Яким буде 2024 рік для України: найбільші виклики та очікування

Ці глобальні  світові і внутрішні проблеми України обговорювали в «Політичній кав’ярні» Харківського пресклубу відомі політики, науковці та політологи.

-  Головне питання порядку денного цього року – це підготовка українського наступу, - вважає  Володимир Воля, політолог, експерт-міжнародник. - Ще в листопаді 2022 року я зазначав, що розпочалися консультації  з приводу цього і підготовки до наступу. І є підтвердження, що такі консультації  відбуваються  і в січні - з огляду на заяви, що звучали на останньому Раймштайні.  

Український наступ пов’язаний з тим, чи візьмуть депутати  на себе відповідальність за мобілізацію і таки ухвалять непопулярне рішення. Питання мобілізації – це питання українського наступу. І відповідно того, чи підтвердимо ми нарешті всьому світу, що росія стратегічно програла цю війну, і що путін програв.

- З огляду на гальмування фінансової допомоги Україні та гальмування мобілізації  нам доведеться пережити доволі напружені найближчі місяці, - резюмує він.

Щодо українського контрнаступу, у політика, доктора юридичних наук Степана Гавриша, з цього приводу інша думка.

- З огляду на те, що росія  вивела свою економіку на пік воєнних можливостей, я не впевнений, що зараз ми здатні вести наступальні дії, - вважає він.

- До того ж, ми й досі не провели мобілізацію,  - зазначає Степан Гавриш. -  Хоча це конституційний обов’язок президента, який мав би подати закон про мобілізацію, щоби уникнути конфліктів, а також звернутися до нації,  і таким чином отримати максимальну підтримку.

Це не просто, але у нас немає вибору. Питання виживання – це питання того, якою буде армія. Для того, щоби в армії була проведена ротація, чисельність її має бути значно збільшена. Аби бійці  могли кваліфіковано  використовувати сучасні види озброєння, на навчання потрібно не менше 5-6 місяців. Тобто, 3 місяці - це мінімальна підготовка, 6 місяців – це  підготовка із бойовими суміщеннями, інтегруванням різних родів військ.

-  Друге проблемне питання –  це літаки Ф-16, які надійдуть на озброєння не раніше літа. Скільки їх надійде, ми не знаємо, - наголошує політик. - І чи буде їх достатньо, щоби відбувся перелом у війні? І третій момент – озброєння.  Озброєння для наступу  також не вистачає. Тому цього року, вважаю, ми будемо вести оборонну війну по свій лінії фронту, де зараз будують фортифікації.  

З тим, що Україна цьогоріч вестиме оборонну війну погоджується і Дмитро Лук’янець, професор Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор юридичних наук.

- Нам вже чітко просигналізували і керівники європейських держав  у своїх виступах, зокрема, Шольц і Макрон, і НАТОвські генерали - колишні і нинішні, що у 2024 році ніякого наступу не буде, - аналізує він ситуацію. - 2024 рік – рік оборони, в кращому випадку  у 2025 можна буде розраховувати на якісь наступальні дії. Нарешті  у нас це почули і почали активно будувати оборонні споруди.

-  Буде важко, - погоджується Євген Ярошенко, політолог, кандидат історичних наук. - Українська проблематика важкувата. У Харкові був чи не наймасовіший обстріл за всю війну, практично  знищена будівля  Академії правових наук, жорстокий, просто дикунський обстріл селища Жуковського. Є загиблі, є поранені…

Ми розуміємо, чим це викликано, тому що Україна відповідає на терористичні дії з боку росії, з боку окупантів.

Але потрібно, щоби це розуміли  і наші союзники. Україна потребує  сучасної зброї. І ось ці два місяці, як заявив представник Білого Дому Джон Кірбі, будуть критичними для України.

Тому  нам потрібно вистояти, витримати, тому що зараз, спілкуючись з пересічними громадянами в Харкові, я бачу, що психологічний стан їх погіршується. Харків’яни, які були ще пів року тому більш оптимістичніші, зараз під впливом ситуації  змінюють свій настрій.

І, звичайно, потрібно тримати плацдарми. Це вже військові цілі. Ми знаємо про події на південному плацдармі. Наші тримають його з гідністю.

За словами доктора юридичних наук Дмитра Лук’янця, те, що країни ЄС почали розробляти перспективні механізми фінансування України, свідчить про те, що вони розраховують на гірший варіант у цьому питанні – припинення допомоги з боку США.

- І ми маємо готуватися до гіршого, - попереджає він. - У нас ситуація загрозлива ще й тим, що фінансування соціальної частини бюджету здійснюється фактично за рахунок західної допомоги. У найближчі місяць-два може виникнути дефіцит Пенсійного фонду, а у нас 10 млн пенсіонерів.

Експерт звернув увагу ще на такий момент, який може спровокувати внутрішню кризу.

-  31 березня спливає конституційний термін  повноважень президента України, - наголошує він. - Як бути далі? Як вийти з цієї ситуації? Як реагуватимуть закордонні партнери. Адже юридично і політично ця проблема існує. І це в певному сенсі загроза для стабільності  в Україні.

