«Росіянин із китайцем - брати навік».  КНР і РФ намагаються технологічно «наздогнати»... Харків! Що криється за демагогією про «політичне врегулювання»? Оцінки та подробиці візиту кремлівського правителя до Китаю...

За підсумками першого дня переговорів Росія і Китай виступили зі спільною заявою. За оцінкою «Громади», вона за своєю антиамериканською риторикою, швидше, нагадувала «солов'їний помет» на російському телебаченні.

Отже, заяву готували в Кремлі. Але чому лідер КНР її підписав саме з кремлівськими антизахідними фомулюваннями? Адже вважається, що не в інтересах Піднебесної псувати відносини із Заходом...

Це звичайна китайська люб'язність щодо гостя чи товариш Сі нарешті визначився, на якому «стільці» він сидітиме, здійснюючи свою геополітику?

Тим паче, що раніше він відверто сидів на «двох стільцях», демонструючи нібито нейтралітет і миролюбність.

І ось тепер повідомлення про візит Путіна до Китаю агентство Рейтер супроводжує гучним заголовком «Путін і Сі обіцяють нову еру і засуджують Сполучені Штати». 

70-річний Сі Цзіньпін і 71-річний Путін підписали спільну заяву про «нову еру», яка проголосила протистояння США з низки безпекових питань і загальний погляд на все, від Тайваню й України до Північної Кореї та співпраці з нових питань, включно з мирними ядерними технологіями і фінансами.

Однак, якщо вірити оглядачам Рейтер, 

«Сі сказав Путіну, що вони обидва мають шанс стимулювати зміни, яких світ не бачив століття, що багато аналітиків сприймають як спробу кинути виклик глобальному порядку під керівництвом США».

 

Уряди обох країн, відштовхуючись від уявних принижень розпаду Радянського Союзу 1991 року та нібито століть європейського колоніального панування у Китаю, прагнуть зобразити Захід згасаючим декадентом, мовляв, Китай кидає виклик перевазі США в усьому, від квантових обчислень і нано- біотехнологіях до кіберрозвідки та військової сили.

Хоча, зауважимо,  колонізація Китаю європейцями була обмеженою порівняно з колоніальними імперіями в інших частинах світу, таких як Індія чи Африка. Ба більше, сприяла залученню Піднебесної до європейських технологій і зростанню національної самосвідомості китайців.

Ці формулювання в принципі зближуються з історичними вправами Путіна.

Але Китай і Росія стикаються з власними проблемами, включно зі сповільненням китайської економіки та розширенням НАТО після вторгнення Росії в Україну.

Напередодні візиту кремлівського правителя до Піднебесної відомий український політичний діяч, доктор юридичних наук, екс-народний депутат від Харківщини Степан Гавриш у ефірі програми Харківського пресклубу «Знати більше» нагадав нашим слухачам, що найсильніші імперії, наприклад, Іспанська і Британська, здійснювали експансію, зокрема, і шляхом торгівлі. Такої експансії прагне і Китай, використовуючи торговельні шляхи.

У торгово-економічний проєкт «Один пояс - один шлях» з Азії в Європу Китай вклав понад $60 млрд. І ці кошти виявилися фактично закопані в землю, оскільки проєкт зупинено через війну в Україні.

 

І Путін спровокував війну на Близькому Сході, бо, без сумніву, ХАМАС не напав би на Ізраїль, і хусити б не атакували каравани суден у Червоному морі.

- Китай, незважаючи на те, що він відновився після ковіду, перебуває в ситуації, коли його торговельна експансіоністська активність значно впала, - підкреслює Степан Гавриш. - І якщо раніше ВВП КНР зростав понад 10% (бувало і 12%, і 18%), то нині економісти доходять висновку, що в нинішніх умовах Китаю подолати значення в 3,5% дуже складно.

На території Європи проти кількох китайських компаній, включно з найбільшою - Huawei, проводять антидемпінгові розслідування у зв'язку з тим, що китайський уряд надзвичайно багато вкладає грошей у різноманітні компанії, які недобросовісно конкурують з європейськими та американськими.

У Китаю сьогодні є три основні проблеми, - систематизував свої оцінки Степан Гавриш.

