Реформа вищої освіти в Україні: одну проблему вирішили - іншу створили?

В програмі «Знати більше» на ютуб-каналі Харківського пресклуба харківські журналісти обговорили різні аспекти реформи разом із професором Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна, доктором юридичних наук Дмитром Лук’янцом.

Нагадаємо, що плани реформи були презентовані МОН під час засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти, у якому взяло участь керівництво освітнього відомства.

Довідка «Громади»

• Під час модернізації мережі вишів буде враховуватись кількість населення у місті, де знаходиться університет, та кількість студентів у закладі освіти.
• Так, у містах з населенням менше 100 тисяч, де є один заклад вищої освіти, що є містоутворюючим, виші будуть збережені.
• У містах з такою ж кількістю населення, де є два заклади вищої освіти, вони будуть об’єднані.
• У містах з населенням від 100 до 350 тисяч може існувати два заклади вищої освіти. Таким чином планується підтримувати конкуренцію між вишами.
• У містах з населенням 350 тисяч і більше мережа формуватиметься за принципом трьох типів: навчальні інститути, дослідницькі університети та світоглядні академії.
• Також у ході реорганізації буде враховуватись кількісний контингент студентів.
• Очікується, що державний заклад вищої освіти (окрім містоутворюючого) не зможе мати менше 5 тисяч студентів денної форми, а середній показник має становити 10 тисяч студентів.
• Протягом 2024 року планується провести перший етап модернізації, тобто первинне об’єднання (укрупнення) шляхом посилення класичних закладів – педагогічними, гуманітарними, природничими; політехнічних – технічними та будівельними; технологічних – аграрними, харчовими та ветеринарними.
• Другий етап передбачатиме формування крупних «інноваційних центрів».
• У результаті реформи очікується зменшення кількості державних цивільних вишів до орієнтовно 100.
• Водночас заклади у підпорядкування Міністерства культури та Міністерства оборони, а також заклади, переміщені у 2022 році, реорганізації не підлягатимуть.

- Те, що запропонував зробити під час реформи міністр освіти Оксен Лісовий, досить логічно. І до цього рано чи пізно ми б прийшли. Єдине що: у планах МОН більше уваги приділяється організаційним моментам, ніж змістовним. Питання про зміст освіти поки що залишається відкритим, - вважає професор Дмитро Лук'янець.

І ця ситуація нагадує йому в чомусь відкат назад...

- Якщо заглибитися в 90-ті роки і подивитися, як у нас розвивалася система освіти на той час, то ми побачимо, що все, що є сьогодні у нас у вищій школі, - це результат кризи того періоду: економічної, світоглядної, управлінської.

З точки зору доктора юридичних наук, система почала виконувати не стільки освітню функцію, скільки соціальну - відволікання молоді від вулиці і проблем шляхом залучення її в освітній процес.

Зрозуміло, що молода людина в 17 років (після школи) і в 22 роки (після університету) - це соціально різні люди.

Вища школа в певному сенсі цю функцію виконала. А от наскільки була виконана функція освітня, на думку Дмитра Лук'янця, сказати важко.

Ми спостерігали лише вибухове зростання кількості навчальних закладів і водночас дефіцит кадрів за низкою спеціальностей. Наприклад, вибуховим чином зросла кількість пропозицій юридичних навчальних закладів, факультетів тощо з огляду на те, що до цього (за радянських часів) доступ до юридичних спеціальностей був вельми складним, як на денну, так і заочну форму навчання.

- А з погляду того, що рентабельність підготовки юристів є досить високою (витрати невеликі), то юридичні та деякі інші гуманітарні спеціальності стали тим поплавцем, на якому трималися виші, і давали змогу за рахунок коштів, які вони таким чином заробляли, підтримувати інші спеціальності.

Потім виникла інша ситуація. Замість інститутів з'явилися університети, а потім і виші зі статусом національних.  У нас мало не в кожному місті є національний університет. На думку вченого, у такий спосіб статус національного університету був знецінений.

Робилися кроки в бік автономії університетів, зміни форм навчання.

- І в результаті ми отримали величезну кількість закладів вищої освіти з величезною диспропорцією за навчальними спеціальностями, коли найбільш затребуваними виявилися науки про суспільство, а природничо-наукові чи інженерно-технічні попитом не користуються, - констатував Дмитро Лук'янець. - Запити ринку праці та попит\пропозиція на ринку освіти призвели до того, що сьогодні маємо таку величезну систему вищої школи.

Не будемо забувати про те, що існує система ліцензованих обсягів, і виші прагнули зберегти ліцензії, набираючи якомога більше студентів.

На думку професора Лук'янця це не сприяло якості навчання. Тому що будь-яка людина, незалежно від балів ЗНО, могла вступити до вишу і навчатися, абсолютно не напружуючись, оскільки наявна економічна та організаційна модель вищої школи була націлена на збереження кількості студентів за будь-яку ціну.

