Вирує друга Курська битва. Гра в шахи

«Росіяни роблять дуже дурні помилки, і все це через їх корумпований менеджмент зверху вниз, який надає перевагу «хорошим новинам» над правдою»,

- пише The Economist.

Вторгнення на Курськ, яке слідує за невдачами в Києві, Харківській області та Херсоні, є «четвертою великою невдачею» російських генералів у механізованій, маневреній війні.

Попередні транскордонні рейди здебільшого проводилися під керівництвом військової розвідки України. З цієї нагоди ця операція тісніше пов’язана з новим головнокомандувачем України Олександром Сирським, якого багато критикували, і регулярні армійські частини вперше приєдналися до цих рейдів.

За такими високими ставками кар’єра генерала Сирського цілком може залежати від цього, розмірковує оглядач The Economist.

Щодо цього поки що рано спекулювати. Джерело в Генштабі порівнює це з грою в шахи.

Подальші кроки України будуть визначатися відповіддю Росії. Чи перекине Росія резерви з сусіднього Харківського театру, де останніми днями спостерігається помітне нарощування? Чи від кривавого наступу на Донбасі , де малочисельні сили України намагаються утримати важливе у матеріально-технічному плані місто Покровськ?

Послаблення тиску в іншому місці було б самоціллю.

Або вони реагують і перекидають сюди більше сил, або не реагують, і ми можемо рухатися далі.

Більша стратегічна мета, ймовірно, також має місце. Безпосередньо в центрі уваги – газоперевантажувальна станція «Суджа», єдина діюча точка входу російського газу по газопроводу 

до Європи. Але незрозуміло, який контроль над цією станцією може принести Україні.

Як Україна, так і Росія зацікавлені в його безперебійній роботі, враховуючи плату за транспортування, сплачену Україні, і фінансові труднощі російського "Газпрому", який бореться під тягарем санкцій.

 

Російські провоєнні соціальні мережі припускають, що українці прагнуть захопити Курську атомну станцію, що за 60 км від кордону, як око за око проти окупації Росією її Запорізької атомної станції. Джерело в українському Генштабі припускає, що це малоймовірно, оскільки для цього знадобиться 80-кілометровий марш від кордону та більші сили.

Без належно організованих сил ви повторите помилки росіян на північ від Києва у 2022 році. Ми відрізали їхні лінії, і вони стали легкою здобиччю

Більш здійсненною метою може бути створення ганебної «буферної зони» на кордоні, подібної до спроб Росії створити її в сусідньому Харкові протягом останніх трьох місяців.

Це навіть може стати розмінною монетою в деяких майбутніх переговорах.

- Росія намагалася підготувати міцну позицію, — каже джерело в розвідці, — але тепер вони в біду, бо не можуть захистити свою територію.

Будь-яку нову українську лінію на території Росії було б надзвичайно важко утримати. Але це було б дуже публічним ляпасом Володимиру Путіну. А для нації, яка протягом більшої частини минулого року прагнула хороших новин, це вже було б чимось.

Оглядач Андреас Умлад у статті для Foreign Policy зазначає, що Україна не тільки не мала важелів для ведення переговорів, а й Росія успішно просувала серед світової громадськості свій підхід до завершення цього раунду за принципом "земля в обмін на мир".

Оскільки російська військова машина повільно, але неухильно захоплювала дедалі нові території на сході України, здавалося, що на обрії замаячила чергова угода мінського типу, яка б обмежувала територіальну цілісність і політичний суверенітет України.

Київ не тільки змінив військовий розклад на місцях, а й, можливо, намагається змінити розклад на переговорах - від угоди "земля в обмін на мир" до угоди "земля в обмін на землю". Це ставить Путіна в скрутне становище: втрата контролю над частинами самої Росії - величезний конфуз для Кремля.

 

Foreign Policy присвятило свій свіжий матеріал аналізу того, що відбувається на Курському фронті.

На думку авторів статті, метою операції ЗСУ «Курськ» могло бути «ще раз продемонструвати світові хибність російського аргументу «червоних ліній».

Раніше і у Вашингтоні, і в Берліні, і в ЗМІ точилася гостра дискусія про можливі «червоні лінії» Кремля, порушення яких може призвести до Третьої світової війни та ядерного Армагедону, і одна з цих ліній була перенесення конфлікту на Росію з використанням західної зброї, – зазначається в статті.

Останнє вже відбулося. Частково наслідком і метою Курської операції може бути вкотре продемонстрована хибність аргументу про «червоні лінії»,

— цитує публікацію Шведського інституту міжнародних відносин Андреас Умланд

Він вважає, що ця операція демонструє здатність України бути несподіваною і використовувати раптові прориви.

Видання повторює вже почуту в західних ЗМІ оцінку того, що сталося – це перший випадок з часів Другої світової війни, коли іноземні війська вторгаються в Росію.

Також стверджується, що «наслідки та мета операції «Курськ» можуть бути частиною ще раз продемонструвати помилковість адміністрації Байдена щодо страху перед неконтрольованою ескалацією, яка включала «серйозні обмеження як на типи зброї, що постачається в Україну, так і на її дозволену дальність; наприклад, Україні не дозволяли використовувати західні ракети для ударів по військових об’єктах на російському боці кордону.

Однак усе це не вирішує найфундаментальнішої проблеми, яка може виникнути в результаті переговорів - того факту, що Росія ігнорує практично всі угоди, які вона підписала з Україною. Але для українців та їхніх західних прихильників, які сподіваються на закінчення конфлікту, незабаром можуть з'явитися деякі інтригуючі можливості.

Виступаючи з Овального кабінету минулого місяця, коли він пояснював своє рішення не балотуватися на переобрання, президент Байден похвалився своїми досягненнями. Мовляв,він керував епохою миру, розпвідає Майкл Кроулі в Нью-Йорк Таймс.

Я перший президент у цьому столітті, який доповів американському народу, що Сполучені Штати не перебувають у стані війни ніде в світі,

— заявив пан Байден нації.

Але хоча Америка більше не веде широкомасштабну наземну війну, як в Іраку та Афганістані, протягом більшої частини свого перебування на посаді пан Байден здавався лідером військового часу.

З моменту виведення останніх американських військ з Афганістану три роки тому пан Байден провів більшу частину свого президентства, мобілізуючи громадську думку та військову силу проти вторгнення Росії в Україну та відіграючи глибоку роль у підтримці Ізраїлю у його війні в Газі та проти Іран і групи, які він підтримує.

«Війна стане ключовою частиною спадщини Байдена», — сказав Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир. - Важко уявити, що, хоча Сполучені Штати не беруть безпосередньої участі у війнах в Україні чи Газі, ризики широкомасштабного конфлікту зросли протягом президентства Байдена».

Як прогнозує видання, наслідки для наступника пана Байдена — або колишнього президента Дональда Дж. Трампа, або віце-президента Камали Гарріс — можуть бути величезними.

Президентство пана Байдена має деякі зловісні відгомони пізніх років правління Франкліна Д. Рузвельта, зауважив пан Вертхайм.

У 1940 і 1941 роках початок Другої світової війни домінував у національній політиці, хоча спочатку Рузвельт утримував Америку від конфлікту. Але Рузвельт поступово посилював участь США, слугуючи «арсеналом демократії» — фраза, яку пан Байден використав у жовтневій промові, виступаючи за озброєння України та Ізраїлю.

Пан Трамп вважає себе миротворцем, який може швидко припинити війну в Україні та заспокоїти Близький Схід, хоча аналітики кажуть, що це малоймовірно.

«Зараз ви ближче до третьої світової війни, ніж будь-коли з часів Другої світової війни», — сказав пан Трамп журналістам наприкінці липня. -  Ви ніколи не були такими близькими, тому що у нас некомпетентні люди керують нашою країною».

Пан Байден рішуче виключав відправку військ для боротьби з Росією, але він розгорнув тисячі солдатів у Східній Європі. Виник своєрідний внутрішній фронт, оскільки американці виявили солідарність з Україною.

- Двічі в моєму житті американці піднімали прапори біля своїх будинків, — сказав пан Вертхайм. - Американський прапор після 11 вересня — і український після лютого 2022 року.

Але пан Вертгейм сказав: "Здається, існує загальне відчуття, що світ вийшов з-під контролю, панує хаос, і що американський президент не повинен цього допустити", яким би несправедливим не було це очікування.

Читайте також:

«Вас вітає Курська область!» Меми та карикатури