• Перша полягає в тому, що з Китаю пішли західні інвестори. І це не просто пішли фінанси, це пішли технології. Таким чином високотехнологічні та високоструктурні бізнеси передислокувалися в Індію, В'єтнам, на Філіппіни.

І це призвело до того, що Китай сильно конкурентно просів на високотехнологічних ринках. Наприклад, низка компаній, які мали договори з китайськими партнерами про розробку і просування штучного інтелекту (ШІ), переключилися на Сполучені Штати.

• Друга. КНР розраховувала на перший інвестиційний договір з Європою. Пішла на це, наскільки відомо, лише Італія, яка нині шукає спосіб вийти з цього процесу.

Степан Гавриш нагадав, що обсяг взаємної торгівлі між Китаєм і Заходом становить приблизно $1,6 трлн. Водночас із РФ максимальний товарообіг $220 млрд.

Це означає, що для КНР настав час ухвалювати рішення. І Сі Цзіньпін свого часу злітав до Парижа, щоб оцінити перспективи: чи є можливість розколоти Євросоюз і знайти «друзів», які дадуть КНР преференції співпраці.

Зрозуміло, у центрі уваги була війна в Україні та китайська допомога РФ. Європа досить жорстко попередила товариша Сі, тому що Європа дедалі глибше усвідомлює: якщо Путін розправиться з Україною, то точно почне тиск військовою силою на ЄС.

Якщо Кремль доб'ється якоїсь перемоги, навіть якимось договірним шляхом, коли Україні доведеться поступитися не на фронті, а на папері, то Путін візьметься за Європу, і цей російський тиск стане тяжким випробуванням для континенту, можливо, навіть смертельним, тому що Євросоюз після цього може припинити своє існування.

 

У цьому Степан Гавриш бачить надзадчу Путіна. Кремлівський правитель, на його думку, не зрікся ультиматуму на адресу НАТО (мовою оригіналу): «збирайте манатки і забирайтеся до кордонів 1997 року».

• І третє. Китайський лідер промацує ситуацію: а чи може Росія перемогти у війні з європейськими країнами? Чи зможе Путін досягти таких переваг, коли він зможе визначати світовий порядок денний?

- На жаль, - каже Степан Гавриш, - так і є. Саме Путін виписує нинішній світовий порядок денний, змушує світ діяти йому вслід, а не на випередження. І ми бачимо, що нелігімне обрання його президентом РФ не викликало жорсткого протесту в цивілізованому світі (посли не були відкликані тощо), за винятком деяких країн.

Сі Цзіньпін літав до Байдена в Каліфорнію, після цього вони довго говорили телефоном, До Китаю літала міністерка фінансів США, потім держсекретар Блінкен.

Місія була одна: підтвердити, що Китай може бути стратегічним партнером Заходу, хоча прямо про це не йдеться, а використовуються словосполучення на кшталт «керованої конкуренції».

Сі Цзіньпіну дали зрозуміти, що Захід готовий відновити співпрацю з КНР, за умови, що Китай перестане допомагати Путіну і перестане бути головним економічним хабом для РФ.

Але чи здатний Сі відмовитися від домінування на Євразійському просторі?

Як зазначив Степан Гавриш, візит Путіна до КНР для РФ є стратегічно важливим. І нам слід розуміти наслідки.

Степан Гавриш нагадав, що сьогодні ключові китайські банки перестали приймати платежі з Росії, Пекін відмовився будувати газопровід «Сила Сибіру-2».

Водночас Путін дав завдання новому міністру оборони РФ Бєлоусову будувати нові військові заводи, для чого необхідне обладнання, верстати, нові технологічні лінії і багато чого ще, що необхідне для виробництва літаків, танків, ракет, і чого в Росії сьогодні немає і бути не може, але є в Китаю.

«Громада» не могла не помітити, що,  коли йдеться між РФ і КНР про «мирний атом», у спільних документах, зокрема, згадано реактор на швидких нейтронах. 

Як відомо, натомість відмови України від залишків збагаченого урану подібну першу у світі установку за допомогою інвестицій США було урочисто збудовано й запущено в Харкові - у ННЦ «ХФТІ»).

КНР і РФ ніби намагаються технологічно «наздогнати»... Харків! При цьому російські терористи нещадно бомбили харківську установку навесні 2022 року. Мабуть, заради особливого задоволення і свого китайського проєкту.