А війна ще й різко зменшила базу абітурієнтів. Відкрилися широкі можливості української молоді навчатися за кордоном. Плюс до цього значна кількість закладів вищої освіти не можуть повноцінно функціонувати, бо перебувають у зоні бойових дій і потерпають від обстрілів.

- І ми досягли абсурдної ситуації, - констатував він. - Держава не витримує таку громіздку систему вищої освіти, результати якої викликають великі сумніви.

Свого часу в Сумах була спроба всі заклади вищої освіти об'єднати в один.

- І це призвело до студентської революції, - згадує Дмитро Лук'янець. - Ідея, можливо, була й хороша, але незграбно реалізована.

І додав:

- Найбільше опираються реформам ті, кого реформують... І наводяться дуже вагомі аргументи. Водночас без організаційної реформи говорити про якість освіти теж неможливо, - констатує науковець.

 

Проте дуже насторожує, що ми проводимо реформи в період величезної невизначеності, не знаючи, що з нами буде завтра, післязавтра чи влітку.

...Багато запитань до об'єднання Української інженерно-педагогічної академії (УІПА) та Каразівського університету. Відомо, що будівля УІПА - це історична старовинна будівля Каразінського університету, який має право на неї претендувати. Але в чому тут раціональність із погляду якості освіти?

В УІПА створена давно і багато років розвивалася єдина в Україні наукова школа інженерної педагогіки, до речі, визнана колегами за цим напрямом і в Європі, і в США.  І виникає здивування: який стосунок класичний Каразінський університет має до інженерної педагогіки? Або до наукових шкіл УІПА в галузі енергетики чи зварювальних технологій?

Як можна настільки нераціонально зливати разом трепетну лань класичного університету та інженерно-технічний напрям - коня?

Хочеться помилитися, але друге просто припинить своє існування.

- На жаль, у нас є певна автономія в межах існування вишу, але факт самого його існування визначає держава, зокрема оптимізувати мережу закладів освіти, проводити їхню реорганізацію, - коментує професор Лук'янець. - Наскільки добре налагоджена комунікація МОН з науково-педагогічною спільнотою та керівниками вишів, опитування не до мене.

Якщо йдеться про такого роду серйозні питання, то слід розробляти кілька варіантів і прораховувати плюси та мінуси кожного з них, також прораховувати наслідки цих рішень.

На думку науковця: для того, щоб уникнути конфлікту інтересів, слід залучати зовнішніх експертів, які не представляють інтересів ні однієї, ні іншої сторони, а розглядають суто технічний бік проблеми.

І експерти пропонують варіанти, а вже ті, хто ухвалює рішення, мають право їх оцінювати з погляду ризиків, які тільки їм добре відомі.

Створити організаційну структуру будь-якого рівня складності - не проблема. Але як це потім запрацює в житті? І все впирається в людей: хто викладатиме і що вкладатиме в голови студентів...

...Не перший рік обговорюється питання про інтеграцію академічних наукових інститутів із закладами вищої освіти. У такої інтеграції багато плюсів (є світовий досвід, зростання академічних індексів тощо), але є й мінуси.

Зокрема, багато хто не бачить механізмів такого об'єднання. Проте вже оголошено, що Науково-дослідний інститут українознавства стане частиною Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інститут фізичної оптики імені О. Г. Влоха об'єднали з Львівським національним університетом імені Івана Франка.

Чи означає це, що процес інтеграції все ж таки розпочався і буде продовжений? Як із правового погляду такі об'єднання можна зробити оптимальними та безболісними?

- На мій погляд, тут потрібен індивідуальний підхід, - переконаний учений-юрист. - Наприклад, є певні наукові напрями, які найкраще розвиваються в умовах університетів. Насамперед, це все, що стосується гуманітарних наук і наук про суспільство. І створювати в цих сферах наукового знання окремі науково-дослідні інститути, можливо, недоцільно і з економічної точки зору, і з точки зору змісту, який вони продукують.

Друга сфера стосується фундаментальних наук. Їх певною мірою теж доцільно об'єднувати з університетами. Це дасть змогу, по-перше, покращити якість навчання студентів, по-друге, включати їх у реальну наукову роботу. Особливо тих, хто планує надалі наукову кар'єру.

Є інститути, які не доцільно включати до університетів, це - прикладні інженерно-технічні напрями, які потребують певної виробничої бази.

Професор Лук'янець висловив суто особисту думку про те, що приєднання Науково-дослідного інституту українознавства до Київського національного університету імені Тараса Шевченка більш доцільно, ніж приєднання Інституту фізичної оптики імені О. Г. Влоха до Львівського національного університета імені Івана Франка.

І третій напрямок, який був би доцільним, з точки зору Дмитра Лук'янця, це - кооперація із зарубіжними науковими центрами. І як приклад навів Великий Адронний Колайдер, до роботи на якому залучено безліч країн, включно з Україною.

При цьому необхідне проєктне мислення. Наприклад, створення конкретного наукового центру з визначенням, як він буде створений, як фінансуватиметься і керуватиметься.

Детальніше дивіться і слухайте тут:

Читайте також:

Розбити голову Голіафу... З якого роду кризою ми маємо справу?

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp