Степан Гавриш: «Оборона Харкова має вирішальне значення в історії цієї війни...»

Перший із них: ми були не готові до атаки з боку російського агресора.

Другий висновок: на жаль, оборонні, тактично-оперативні способи захисту від можливої атаки з боку росіян не знайшли дієвих заходів упередження з нашого боку.

Днями у Вашингтоні побувала делегація народних депутатів України, включно з представниками Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. І вони коментують, що відсутність дозволу з боку США бити по скупченню військ на території РФ американською зброєю призвела до того, що окупантам вдалося зібрати батальйони для вторгнення в Україну.

- З одного боку, це правильне зауваження, - каже Степан Гавриш. - З іншого - ми ж бачили, як заходять колони російських військ завдовжки 1,5-2 км.

Але ж, окрім американських атакамс і хаймарсів, у нас є власні безпілотники, ствольна артилерія і багато чого ще, щоб можна було запобігти вторгненню.

Степан Гавриш також звернув увагу на фото, які продемонстрував український аналітичний проект DeepState: у прикордонному селі Липці Харківської області з бетонних пірамід «зуби дракона» не побудували лінію для перешкоджання наступу РФ, а звалили їх на узбіччі дороги.

Виходячи з цього та інших фактів (зокрема, політик вважає, що дієвим заходом могло б стати дистанційне мінування), політик робить висновок, що з якоїсь причини не було належної підготовки до зустрічі з ворогом на першій лінії оборони.

Чи можна було добре підготуватися, враховуючи постійні обстріли прикордонних територій?

З точки зору Степана Богдановича - безумовно.

- Найімовірніше, слід було діяти більш інноваційно, використовуючи сучасні та, можливо, неочікувані методи (броньовані та бетонні капсули, кулеметні гнізда, автоматичні модулі, якнайбільше мін тощо), запустити десятки тисяч безпілотників, вражаючи російські війська безпосередньо на російській території.

Російське вторгнення на Харківщину виглядає як велика розвідка боєм. Росіяни перевіряють, наскільки наші оборонні можливості достатні.

Ми дуже емоційно почали задіювати резерви, президент Володимир Зеленський приїжджав до Харкова, скасувавши візити до Іспанії та Португалії, головнокомандувач Олександр Сирський безпосередньо керує обороною Харкова.

Це добре, але потрібно враховувати, зауважує Степан Гавриш, що у Сирського протяжність фронту 1500 км, де на 800 км ведуться активні бої.

- Якби Росія була готова до широкомасштабного наступу, вона активно могла б діяти на 3-5 ділянках потужнішими силами, - міркує Степан Гавриш. - П'ять тактичних батальйонних груп, які зайшли на територію України, - цього недостатньо.

Можна подумати, що наше військове комадування під Харковом навмисне створило капкан для росіян, не забезпечили фортифікацій і мінування, а потім їх усіх знищили.

Якщо це так, то ми поаплодуємо.

- Але щось мені підказує, що ситуація, яка склалася, зазнала серйозного розгляду в Генеральному штабі, і необхідно якомога швидше зробити висновки, поки ситуація не стала гіршою.

 

Харків розташований у найбільш невигідному географічно місці з точки зору його оборони. З одного боку - це сумський напрямок, з іншого - шебекинсько-білгородський, з третього - куп'янсько-лиманський. І з усіх боків тиск - прямо на Харків.

За підрахунками Степана Гавриша, по всій лінії російсько-українського фронту противник має приблизно 450-тисячне військо. 60% цього війська розташовується на сході - Донецька і Луганська області.

Решта на території Херсонської та Запорізької областей.

Вороже угруповання «Північ» налічує до 60 тисяч особового складу, але цей напрямок агресор оголити не може, оскільки побоюється, що в будь-який момент тут можуть бути задіяні російські паралімітарні добровольчі групи (РДК та інші). Вони здатні сирьезно дискредитувати здатність Путіна утримувати контроль над територією.

На Лиманському напрямку зосереджено 80 тисяч ворожих військовослужбовців. Загалом угруповання в 130 тисяч - не в змозі прорвати нашу оборону.

- Але я впевнений, - продовжує Степан Гавриш, - що за цією лінією розташовуються дуже серйозні наші фортифікаційні споруди, бункери, доти, дзоти, танкові капкани.

Проблема в тому, що росіяни прагнуть підтягнути ствольну артилерію для того, щоб вона діставала і нескінченно била по Харкову.

Наше завдання - цього не допустити.

Харків вкрай необхідний Путіну для політичних і військових цілей. Він вважає, що захоплення Харківщини переломить хід війни і приведе Україну до капітуляції.

Оборона Харкова має величезне значення в історії цієї війни.

Тому для нас принципово важливо не допустити агресора на відстань, яка б дала йому змогу обстрілювати столицю Слобожанщини з РСЗВ і ствольної артилерії. Керований російський снаряд «Краснопіль» летить на відстань до 45 км.

Не виключено, що так і задумував Путін - створити для окупаційних військ РФ подібний плацдарм, обстрілюючи Харків. І потім тиснути на сили оборони України в районі Лиману і Куп'янська, таким чином створивши загрозу оточення наших сил.

- Не думаю, що український Генштаб цього не розуміє, - підсумував Степан Гавриш. - І він знає, як у цій ситуації діяти.

І останній момент: за допомогою харківської наступальної операції Путін бажає продемонструвати Саміту високого рівня, що незабаром відбудеться у Швейцарії, що ескалація війни буде тривати і що мир можна буде досягти на умовах Росії.

 

А Україна, мовляв, не може досягти силового домінування у війні або хоча б силового паритету.

Що це означає? Для нас це означає, що будь-який російський наступ має бути негайно відбитий, а РФ зазнати втрат, непоправних протягом тривалого часу.

Це і є силовий паритет, коли ми не наступаємо, а оброняємось, але при цьому країна-агресор постійно зазнає важких втрат.

Україна поки що використовує оборонну тактику.  Поступово ми будемо переходити до більш активної маневреної війни. 

І те, що країна-агресор вважає своєю перевагою, - затяжну війну, саме це зрештою, завдяки допомозі озброєннями з боку наших західних партнерів, може зіграти на користь України, для чого без сумніву необхідна мобілізація. І генерал Залужний мав рацію, 20-30 свіжопідготовлених бригад могли б стати тим щитом, який би не наважилася проломити Росія.

Дивіться та слухайте ефір «Знати більше»:

Читайте також:

«Росіянин із китайцем - брати навік».  КНР і РФ намагаються технологічно «наздогнати»... Харків! Що криється за демагогією про «політичне врегулювання»? Оцінки та подробиці візиту кремлівського правителя до Китаю...