Що далі на схід, то більше «історичних травм» і коричневий колір дедалі темніший. Як маятник Європарламенту позначиться на підтримці України?

«Громада» нагадує, що кожні п'ять років країни-члени Євросоюзу обирають своїх представників до законодавчого органу, який покликаний здійснювати інтереси 450 млн європейців.

В основі обрання 750 депутатів лежить принцип пропорційності. Країни з більшим населенням мають і більше голосів.

Європарламентарі також обирають свого президента та керівника виконавчого органу - Єврокомісії, затверджуючи й усю колегію Європейської комісії.

- Тож результати виборів напряму впливають на те, в якому напрямку в найближчі п'ять років рухатиметься Євросоюз, - пояснює «Громаді» юрист і правозахисник Олег Михальчук. - Зрозуміло, що слід мати на увазі, що це перші вибори до Європарламенту під час найкривавішої війни, якої не було на континенті майже 80 років.

І питання про безпеку, звичайно ж, сьогодні в європейських країнах стає дедалі гострішим. Особливо, для тих, у кого є спільний кордон із РФ. Але не тільки, ми знаємо, що аналітичні центри Німеччини виступили із застереженнями про можливий напад росіян на країни НАТО.

На цьому тлі розгортається небачена гібридна війна Росії проти Заходу з популістською риторикою, яка пестить слух виборців правих партій.

Передвиборчі перегони відбулися на тлі постійних фейків і дезінформації в соцмережах та нападів на політиків усього спектра, найжорстокішим з яких був замах на прем'єра Словаччини Роберта Фіцо.

Серед топ-тем - міграційна криза... До речі, перед самими виборами Білорусь знову посилила атаки на польський кордон, використовуючи мігрантів з Африки, Афганістану та Сирії.

Багато виборців постраждали від кризи вартості життя, мають занепокоєння щодо міграції та вартості переходу на «зелену енергетику» і стурбовані зростанням геополітичної напруженості, зокрема війною в Україні.

- Найсильніший вплив Європарламент має на розв'язання внутрішніх питань, таких як сільське господарство, торгівля або надання доступу до єдиного ринку, - звертає увагу експерт.

Нещодавно впливова французька газета Le Monde спробувала пояснити крен суспільства в правий бік такими тенденціями:

Покинуті сільські райони, регіони, які постраждали від деіндустріалізації, території, які донині не позбулися історичних травм...

З цієї нагоди газета Le Monde провела детальне картографування голосування на користь крайніх правих. Для цього вона вибрала праві радикальні та популістські партії для кожної країни та витягла голоси, віддані на їхню користь під час останніх національних парламентських виборів.

І чим далі на схід, тим більше «історичних травм» і тим коричневий колір дедалі темніший.

Багато правих радикалів, націоналістів є відвертими рупорами путінської Росії в Європі. Головний кандидат німецьких правих від партії «Альтернатива для Німеччини» отримував гроші з Москви. Є підозри, що організатори блокади українського кордону в Польщі - теж робили це небезкорисливо.

Якщо почитати провідні європейські та американські ЗМІ напередодні виборів, то практично у всіх аналітичних матеріалах пишуть про ризик того, що маріонетки Путіна ухвалюватимуть рішення в Європейському парламенті, і дуже побоюються цього.

Що показало голосування 9 червня 2024 року?

Значні успіхи крайніх правих партій у Франції та Німеччині не змогли підірвати центристську більшість. Правоцентристська «Європейська народна партія» (ЄНП), за прогнозами, здобула 191 із 720 місць, лівоцентристський «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» - 135, ліберальна група «Оновлюючи Європу» - 83.

Таким чином, нинішня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (представниця ЄНП) може зберегти свою посаду до 2029 року. Вона вже заявила про намір «побудувати бастіон проти крайніх лівих і правих».