Чи розблокують США допомогу Україні

 - Допомога, яка зависла, а це законопроєкт на $110 млрд  включає $60 млрд Україні. Але не на Україну, а на витрати у зв’язку з війною в Україні, - уточнює  Михайло Камчатний, фахівець у галузі політичних, виборчих та інформаційних технологій. - Тобто, з цих $60 млрд буде побудована, скажімо, нова база НАТО в Польщі. Фактично для України там закладено лише $40 млрд, які включають і соціальну, і військову допомогу. Причому, є військові статті, що фінансуватимуть виготовлення зброї, яку ми маємо отримати через 4-5 років. Це радше допомога для військово-промислового комплексу  США. Тому  дуже важливо говорити, скільки  реально ми отримаємо цієї допомоги.

- Стосовно ЄС, то на мій погляд, позиція Орбана і Фіцо зараз залежить від ситуації на фронті, - вважає фахівець у галузі політичних, виборчих та інформаційних технологій, політолог Михайло Камчатний. -  Точніше, від успіхів чи не успіхів росії. Якщо у агресора будуть серйозні проблеми, вони змінять свою позицію. Щодо грошей ЄС, думаю, допомогу розблокують найближчим часом.

Щодо виборів в США, то експерт нагадав, що окрім судових рішення щодо Трампа, цілком можливий й імпічмент Байдену.

-  Він знаходиться у ситуації, коли йому можуть оголосити імпічмент через ніби  неправомірну вигоду від закордонних ділових операцій його сина, - пояснює експерт. - Може скластися  парадоксальна ситуація. Втім, у США людина може балотуватися, навіть знаходячись у тюрмі.

- Україна  вистоїть, серйозних наступів 2024 року не буде, хіба що в росії відбудуться якісь події, які її ослаблять. Підтримку ми отримаємо, але не так швидко, як би нам хотілося. Я думаю, це буде навесні, або ближче до літа.  Нам треба вижити цей час, до тих пір, коли ця турбулентність зменшиться, - резюмує  Дмитро Лук’янець. – Втім, я бачу загрозу не стільки у зовнішніх факторах, як у внутрішніх.

Мене непокоїть  позиція влади щодо ведення війни. Не простежується зовсім стрижня, який потрібний,  щоби згуртувати суспільство і організовувати  його на боротьбу. Питання мобілізації, питання ЗСУ, питання  організації життя на прикордонних територіях, де щодня йдуть обстріли, питання міграції, корупції -  все це переплелося в один величезний вузол нерозв’язаних проблем.

-  Рік буде важкий, - погоджується  політолог Михайло Камчатний. - Щодо  вступу до НАТО, то думаю, що знову вигадають якісь перешкоди. Щодо ЄС, то кроки будуть позитивні. І головне для нас  - вибори в США і ЄС.  Це дуже для нас важливо. І  непокоїть внутрішній чинник. Ситуація починає трохи розгойдуватися. Ми вийшли з  того стану громадянського об’єднання, який був у нас напередодні війни. Проблемою стане і легітимність влади.

Я впевнений, що жодних виборів у 2024 році у нас не буде, але я думаю, що росіяни будуть роздмухувати цей епізод і підніматимуть на щит «нелегітимність» нинішнього президента. І це певною мірою може дестабілізувати українське суспільство.

Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі новообраний президент Аргентини Хав’єр Мілей виступив із програмною промовою, яку деякі вже називають історичною.

Не оминули цю тему і в «Політичній кав’ярні».

- До світових подій я би ще додав економічний форум, що відбувся в січні в Давосі, -  висловлює думку Михайло Камчатний.

- Хав’єр Мілей поставив під сумнів соціально-економічну модель, запропоновану соціалізмом, оскільки вона «прирікає світ на бідність», і розкритикував роль держави, - коментує  його промову політолог  Михайло Камчатний. – Він закликав західний світ повернутися на шлях процвітання, економічних свобод, обмеження втручання уряду в економіку та необмеженої поваги  до приватної власності.

Мілей  на прикладі  історії Аргентини продемонстрував, як перехід від свободи до колективізму призвів до занепадання та бідності.

Це, дійсно, знаковий виступ. Я би його порівняв з виступом Рейгана, коли він звертався до Горбачова наприкінці 90-х років.  Мілей наголошує, що головний герой – це підприємець. Потрібно лише не чіпати його. Він сам створить  всі блага для суспільства і робочі місця. Керування економікою не треба віддавати політикам і чиновникам. Цим мають займатися підприємці.

Мілей збирається впроваджувати в Аргентині реформи, які потрібні  для процвітання  і в Україні.  Нам слід уважніше до них придивитися!

- А ще звернув би увагу на події, які відбулися з підприємцями, що очолюють великий бізнес.  Зокрема, на затримання засновника інвест-компанії Ігоря Мазепи. Я  би відзначив реакцію на це підприємницької спільноти. З вчорашніх повідомлень я зробив висновок, що можливо нарешті незабаром буде створена загальнонаціональна платформа бізнесу, яка буде у переговорному форматі вирішувати з владою, неважливо, якого  вона кольору, проблеми співіснування та партнерства.

Я вважаю, що в такий спосіб буде започаткована нова суспільна угода між бізнесом і владою. Чим раніше вона буде, тим скоріше ми, українці, почнемо  виходити з економічної кризи, яка пов’язана не тільки з війною. Слід відзначити, що за роки свого перебування на посту президента, Зеленський повністю  провалив економічний блок.

Подробиці дивіться і слухайте тут:

Читайте також:

Ексклюзив "Громади". Як українці зруйнували імперію зла…

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: https://t.me/ogoNOVYNA

 Facebook: https://www.facebook.com/ogo.novyna     

  Viber: http://surl.li/kufhk