Підсумки переговорів також не залишають сумнівів у тому, що КНР продовжить в обхід санкцій або з порушенням їх постачати до РФ технології «подвійного призначення» (в основному - власні копіпасти західних зразків), нові види озброєнь, чіпи для ракет і сировину для виробництва пороху.

Що ж стосується фінансів, то ця тема видається найбільш цікавою у світлі того, що провідні китайські банки відмовляються обслуговувати російські рахунки. Якщо вірити спільному російсько-китайському меморандуму, сторони домовилися збільшити розрахунки в національних валютах.

Можливо, у власних економічних інтересах КНР все ж схильна дотримуватися міжнародних фінансових санкцій проти країни, яка розв'язала найкривавішу війну в Європі за останні 80 років.

Але на цьому все. Імовірно, після свого візиту до Європи Сі дійшов висновку, що втрата європейських ринків йому не загрожує, а переваги зближення з РФ і ймовірне «ослаблення» ЄС змінить геополітичні розклади.

Так чи інакше перед візитом до Китаю Путін заявив, що мирний план Китаю щодо врегулювання війни в Україні міг би бути покладений в основу політико-дипломатичного процесу, який «враховував би заклопотаність Росії і сприяв встановленню довгострокового миру».

Довідка «Громади»

Китай презентував план «щодо політичного вирішення української кризи» в лютому 2023 року - у річницю вторгнення РФ в Україну. 

У плані 12 пунктів, серед яких припинення вогню, повага до суверенітету всіх країн і припинення односторонніх санкцій. Президент України Володимир 

Зеленський тоді заявив, що пропозиції є не планом, а просто набором думок, а президент США Джо Байден стверджував, що китайський мирний план вигідний тільки Росії.

- Ці 12 пунктів є внутрішньо суперечливими і світові політики можуть читати їх так, як це відповідає їхнім переконанням про агресора і жертву, - зауважив у коментарі для «Громади» юрист і правозахисник Олег Михальчук.

У спільній заяві РФ і КНР, опублікованій під час теперішнього візиту Володимира Путіна до Пекіну йдеться про те, що сторони виступають проти «затягування» війни в Україні і вважають, що вона не повинна перейти в «неконтрольовану фазу».

Російська сторона, згідно із заявою, «позитивно оцінює об'єктивну і неупереджену позицію» Китаю щодо «українського питання», яка полягає в тому, що конфлікти «мають вирішуватися на основі Статуту ООН».

- І це заявляє країна-терорист, яка без оголошення війни, порушуючи Статут ООН, вторглася на чужу територію і втопила її в крові!» - не стримує емоцій наш коментатор.

«Сторони наголошують на необхідності припинення будь-яких кроків, що сприяють затягуванню бойових дій і подальшій ескалації конфлікту», - йдеться в заяві Сі і Пу.

У ній також підкреслюється, що для «стійкого врегулювання української кризи» треба усунути її «першопричини».

- Подібні формулювання, враховуючи, що РФ звинувачує в ескалації конфлікту західні країни і НАТО, означають, що в «затягуванні бойових дій» винні США і Європа, а «криза», мовляв, - українська, і виходить, що причини, які «треба усунути», криються в самій Україні, - розмірковує далі Олег Михальчук.

Цікаво, що на цьому тлі дві країни звинуватили США в агресивній поведінці, загрозі безпеці Китаю і Росії, і домовилися розширити військове співробітництво і масштаби спільних військових навчань, регулярно проводити морське і повітряне патрулювання (треба розуміти - в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні).

Хоча, на думку нашого військового експерта Федора Дорошенка, говорити про прямий військовий альянс і угоду двох країн про взаємну оборону поки що зарано. Але, з огляду на те, що ОДКБ на очах розвалюється, не можна виключати подібного надалі.

Загалом зустріч засвідчила, що Європі не слід сподіватися на скорочення військово-технічного співробітництва Китаю і Росії, що підтверджується участю в переговорах нового і колишнього глав Міністерства нападу країни-агресора.

Читайте також:

Через місяць оголосять... «мир»?  Степан Гавриш про конференцію високого рівня у Швейцарії...