Вибори після війни: чи можуть бути ризики?

Експерти назвали вісім головних загроз: від безпекових ризиків на деокупованих територіях і мобільності переселенців, до дезінформаційних кампаній, дефіциту кадрів і ресурсів. Найбільший виклик — збереження довіри громадян до результатів виборів.

Консенсус серед опитаних: жодних виборів на тимчасово окупованих територіях до визволення та інтеграції цих територій не може бути. Натомість українці, які виїхали до країн ЄС, США, Канади чи Великої Британії, повинні отримати право голосу через консульства або новостворені представництва консульств. 94% експертів підтримали саме цей варіант.

Внутрішньо переміщені особи мають голосувати на звичайних дільницях за місцем проживання — такий підхід підтримали 88%. Але тут є виклики: доступ до дільниць, ймовірність подвійного голосування, депресивні настрої ВПО.

83% експертів вважають, що нинішніх воєнних заходів безпеки загалом достатньо, але наполягають на урядових стандартах для учасників виборчого процесу.

Ще одна вимога — міжнародні спостережні місії. Проте мова лише про країни-партнери: будь-які інші спостерігачі можуть стати інструментом дестабілізації і делегітимізації виборів.

Поштове голосування відкинули 76% експертів, онлайн — 94%. «Спочатку безпека та прозорість, потім — інновації», — узагальнюють автори опитування.

Активне виборче право військовим пропонують забезпечити через мобільні виборчі дільниці та/або дострокове голосування.

Пасивне право (право бути обраним) — лише з механізмами «виборчої відпустки» або призупинення служби військової служби.

Експерти наголошують: армія має бути захищена від політичних маніпуляцій і військовослужбовці мають мати рівні права і доступ до активного і пасивного виборчого права.

Половина респондентів виступає за збереження чинної виборчої системи пропорційної з відкритими виборчими списками. Пропорційну систему підтримали 29%, змішану — 23%. Запиту на глибинні зміни виборчої системи серед опитаних експертів поки що немає.

88% експертів наголошують: Україні необхідний тимчасовий закон із «терміном придатності» на 18–24 місяці. У ньому мають бути врегульовані правила голосування для ВПО, військових та діаспори, стандарти безпеки, кіберзахисту, національного та міжнародного спостереження.

Головний висновок дослідження — поспішати не варто.

 

65% респондентів переконані: проведення виборів одразу після припинення бойових дій — нереалістичне.

Причини очевидні: нестабільна безпекова ситуація, неготовність виборчої інфраструктури та реєстру виборців, відсутність умов для інклюзивності та високі ризики делегітимізації з різних причин.

Експерти КВУ також роблять висновок, що перехідний період вимагатиме часу на підготовку, як суспільства так і політичних сил, балансу між безпекою, інклюзією та довірою.

Вибори після війни — не лише тест на стійкість держави, а й головний маркер її здатності відновити демократію та забезпечити належне функціонування держаних інституцій.

Як зазначають експерти, головне завдання — зберегти довіру українців і міжнародної спільноти до результатів виборів, як запоруки подальшого суспільної стабільності та розвитку.

Дослідження було проведено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Німецького фонду Маршалла (GMF) в рамках проєкту ProElect у форматі експертного опитування, в якому взяли участь члени кцентральної команди КВУ та регіональних представництв у серпні 2025 року.

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня (08.09 – 14.09. 2025): напад цифрових тітушек на Польшу; The NYT про «ядерну катастрофу» в Харкові; колючий дріт …в газовій трубі; що 250 років зробили з США?

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.