Колаж Олени Зеленіної
Одне з найпотужніших емоційних потрясінь жахливої війни. Кадри, що рвуть душу. Молодий пожежник плаче на місці удару окупантів у Харкові. Росіяни вбили його батька - 52-річного рятувальника...
Відео в Telegram опублікував Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
Міністр розповідає, що загиблий Владислав Логінов присвятив своє життя пожежній службі.
"Його син, Володимир, також за прикладом батька став вогнеборцем і працював начальником караулу в сусідній пожежній частині. Цієї пекельної ночі, одразу після перших вибухів, батько і син із колегами миттєво виїхали на місце удару", - пише очільник МВС.
Очільник відомства додає, що Владислав і Володимир Логінови працювали поруч, буквально за кілька будинків один від одного. Коли пролунав потужний вибух, син одразу зрозумів, що найімовірніше "прилетіло" туди, де був батько.
.
..Країна-терорист вбиває мужніх мешканців прекрасного мегаполісу. Вбиває методично, холоднокровно і цинічно. Від самого початку війни рашисти б'ють по житлових кварталах, школах, лікарнях і застосовують практику терористів: повторні удари по тих, хто поспішає до людей, які опинилися під завалами й у вогні. Військові злочинці вбивають тих, у чиїх руках немає зброї, по тих, хто надає першу допомогу пораненим...
Так було 2022 року після удару по ринку в Харкові біля станції метро "Барабашово", у Дніпрі - після удару по аеропорту...
Потім, мабуть, вирішили економити ракети... Повторних ударів не було понад рік... Тепер запаси смертоносних ракет явно поповнилися.
Терористична федерація в березні цього року повторно вдарила по медиках - після вибуху житлового будинку в Одесі. По Харкову... І ось - знову по Харкову. Класична терористична практика подвійних ударів!
У Харкові знаходять уламки ракет із північнокорейським маркуванням і з комплектуючими західного зразка.
Терористи знаходять собі і однодумців серед диктаторських відстійних режимів, і можливості обійти санкції.
У терористів - згуртована коаліція вбивць. В України теж є зброярська коаліція, нам допомагають держави набагато потужніші та високотехнологічніші, ніж Іран і Північна Корея, але, Боже мій, чому ж так повільно і явно недостатньо?!
Кажуть, у наших партнерів є мало не сотня установок ПРО "Петріот". Але Харкову, Одесі, Запоріжжю не дають?
Харків'яни на уламках "шахеда", що прилетів, знайшли напис "За Крокус Сіті Хол"... Брехня. Нескінченна брехня... з усіх рашистських "утюгів".
...Одна моя далека знайома з початком повномасштабної військової агресії Росії переїхала до стареньких батьків до райцентру, запаслася свічками (на випадок відключення світла), дістала з батьківської книжкової полиці томи з творами російських класиків і стала чекати... Приходу окупаційних військ.
Думала дочекатися максимум через місяць-два. Минуло два роки. Її доросла донька, яка поїхала працювати за кордон ще до війни, поблукавши на різних роботах то в США, то в Чехії і так і не знайшовши щастя в особистому житті, несподівано повернулася до Харкова. Під гуркіт канонади з С-300.
І ось тут-то до моєї знайомої дійшло: її кровиночка в небезпеці!
Несподівано "намалювалася". Дзвонить мені і скаржиться:
- Не знаю, кому вірити!!!
А ти своїм очам не віриш? Ти досі чекаєш? На кого? Тих, хто руйнує твоє місто і в будь-яку хвилину може вбити або спалити живцем твою єдину доньку і так і не народжених онуків?
Не віриш ЗМІ - але як можна очам своїм не вірити?
Останніми роками межа між істиною і вигадкою ставала дедалі примарнішою. Варто хоча б згадати сюжети російських каналів, які пізніше були визнані фейками. З екрану розповідали моторошні історії, від яких холонуло кров, про розіп'ятих дітей, залишені на місцях злочинів візитки Яроша і зґвалтованих пенсіонерок.
Ці сюжети викликали справжню хвилю обурення серед глядачів, незважаючи на те, що самі журналісти телеканалів зізнавалися, що в них немає доказів, які підтвердили б сказане.
Під час війни розрив між реальним і вигаданим досяг жахливих розмірів. Та й чи важливо, правда чи ні - твердження Кремля про причетність України до теракту в Крокус Сіті Холі, адже воно повністю вкладається в картину світу, намальовану творцями гібридної війни, - саме це і називається "постправдою".
За версією укладачів Оксфордського словника, "постправда описує таку ситуацію, в якій об'єктивні факти є менш важливими для формування громадської думки, ніж звернення до емоцій та особистих переконань".
А я думаю про те, що підлі терористичні методи і військові злочини - це ознака не сили, а слабкості.
Понад два роки РФ, володіючи величезними ресурсами і потенціалом, не може перемогти Україну. Не може оточити Харків, хоча до мегаполиса всього-то кілька десятків кілометрів. У вбивць є тільки один спосіб самоствердження - знищувати.
До речі, ви помітили, що по Харкову тепер б'ють "шахедами" і ракетами. Схоже, установки С-300, таки, відігнали від наших кордонів диверсанти з РДК.
Постійно, з перших днів війни, думаю про наших харківських рятувальників, пожежників і медиків... Я не знаю, що страшніше, що немислиміше - реальність артилерійських обстрілів на лінії фронту чи реальність закривавлених і напівоголених жіночих, старечих і зовсім крихітних - дитячих тіл під купами бетонних і цегляних уламків.
Я не знаю, як людська психіка може впоратися з подібним щоденним і щодобовим випробуванням.
Низький уклін усім, хто, всупереч усьому і незважаючи ні на що, поспішає на допомогу харків'янам. Світла пам'ять усім невинно убієнним...
Читайте також:
Тролінг вищого рівня: таємна нарада в Кремлі...
Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах:
Телеграм: https://t.me/gromada_group
Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti
Ще декілька актуальних новин на зараз