріоритетність загроз для країни. І це створює інформаційні безпекові ризики та потенціал розхитування суспільства.

Соціологи попереджають про ще одну тривожну тенденцію - 50% опитаних вважають, що політиків і чиновників-корупціонерів слід карати якомога швидше, навіть, якщо з порушенням закону.

Це свідчить про низьку довіру до судів і прокуратури та сильну потребу у справедливості, особливо під час війни.

44% вважають, що політиків і чиновників-корупціонерів потрібно судити згідно із законами, навіть якщо це займе багато часу. Респонденти готові чекати довший розгляд, якщо буде необхідний результат.

Водночас конфіскація майна і строк у в’язниці мають визначальний вплив.

Якщо майно не конфісковується, лише 27% вважають вирок справедливим. Якщо ж має місце конфіскація – 59% будуть вважати ситуацію справедливою.

У разі умовного вироку лише 27% будуть вважати його справедливим. Якщо буде призначено хоча би 3 роки в’язниці - 43% будуть вважати вирок справедливим. Якщо буде реальний строк у вигляді 10 років – 58%.

Отже, якщо має місце конфіскація майна і 10 років реального строку, 74-80% українців вважатимуть такий вирок справедливим незалежно від тривалості розгляду. Також більшість - 58-62% незалежно від розгляду будуть готові сприйняти як справедливий вирок з конфіскацією майна і 3 роками в’язниці.

У всіх інших випадках, де немає конфіскації або немає реального строку, менше 50% українців вважають такий вирок справедливим.

За даними Опендатабот, 2024 року корупціонерам в Україні було винесено 1758 вироків. Лише 1,3% корупціонерів позбавили волі. Це всього 27 вироків. У 97,5% корупціонери відбулися штрафами - 1 714 вироків. Тобто ні реального строку, ні конфіскації.

Загалом за три роки повномасштабного вторгнення в Україні  проти корупціонерів було винесено 6 877 вироків, що значно менше, ніж у попередні роки. До війни щорічно ухвалювали близько 2,5 тисячі таких рішень. Така динаміка пов’язана з тим, що на початку великого вторгнення для посадовців подання декларацій було добровільним, відповідно, й не контролювалося НАЗК.

Харківщина у 2024 році серед інших областей опинилася на 18-му місці за кількістю вироків для корупціонерів – лише 45 рішень. Суттєво поступається Львівщині, Вінниччині та Одещині, які очолюють список за кількістю ухвалених вироків проти корупціонерів.

Загалом  2024 року Україна посіла 105 місце зі 180 країн в Індексі сприйняття корупції. Це попереду росії та Білорусі, але позаду Молдови, Угорщини та Румунії. США опинилися на 28 місці.

Читайте також:

«Русскій мір» в Україні не має почуватися як вдома

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: