Володимир Гуртовий про дороги, лікарів, чорних лісорубів і переваги децентралізації в умовах війни

Про це в розмові з Володимиром Гуртовим, головою Коломацької ТГ Харківської області  в програмі «Голос громади» Харківського пресклубу.

- Коли ми об’єдналися 2017 року, перше, що ми створили, свій ЦНАП, - розповідає Володимир  Гуртовий. - Якби ми тоді цього не зробили, люди би їздили в ЦНАП у Валки чи Чутове аж за 40 кілометрів. Це й до війни була велика відстань і велика проблема, а під час війни за відсутності автобусного сполучення до ЦНАП взагалі не можна було б дістатись.

До слова, зараз у нашому ЦНАП ми відкриваємо нову послугу – ІD паспорти та закордонні паспорти.

 

У громаді створили управління праці та соціальні служби.

- Якби ми  тоді цього не зробили, зараз у нас нічого цього б не було, і життя б завмерло, - наголошує голова. - Коли район ліквідували, у нас навіть сполучення між селами припинилося.

Ми зараз утримуємо свої соціальні автобуси, які возять  людей. У навіть поліції не було, коли район ліквідували  (нині громада входить до Богодухівського району – авт).

А зараз є свій шериф. Вже є кому слідкувати за порядком. Не було банку, він виїхав, коли не стало району. Ми своїми силами відремонтували приміщення, обладнали його  датчиками, уклали договір з банком, він встановив термінали та банкомати.

Якби ми все це не відкрили для людей свого часу в ході реформи, в громаді не було  би елементарних умов для  нормального життя.

Для зручності людей ми хочемо створити  в громаді всі структури, що були  за часів функціонування району.

Втім невелика громада чисельністю лише у 7 тисяч осіб не може надавати послуги, які потребують значного фінансування.

- Ми не можемо утримувати лікарню, - ділиться Володимир  Гуртовий. - До того ж, у нас немає такої кількості лікарів. У нас є первинна медико-санітарна  допомога. Ми утримуємо своїм коштом лабораторію, фізкабінет, рентген кабінет, флюорографію, щоби люди могли пройти обстеження.

А своїх лікарів немає, тож  людям доводиться їздити у Валки чи Чутово. Зараз завдяки медичній реформі  гроші ходять за людиною, і лікарі у Валках, мабуть, задоволені, що наші люди до них їздять. Але ми, як невелика громада, утримувати медичний заклад не можемо.

 Щодо бюджету минулого року, то він виконаний на 108%. У 2023 році держава компенсувала громаді недоотримані кошти за 2022 рік.

- Ми змогли допомогти армії і трохи підлатати дороги, щоби можна було якось пересуватися, - ділиться голова. -  Поповненню бюджету сприяли й переселенці.

Скажу відверто, вони більш ініціативні. Коли приїхали переселенці,  у нас відкрилося близько 80 ФОП, ЧП тощо.

Зокрема, відкрилося декілька магазинів, виробництва, з’явилося чимало майстринь, які надають послуги манікюру та перукарські послуги.

У нас волонтерське об’єднання  «Крила»  навчало безкоштовно жінок  малому бізнесу, і за цей час було випущено сім груп слухачів.  І з кожного випуску були жінки, які починали свій бізнес.

 

- Ми стали своїми силами підтримувати дороги державного та обласного значення, - розповідає очільник громади. -  Фермери села Різуненкове засипали щебенем дорогу, яка знаходиться у їхньому населеному пункті.

Керівник місцевого підприємства Михайло Борисенко за свої кошти так само засипав дорогу від Коломака до Шляхової, де знаходиться його підприємство. Зараз ми знаходимо матеріали, якими засипаємо  дорогу державного значення від Коломака до Київської траси. Робимо, що можемо, своїми силами.

Водночас Володимир  Гуртовий  вважає, що за всі дороги на території громади мають відповідати  ОТГ.

- Коли я був головою сільради, усі дороги були наші, окрім центральної, - зауважує голова ТГ. -  Ми самі займалися ремонтом доріг, самі шукали кошти, вирішували, які ремонтувати першочергово.

А коли ми об’єдналися, а це 34 населених пункти, всі дороги в них стали наші. А між  населеними пунктами – не наші.

З 269 кілометрів  200 км не наших доріг, але по нашій території. Хто приїде до нас за 80-90 кілометрів і буде  ремонтувати дороги між цими селами? Це велика проблема. Ці дороги мають бути на балансі в громадах. І держава повинна виділяти на них якісь кошти.

Законодавці мають почути громади

Як  член правління Всеукраїнської асоціації громад Володимир Гуртовий, вважає, що жодне  рішення, що стосується діяльності і життя громад, не має ухвалюватися без самих громад.

- Народні депутати не мають ухвалювати закони, не поцікавившись думкою громад, фахівців у цій царині або  асоціації. Не може бути жодного законодавчого акту без консультацій з органами місцевого самоврядування. Адже нам на місцях видніше, ніж в кабінетах, тому законодавці мають чути громади

За словами Володимира Гуртового, Всеукраїнська асоціація громад  ефективно співпрацює з міжнародними донорами у реалізації низки проектів. 

 - Коли розпочалася війна, фахівці міжнародної гуманітарної  організації «Лікарі світу» надавали невідкладну та довгострокову медичну допомогу нашим мешканцям, приїздили навіть у найменші села.  Нам допомагали благодійний фонд "Право на захист", Червоний Хрест, волонтерська платформа «Юніт», Агентство США з міжнародного розвитку, (USAID), а також  гуманітарні організації INTERSOS, СХІД SOS. Ми їм дуже вдячні.

- Зараз ми роздаємо фермерам, які виявили бажання, безкоштовно насіння кукурудзи. Але таких фермерів не так багато, тому ми роздаємо насіння кукурудзи переважно фермерам-одноосібникам всієї Харківської  області. Великі агропідприємства не беруть в цьому участь, вони працюють лише з певними сортами  і мають можливість їх придбати.

Завдяки міжнародним організаціям минулого року ми роздали близько 30 тисяч пакетів гуманітарної допомоги  мешканцям і переселенцям. Хочу ще раз їм подякувати нашим донорам. Сподіваємося на таку ж плідну співпрацю щодо повоєнного відновлення наших територій. 

На сайті Державного агентства лісових ресурсів  з’явився проект закону, який передбачає, що 100% лісів в України будуть під управлінням держави. Всеукраїнська асоціації громад рішуче виступила проти позбавлення права територіальних громад розпоряджатися землями.

- Ця проблема  актуальна  і для Коломацької громади, - наголошує Володимир Гуртовий. -

Коли ми об’єдналися, усі ліси були у підпорядкуванні лісництв, тобто були державні. А  лісові смуги, зелені насадження та заліснені території були нічийні. Це активізувало діяльність  «чорних» лісорубів. У 2017-2018 році тільки я написав 4 заяви на  «чорних» лісорубів за незаконну вирубку дерев. Згодом держава надала право органам місцевого самоврядування користуватися цими  зеленими посадками і смугами, якщо вони створять підприємства, які зможуть їх обслуговувати. І ми пішли цим шляхом. Ми тоді, мабуть, перші в області створили своє комунальне підприємство «Лісове господарство», оформили всі посадки і передали  їх йому в утримання.

Що це дало громаді?

Минулого року ми  всі дитячі і навчальні заклади, крім одного, перевели на  дрова, - зазначає голова Коломацької ТГ. -  Ми не відмовилися від газу, але в зв’язку з тим, що його постійно немає  і що це дорого, поставили дровяні котли.

 

І тепер, коли лісове господарство проводить санітарну чистку цих посадок та ліквідацію аварійних дерев, цю деревину вони переробляють  на дрова, і ми дровами опалюємо всі наші школи, дитячі садки і адміністративні приміщення.

 Тільки минулого року наше «Лісове господарство»  надало нам 1,5 тисячі кубів дров. Такий ресурс для нас просто знахідка.

- Якщо все це заберуть, знову з’являться «чорні» лісоруби, -  вважає  Володимир Гуртовий. -    Посадки знову будуть нічийні. Хто і звідки буде їздити сюди ці посадки охороняти? А ми не тільки робимо санітарну очистку, але й ще заощаджуємо в такий спосіб  бюджетні кошти на опаленні. Це дуже вигідно таким невеликим громадам, як наша. Ми навіть землю під посадками оформили в наше користування, в нашу власність. Чи отримає вигоду з цього держава  ще невідомо, а для нас це стане серйозною  проблема.

Слухайте і дивіться ефір:

Читайте також:

Під захистом «Коломацького замку». Як невелика громада живе в умовах війни?