Правоконсервативні фракції Європарламенту - «Європейські консерватори і реформісти» та «Ідентичність і демократія» - зміцнили свої позиції не так сильно, як очікувалося, отримавши 71 і 58 місць відповідно. Проте в законодавчих органах ЄС тепер засідатиме більше вкрай правих депутатів, ніж будь-коли.

У Франції президент Макрон розпустив парламент через поразку своєї партії, у Бельгії прем'єр Александр Де Кроо з тієї самої причини подав у відставку.

Німецькі «зелені» провалилися, втративши 10 із 25 місць у Європарламенті. Це загальноєвропейська тенденція: по всьому Євросоюзу партії «зелених» не змогли втриматися на хвилі минулої популярності, тому загалом вони втратять 18 місць, зберігши 53.

Парламент загалом також голосуватиме і часто вноситиме поправки до низки законів, які очікуються протягом наступних п'яти років. Зрушення вправо означає, що євродепутати можуть бути менш схвильовані політикою зміни клімату та реформами, необхідними для розширення ЄС, водночас зацікавлені в обмеженні імміграції.

Чинний Європарламент відзначився своєю проукраїнською позицією - резолюції на підтримку України завжди отримували більшість голосів. Утім, деякі позафракційні депутати та представники ультраправої групи «Ідентичність і демократія» намагалися вставляти палиці в колеса й озвучували наративи російської пропаганди просто з трибуни.

14 місць у Європарламенті тепер отримає правопопулістська «Альтернатива для Німеччини», яка, незважаючи на низку скандалів, отримала другий результат у Німеччині після ХДС.

Цікава деталь: у Західній Німеччині практично скрізь переміг блок ХДС/ХСС. На території колишньої НДР практично скрізь перемогла «Альтернатива для Німеччини».

- На зовнішньополітичний курс Німеччини це не вплине, але це дуже характерний маркер у німецькому суспільстві, - зазначає Олег Михальчук. - Цим користується російська пропаганда, а російські шовіністи навіть називають східнонімецькі землі «анексованими».  Невже сподіваються повернути, тепер уже не до «соціалістичного», а до свого «імперіалістичного табору»?

Разом з іншими радикально правими і позафракційними партіями - такими, як угорська ФІДЕС - «Альтернатива для Німеччини», схоже, близька до того, щоб отримати третину місць.

І це може дати їм шанс перешкоджати ухваленню законів і резолюцій.

Зауважимо при тому, що партія угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана «Фідес» показала найгірший результат у своїй історії на виборах до Європарламенту, отримавши 44,52% голосів, що дало їм 11 мандатів. Це значно менше, ніж на попередніх виборах. Новачок Петер Мадяр і його партія «Тиса» отримали 29,74% голосів і 7 мандатів, ставши серйозним опонентом Орбана.

- Правий крен, найімовірніше, позначиться на шансах вступу України до ЄС, - припустив експерт. – Тому нашій дипломатії доведеться потроїти свої зусилля. У тому числі запрошувати євродепутатів усіх фракцій в Україну, показувати їм злочини путінського режиму, які не можуть не вразити будь-якої порядної людини своєю нелюдською жорстокістю.

ДОВІДКА «Громади»

• Перше пленарне засідання нової законодавчої каденції відбудеться з 16 по 19 липня у Страсбурзі.

• Перед цією сесією новообрані члени сформують політичні групи, що ґрунтуються на спільних політичних ідеях.

• На першому пленарному засіданні парламент обере нового президента, віце-президентів та квесторів, а також ухвалить рішення про кількість депутатів Європарламенту, які засідатимуть у кожному парламентському комітеті.

• На пізнішому етапі депутати Європарламенту проголосують за обрання нового президента Європейської комісії. Потім вони оцінять кандидатів у члени комісії за допомогою громадських слухань. Для вступу на посаду нової комісії необхідно отримати схвалення парламенту на пленарному голосуванні.

   

Читайте також:

Світові ЗМІ: напруженість у світі «закипає»…